Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 10.08.2023 року у справі №918/246/23 Постанова КГС ВП від 10.08.2023 року у справі №918...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Постанова КГС ВП від 10.08.2023 року у справі №918/246/23
Постанова КГС ВП від 10.08.2023 року у справі №918/246/23
Постанова КГС ВП від 10.08.2023 року у справі №918/246/23

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року

м. Київ

Cправа № 918/246/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

учасники справи не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ІДЕК -2006"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023

у складі колегії суддів: Юрчука М. І. (головуючого), Тимошенко О. М., Крейбух О. Г.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Вступ

1. Кредитор звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, яку обґрунтував невиконанням останнім грошового зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою.

2. Відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство за цією заявою місцевий господарський виходив з того, що між сторонами існує спір про право, що підтверджується у сукупності фактами невчинення виконавчого напису на аграрній розписці та її оспорення Боржником в іншому судовому процесі, а також доказами часткового виконання Боржником договорів на поставку сільськогосподарської продукції та актами зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами.

3. Суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого суду скасував та повернув справу для продовження розгляду, оскільки, керуючись положеннями статті 1, 2, 5, 6, 12, 13 Закону України "Про аграрні розписки" дійшов висновку, що видана Божником фінансова аграрна розписка за своєю правовою природою підтверджує безумовне і безспірне грошове зобов`язання, яке після спливу строку сплати залишається невиконаним Боржником.

4. З урахуванням доводів касанта і змісту оскаржуваної постанови у цій справі Верховний Суд вирішив питання:

- застосування статі 39 КУзПБ при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, обґрунтованою невиконанням божником грошового зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою.

5. Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про безспірність грошового зобов`язання боржника за виданою ним фінансовою аграрною розпискою.

Короткий зміст заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство

6. 13.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - ТОВ "Суффле Агро Україна") звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (далі - ТОВ "ІДЕК-2006").

7. Обґрунтовуючи цю заяву ініціюючий кредитор стверджував про наявність на день звернення до суду безумовного грошового зобов`язання ТОВ "ІДЕК-2006" у розмірі 16 228 080,00 грн, яке виникло через невиконання боржником аграрної розписки за умовами якої ТОВ "ІДЕК-2006" зобов`язалося до 31.10.2021 сплатити ТОВ "Суффле Агро Україна" 16 228 080,00 грн.

Обставини, установлені судами попередніх інстанцій

8. 13.02.2020 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (продавець) та ТОВ "ІДЕК-2006" (покупець) було укладено договір поставки № 1300031169.

9. Додатком від 03.12.2020 № 3 сторони продовжили дію договору на 2021 рік.

10. Додатком від 22.02.2022 № 6 сторони продовжили дію договору на 2022 рік.

11. У 2020-2022 роках на підставі договору поставки № 1300031169 кредитором було поставлено боржнику товарів на загальну суму 74 910 411,12 грн, що підтверджується видатковими накладними.

12. 16.02.2021 ТОВ "ІДЕК-2006" було видано на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" фінансову аграрну розписку, за умовами якої ТОВ "ІДЕК-2006" зобов`язалося до 31.10.2021 сплатити ТОВ "Суффле Агро Україна" 16 228 080,00 грн.

13. Станом на момент звернення із заявою до суду про відкриття провадження у справі розписка не виконана боржником, адже не погашена на повну суму грошового зобов`язання 16 228 080,00 грн.

14. Після звернення кредитора ТОВ "Суффле Агро Україна" до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІДЕК-2006", останнє звернулося 21.03.2023 до Господарського суду Хмельницької області із позовом до ТОВ "Суффле Агро Україна" та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ясінського В. Є. про:

- визнання недійсною аграрної розписки, укладеної між ТОВ "ІДЕК - 2006" та ТОВ "Суффле Агро Україна", про безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 16 228 080,00 грн, посвідченої 16.02.2021 приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським В. Є. за № 297 та зареєстровану в реєстрі аграрних розписок № 5880;

- про зобов`язання приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Ясінського В. Є. внести до реєстру аграрних розписок запис про припинення фінансової аграрної розписки, укладеної між ТОВ "ІДЕК - 2006" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 16 228 080,00 грн, посвідченої 16.02.2021 приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським В. Є., за № 297 та зареєстровану в реєстрі аграрних розписок № 5880.

15. За цим позовом Господарським судом Хмельницької області відкрито провадження у справі № 924/311/23.

16. 11.04.2023 Господарський суд Хмельницької області відкрив провадження за позовом ТОВ "ІДЕК-2006" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про визнання фінансової аграрної розписки, укладеної між ТОВ "ІДЕК-2006" та ТОВ "Суффле Агро Україна" про безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 16 228 080,00 грн, що була посвідчена 16.02.2021 приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським В. Є. за № 297 та зареєстровану в реєстрі аграрних розписок за № 5880, припиненою у зв`язку із її виконанням; зобов`язання ТОВ "Суффле Агро Україна" повернути ТОВ "ІДЕК-2006" оригінал цієї фінансової аграрної розписки.

17. За результатами розгляду справи № 924/311/23 судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову - рішення від 30.05.2023; у справі № 924/375/23 - розгляд триває.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

18. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.04.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІДЕК-2006" за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" від 09.03.2023.

19. Місцевий господарський суд мотивуючи рішення виходив з того, що між сторонами існує спір про право, що підтверджується тривалими господарськими відносинами між сторонами, обставинами оспорення боржником аграрної розписки та іншими доказами спірності суми боргу за аграрною розпискою, зокрема договорами на поставку сільськогосподарської продукції, їх частковим виконанням боржником та актами зарахування зустрічних однорідних вимог.

20. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "Суффле Агро Україна" не надало доказів вчинення виконавчого напису на фінансовій аграрній розписці боржника від 16.02.2021 № 297.

21. Як докази відсутності у ТОВ "ІДЕК-2006" ознак неплатоспроможності місцевий господарський суд також врахував, що станом на 01.01.2023 кількість найманих працівників ТОВ "ІДЕК-2006" за штатним розписом становила 85 осіб; фонд оплати праці становить 1 187 470, 00 грн на місяць; згідно з оборотно-сальдовою відомістю обліку необоротних активів, станом на 30.03.2023 вартість основних засобів з урахуванням зносу становить 79 038 979,61 грн; за 2022 рік ТОВ "ІДЕК-2006" було сплачено до бюджету податків на загальну суму 5 814 118,66 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

22. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.04.2023 у справі № 918/246/23 скасовано, а справу № 918/246/23 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.

23. Мотивуючи це рішення апеляційний господарський суд, з урахуванням приписів статей 8 34 39 КУзПБ та статей 1, 2, 5, 6, 12, 13 Закону України "Про аграрні розписки", проаналізував природу фінансової аграрної розписки та правовідносини між сторонами, відтак виснував, що не вбачає спору про право стосовно заборгованості на суму безумовного грошового зобов`язання боржника у розмірі 16 228 080,00 грн за фінансовою аграрною розпискою виданою боржником, а її наявність без відмітки про виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора.

24. Висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами існують тривалі господарські зобов`язання і відповідно, надана аграрна розписка не є безспірною суд апеляційної інстанції визнав таким, що суперечить приписам Закону України "Про аграрні розписки".

25. При цьому суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги висновок місцевого господарського суду щодо наявності інших договорів поставки сільськогосподарської продукції та надання доказів боржником про їх часткове виконання як шляхом прямих поставок так і шляхом складення актів зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки зазначені обставини стосуються правовідносин, які охоплюються іншими правочинами, відмінними від аграрної розписки та періоду кінця 2021 року початку 2022 року.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Рух касаційної скарги

26. 19.07.2023 ТОВ "ІДЕК-2006" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 918/246/23.

27. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/246/23 визначено склад суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023.

28. Верховний Суд ухвалою від 26.07.2023 відкрив касаційне провадження у справі № 918/246/23 за касаційною скаргою ТОВ "ІДЕК-2006", призначив її до розгляду на 10.08.2023 та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

29. У судове засідання 10.08.2023 представники учасників справи не з`явилися.

30. Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у судовому засіданні 10.08.2023 Верховний Суд враховує, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалася.

31. Заяв і клопотань від учасників справи щодо неможливості реалізації їх процесуальних прав у справі № 918/246/23 до Верховного Суду не надходило.

32. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

33. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 10.08.2023 за відсутності учасників справи.

ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

34. У касаційній скарзі ТОВ "ІДЕК-2006" просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.04.2023 у справі № 918/246/23 про відмову у відкритті провадження у справі ТОВ "ІДЕК-2006".

35. В обґрунтування касаційної скарги касант зазначає, що вона подається з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та стверджує, що апеляційний суд при ухваленні оскаржуваної постанови застосував приписи частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ, статті 5 Закону України "Про аграрні розписки" без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.06.2021 у справі № 910/6210/20/ від 19.05.2021 у справі № 925/235/20 щодо з`ясування обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Позиції інших учасників справи

36. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Суффле Агро Україна" просить у її задоволенні відмовити з огляду на необґрунтованість та наводить докладні пояснення щодо правової природи фінансової аграрної розписки, як правочину, що підтверджує безумовне і безспірне грошове зобов`язання боржника, а також заперечує визначену скаржником підставу касаційного скарження через нерелевантність для таких цілей правових висновків Верховного Суду неврахуванням яких вона обґрунтована.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

37. Щодо наведеного у пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.

38. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання - застосування статті 39 КУзПБ, статті 1, 2, 5, 6, 12, 13 Закону України "Про аграрні розписки" при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою, обґрунтованою невиконанням божником грошового зобов`язання, підтвердженого фінансовою аграрною розпискою.

Щодо розгляду заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство

39. За приписами частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

40. КУзПБ встановлює порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює КУзПБ.

41. Відповідно до частин другої, третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

42. Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

43. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

44. Дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів є однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство.

45. Положення статті 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

46. Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

47. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

48. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

49. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).

50. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статті 39 КУзПБ.

51. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

52. Системний аналіз статей 1 8 34 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

53. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 22.09.021 у справі № 911/2043/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, на які в тому числі посилається скаржник).

54. При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в частині шостій статті 39 КУзПБ:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

55. Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 КУЗПБ під грошовим зобов`язанням (боргом) у правовідносинах з банкрутства розуміється зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

56. Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

57. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

58. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

59. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

60. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

61. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (див. постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у cправі № 911/1755/22, від 31.05.2023 у cправі № 905/1029/22, від 06.07.2023 у справа № 914/1650/22).

62. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

63. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Щодо природи вимог кредитора та доводів касаційної скарги

64. Верховний Суд наголошує, що переглядаючи постанову апеляційного суду за касаційною скаргою боржника ТОВ "ІДЕК-2006", відповідно до статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

65. Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Суффле Агро Україна" заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно ТОВ "ІДЕК-2006" обґрунтувало невиконанням боржником грошового зобов`язання у розмірі 16 228 080,00 грн, яке виникло на підставі аграрної розписки за умовами якої ТОВ "ІДЕК-2006" зобов`язалося до 31.10.2021 сплатити ТОВ "Суффле Агро Україна" 16 228 080,00 грн.

66. Місцевий господарський суд не вважав зазначені ініціюючим кредитором обставини невиконання боржником зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою достатнім обґрунтуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, натомість суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку про те, що видана ТОВ "ІДЕК-2006" фінансова аграрна розписка із зобов`язанням сплатити 16 228 080,00 грн до 31.10.2021 за своєю правовою природою підтверджує безумовне і безспірне грошове зобов`язання, яке після спливу строку сплати залишається невиконаним боржником.

67. У касаційній скарзі ТОВ "ІДЕК-2006" заперечує такі висновки апеляційного суду через неповноту з`ясування судом обставин справи, оскільки не вважає борг за фінансовою аграрною розпискою безспірним з огляду на ініційовані боржником судові спори про недійсність аграрної розписки та припинення зобов`язання за нею зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а також через здійснені боржником заходи для погашення цих грошових вимог.

68. Суд касаційної інстанції не погоджується із доводами касаційної скарги з огляду на таке.

69. Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

70. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

71. Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки".

72. Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про аграрні розписки",

- аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах;

- боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах;

- кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

73. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

74. Фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості (стаття 5 Закону України "Про аграрні розписки").

75. Виконання боржником зобов`язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.

76. Верховний Суд вже неодноразово виснував, що аграрну розписку не можна ототожнювати із договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки.

77. Аграрна розписка не є і додатком до договору поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника - сільгоспвиробника.

78. При цьому аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити, крім іншого, відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

79. Такі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 924/233/21, від 24.05.2022 у cправі № 906/708/20, від 12.07.2022 у справі № 902/698/21.

80. Отже, суд апеляційної інстанції правильно визначив, що грошове зобов`язання боржника у заявленому ініціюючим кредитором розмірі виникло саме на підставі виданої боржником ТОВ "ІДЕК - 2006" кредитору ТОВ "Суффле Агро Україна" фінансової аграрної розписки про безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору до 31.10.2021 грошову суму у розмірі 16 228 080,00 грн, яка посвідчена 16.02.2021 приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Ясінським В. Є. за № 297 та зареєстрована в реєстрі аграрних розписок № 5880.

81. Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок (частина третя статті 9 Закону України "Про аграрні розписки").

82. За змістом частин першої, п`ятої, шостої, дев`ятої статті 12 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки діють до повного їх виконання. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок. Кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов`язань за аграрною розпискою.

83. У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі (частина десята статті 12 Закону України "Про аграрні розписки").

84. Таким чином, законодавець у спеціальному законі чітко і безальтернативно визначив, що саме запис кредитора про повне або часткове виконання зобов`язання на самій аграрній розписці є належним підтвердженням її виконання.

85. Тож, будь-які інші документи, зокрема зазначені ТОВ "ІДЕК - 2006" інші договори поставки сільськогосподарської продукції та докази про їх часткове виконання, договір купівлі-продажу кукурудзи, акти зарахування зустрічних однорідних вимог тощо в силу приписів статті 12 Закону України "Про аграрні розписки" самі по собі не можуть бути достатнім підтвердженням задоволення вимог кредитора за фінансовою аграрною розпискою при вирішенні судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до статті 39 КУзПБ.

86. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що боржник не спростував посилання ініціюючого кредитора на невиконання ТОВ "ІДЕК-2006" у погоджений сторонами строк до 31.10.2021 грошового зобов`язання у розмірі 16 228 080,00 грн за виданою боржником фінансовою аграрною розпискою.

87. Щодо твердження касанта про наявність спору про право між ініціюючим кредитором і боржником колегія суддів касаційної інстанції зазначає таке.

88. Законодавство не містить узагальненого переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

89. Правова категорія "спір про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

90. Верховний Суд неодноразово викладав висновки про застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ стосовно необхідності встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора як необхідної передумови для відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки доказів, а також наявності підстав для відмови у відкритті провадження за відповідною заявою ініціюючого кредитора в разі виникнення такого спору саме до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

91. Тобто суд не може формально підходити до визначення наявності "спору про право", який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника.

92. Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20).

93. Як установлено судами попередніх інстанцій обидва позови ТОВ "ІДЕК-2006" щодо оспорення виданої ним ТОВ "Суффле Агро Україна" аграрної розписки на суму 16 228 080,00 грн, що зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок за № 5880, ініційовано вже після подання 13.03.2023 ТОВ "Суффле Агро Україна" до Господарського суду Рівненської області заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІДЕК-2006", а саме: 21.03.2023 боржник звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом про визнання недійсною аграрної розписки та внесення до Реєстру аграрних розписок запису про її припинення та 06.04.2023 ТОВ "ІДЕК-2006" було подано до Господарського суду Хмельницької області позовну заяву про визнання фінансової аграрної розписки боржника припиненою у зв`язку із її виконанням.

94. Інших доказів оспорення ТОВ "ІДЕК-2006" аграрної розписки на суму 16 228 080,00 грн (№ 5880), які б існували на час подання 13.03.2023 ТОВ "Суффле Агро Україна" заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІДЕК-2006" судами не встановлено та боржником не наведено, як і передбачених статтею 12 Закону України "Про аграрні розписки" доказів повного або часткового виконання цього грошового зобов`язання.

95. Враховуючи наведене Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що на час ініціювання кредитором справи про банкрутство у правовідносинах між ТОВ "ІДЕК-2006" та ТОВ "Суффле Агро Україна" спору про право щодо аграрної розписки на суму 16 228 080,00 грн, зареєстрованої в Реєстрі аграрних розписок за № 5880) не вбачається.

96. До того ж, суд апеляційної інстанції правильно виснував, що інші стверджувані боржником і встановлені судом першої інстанції характеристики фінансово - господарського стану ТОВ "ІДЕК-2006" (кількість працівників за штатним розкладом, вартість основних засобів, сплата податків) не спростовують підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, обґрунтованих ініціюючим кредитором ТОВ "Суффле Агро Україна".

97. Принагідно, у зв`язку з наведеним, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необхідним зазначити, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого розпорядником майна боржника аналізу передбаченого абзацом шостим частини третьої статті 44 КУзПБ.

98. Разом з тим відповідно до приписів пункту 10 частини першої, частини другої статті 90 КУзПБ, господарський суд до визнання боржника банкрутом закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

99. За таких обставин, у разі встановлення господарським судом, під час процедури розпорядження майном боржника того, що відсутні ознаки неплатоспроможності боржника, провадження у справі підлягає закриттю (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).

100. З огляду на викладене та враховуючи приписи статті 300 ГПК України, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про передчасність і необґрунтованість ухвали Господарського суду Рівненської області від 18.04.2023 у справі № 918/246/23 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІДЕК-2006" за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" від 09.03.2023.

101. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що зазначені касантом на обґрунтування підстави касаційного оскарження висновки Верховного Суду щодо завдань господарського суду, обсягів з`ясування обставин справи і підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство мають загальний характер, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та були враховані при ухваленні оскаржуваної постанови тією мірою, якою така судова практика застосовна за фактичних обставин цієї справи.

102. Тому касаційна скарга ТОВ "ІДЕК -2006" є необґрунтованою, а правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

103. Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

104. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

105. Тому, аргументи скаржника стосовно ненадання судом апеляційної інстанції належної оцінки окремим фактам і доказам, що за своєю суттю зводяться до вимоги про переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, виходять за межі повноважень касаційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

106. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

107. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

108. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ТОВ "ІДЕК -2006" належить залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 918/246/23 - без змін.

Щодо судових витрат

109. Зважаючи на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

110. Системний аналіз статей 1 8 34 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

111. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

112. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286 300 301 308 309 314 315 317 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 918/246/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати