Історія справи

Постанова КГС ВП від 07.08.2025 року у справі №906/815/24
Постанова КГС ВП від 24.07.2025 року у справі №906/815/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 906/815/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1

про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат

у справі № 906/815/24

за позовом ОСОБА_1

до

1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі частки та перерозподіл часток,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н", в якому просила суд (з урахуванням уточненої позовної заяви): визнати недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладений 26.09.2022; визнати недійним акт приймання - передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі за № 1196, №1197 на бланку №НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А.; витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"; визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000 грн та розміри часток у статутному (складеному) капіталі його учасників, а саме: розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"; розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки в статутному капіталі номінальною вартістю 150000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н". Визнано недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладений 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . Визначено розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000 грн та розмір часток у статутному (складеному) капіталі його учасників: розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"; розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н". Відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 та про визнання недійним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі за № 1196, №1197 на бланку №НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А. Здійснено розподіл судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 заяву представника ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 14 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ТОВ "Паритет Н" на користь ОСОБА_1 14 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 рішення господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 та додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2025 у справі №906/815/24 касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Житомирської області від 19.02.2025, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), - закрито. В іншій частині касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Житомирської області від 19.02.2025, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №906/815/24 залишено без змін.

28.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з клопотанням про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №906/815/24.

Верховний Суд ухвалою від 29.07.2025 призначив до розгляду клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат у справі №906/815/24 у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Від ОСОБА_2 04.08.2025 надійшли заперечення на клопотання про постановлення додаткової постанови про стягнення судових витрат, відповідно до яких відповідач-1 просить у задоволенні клопотання відмовити повністю.

Розглянувши клопотання позивача та заперечення на нього, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача у відзиві на касаційну скаргу навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 50 000 грн та зазначив, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть надані у відповідності до норм ГПК України.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги частини першої статті 124 ГПК України щодо надання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Разом з тим, позивачем дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України щодо надання суду доказів протягом п`яти днів після ухвалення постанови (про що позивачем було зроблено відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі).

Позивач у клопотанні про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 42 500 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії ордеру про надання правничої допомоги, договору №34 про надання правничої допомоги від 25.07.2024 (далі по тексту - Договір), акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.07.2025 по договору про надання правничої допомоги від 25.07.2024 №34.

Відповідно до п. 1.1 Договору, укладеного між адвокатом Сірою А.В. та ОСОБА_1 (клієнт), клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а саме здійснити аналіз документів наданих клієнтом, норм чинного законодавства України, актуальної судової практики та підготувати і подати до суду позовну заяву від імені клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Паритет Н" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", витребування частки та здійснення перерозподілу часток у статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" з подальшим представництвом інтересів клієнта у судах, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що за цим договором адвокатом надається така правнича допомога: 1) вивчення, аналіз та повідомлення правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань по справі вказаній в п. 1.1. договору; 2) підготовка позовної заяви з додатками, відповіді на відзив та інших процесуальних документів правового характеру; 3) підготовка та подання від іменні клієнта апеляційних та касаційних скарг по вказаній справі при необхідності; 4) здійснення професійної діяльності адвоката згідно з умовами цього договору в судах України, в т.ч. з представництво інтересів клієнта у судових засіданнях з правами наданими відповідачу згідно нормами ГПК України без обмежень, в тому числі: готувати, підписувати від імені клієнта та подавати до суду відзив на позовну заяву, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, апеляційні та касаційні скарги та інші документи з приводу порушення прав та захисту інтересів клієнта, чи з приводу скарг поданих на клієнта, приймати участь у судових засіданнях; 5) запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян за їх згодою, в тому числі здійснювати адвокатські запити. Конкретні види наданої правничої допомоги зазначаються адвокатом в акті про надання послуг.

Згідно з п. 4.1. Договору сторони погодили, що розмір гонорару по даному договору визначається на підставі погодинної оплати. Вартість однієї години роботи адвоката погоджено сторонами у розмірі 2 500 грн, без ПДВ.

У відповідності до п. 4.2. Договору, сторони узгодили, що участь у одному судовому засіданні прирівнюється до однієї години роботи адвоката та оплачується з розрахунку участь у одному судовому засіданні - 2 500 грн, незалежно від витраченого часу.

Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката або шляхом сплати готівкою протягом 5 робочих днів з дня отримання судового рішення по справі (п. 4.3. договору).

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2025 по договору про надання правової допомоги від 25.07.2024 №34, адвокат Сіра А.В. надала позивачу послуги по справі №906/815/24 на загальну суму 42500 грн, а саме:

- аналіз касаційної скарги, поданої ОСОБА_2 на рішення господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 та додаткове рішення від 12.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №906/815/24, аналіз судової практики, на яку посилається скаржник та підготовка і подання до Касаційного господарського суду відзиву на касаційну скаргу - 8 год.;

- 17.07.2025 участь у судовому засіданні у справі №906/815/24 в суді касаційної інстанції з урахуванням часу витраченого на дорогу (м. Житомир - м. Київ, м. Київ - м. Житомир) - 5 год.;

- 24.07.2025 участь у судовому засіданні у справі №906/815/24 в суді касаційної інстанції з урахуванням часу витраченого на дорогу (м. Житомир - м. Київ, м. Київ - м. Житомир) - 4 год.

Всього 17 год.

У запереченнях на клопотання про постановлення додаткової постанови про стягнення судових витрат відповідач-1 зазначає, що заявлений позивачем витрачений час на підготовку та надання відзиву на касаційну скаргу не відповідає критеріям реальності та доцільності. Вказує, що зазначені позивачем надані послуги щодо аналізу судової практики та вивчення касаційної скарги фактично не є окремим видами послуг, адже даний вид послуг охоплюється вказаною позивачем послугою щодо підготовки та подання відзиву на касаційну скаргу. Посилаючись на п. 4.2 Договору відповідач-1 зазначає, що Сторони угодили, що участь у одному судовому засіданні прирівнюється до однієї години роботи адвоката та обраховується з розрахунку участь у одному судовому засіданні - 2500,00 грн, незалежно від витраченого часу, а тому вважає необґрунтованим зазначення в акті годин з урахуванням часу на дорогу, через що участь у судових засіданнях фактично коштують 12 500,00 грн та 10 000,00 грн.

Відповідач-1 з посиланням на ч. 1 ст. 221 ГПК України стверджує, що позивач фактично не надав договір про надання правничої допомоги до суду касаційної інстанції до ухвалення постанови касаційного суду, при цьому, про неможливість подати такий доказ як договір до ухвалення постанови касаційного суду позивач також не вказав, тобто необгрунтував поважність причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;

- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, чи тільки має бути сплачена.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача в судових засіданнях 17.07.2025 та 24.07.2025 представляла адвокат Сіра А.В., що підтверджується протоколами судових засідань.

Крім того, Верховний Суд приймає до уваги, що позивач отримав таку послугу, як складання відзиву на касаційну скаргу у цій справі, що підтверджується самим відзивом.

Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача-1 щодо того, що сторонами у п. 4.2. Договору узгоджено, що участь у одному судовому засіданні прирівнюється до однієї години роботи адвоката та оплачується з розрахунку участь у одному судовому засіданні - 2 500 грн, незалежно від витраченого часу.

Таким чином, безпідставними є вимоги позивача про відшкодування відповідачем-1 витрат на участь адвоката у судових засіданнях з розрахунку 5 та 4 години витраченого часу.

Верховний Суд також звертає увагу, що у акті приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2025 сторонами визначено кількість годин на надання послуги з аналізу касаційної скарги, аналізу судової практики та підготовку і подання до Касаційного господарського суду відзиву на касаційну скаргу - 8 год.

При цьому Суд враховує, що правова позиція позивача вже була сформована до касаційного розгляду цієї справи, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом. Доказів додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано. Тому немає очевидних підстав стверджувати, що вказана послуга вимагала значного обсягу юридичної роботи представника позивача та, відповідно, вказаного часу.

Посилання відповідача-1 на ч. 1 ст. 221 ГПК України та доводи про те, що позивачем порушено порядок подання доказів, а саме договору про надання правничої допомоги №34 від 25.07.2024, який був наявний у позивача протягом всього часу касаційного розгляду справи, однак такий доказ був поданий вже після ухвалення постанови касаційного суду, відхиляються Верховним Судом, оскільки такий доказ як договір про надання правничої допомоги №34 від 25.07.2024 наявний в матеріалах справи, зокрема а.с. 162 -163 т. 3. Позивач попередньо заявив про те, що докази будуть надані суду та в межах встановленого ГПК України строку подав відповідний договір та акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.07.2025, який фізично не існував до моменту ухвалення постанови Верховним Судом. Таким чином позивачем у межах строку, встановленого частиною восьмої статті 129 ГПК України, подані докази понесення витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, та беручи до уваги заперечення відповідача-1, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всю суму витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, що заявлена до стягнення.

Отже, враховуючи положення статей 86 123 126 129 ГПК України, надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу відповідних витрат, та запереченням відповідача-1, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.

Керуючись ст. ст. 123 126 129 244 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат у справі №906/815/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) 20000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції

Доручити господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді Н. М. Губенко

О. А. Кролевець