Історія справи

Постанова КГС ВП від 08.09.2022 року у справі №910/3843/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/3843/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,

представників учасників справи:

позивача - Мосейчук А.І. - адвокат (ордер від 21.07.2022 серія АХ 1098761)

відповідача 1 - Фінагіна В.Б. - представник (в порядку самопредставництва)

відповідача 2 - Лазебний А.М. - адвокат (ордер від 11.08.2022 серія АІ 1263936)

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Хладопром»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2021

додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2021

постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 та

додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хладопром»

до: державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»;

приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен»

про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017, визнання недійсним наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 03.05.2017 №54-Н та зобов`язання вчинити дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен».

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хладопром» (далі - ТОВ «Хладопром», позивач) звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Укрпатент), приватного акціонерного товариства «Київська кондитерська фабрика «Рошен» (далі - ПАТ «Рошен», відповідач 2) про визнання недійсним рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017 про визнання знака «Київський торт, зобр.» добре відомим в Україні на ім`я ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» щодо товару 30 класу МКТП: «торти» станом на 24.08.1991; визнання недійсним наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 03.05.2017 №54-Н та зобов`язання Укрпатента виключити знак «Київський торт, зобр.» із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, і здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2021 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (колегія суддів: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.2. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2021 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (колегія суддів: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.), відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Хладопром» про залишення без розгляду заяви про відшкодування витрат на правову допомогу від 23.11.2021.

Заяву ПАТ «Рошен» про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №910/3843/21 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Хладопром» на користь ПАТ «Рошен» 100 000 (сто тисяч) грн - витрат на професійну правничу допомогу.

2.3. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (колегія суддів: Доманська М.Л., Грек Б.М., Гарник Л.Л.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Хладопром» про залишення без розгляду заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Заяву ПАТ «Рошен» про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №910/3843/21 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Хладопром» на користь ПАТ «Рошен» 50 000, 00 (п`ятдесят тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти заявлених вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. Позивач, не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Додаткову постанову суду апеляційної інстанції скаржник просить скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву ПАТ «Рошен» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, залишити без задоволення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

4.1. Касаційні скарги подані позивачем на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пунктів 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.2. Касаційна скарга подана з посиланням на приписи пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та мотивована тим, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у пунктах 8.24, 8.26, 8.27-8.36 постанови Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 910/11418/19, у пунктах 7.11-7.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 №910/17792/17, у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №608/614/15-ц, у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №910/3067/21, пункті 35 постанови Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №922/2448/21.

4.3. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пункту 3 статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон №3689-XII) стосовно такого:

- «в яких випадках особа має право в порядку, передбаченому пунктом 3 статті 25 Закону №3689-XI на оскарження рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в України?;

- наявність яких порушуваних, оспорюваних прав та законних інтересів позивача вважається підставою для подання позову про визнання недійсним рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в Україні в порядку передбаченому пунктом 3 статті 25 Закону №3689-XI?;

- чи достатнім порушенням, оспорюванням прав та законних інтересів позивача для подання позову про визнання рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в Україні в порядку передбаченому пункту 3 статті 25 Закону №3689-XI є наявність іншої судової справи, в якій відповідач на підставі рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в України намагається визнати недійсним свідоцтво на знак для товарів і послуг?»

4.4. Також скаржник зазначає про необґрунтовану відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про долучення висновку експерта від 15.11.2021 № 225 як доказу до матеріалів справи.

4.5. Крім того, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції на порушення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України не досліджено зібрані у справі докази; а також на порушення частини третьої статті 310 ГПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі (відхиливши заяву ТОВ «Хладопром» про відкладення розгляду справи до закінчення дії воєнного стану в Україні та про встановлення додаткового строку, після закінчення активних бойових дій на території України, для подачі, зокрема, письмових пояснень).

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзивах на касаційні скарги відповідач 2 заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Крім того, відповідач 2 разом з відзивом на касаційні скарги подав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

5.2. Від ТОВ «Хладопром» 05.09.2022 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.

6.1. Рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017 визнано знак «Київський торт, зобр.» добре відомим в Україні відносно ПАТ «Рошен» щодо товару 30 класу МКТП «торти» станом на 24.08.1991.

6.2. Вказане рішення затверджене наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 03.05.2017.

6.3. ТОВ «Хладопром» є власником Свідоцтва України на знак для товарів і послуг (торговельну марку) від 10.01.2019 № 252740 «Хрещатик Київський торт», який користується правовою охороною для таких товарів 30 класу МКТП: морозиво; морозиво-торт, виготовлений за технологією виробництва морозива; морозиво-торт, виготовлений за технологією виробництва морозива з температурою гартування від -18°С до -30°С; морозиво-торт, виготовлений за технологією виробництва морозива з температурою транспортування та зберігання не вище -14°С; морозиво-торт, виготовлений за технологією консервації з застосуванням мінусової температури до -30°С.

6.4. Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив, що ПАТ «Рошен» та ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» звернулися до суду із позовом до ТОВ «Хладопром» про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг від 10.01.2019 №252740 «Хрещатик Київський торт» та вчинення дій. Однією із підстав позову було рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017 про визнання знака «Київський торт, зобр.» добре відомим в Україні на ім`я ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» щодо товару 30 класу МКТП: «Торти» станом на 24.08.1991.

6.5. Позивач зазначає про порушення його прав забороною належним чином використовувати свої права як власника свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 10.01.2019 №252740.

6.6. Крім того, позивач вказує, що спірне рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017 є безпідставним, незаконним, необґрунтованим, складеним з неправильним, упередженим та неповним встановленням обставин, що мають значення справи.

6.7. З огляду на зазначене позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання вказаного вище рішення Апеляційної палати недійсним та зобов`язання виключити знак «Київський торт, зобр.» із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

6.8. Судом першої інстанції також встановлено таке.

6.9. Відповідно до договору оренди від 29.12.1990 (з урахуванням додаткової угоди) Фонд державного майна (як правонаступник п/о «Укркондитерпром» у частині договору оренди) передав, а організація орендарів Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса прийняла цілісний майновий комплекс, з правом його викупу.

6.10. На підставі договору купівлі-продажу від 30.12.1993 №48 цілісний майновий комплекс орендного підприємства «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса» було приватизовано. Зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.06.1994 №47.

6.11. У подальшому Орендне підприємство «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса» було реорганізовано у ЗАТ «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса», про що внесений запис до Статуту ЗАТ «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса». У 2009 році Закрите акціонерне товариство «Київська кондитерська фабрика ім. Карла Маркса» рішенням загальних зборів акціонерів було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київська кондитерська фабрика «Рошен», яке у 2017 році змінило організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство. Таким чином, ПАТ «Рошен» є правонаступником ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», яке було правонаступником ЗАТ «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса», яке, в свою чергу, було правонаступником Орендного підприємства «Київська кондитерська фабрика імені Карла Маркса».

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Відповідно до частин першої, четвертої статті 25 Закону № 3689-ХІІ охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно зі статтею 6 bis Паризької Конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв`язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

8.2. Наслідками визнання торгового знака добре відомим в Україні є можливість забороняти його використання на товарах та послугах, що є неоднорідними з тими, для яких його визнано добре відомим, а також право власника знака вимагати заборони використання позначення, складова частина якого відтворює добре відомий знак.

8.3. Результат оскарження прийнятого рішення та наказу про дату, з якої знак став добре відомим в Україні, безпосередньо підтверджує, змінює чи припиняє відповідне право ПАТ «Рошен» на знак «Київський торт, зобр.» як на добре відомий.

8.4. Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив, що ПАТ «Рошен» та ДП «Кондитерська корпорація "Рошен» звернулися до суду із позовом до ТОВ «Хладопром» про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг від 10.01.2019 №252740 «Хрещатик Київський торт» та вчинення дій. Однією з підстав позову було рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017 про визнання знака «Київський торт, зобр.» добре відомим в Україні на ім`я ПАТ «Рошен» щодо товару 30 класу МКТП: «Торти» станом на 24.08.1991.

8.5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, зокрема, що із наведених позивачем аргументів неможливо встановити, яким саме чином право інтелектуальної власності ПАТ «Рошен» на знак «Київський торт, зобр.» порушує суб`єктивні права позивача, та яким чином відбувається це порушення. Судом не встановлено порушень оскаржуваним рішенням прав позивача, позивачем не доведено суду, яким саме чином спірне рішення порушує його права.

8.6. Залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на час звернення з даним позовом до суду у ТОВ «Хладопром» відсутні порушені права та/або охоронювані законом інтереси, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом. ТОВ «Хладопром», звертаючись до суду, посилалось на ймовірну можливість порушення його прав у майбутньому, наявними в матеріалах справи доказами не доведено існування порушеного права на час звернення до суду з даним позовом.

8.7. Втім, Верховний Суд з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на абзац другий пункту 3 статті 25 Закону № 3689-XII (у редакції, чинній на момент звернення до суду), де зазначено, що рішення Апеляційної палати щодо визнання торговельної марки добре відомою в Україні може бути оскаржено у судовому порядку.

8.8. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.9. Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.10. Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.11. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

8.12. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

8.13. Позивач зазначає, що він є власником Свідоцтва України на знак для товарів і послуг (торговельну марку) від 10.01.2019 №252740 «Хрещатик Київський торт», який користується правовою охороною для таких товарів 30 класу МКТП: морозиво; морозиво-торт, виготовлений за технологією виробництва морозива; морозиво-торт, виготовлений за технологією виробництва морозива з температурою гартування від -18°С до -30°С; морозиво-торт, виготовлений за технологією виробництва морозива з температурою транспортування та зберігання не вище -14°С; морозиво-торт, виготовлений за технологією консервації з застосуванням мінусової температури до -30°С. Спірним Рішенням та Наказом порушуються його охоронювані законом інтереси та право безперешкодного користування власною торговельною маркою (як нематеріальним благом).

8.14. За таких обставин, оскільки поданню позову у даній справі про визнання недійсним Рішення та Наказу передувало подання ПАТ «Рошен» позову про припинення порушень прав інтелектуальної власності, а саме про:

визнання дій ТОВ «Хладопром», пов`язаних з використанням у своїй господарській діяльності на території України позначення «КИЇВСЬКИЙ ТОРТ» як окремо, так і разом із зображенням листя каштану, плодів каштану для товарів 30 класу МКТП, такими, що порушують права інтелектуальної власності: ПАТ «Рошен» на знак «Київський торт», визнаний добре відомим в Україні рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.04.2017 для товарів 30 класу МКТП; дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» на знак для товарів та послуг «Київський торт» за свідоцтвом України №70068;

заборону ТОВ «Хладопром» здійснювати використання позначення «КИЇВСЬКИЙ ТОРТ» як окремо, так і разом із зображенням листя каштану, плодів каштану для товарів 30 класу МКТП, зокрема нанесення такого позначення на зазначену продукцію (товар), упаковку, що містить зазначений товар, інший прикріплений до зазначеного товару предмет, зберігання продукції із нанесеним позначенням, пропонування продукції із нанесеним позначенням для продажу, продаж, експорт (вивезення), застосування такого позначення в рекламі, діловій документації, мережі Інтернет;

зобов`язання ТОВ «Хладопром» вилучити із цивільного обороту та знищити всі упаковки, етикетки, що призначені для пакування товарів 30 класу МКТП, виробництва ТОВ «Хладопром», які містять позначення «Київський торт» як окремо, так і разом із зображенням листя каштану, плодів каштану;

визнання свідоцтва України від 10.01.2019 № 252740 року на знак для товарів і послуг повністю недійсним;

зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 10.01.2019 № 252740 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», -

аргументи скаржника про наявність підстав вважати, що позивач у даній справі є особою, безпосередньо заінтересованою в подальшій юридичній долі рішення Апеляційної палати про визнання знака «Київський торт, зобр.» добре відомим, прийняття якого, власне, стало передумовою подання ПАТ «Рошен» позову до ТОВ «Хладопром» та існуванням якого ПАТ «Рошен» обґрунтовує свої порушені права у справі №910/16397/19, - знайшли своє підтвердження.

8.15. Приписами частини другої статті 25 Закону №3689-XII встановлено, що при визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними:

ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака;

тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та/або послуг, щодо яких знак застосовується;

тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та/або заявок на реєстрацію знака за умови, що знак використовується чи є визнаним;

свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними органами;

цінність, що асоціюється зі знаком.

8.16. З огляду на викладене судам для правильного вирішення даного судового спору в межах заявлених підстав позову необхідно було встановити та надати належну правову оцінку чи відповідав знак «Київський торт, зобр.» вищенаведеним факторам доброї відомості знака (на заявлену дату на підставі доказів, поданих заявником до Апеляційної палати), чи правильно відповідні фактори були розглянуті та враховані Апеляційною палатою і чи оскаржуване рішення відповідає положенням чинного законодавства України, а саме статті 25 Закону №3689-XII, Порядку, Паризькій конвенції, тобто чи правомірно Апеляційна палата прийняла вказане рішення.

8.17. Що ж до інших підстав для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права, які наведені у частині третій статті 310 ГПК України, таких як: суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження чи огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 310); або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 310), то обставин на підтвердження наявності таких підстав скаржником у касаційній скарзі не наведено.

8.18. Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги, перевіркою їх матеріалами справи, в контексті встановлених судами обставин також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин; враховано : межі, порядок та повноваження судів попередніх інстанцій та межі і порядок розгляду касаційної скарги Верховним Судом. Суд відзначає, що аргументи касаційної скарги в частині посилання на порушення судами норм процесуального права (пункту 3, 4 частини третьої статті 310) не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлених ними обставин справи.

8.19. Втім, Верховний Суд неодноразово зазначав, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частини перша, друга статті 236 ГПК України).

8.20. Частиною п`ятою статті 236 ГПК України унормовано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.21. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.22. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

8.23. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

8.24. Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди допустили порушення норм процесуального права: статей 86 236 237 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права, не звернули уваги на викладене та не оцінили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи з урахуванням особливостей конкретних правовідносин.

8.25. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

8.26. Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

8.27. З огляду на викладене, враховуючи у сукупності наведені у цій постанові обставини, Верховний Суд зазначає, що аргументи, наведені в касаційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження.

8.28. Беручи до уваги визначені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Суд дійшов висновку, що судові рішення попередніх інстанцій у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.29. Щодо надання остаточного висновку Верховним Судом у цій справі (зазначеного в розділі 4 цієї постанови), то суд касаційної інстанції вважає передчасним його надання з огляду на необхідність встановлення всіх фактичних обставин справи.

8.30. З огляду на те, що судові рішення попередніх інстанцій по суті спору підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, а додаткове рішення та додаткова постанова про розподіл судових витрат є невід`ємною складовою частиною судових актів по суті спору, відповідно, підлягають скасуванню також додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2021, постанова Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 та додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 зі справи, оскільки останні є похідними від оскаржуваних судових рішень по суті спору.

8.31. З огляду на викладене, враховуючи те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційній скарзі, які мають значення для вирішення даного спору під час нового розгляду.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.2. Доводи позивача про порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права у прийнятті оскаржуваних рішень знайшли своє часткове підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

9.3. Рішення суду першої інстанції, постанова суду апеляційної інстанції, додаткові рішення та постанови підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

9.4. Таким чином, з огляду на межі повноважень касаційної інстанції щодо встановлення обставин справи і дослідження доказів Касаційний господарський суд вважає за необхідне касаційну скаргу позивача задовольнити частково, судові акти зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

9.5. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, дослідити всі надані учасниками справи докази і залежно від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення.

10. Судові витрати

10.1. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300 308 310 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Хладопром» на рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2021, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 зі справи № 910/3843/21 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2021, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 зі справи № 910/3843/21 скасувати.

3. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хладопром» на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 зі справи № 910/3843/21 задовольнити частково.

4. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 зі справи № 910/3843/21 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко