Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.03.2018 року у справі №910/7820/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7820/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.),

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Турчин С.О.)

від 07.12.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Власов Ю.Л., судді - Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)

від 08.02.2018,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.),

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промотекс Сервіс",

про визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.) звернулося до суду з позовом про визнання недійсними агентської угоди № 0111/357 від 01.01.2011, доповнення до агентської угоди № 0111/357 від 26.08.2011, доповнення № 2 до агентської угоди № 0111/357 від 26.04.2012, укладені між ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.) та ПД "А.Е.Т. Джоін АП!" (змінено найменування на ДП "Промотекс Сервіс", правонаступником якого є відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що президент ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.) не уповноважував Toni d'Souza підписувати агентську угоду № 0111/357 від 01.01.2011; відтиск печатки на спірній агентській угоді відрізняється від тієї, яку використовує позивач у господарській діяльності. Також зазначає, що Toni d'Souza не підписував доповнення до агентської угоди, оскільки підпис на доповненнях не є ідентичним з підписом Toni d'Souza, а відтиски печатки позивача також відрізняються.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, у задоволенні позову відмовлено.

28.02.2018 ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.) звернулось з касаційною скаргою на вказані судові рішення, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає, що судами необґрунтовано застосовано ст. 241 ЦК України до цих правовідносин, оскільки Toni d'Souza не підписував вказані правочини; судами не було прийнято до уваги висновки спеціаліста за результатами проведених почеркознавчих досліджень № 22/17 від 20.06.2017, № 25/17 від 29.06.2017, висновки експертного дослідження № 27/17 від 24.07.2017, які є письмовими доказами у цій справі згідно з ст. 36 ГПК України (в редакції до 15.12.2017); безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи; суди не взяли до уваги, що у справі № 910/8887/16 встановлені обставини, які мають значення для цієї справи; порушення ст. 20 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки суддя Турчин С.О. не мав права розглядати справу і підлягав відводу.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, актами приймання-передачі робіт (послуг), довідками ПАТ "БМ Банк" № 11-2/349бм від 15.07.2016, ПАТ "ПроКредит Банк" № 77-2/16/417 від 12.07.2016, ПАТ "УкрСиббанк" № 06-44-9989 від 12.07.2016, банківськими виписками з рахунків позивача та відповідача підтверджується підписання та виконання оспорюваного правочину сторонами. Вважає, що касаційна скарга позивача зводиться до переоцінки доказів, а ухваленні у справі рішення прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому просить їх залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 02.05.2018 розгляд справи було відкладено на 10.05.2018.

07.05.2018 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його за кордоном. Суд відхилив заявлене клопотання у зв'язку з відсутністю передбачених ч.2 ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення позову відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів позивача про те, що судами необґрунтовано застосовано ст. 241 ЦК України до цих правовідносин, оскільки Toni d'Souza не підписував вказаний правочин, то необхідно зазначити таке.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

Отже, дослідивши надані сторонами докази, встановивши подальше схвалення позивачем спірної угоди, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі робіт, довідками про оплату відповідачем наданих позивачем послуги у період з січня 2011 року по липень 2016 року, господарські суди правомірно застосували до цих правовідносин ст. 241 ЦК України і доводи касаційної скарги цих висновків судів не спростовують.

Підписання або непідписання Toni d'Souza спірного правочину може свідчити лише про дотримання або недотримання письмової форми цього правочину, однак не має наслідком його недійсності.

Щодо доводів позивача про те, що судами не було прийнято до уваги висновки спеціаліста, за результатами проведених почеркознавчих досліджень, № 22/17 від 20.06.2017, № 25/17 від 29.06.2017, висновки експертного дослідження № 27/17 від 24.07.2017, які є письмовими доказами згідно з ст. 36 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), то вони є безпідставними, оскільки місцевим судом було ретельно досліджено ці висновки, внаслідок чого суд прийшов до висновку, що вони не є належними доказами, що підтверджують, що Toni d'Souza не підписував спірну угоду та доповнення до неї. При цьому, такі висновки не є обов'язковими для суду і оцінюються господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Недоречними є аргументи позивача і про безпідставність відмови у задоволенні його клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, оскільки господарськими судами згідно з вимог ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) було ретельно досліджені всі наявні в матеріалах справи докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, і їм була надана належна оцінка, а також були почутті сторони, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Проніна проти України").

Крім того, оскільки для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів мають надаватись оригінали документів, а такі були вилучені згідно з ухвалою слідчого судді від 28.07.2017 і позивач не забезпечив явку Tony d'Souza для можливості відібрання експериментальних зразків підпису та пред'явлення вільних зразків підпису, що є необхідним для призначення судової почеркознавчої експертизи, місцевий суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи і з цих підстав.

Щодо посилання позивача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 910/8887/16, то необхідно зазначити, що у справі № 910/8887/16 предметом позову було стягнення заборгованості за угодами про туристичні послуги від 07.02.2011 і від 18.02.2014 та не розглядалось питання щодо наявності або відсутності між сторонами правовідносин за іншими договорами, зокрема, за оспорюваним правочином.

Щодо аргументів позивача про те, що суддя Турчин С.О. не мав права розглядати справу і підлягав відводу, то вони є безпідставними, адже позивачем не було доведено обставин, передбачених ст. 20 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) для відводу судді Турчина С.О. у цій справі, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні його заяви (ухвала Господарського суд міста Києва від 07.12.2017).

Суд вважає, що рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому їх необхідно залишити в силі з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з відсутності підстав для визнання недійсними агентської угоди № 0111/357 від 01.01.2011, доповнення до агентської угоди № 0111/357 від 26.08.2011, доповнення № 2 до агентської угоди № 0111/357 від 26.04.2012, укладені між ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.) та ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" (змінено найменування на ДП "Промотекс Сервіс", правонаступником якого є відповідач), виходячи з такого.

01.01.2011 між Royal Park Tourism Services L.L.C. (туропаратором) та ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" (агентом) (назву якого змінено на ДП "Промотекс Сервіс" (правонаступником якого є відповідач)) укладено агентську угоду № 0111/357, відповідно до п. 1.1 якої її предметом є оформлення і реалізація третіми особами послуг обслуговування, включаючи готельні, транспортні, екскурсійні та інші в ОАЕ.

Згідно з п. 3.3 угоди оплата за надані позивачем послуги здійснюється відповідачем на основі прайсових цін згідно замовлених послуг не пізніше, ніж за 3 дні до дати прибуття клієнтів до місця надання першої послуги.

Оплата відповідачем рахунку є підтвердженням надання послуг та не потребує оформлення додаткової документації, крім випадків ненадання послуг або надання послуг не в повному обсязі, що є предметом узгодження між сторонами (п. 3.8. угоди).

26.08.2011 між сторонами укладено доповнення до агентської угоди № 0111/357, відповідно до якого доповнено угоду п. 8.5 та внесено зміни в п. 9.1, 9.2 угоди та 26.04.2012 - укладено доповнення № 2 до агентської угоди № 0111/357, відповідно до якого сторонами внесено зміни в п. 9.1, 9.2 угоди.

На виконання умов агентської угоди № 0111/357 та доповнень до неї, між сторонами були підписані такі акти приймання-передачі робіт (послуг): № 01/07/13-1 від 31.07.2013 на суму 363 188,00 дол. США, № 01/08/13-1 від 31.08.2013 на суму 527 728,00 дол. США, № 01/06/13-1 від 30.06.2013 на суму 93 139,00 дол. США, № 01/05/13 від 31.05.2013 на суму 1 553 716,00 дол. США, № 01/04/13-1 від 30.04.2013 на суму 400 000,00 дол. США, № 01/03/13 від 31.03.2013 на суму 2 600 000,00 дол. США, № 01/02/13-1 від 28.02.2013 на суму 2 600 000,00 дол. США, № 01/01/13-1 від 31.01.2013 на суму 1 650 000,00 дол. США, № 01/04/13 від 30.04.2013 на суму 1 470 000,00 дол. США (а. с. 104 - 111, т. 1).

Відповідач оплатив отримані у період з січня 2011 р. по липень 2016 р. послуги на суму більше 34 млн дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками ПАТ "БМ Банк" №11-2/349бм від 15.07.2016, ПАТ "ПроКредит Банк" №77-2/16/417 від 12.07.2016, ПАТ "УкрСиббанк" № 06-44-9989 від 12.07.2016, звітом про результати пошуку та вибірки інформації, яка міститься у документації первинного бухгалтерського обліку ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" від 24.11.2017, банківськими виписками з рахунків позивача та відповідача, у яких міститься таке призначення платежу: "передоплата за тур. послуги зг. контр. 0111/357 від 01.01.2011 для Royal Park Tourism Services L.L.C.".

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 203 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення правочину) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).

За ст. 241 ЦК схвалення правочину не залежить від прийняття юридичного рішення про таке схвалення, підтвердженням схвалення правочину можуть бути дії з його виконання, вчинені особою, в інтересах якої його укладено; схвалення може також відбутися у формі мовчазної згоди чи у вигляді певних поведінкових актів (конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, зокрема, акти приймання-передачі робіт (послуг), банківські виписки та довідки та, встановивши, що на виконання спірної угоди № 0111/357 від 01.01.2011 відповідач сплачував на рахунок позивач кошти, останній не заперечував щодо їх отримання, не повертав їх відповідачу, прийшли до правильного висновку про прийняття позивачем до виконання цієї угоди та відповідно її схвалення.

Також, місцевий господарський суд, встановив, що відтиск печатки на актах приймання - передачі робіт (послуг) є свідченням участі ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.), як юридичної особи, у здійснені господарської операції - наданні послуг за агентською угодою № 0111/357 від 01.01.2011.

Отже, господарські суди правомірно відмовили у задоволенні позову про визнання недійсними агентської угоди № 0111/357 від 01.01.2011, доповнення до агентської угоди № 0111/357 від 26.08.2011, доповнення № 2 до агентської угоди № 0111/357 від 26.04.2012, укладені між ТОВ "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.) та ДП "А.Е.Т. Джоін АП!" (змінено найменування на ДП "Промотекс Сервіс", правонаступником якого є відповідач).

За таких обставин рішення господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Парк Туризм Сервісез" (Royal Park Tourism Services L.L.C.) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 лютого 2018 року у справі за № 910/7820/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді В. Студенець

І. Ткач