Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.02.2018 року у справі №923/1390/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1390/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної екологічної інспекції в Херсонській області

на рішення Господарського суду Херсонської області

у складі судді Павленко Н.А.

від 09.03.2017 року

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ярош А.І., Лисенко В.А., Діброва Г.І.

від 10.10.2017 року

за позовом Державної екологічної інспекції в Херсонській області

до відповідача Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення збитків в сумі 834 525,83 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення з 564,23грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, та 833961,60грн. збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною Державною екологічною інспекцією у Херсонській області у період 16-24 червня 2014 року перевіркою Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, встановлено використання газових котлів у господарській діяльності за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Також, за твердженнями позивача, під час проведення перевірки була виявлена забруднена земельна ділянка на відстані 30 м. від каналізаційно-насосної станції і на якій спеціалістами відділу інструментальню - лабораторного контролю було відібрано проби ґрунту та у процесі вимірювань виявлено, що показники складу ґрунту перевищували граничнодопустимі та фонові концентрації вмісту амонію (обмінного) в перерахунку на азот амонію сульфатів (у перерахунку на сульфати), фосфору (рухомі форми) , заліза (рухомі форми) та хлоридів (водна витяжка).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивач належних і допустимих доказів наявності факту порушення та складу цивільного правопорушення у діях ДП "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суду не надав, та дійшли висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення збитків, заподіяних державі у сумі 833961,60грн. забрудненням земельної ділянки. У задоволені позовних вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 564,23 грн., спричинених здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, оскільки позивачем не надано розрахунку без урахування дня видачі дозволу.

Державна екологічна інспекція в Херсонській області звернулась з касаційними скаргами на рішення Господарського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року у справі №923/1390/16, які є аналогічними за змістом та вимогами.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційним скаргами Державної екологічної інспекції в Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.03.2017 року та на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року у справі №923/1390/16.

Державна екологічна інспекція у Херсонській області у касаційних скаргах просить суд скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.03.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в повному обсязі.

Позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи.

Обґрунтовуючи касаційні скарги, Державна екологічна інспекція у Херсонській області зазначає, що основними доводами судів є послання на те, що в частині порушення законодавства Відповідачем ст. ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» «Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу...»

Судами зазначено, що позивачем виконано розрахунок збитків з помилкою, а саме із включенням до розрахунку шкоди дати отримання дозволу на викиди 06.08.2014 року. Однак, Держекоінспекцією розрахунок шкоди, заподіяної державі в результаті викидів забруднюючих речовин без дозволу за період з 16.06.2014 року по 06.08.2014 року здійснювався без включення дати отримання дозволу на викиди атмосферне повітря (06.08.2014 року) до розрахунку збитків, а відповідно до листа наданого головним лікарем ДГІ «Санаторій Гопри» від 21.10.2014 року № 03-12/141.

Щодо стягнення шкоди заподіяної відповідачем в результаті забруднення земельної ділянки, позивач зазначає, що суди проігнорували вимоги Закону України «Про природно-заповідний фонд», та приписи Роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища».

Так, в акті перевірки від 24.06.2014 року № 04-11/288 чітко зазначено, що під час здійснення державного контролю в частині охорони земель на території підприємства Дочірнього підприємства «Санаторій «Гопри» що є територією природно-заповідно фонду спеціалістом відділу Держекоінспекції здійснено відбір проб ґрунтів на земельній ділянці на відстані 30 м. від каналізаційно-насосної станції, відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунту від 01.07.2014 року № 07-14 у зразках ґрунту, відібраного на земельній ділянці, вміст амонію (обмінного) в перерахунку на азот амонійний, сульфатів перерахунку на сульфати), фосфору (рухомі форми) та хлоридів (водна витяжка) перевищує гранично-допустиму та фонову концентрацію.

Отже, скаржник наголошує, що в акті перевірки чітко зазначено, що підприємством не здійснюються заходи щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходу стічними водами.

Факт забруднення земельної ділянки на думку апелянта, підтверджується також Актом відбору проб ґрунтів від 18.06.2014 року.

Дочірнє підприємство «Санаторій Гопри» взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, що підтверджується Охоронним зобов'язанням № 122 від 22.01.2013 року, отже саме він має нести відповідальність за забруднення земельної ділянки.

В підтвердження вини відповідача позивач посилався на протокол про адміністративне правопорушення № 5082 відносно головного інженера Дочірнього підприємства «Санаторій Гопри» ОСОБА_5, яким зафіксовано порушення головним інженером вимог ст.ст. 7, 38, 14, 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд», зокрема, не вжив заходів забезпечення режиму територій парка пам'ятки садово-паркового мистецтва «Парк санаторію «Гопри». Постановою Голопристанського районного суду від 12.08.2014 року у справі № 654/2769/14-ц ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Від відповідача на адресу Касаційного господарського суду надійшов відзив в якому Дочірнє підприємство «Санаторій «Гопри» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 09.03.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року у справі №923/1390/16 залишити без змін.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що нез'явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Херсонській області у період з 16.06.2014 року до 24.06.2014 року включно, на підставі наказу від 13.06.2014 року № 600 та направлення на проведення планової перевірки від 13.06.2014 року № 479 було проведено планову перевірку Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувільно-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки було складено акт № 04-11/288.

Перевіркою встановлено та відображено у акті, що ДП "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" здійснює опалення приміщень котельною установкою: 2 котли КСВа-0,63, ВВД-1,8, які працюють на природному газі.

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря є димарі котлів, за допомоги яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Проте, строк дії представленого підприємством дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 6522310100-19 від 24.04.2009 року закінчився 24.04.2014 року, тобто, з 25.04.2014 року відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме частини 5 статті 11 вказаного Закону України. Зазначене порушення відображено в акті перевірки № 04-11/288, з яким ознайомлено головного лікаря відповідача.

В акті перевірки також зазначається, що спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю було відібрано проби повітря стаціонарних джерел забруднення від котла ВВД 1,8 відповідно до акту відбору викидів стаціонарних джерел №10-14 від 18.06.2014 року.

27 червня 2014 року позивачем на заступника головного лікаря Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було складено протокол №4954 про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, а саме: від котлів, розташованих в котельні, каналізаційно-насосній станції та кухні, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Окрім того, 27.06.2014 року позивачем було винесено постанову про накладання адміністративного штрафу № 04-12/665 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 27.06.2014 року № 4954, про який зазначалось вище, на заступника головного лікаря Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та на підставі ч.1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі 119 грн.

З метою усунення порушень, виявлених під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області винесено припис від 01.07.2014 року №03-9/1554, згідно з пунктом 11 якого, керівника відповідача зобов'язано оформити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від котлів, розташованих в котельні, каналізаційно-насосній станції та кухні.

Також, у зв'язку із виявленими порушенням та з урахуванням наданих відповідачем даних, Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розраховано суму шкоди та складено претензію від 24.11.2014 року № 08-12/99 щодо добровільного відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, у розмірі 564,23 грн. Розмір шкоди розраховано інспекцією відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 10.12.2008 року № 639, зареєстрованим Мін'юстом України 21.01.2009 року за №48/16064.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у

а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;

б) порушенні норм екологічної безпеки;

в) порушенні вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо неправдивого експертного висновку;

г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи;

д) фінансуванні, будівництві і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;

е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;

є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;

ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;

з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;

и) порушенні строків внесення зборів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;

і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;

й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;

м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я;

н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За приписами статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до частини 5 статті 11 цього Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за приписами частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел, несуть відповідальність згідно з законом.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 Цивільного кодексу України застосовують при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи, б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди.

Колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили, що строк дії дозволу №6522310100-19 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, закінчився 24 квітня 2014 року, і в порушення приписів природоохоронного законодавства новий дозвіл отримано лише 06.08.2014 року.

Отже, в період з 24.04.2014 по 05.08.2014 року відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Згідно довідки Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" від 21.10.2014 року №03-12/141, повідомлено Державну екоінспекцію в Херсонській області, що Дочірнє підприємство "Санаторій "Гопри" використало газовими котлами КСВа-о,63 та ВВд-1,8 за період 16.06.2014 року по 06.08.2014 року 11200 м3 природного газу, що підтверджує роботу котлів в літній період.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції обґрунтовано встановив у діях Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" наявність протиправних дій, вини, та причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо отримання спеціального дозволу та виявленою шкодою у вигляді викидів забруднюючих речовин, як складових цивільного правопорушення, яке спричинило збитки державі в результаті викидів забруднюючих речовин без дозволу.

Відповідно до ст. 33 закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 34 зазначеного Закону встановлено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Проте, судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено про помилковість розрахунку збитків, здійсненого позивачем, виходячи з наступного.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 року № 639 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно з пунктом 2.1.2 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Позивачем під час розрахунку шкоди, завданої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, застосовано розрахунковий метод, а розрахунок маси зазначених викидів здійснено на підставі інформації, яка надана відповідачем в листі № 03-12/141 від 21.10.2014 року про об'єм газу, який був використаний котлами підприємства КСВа-0,63 та ВВд-1,8 за період з 16.06.2014 року по 06.08.2014 року, за формулою маса = об'єм газу використаний та вказаний відповідачем за період з 16.06.2014 року по 06.08.2014 року у розмірі 11200м3 помножений на величину густини газу, яка дорівнює 0,753.

Отже, оскільки відповідачем інформація надавалася стосовно періоду включно по 06.08.2014 року, то відповідачем під час надання зазначеної інформації враховувався і об'єм використаного газу 06.08.2014 року, що є порушенням, адже 06.08.2014 року дозвіл вже було отримано відповідачем, і цей день не повинен враховуватись під час розрахунку шкоди.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції позивачем не надано розрахунку без урахування дня видачі дозволу, та не доведено того, з яких підстав ним було здійснено саме такий розрахунок, тому доводи касаційної скарги в цій частині є недоведеними.

Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередній інстанцій про те, що позовні вимоги в частині стягнення збитків у розмірі 564,23 грн., спричинених здійсненням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, не підлягають задоволенню.

Другою вимогою Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", зазначеній у позовній заяві, була вимога про відшкодування шкоди, завданої забрудненням земельної ділянки у розмірі 833 961,60 грн.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть, у тому числі, цивільну відповідальність згідно з законодавством України за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і, в тому числі, зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю).

Позивач в якості підстави для відшкодування збитків посилався на акт № 04-11/288 від 24.06.2014 року, акт відбору проб ґрунтів від 18.06.2014 року №07-14, протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунту від 01.07.2014 року №07-14.

Відповідно до акту № 04-11/288 від 24.06.2014 року, складеному Державною екологічною інспекцією у Херсонській області за результатами планової перевірки Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зазначено, що на території земель Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю відібрано проби ґрунту.

При цьому, підписуючи даний акт, складений за результатами перевірки, головний лікар Дочірнього підприємства "Санаторій "Гопри" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" зазначила про незгоду з пунктом про забур'янення.

З акту відбору проб ґрунтів від 18.06.2014 року №07-14 вбачається, що відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції здійснено відбір проб ґрунтів на земельній ділянці на відстані 30 м. від каналізаційно-насосної станції.

Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунту від 01.07.2014 року №07-14 у зразках ґрунту, відібраного на земельній ділянці, вміст амонію (обмінного) в перерахунку на азот амонійний, сульфатів (у перерахунку на сульфати), фосфору (рухомі форми) та хлоридів (водна витяжка) перевищує граничнодопустиму та фонову концентрацію.

В статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункті 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149, визначено, що забруднення земель полягає у накопиченні в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

У відповідності до п. 3.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 року, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

У зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, здійснено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної державі від забруднення відповідачем земель, відповідно до якого розмір шкоди складає 833961,60грн.

Пункт 3.3. Методики встановлює, що факти забруднення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При цьому, в пункті 4.1. Методики передбачено, що розміри шкоди внаслідок забруднення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно положень пункту 2.2. Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004 року № 264, при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, які вчинені посадовими особами підприємств, установ та організацій, їх структурних або відокремлених підрозділів, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, протокол про адміністративне правопорушення складається відносно особи, яка вчинила порушення природоохоронного законодавства, а якщо таку особу встановити неможливо, - то відносно посадової особи, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на даному підприємстві, а у разі, якщо така особа не призначена - стосовно керівника підприємства, установи чи організації.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність складу правопорушення відповідача щодо факту псування земель (забруднення або засмічення), відповідальність за яке передбачено статтею 211 Земельного кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема,:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до п.4.23 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (2), від 10.09.2008 року, № 464, на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4).

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що стосовно порушення вимог ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель" державними інспекторами Державної екологічної інспекції не складався ані припис про усунення порушень, ані протокол про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи санаторію "Гопри".

Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно-ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю), шкодою та виною відповідача.

Щодо доводів позивача про наявності вини відповідача, необхідно ззначити наступне.

Охоронним зобов'язанням № 122 від 22.01.2013 року Дочірнє підприємство "Санаторій Гопри" взяв на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №5082 від 26.06.2014 року, притягнуто головного інженера ДП "Санаторій Гопри" ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення ст.ст.77, 38, 14, 28 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 12.08.2014 року встановлено вину ОСОБА_5 у порушенні ст.16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а саме здійснення в межах території санаторію забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму території, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст.28 зазначеного Закону, власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги якості належних та допустимих доказів вини відповідача зазначений протокол та постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 12.08.2014 року, оскільки предметом адміністративного правопорушення ОСОБА_5 є недодержання режиму зберігання та охорони парку-пам'ятки, а не забруднення земельної ділянки.

При цьому, як вбачається з позовної заяви, Акта перевірки дотримання природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №04-11/288, позивач просив притягнути до відповідальності відповідача саме за заподіяння державі збитків забрудненням земельної ділянки.

Зазначене підтверджується також і розрахунком розміру збитків, що просив стягнути позивач, які було проведено на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного №171 від 27.10.1997 року.

Разом з цим, розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст.65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок самовільного використання земель, зняття ґрунтового покриття, забруднення та засмічення їх територій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення №5082 від 26.06.2014 року та Постанова Голопристанського районного суду Херсонської області від 12.08.2014 року не доводять вину відповідача у забрудненні земельної ділянки, а стосуються порушення законодавства про природно-заповідний фонд, а тому не стосуються предмету даного спору.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено наявність факту забруднення земельних ділянок на території санаторію "Гопри", а саме актом перевірки від 24.06.2014 року, актом відбору проб ґрунтів від 18.06.2014р. №07-14, протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунту від 01.07.2014р. №07-14, однак, позивачем не доведено, що забруднення земельної ділянки допущено саме відповідачем та з підстав неправомірної його поведінки.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачем не доведено усіх чотирьох складових правопорушення відповідача, а тому відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Касаційного господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене Касаційний господарський суд дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Державної екологічної інспекції у Херсонській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 року у справі №923/1390/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець