Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 910/24329/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 (суддя Отрош І. М.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 (головуючий суддя Мальченко А. О., судді Дикунська С. Я., Жук Г. А.) у справі за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про стягнення суми,

Короткий зміст позовних вимог

1. 27.12.2016 Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області (далі - Позивач) звернувся до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач), третя особа - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, з позовом про стягнення 79 337,20 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом їх перерахування одержувачам: 23 801,16 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 15 867,44 грн. до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 39 668,60 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, що спричинило матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави. При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності слід враховувати приписи статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимоги пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 7 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів - 20 відсотків.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. 09.06.2017 Господарський суд міста Києва залишив позов без розгляду.

4. 18.09.2017 Київський апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2017 скасував, справу повернув до Господарського суду міста Києва.

5. 05.12.2017 Господарський суд міста Києва вирішив у позові відмовити. Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018.

6. Судами встановлено, що 28.10.2016 начальником Менської виробничої дільниці відокремленого підрозділу Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства, відповідно до якого виявлено незаконну рубку дерев, загальна кількість яких складає 10 дерев, на земельній ділянці лінія Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пікет 9, права сторона колії. Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого наказом № 017-П від 23.01.2017 (надалі - Положення), Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень є виробничим структурним підрозділом регіональної філії "Південно-Західна залізниця". Згідно з розділом 3 Положення, цей підрозділ відповідно до покладених на нього завдань здійснює зокрема такі функції: виконання вимог з охорони навколишнього природного середовища, ліквідація пожеж і раціональне використання природних ресурсів; фіксація та розрахунок обсягів порушень лісового законодавства в захисних насадженнях природного і штучного походження в смузі відведення та подання матеріалів щодо цих порушень до правоохоронних органів. З державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЧН №002191 від 13.07.2000 вбачається, що Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (надалі - ДТГО "Південно-Західна Залізниця") є постійним користувачем земельної ділянки площею 23,73 га, що розташована на території Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області. Землю надано в постійне користування для виробничих потреб залізниці. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за №124. На час звернення з позовом до суду у зв'язку з реорганізацією підприємств залізничного транспорту, вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Відповідача. Майно ДТГО "Південно-Західна Залізниця" внесено до статутного капіталу Відповідача згідно зі зведеним переліком майна, затвердженим Міністерством інфраструктури України від 18.08.2015. Відповідно до наказу від 01.12.2015 №045 регіональну філію "Південно-Західна Залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" наділено майном та земельними ділянками, а також передано технічну та правовстановлюючу документацію згідно з актами приймання-передачі документації, зокрема, від ДТГО "Південно-Західна Залізниця". Відповідно до протоколу огляду місця події від 28.10.2016 місцем події є ліси, розташовані на відстані близько 9000 м від села Киселівка.

Листом №411вих-17 від 25.01.2017 заступник керівника Менської місцевої прокуратури просив начальника Відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" невідкладно надати завірені належним чином копії підтверджуючих документів щодо права користування Відповідача земельною ділянкою, що розташована біля села Киселівка Менського району (земельна ділянка, на якій знаходяться захисні лісонасадження).

У відповідь на цей лист Відділ у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області повідомив листом від 26.01.2017 №8-28-99.2-180/2-17, що право користування земельною ділянкою надано Відповідачу згідно з державним актом серії ІІ-ЧН №002191 від 13.07.2000; земельна ділянка знаходиться в Чернігівській обл., Менському районі, Киселівської сільської ради, дільниця Бахмач-Щорс, км 65+947 - км 67+751.

Встановлено, що у зазначеному запиті прокурора не було вказано точних даних щодо земельної ділянки, на якій виявлено самовільну рубку лісу відповідно до акта огляду місця вчинення порушення від 28.10.2016, а саме тих даних, що були зазначені в цьому акті (лінія Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пікет 9, права сторона колії).

У протоколі огляду місця події від 28.10.2016, складеному слідчим Менського відділу поліції ГУНП у Чернігівській області, зазначено, що місцем події є ліси, розташовані на відстані близько 9000 м. від села Киселівка, що не може достовірно свідчити про те, що така земельна ділянка належить до території Киселівської сільської ради.

На виконання ухвал суду першої інстанції від 04.04.2017 та 18.04.2017 Відділ у Городнянському районі повідомив, що згідно з наявними у відділі матеріалами, "Технічним звітом по інвентаризації земель смуги відведення ДТГО "Південно-Західна Залізниця" дільниця "Бахмач-Щорс-держкордон" земельна ділянка 68 кілометр, пікет 9 розташована за межами Городнянського району; Відділ у Бахмацькому районі проінформував, що земельна ділянка (лінія Бахмач-Хоробичі) знаходиться на території Бахмацької та Городищенської сільських рад Бахмацького району Чернігівської області; Відділ у Менському районі зазначив, що станом на 12.04.2017 на території Менського району у громадян та юридичних осіб, зазначених в листі, земельні ділянки у власності чи користуванні відсутні.

На виконання ухвали суду від 26.05.2017 листом від 02.06.2017 Відділ у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області повідомив про відсутність у відділі інформації про лісовпорядкування Бахмацької дільниці лісонасаджень, яка входить до складу ПАТ "Укрзалізниця", а також зазначив, що нумерація кварталів та пікетів невідома.

Відповідно до листа ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" №2554 від 10.11.2017 на запит Відповідача з метою встановлення координат самовільно зрублених дерев, ним були проведені топографо-геодезичні роботи з визначення координат 10 точок на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області. На схемі розташування земельної ділянки в межах Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, що є додатком до листа ДП "Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" № 2554 від 10.11.2017, здійснено нанесення відмітки про точку вирубки кожного з 10 дерев.

7. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що відповідь Відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на запит прокурора щодо земельної ділянки не є належним доказом того, що незаконна рубка лісу відбулась на території Киселівської сільської ради, оскільки зазначені у запиті Прокурора ідентифікаційні дані земельної ділянки повністю не відповідають даним тієї земельної ділянки, що зазначена в акті огляду місця вчинення порушення від 28.10.2016, а у протоколі огляду місця події Менського відділу поліції ГУНП у Чернігівській області зазначено, що місцем події є ліси, розташовані на відстані близько 9 000 м від села Киселівка, що не може достовірно свідчити про те, що така земельна ділянка належить до території Позивача. Надані Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та Відділом у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповіді на запитувану судом інформацію щодо місцязнаходження земельної ділянки не підтверджують доводи прокурора, що така земельна ділянка знаходиться на території Киселівської сільської ради, оскільки у Держгеокадастру немає даних щодо лісовпорядкування Бахмацької дільниці лісонасаджень, їм невідома нумерація кварталів та пікетів. Зібрані у справі докази в сукупності дають підстави для висновку про те, що земельна ділянка, на якій було виявлено самовільну рубку лісу відповідно до акта огляду місця вчинення порушення від 28.10.2016 (лінія Бахмач-Хоробичі, квартал 9, 68 кілометр, пікет 9, права сторона колії) знаходиться на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області. Разом з цим неналежна охорона лісу відповідно до норм чинного законодавства України не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу, що за відсутності доказів вчинення таких дій саме Відповідачем свідчить про відсутність підстав для покладення на нього цієї відповідальності, на підставі чого суди дійшли висновку про відсутність порушеного права у особи, яку Прокурором визначено як Позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 30.07.2018 Третя особа (Скаржник) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

9. 27.09.2018 Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення скасувати в повному обсязі.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

10. Судові рішення прийняті з порушенням норм статей 19, 64, 105, 107 Лісового кодексу України (далі - ЛК України), статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

11. Твердження Відповідача про те, що земельна ділянка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Корюківського району необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи, оскільки при складанні переліково-оціночної відомості № 606 від 28.10.2016 встановлено, що порубка здійснена саме на території Менського, а не Корюківського району. Крім того повідомлення про виявлене правоворушення подано Відповідачем до Менського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області. Про вчинення порубки саме на території Киселівської сільської ради Менського району свідчать також матеріали правоохоронних органів, якими проводився огляд місця порубки, що не було прийнято судами до уваги.

12. Скаржник не погоджується з висновками судів про відсутність законних підстав покладення на Відповідача, який не забезпечив належну охорону лісу, міри відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16.

Доводи Прокурора, викладені у відзиві на касаційну скаргу

13.Доводи касаційної скарги обґрунтовані, а в порушення принципів, регламентованих статтями 7, 13, 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судами не здійснено належної правової оцінки доказів у справі і надано перевагу доводам Відповідача.

14. Судами не враховано положення статті 1166 ЦК України, статей 19, 63, 64,105, 107 ЛК України, статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Позиція Верховного Суду

15. Відповідно до статей 1, 2 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з позовом, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

16. Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з позовом, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

17. Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з цим позовом, або особи, в інтересах якої подано позов. Реалізуючи свої процесуальні права щодо звернення до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор повинен зазначити в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтувати необхідність їх захисту.

18. При цьому, як визначено в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

19. Так, звертаючись до суду з позовом у цій справі про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, Прокурор в інтересах держави визначив Киселівську сільську раду Менського району Чернігівської області позивачем.

20. Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

21. Враховуючи встановлені судами обставини, що земельна ділянка, на якій здійснено незаконну вирубку дерев знаходиться на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що прокурором не доведено факту порушення прав чи законних інтересів Киселівської сільської ради Менського району Чернігівської області, яку визначено позивачем у справі, у зв'язку з чим підставно відмовили у позові.

22.З огляду на наведені підстави відмови у задоволенні позову, Суд відхиляє посилання Скаржника (пункти 10, 12) на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 19, 64, 105, 107 ЛК України, статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 1166, 1172 ЦК України, а також неврахування правових позицій Верховного Суду викладену у постановах від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16.

23.При цьому доводи Скаржника (пункт 11), що стосуються незгоди з висновками судів щодо вчинення порубки дерев на території Олександрівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області, обґрунтовані посиланням на відповідні докази, Суд не може взяти до уваги, враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

24.Враховуючи викладене підстави для зміни чи скасування рішення та постанови судів першої та апеляційної інстанцій відсутні, а касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

25. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 910/24329/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак