Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №916/1807/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1807/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Будішевської Л.О., Бєляновського В.В., Таран С.В.

від 09.11.2017 року

за позовом ОСОБА_4

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМІТ",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_5,

2. ОСОБА_6,

3. ОСОБА_7,

4. ОСОБА_8,

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання особи такою, що вийшла зі складу учасників товариства, та встановлення, що після 25.06.2014 року особа не має корпоративних прав у товаристві

за участю представників:

позивача: не з'явились

відповідачів: 1. не з'явились

2. не з'явились

третіх осіб: 1. не з'явились

2. не з'явились

3. не з'явились

4. не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2017 у справі №916/1807/17 припинено.

Ухвала суду апеляційної інстанції обгрунтована тим, що у відповідності до ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи) ухвали господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду не підлягають окремому оскарженню в апеляційному порядку, а заперечення на такі ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду

27 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 року про припинення апеляційного провадження та просить її скасувати, а справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що неможливість оскарження ухвали суду першої інстанції самостійно порушує принцип рівності сторін. Всі інші доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ" зводяться до неправомірності постановлення ухвали Господарського суду Одеської області від 13.09.2017 у справі №916/1807/17.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у липні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМІТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ" про визнання недійсними усіх рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ", прийнятих після 22 липня 2014 року з внесення змін до редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ", затвердженої рішенням загальних зборів товариства від 21 липня 2014 року (протокол №4/2014) та зареєстрованої 22 липня 2014 року (номер запису державної реєстрації 15561050012019978); визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМІТ" таким, що вийшло зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ" та встановлення, що після 25 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕРАМІТ" не має корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ".

Ухвалою Господарського суду Одеської області 31 липня 2017 року порушено провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до розгляду, та зобов'язано при цьому останню доплатити судовий збір у розмірі 4356 грн.

13 вересня 2017 року до канцелярії суду першої інстанції надійшла заява представника позивача ОСОБА_9, в якій зазначалось, що судовий збір за перегляд позовної заяви був сплачений позивачем в повному обсязі та відповідно до Закону України «Про судовий збір», доказом чого є 3 квитанції:

1) №ПН2427351 від 06.07.2017 року на суму 444,00 грн.;

2) №ПН2075477 від 11.11.2016 року на суму 2756,00 грн.;

3) №ПН2255048 від 13.03.2017 року на суму 1600 грн.

Також, вказаний представник відзначив, що оригінали квитанцій є єдиними належними доказами сплати коштів за перегляд позовної заяви господарським судом та повинні знаходитись в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗОКЕРАМ» звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про залишення позову без розгляду, з посиланням на п. 5. ч. 1. ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи). Клопотання мотивоване невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 13 липня 2017 року, а саме несплатою останнім 4356 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 вересня 2017 року у задоволенні клопотання відповідача відмовлено, з мотивів відсутності правових підстав для залишення позову ОСОБА_4 без розгляду, з посиланням на п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України» № 7 від 21.02.2013 року.

Зазначена ухвала і стала предметом перегляду суду апеляційної інстанйції та, як зазначалось вище, ухвалою, яка є предметом оскарження, Одеського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.09.2017 у справі №916/1807/17 припинено.

Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з позицією суду апеляційної інстанції та вважає, що судом правильно застосовані норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи), окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

1) про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів;

2) про повернення позовної заяви;

3) про відмову у прийнятті позовної заяви;

4) про передачу справи за підсудністю;

5) про забезпечення позову, скасування забезпечення позову;

6) про зупинення провадження у справі;

7) про припинення провадження у справі;

8) про залишення позову без розгляду;

9) про затвердження мирової угоди;

10) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

11) про відмову прийняти додаткове рішення, ухвалу;

12) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення, ухвали;

13) про внесення виправлень у рішення, ухвалу;

14) про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;

15) окрема;

16) додаткова;

17) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;

18) про внесення виправлень до наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню;

19) про видачу дубліката наказу або відмову у його видачі;

20) про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання;

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;

22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення третейського суду;

23) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;

24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;

25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за рішенням третейського суду.

Частиною 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи) визначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що ухвали господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду не підлягають окремому оскарженню в апеляційному порядку, а заперечення на такі ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до п. 5, 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи) повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи). Наслідки подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, визначено частиною другою статті 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи). У разі помилкового прийняття апеляційним господарським судом до провадження скарги на ухвалу, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, таке провадження підлягає припиненню на підставі статті 80 та частин першої і другої статті 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент розгляду справи).

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Касаційний господарський суд дійшов висновку, що ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗОКЕРАМ" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2017 року у справі №916/1807/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець