Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 927/455/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи касаційну скаргу Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017

(колегія суддів: Тищенко А.І. - головуючий, Майданевич А.Г., Михальської Ю.Б.)

у справі

за позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості

до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України

про відшкодування шкоди 10 661,82 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Прилуцький міськрайонний центр зайнятості (далі в тексті - Позивач) звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі в тексті - Відповідач) про стягнення з Відповідача матеріальної шкоди у розмірі 10661,82 грн, яка виникла внаслідок протиправних дій Відповідача.

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої і апеляційної інстанції за наслідками розгляду позовної заяви

2. Позовна заява Прилуцького міськрайонного центру зайнятості обґрунтована нормами ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України та приписами п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 та п. 7 ч. 1 ст. 31 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " відповідно до яких виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

3. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.06.2017 в позові відмовлено повністю.

4. Зазначене рішення суду першої інстанції обґрунтовано наступним:

4.1. Суд першої інстанції встановив, що 07.06.2013 року громадянин ОСОБА_6 звернувся з заявою до Позивача про надання статусу безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" до вирішення питання його працевлаштування.

4.2. Наказом №НТ130610 від 10.06.2013 було прийнято рішення про надання ОСОБА_6 статусу безробітного, а наказом №НТ30614 від 14.06.2013 призначена виплата допомоги по безробіттю.

4.3. Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 10.06.2014 про припинення його реєстрації в центрі зайнятості та на підставі наказу №НТ140610 від 10.06.2014 було припинено реєстрацію ОСОБА_6 як безробітного.

4.4. За період з 18.06.2013 по 09.06.2014 ОСОБА_6 було здійснено виплату допомоги по безробіттю у розмірі 10661,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та відомостей про виплати за видами забезпечення, а зарахування даних коштів на особистий рахунок ОСОБА_6 підтверджується листом керуючого ТВБВ №10024/0311 філії Чернігівського обласного управління АТ "Ощадбанк", який було надано на запит Позивача.

4.5. В свою чергу на підставі постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області по справі №742/3690/14 від 22.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 було визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду в м. Прилуках та Прилуцькому районі у призначенні ОСОБА_6 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано Управління Пенсійного фонду в м. Прилуках та Прилуцькому районі призначити ОСОБА_6 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з моменту виникнення права на пенсію з 18.06.2013 року.

4.6. У даній Постанові було встановлено, що ОСОБА_6 07.05.2013 звертався до Управління Пенсійного фонду в м. Прилуках та Прилуцькому районі та Головного управління Пенсійного фонду у Чернігівській області з заявою про признання пенсії за віком на пільгових умовах. В свою чергу, судом було визнано такі дії Управління Пенсійного фонду в м. Прилуках та Прилуцькому районі з урахуванням норм чинного законодавства та як наслідок необґрунтованої відмови у задоволенні заяви громадянина ОСОБА_6 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, тобто визнано дії Управління Пенсійного фонду в м. Прилуках та Прилуцькому районі протиправними.

4.7. Позивачем, на підставі п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення", було складено 09.11.2016 акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким було встановлено, що згідно листа №5703/03 від 08.11.2016 Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області по справі №742/3690/14 від 22.09.2014 ОСОБА_6 було призначено пенсію за віком з 18.06.2013.

4.8. У зв'язку з чим, Позивачем було подано позов до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_6 10661,82 грн. матеріальної шкоди збитків.

4.9. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27.01.2017 по справі 742/106/17, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 13.03.2017, було відмовлено Позивачу у задоволенні позову до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди (збитків).

4.10. Дане рішення суду мотивовано тим, що набуття ОСОБА_6 10661,82 грн. виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання ним обов'язків та зловживання ними не було встановлено, оскільки пенсію на пільгових умовах не було призначено ОСОБА_6 у зв'язку з неправомірними діями компетентного органу, а саме управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки та Прилуцькому районі, і він не мав можливості повідомити Позивача про призначення йому пенсії в період отримання допомоги по безробіттю до ухвалення судом рішення.

4.11. На виконання наказу Прилуцького міськрайонного центру зайнятості №28 від 16.03.2017 "Про повернення коштів Прилуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України" Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №07/447 від 17.03.2017 з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 10661,82 грн., які було виплачено як допомогу по безробіттю ОСОБА_6 за період з 18.06.2013 по 09.06.2014. Дана вимога була отримана Відповідачем 22.03.2017, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.03.2017, однак Відповідачем відповідь на зазначене звернення надано не було, вказані грошові кошти у розмірі 10661,82 грн не сплачено.

4.12. Суд першої інстанцій дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне:

4.12.1. Відповідач відмовляючи ОСОБА_6 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не знав та міг знати, що такі дії призведуть до завдання Позивачу збитків у вигляді здійсненої виплати допомоги по безробіттю у розмірі 10661,82 грн., оскільки при винесенні Постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.09.2014 по справі №742/3690/14, якою було зобов'язано Відповідача призначити ОСОБА_6 пенсію за віком на пільгових умовах, останній вже не перебував на обліку Позивача, як безробітна особа.

4.12.2. Звернення громадянина до Позивача для отримання статусу безробітного є використанням прав на підставі волевиявлення особи та не є обов'язком. Таке використання громадянином прав як застрахованої особи, виконання обов'язку Позивачем щодо присвоєння статусу безробітного та проведення виплат допомоги не було вчинено в період фактичного отримання громадянином пенсії на пільгових умовах, оскільки по періоду часу не збігається факт присвоєння статусу безробітного, вчинення виплат допомоги по безробіттю та датою фактичного розгляду справи №742/3690/14 та винесення рішення у справі .

4.12.3. Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність умисних дій Відповідача, які в період виплати допомоги по безробіттю порушували права Позивача, що призвело до неправомірних виплат в сумі 10661,82 грн, оскільки в період з 18.06.2013 року по 09.06.2014 року пенсія громадянину не була призначена й фактичні виплати пенсії в цей період не проводились.

4.12.4. З огляду на вище зазначені обставини справи, настання страхового випадку для застрахованої особи (ОСОБА_6.), визначення статусу безробітного та проведення виплат по допомозі з 18.06.2013 року по 09.06.2014 року, з огляду на сплату страхових внесків застрахованою особою та роботодавцем, використання громадянином своїх прав, в період коли Відповідачем не здійснювались нарахування пенсії було правомірним та підставним, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність факту понесення шкоди Позивачем в розмірі 10661,82 грн.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 06.06.2017 у справі № 927/455/17; прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Зазначена постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована наступним:

6.1. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що допомога по безробіттю у період після призначення пенсії (після 8 червня 2013 року) була виплачена ОСОБА_6 всупереч вимогам ч.1 ст. 43 Закону України „Про зайнятість населення" через неправомірні дії Управління пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі, які постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.09.2014 року по справі № 742/3690/14 та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року у справі №742/3690/14 визнані протиправними.

6.2. Аналізуючи обставини справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що у неправомірних діях Управління пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі наявний склад цивільного правопорушення:

6.2.1. протиправна поведінка - неправомірна відмова Управління Пенсійного фонду в м. Прилуках та Прилуцькому районі у призначенні ОСОБА_6 пенсії за віком на пільгових умовах, що має преюдиційне значення;

6.2.2. збитки - розмір виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_6;

6.2.3. причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками - наслідком неправомірної відмови Відповідача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах стало звернення безробітного до центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, що спричинило завдання збитків центру зайнятості;

6.2.4. вина - пенсія на пільгових умовах не була своєчасно призначена ОСОБА_6 саме з вини Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки та Прилуцькому районі. Вина у цивільному праві існує у формі умислу або необережності. За загальним правилом, форми вини у цивільному праві не мають істотного значення і не впливають на розмір відповідальності.

7. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України (далі в тексті - ЦК України), ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України) в редакції яка була чинна до 15.12.2017.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. Відповідач подав через Київський апеляційний господарський суд касаційну скаргу у якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 повністю і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та передачі справи новий розгляд Відповідач у своїй касаційній сказі наводить наступні доводи:

9.1. На переконання Відповідача відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України та шкодою завданою Прилуцькому міськрайонному центру зайнятості, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. Від Позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Позивач просить суд залишити касаційну скаргу Відповідача без задоволення, а рішення Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 927/455/17 - без змін.

Позиція Верховного Суду

11. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 прийнято до розгляду касаційну скаргу Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 927/455/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

12. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін виходячи з наступного.

13. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

14. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Щодо доводу касаційної скарги про те, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України та шкодою завданою Прилуцькому міськрайонному центру зайнятості, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

16. Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

17. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

18. Відповідності до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

19. Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

20. Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

21. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (аналогічний висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 916/336/17).

22. Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

23. Таким чином, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася Позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення".

24. Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України. Виходячи з наведених вище положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами Позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б Позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії громадянину ОСОБА_6

25. Внаслідок неправомірних дій Відповідача громадянин ОСОБА_6 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Прилуцький міськрайонний центр зайнятості безпідставно здійснив виплату допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_6, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями управління пенсійного фонду та понесеними Позивачем збитками.

26. Встановивши зазначені вище обставини, суд апеляційної інстанції у даній справі дійшов правильного висновку про доведеність Позивачем наявності всіх елементів правопорушення в діях Відповідача, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України.

27. Аналогічний висновок щодо застосування статей 1166 та 1173 Цивільного кодексу України та статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 року у справі № 915/282/17.

28. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України та шкодою завданою Прилуцькому міськрайонному центру зайнятості, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

29. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

30. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

31. Колегія суддів під час перегляду постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у касаційному порядку не знайшла фундаментальних порушень норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції.

32. За таких обставин касаційна скарга Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України підлягає залишенню без задоволення а постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 927/455/17 - без змін.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 927/455/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у справі № 927/455/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко