Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.09.2018 року у справі №924/1195/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 924/1195/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

(суддя - Муха М.Є.)

від 18.04.2018

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду

(головуючий - Петухов М.Г., судді: Олексюк Г.Є., Маціщук А.В.)

від 02.07.2018

у справі № 924/1195/17

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про стягнення 1 010 156, 00 грн збитків,

за участю представників учасників справи:

прокуратури - Доценко Т.О.

позивача - Демчук Л.Г.

відповідача - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі Хмельницької філії ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") про стягнення 1 010 156,00 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" в 2014 році було здійснено реконструкцію приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ "Приватбанк" по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому. В подальшому, об'єкт було прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 19.12.2014 за № ХМ 143143560203. Однак в порушення норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затвердженого рішенням 22 сесії Хмельницької міської ради № 23 від 17.12.2008 ПАТ КБ "Приватбанк" не уклало договір пайової участі при здійсненні реконструкції приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів, чим заподіяно шкоди територіальній громаді м. Хмельницького в розмірі 1 010 156,00 грн. Матеріально-правовою підставою позову визначено статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 217, 224 Господарського кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 у справі № 924/1195/17 позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Хмельницької філії АТ КБ "Приватбанк" про стягнення 1 010 156,00 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького задоволено частково. Суд стягнув з ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Хмельницької філії АТ КБ "Приватбанк" на користь Хмельницької міської ради 104 925,00 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького. В іншій частині позову про стягнення 905 231,00 грн збитків відмовлено.

2.2. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 у справі № 924/1195/17 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Хмельницької філії у 2014 році здійснено реконструкцію приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ "Приватбанк" по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому;

- об'єкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області 19.12.2014 за № ХМ 143143560203;

- із декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до ІІІ категорії складності, вбачається, що замовником - Хмельницька філія ПАТ КБ "Приватбанк" проведено реконструкцію приміщення офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ "Приватбанк" по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому. Кошторисна вартість будівництва 6 045,842 тис. гривень у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 3 259,427 тис. гривень. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 6 161 772 тис. гривень, у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 4 639,815 тис. гривень;

- згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації ПАТ КБ "Приватбанк" задекларувало 1 817,9 кв.м загальної площі введеного в експлуатацію об'єкта будівництва;

-- відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (реконструкції приміщень офісу та магазинів непродовольчих товарів першого та другого поверхів під приміщення ПАТ КБ "Приватбанк" по вулиці Зарічанська, 5/3 в м. Хмельницькому) кошторисна вартість будівництва складає 1 399 000 грн;

- Хмельницька міська рада рішенням № 23 від 17.12.2008 затвердила Порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького. Згідно Порядку замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування:

відповідно до пунктів 1.1, 1.2. Порядку пайовий внесок замовника на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури це кошти, що вносяться замовниками у відповідності до цього Порядку. Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у м. Хмельницькому, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 1.7. цього Порядку;

пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником, для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, коштів до місцевого бюджету - фонду соціально-економічного і культурного розвитку міста, положення про який затверджується міською радою (пункт 1.3 Порядку);

дія цього Порядку поширюється на всіх замовників, незалежно від їх форми власності (пункт 1.5.);

граничний розмір пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста не може перевищувати: - 10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежитлових будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення) (пункт 1.6.);

відповідно до пункту 2.1. Порядку розмір пайового внеску визначається як певний відсоток загальної вартості будівництва об'єкта містобудування і необхідних інженерних мереж та/або споруд;

відсоток від вартості об'єкта містобудування, який мають вносити замовники у якості пайового внеску визначається, за виключенням житлових будинків (житлової частини будинку), в залежності від вартості об'єкта будівництва, а саме, якщо вартість об'єкта становить до 5,0 млн. грн - сплаті підлягає 7,5%; більше 5,0 до 15,0 - 7,0%; більше 15,0 до 25,0 - 6,5%, більше 25,0 - 6,0%;

загальна вартість будівництва об'єкту визначається відповідно до документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками (пункт 2.5.);

між міською радою та замовником до прийняття виконавчим комітетом рішення про надання дозволу на будівництво або на реконструкцію, у тому числі на земельних ділянках, які знаходяться у користуванні або власності замовника, укладається договір про згоду замовника сплатити пайовий внесок. Укладення такого договору є обов'язковою умовою для прийняття виконавчим комітетом рішення про надання дозволу на будівництво відповідного об'єкту та надання земельних ділянок в оренду для здійснення будівництва об'єктів (пункт 3.1.);

у договорі про згоду замовника сплатити пайовий внесок обов'язково зазначається обов'язок вчасно (не пізніше ніж за 15 робочих днів до одержання дозволу на виконання будівельних робіт) подати до міської ради звернення про укладення договору про пайову участь разом із документами, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками (пункт 3.2.);

договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького укладається між міською радою та замовником не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 4.1.);

- відповідно до Додатку 2 до Порядку пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького затверджено Методику розрахунку розміру пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького;

- листом № 01-16-721 від 27.09.2017 Хмельницька міська рада звернулася до ПАТ КБ "Приватбанк" з пропозицією укладення договору та сплати пайової участі та направлено на адресу ПАТ КБ "Приватбанк" примірники договору про пайову участь із розрахунком для підписання;

- оскільки ПАТ КБ "Приватбанк" договір так і не уклав та кошти пайової участі не сплатив, заступник прокурора в інтересах Хмельницької міської ради звернувся з даним позовом до суду про стягнення збитків в сумі 1 010 156,00 грн. При цьому, враховуючи відсутність зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва, на підставі пункту 5.2. Порядку розрахунок пайової участі проведено на основі опосередкованої вартості будівництва об'єктів соціального призначення, які споруджуються на території України.

2.4. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим. При цьому місцевий суд при визначенні розміру збитків врахував рішення Хмельницької міської ради № 23 від 17.12.2008, де розмір пайового внеску визначається як певний відсоток загальної вартості будівництва об'єкта містобудування і необхідних інженерних мереж та/або споруд та зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд констатував наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького у вигляді упущеної вигоди та погодився із встановленим місцевим господарським судом розміром збитків.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2018, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення 104 925,00 грн збитків (упущеної вигоди), завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури м. Хмельницького скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк":

- судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 13, 74, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України та зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи;

- судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги той те, що фактично саме Хмельницькою міською радою не вчинено дій, передбачених Порядком участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницький, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради № 23 від 17.12.2008;

- в порушенням норм матеріального права суди обох інстанцій фактично переклали обов'язок звернення за укладенням договору з Хмельницької міської ради на Банк;

- суди не звернули уваги, що недоведеною є об'єктивна сторона правопорушення, а саме ухилення від укладення договору саме Хмельницькою міською радою;

- судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Хмельницької філії АТ КБ "Приватбанк" проведено реконструкцію внутрішньої частини нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі та останній не належить до замовників будівництва, які мають намір щодо забудови земельної ділянки в розумінні частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в зв'язку з чим відсутні підстави для сплати коштів пайової участі;

- при прийнятті постанови необхідно врахувати висновок, викладений Касаційним господарським судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 922/1641/17.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення 1 010 156,00 грн збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького.

4.2. За змістом положень частини 1 статті 173, частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

4.3. Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

4.4. Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

4.5. Хмельницька міська рада у рішенні № 23 від 17.12.2008 затвердила Порядок участі замовників у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького.

4.6. Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницький та укладення договорів про пайову участь.

4.7. Виходячи з наведеного, невиконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва не звільняє його від такого обов'язку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 922/5937/15).

4.8. Згідно із статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

4.9. Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

4.10. Статтею 224 Господарського кодексу України, яка кореспондується із статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

4.11. Під збитками, згідно з частиною другою статті 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

4.12. Згідно із статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

4.13. Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

4.14. Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

4.15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ КБ "Приватбанк" не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницький, внаслідок якої Хмельницька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням "упущена вигода".

4.16. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до пункту 2.1 Порядку величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, укладеному із міською радою, відповідно до встановленого цим Порядком розміру пайової участі замовника від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

4.17. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на підставі встановлених нормативів для одиниці створеної потужності, зокрема, норматив для нежитлових будівель та споруд на рівні показника опосередкованої вартості будівництва об'єктів соціального призначення, які споруджуються на території України (з урахуванням ПДВ) в частині - адміністративні будинки, рекомендованої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з урахуванням зонального коефіцієнта (додаток 1 "Визначення зонального коефіцієнта (Кз)"), встановлені на дату проведення розрахунку величини пайової участі замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького. (пункт 2.5. Порядку).

4.18. Відповідно до пункту 4.3 Порядку розрахунок розміру пайової участі, належного замовником до оплати у відповідності до цього Порядку, проводиться управлінням капітального будівництва не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

4.19. Отже, за загальним правилом розмір пайового внеску замовника повинен розраховуватись з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, а у випадку якщо така не визначена, то, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла (для багатоповерхових житлових будинків) чи опосередкованої вартості адміністративних будинків (для нежитлових будівель чи споруд).

4.20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 19.12.2014 за № ХМ 143143560203, кошторисна вартість будівництва становить 6 045 842 грн. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва кошторисна вартість будівництва складає 1 399 000 грн.

4.21. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. При цьому колегією суддів застосовуються положення Порядку в редакції постанови, чинної на момент видачі відповідної Декларації.

Цей Порядок визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (пункт 1 Порядку).

Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1, у разі, коли будівельні роботи виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, - за формою згідно з додатком 7 (пункт 18 Порядку).

Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації (пункт 19 Порядку).

Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію (пункт 20 Порядку).

4.22. Процедура прийняття об'єктів в експлуатацію носить суто технічний характер і полягає в тому, що саме об'єкт будівництва, його стійкість, міцність, надійність є предметом при перевірці його готовності до експлуатації. При цьому законодавством не передбачено повноважень органів держархбудконтролю щодо перевірки достовірності інформації про сплату замовниками пайової участі, як і перевірки інформації про кошторисну вартість та вартість основних фондів під час прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію.

4.23. Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про основи містобудування" будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об'єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

4.24. Отже, затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі правил визначення вартості будівництва покладено на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке наказом від 05.07.2013 № 293 прийняло з наданням чинності з 01.01.2014 національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".

4.25. З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про те, що при розрахунку величини пайової участі слід виходити із суми кошторисної вартості будівництва, при цьому, враховуючи значну розбіжність між даними кошторисної вартості будівництва зазначеними в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та даними кошторисної вартості будівництва, визначеними у зведеному кошторисному розрахунку, судами попередніх інстанцій не перевірено чи визначена така вартість будівництва згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

4.26. Отже, суди попередніх інстанцій, не встановивши належним чином вартості будівництва згідно з будівельними нормами та державними стандартами та характер проведених будівельних робіт, дійшли передчасного висновку, що ПАТ КБ "Приватбанк" є особою, яка в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зобов'язана взяти пайову участь у розвитку інфраструктури міста Хмельницького.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 924/1195/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська