ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/843/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О, Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Багрій М. В.

за участю представників:

позивача - Кулик А. Я.

відповідача-1 - Солдатенко А. В.

відповідача-2 - Куманська О. П.

третьої особи - Яворська О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія-НЛ" і Головного територіального управління юстиції у Львівській області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 (головуючий - Скрипчук О. С, судді Дубник О. П., Желік М. Б.)

у справі № 914/843/17

за позовом Львівської міської ради

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія-НЛ" і Головного територіального управління юстиції у Львівській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про скасування наказу, рішення та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2017 року Львівська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія НЛ" (далі - відповідач-1, ОСББ "Надія-НЛ"), Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - відповідач-2, Управління), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - третя особа) про:

- скасування пункту 2 наказу начальника Управління від 13.10.2016 № 20 «Про затвердження рішення комісії щодо задоволення скарги ОСББ «Надія-НЛ» щодо здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСББ "Надія НЛ";

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.10.2016 індексний номер 31886141 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення підвалу під № III, IV, V, XV, XVI загальною площею 77,4 кв.м по вул. Нечуя-Левицького, 19 у місті Львові за ОСББ "Надія НЛ"

- витребування з чужого незаконного володіння ОСББ "Надія-НЛ" нежитлового приміщення підвалу під № III, IV, V, XV, XVI загальною площею 77,4 кв.м по вул. Нечуя-Левицького, 19 у місті Львові та передачу його Львівській міській раді.

2. Аргументуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що будинок по вул. Нечуя-Левицького, 19 у місті Львові належить на праві власності територіальній громаді міста Львова, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2008, виданим як дублікат на реєстраційне посвідчення від 04.05.1988, та Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

3. Позивач стверджує, що відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу Львівського комунального підприємства "Затишне" (далі - ЛКП "Затишне") на баланс ОСББ "Надія-НЛ" від 02.09.2008 спірні нежитлові приміщення (підвальні приміщення загальною площею 78,2 кв.м) залишилися у комунальній власності. Позивач стверджує, що спірні приміщення загальною площею 78,2 кв.м не відносяться до допоміжних і є нежитловими, що встановлено у рішенні Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2011 у справі № 2-156/11 за позовом ОСББ «Надія-НЛ» до Вітвіцького Д. М. , Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання приміщень допоміжними та усунення перешкод у користуванні підвальними приміщеннями, яке набрало законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.02.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

5. Судове рішення аргументовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що на момент завершення приватизації усіх житлових квартир у житловому будинку по вул. Нечуя-Левицького, 19 у місті Львові (далі - житловий будинок) приміщення підвалу під № III, IV, V, XV, XVI загальною площею 77,4 кв.м (далі - спірні приміщення) цього будинку перебували у комунальній власності.

6. Дослідивши висновок експерта № 1483 судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2018, Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини від 17.07.2013 № 106-л-13, інвентаризаційну справу житлового будинку, копії будівельних креслень спірних приміщень, технічний паспорт на житловий будинок та врахувавши положення правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, державних будівельних норм, вимоги чинного законодавства якими визначено критерії розмежування допоміжних та ізольованих нежитлових приміщень, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні приміщення є допоміжними приміщеннями в розумінні положень статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", які містять загальнобудинкове обладнання та інженерні мережі.

7. Враховуючи приписи частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", встановивши, що усі квартири у житловому будинку приватизовано та вони перебувають у приватній власності, суд першої інстанції дійшов висновку, що право власності на спірні приміщення набуто співвласниками багатоквартирного будинку одночасно з набуттям права власності на житлові квартири.

8. Суд відхилив посилання позивача на рішення Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2011 у справі № 2-156/11 з огляду на те, що, як убачається зі змісту цього рішення, суд відмовив ОСББ «Надія-НЛ» у задоволенні позову у зв`язку з тим, що воно не довело факт розташування у спірних приміщеннях інженерних комунікацій та технічних пристроїв, мережі водопостачання і водовідведення та не надало доказів про належність спірних приміщень станом на 2011 рік саме йому, позовна заява не містила обґрунтування порушень прав ОСББ «Надія-НЛ». Разом з тим, судове рішення у справі № 2-156/11 не стосувалося спору про підтвердження судом права комунальної власності на спірні приміщення в порядку статті 392 ЦК України. У цьому рішенні лише констатовано, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2008 будинок № 19 перебуває у комунальній власності і належить територіальній громаді міста Львова. Тоді як наявні у матеріалах справи № 914/843/17 докази, у тому числі й ті, які не досліджувались Франківським районним судом при прийнятті рішення у справі № 2-156/11, свідчать про те, що спірні приміщення належать до допоміжних приміщень і не можуть перебувати у комунальній власності.

9. Суд відхилив посилання позивача на витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21459690 від 30.12.2008, виданий як дублікат на реєстраційне посвідчення від 04.05.1988, оскільки цей витяг відображає правовий статус житлового будинку станом на 04.05.1988, тобто до початку приватизації квартир, яка розпочалася у березні 1994 року. Разом з тим, наявність цього витягу та рішення Франківського (Радянського) райвиконкому м. Львова № 271 від 26.05.1987 не змінює правового статусу спірних приміщень станом на день вирішення справи судом першої інстанції, за умови встановлення обставин щодо належності спірних приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

10. Також, суд першої інстанції не взяв до уваги акт приймання-передачі від 02.09.2008 як доказ належності спірних приміщень на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова. Вказаний акт не є правовстановлюючим документом, що засвідчує вчинення правочину, з якого відповідно до законодавства України може виникати право комунальної власності на нерухоме майно. Цей акт не змінює правової природи власності на спірні приміщення та правового статусу спірних приміщень, а лише засвідчує факт передачі будинку від одного підприємства житлово-комунального господарства до іншої юридичної особи, створеної для забезпечення експлуатації цього будинку.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив з того, що право комунальної власності на житловий будинок зареєстровано за позивачем на підставі рішення Франківського (Радянського) райвиконкому м. Львова від 26.05.1987 № 271, яке є чинним. Вказана обставина, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про наявність суперечності між заявленим ОСББ "Надія-НЛ" правом щодо частини житлового будинку площею 77,4 кв.м і вже зареєстрованим правом позивача на увесь житловий будинок, що відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови в державній реєстрації.

13. Разом з тим, апеляційний господарський суд спростував висновок суду першої інстанції про статус спірних приміщень як допоміжних, і дійшов висновку про те, що відповідно до положень статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" в різних випадках одне і те ж приміщення може відноситися до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим в результаті приватизації квартир їх мешканцями, право останніх на такі приміщення не виникає.

14. Суд апеляційної інстанції критично оцінив висновок судового експерта, вказавши, що в резолютивній частині цього висновку зазначено, що приміщення підвалу під № ІІІ, IV, V, VI, XV, XVI, XVII, лише можна класифікувати як допоміжні приміщення.

15. Апеляційний господарський суд зазначив, що адміністративним судом при розгляді справи № 813/4503/16 не надавалася правова оцінка щодо правомірності державної реєстрації права спільної сумісної власності на спірні приміщення за ОСББ «Надія-НЛ», а також, врахувавши обставини, встановлені у рішенні Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2011 у справі № 2-156/11 щодо того, що спірні приміщення мають статус нежитлових і житловий будинок перебуває у комунальній власності, та те, що акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.09.2008, підписаний між ЛКП «Затишне» та ОСББ «Надія-НЛ» без зауважень, зокрема, в частині того, що приміщення площею 78,2 кв.м залишаються в комунальній власності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

16. ОСББ "Надія-НЛ" і Управління подали касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи відповідача-1, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

17. Аргументуючи касаційну скаргу, відповідач-1 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції абзацу 3 частини 9 статті 8, пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", частини 3 статті 5, пункт 5 частини 1 статті 21, пункти 13-14 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункти 2, 3, 5 частини 1 статті 1, частини 1 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 378 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і порушення норм процесуального права, а саме частини 1 статті 86, статті 104, частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

18. В касаційній скарзі відповідач-1 не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те що спірні приміщення є нежитловими приміщеннями, а також, що за позивачем зареєстровано право комунальної власності на ці приміщення, оскільки, як стверджує відповідач-1, з моменту побудови житлового будинку в ньому були відсутні нежитлові приміщення і в результаті приватизації мешканцями будинку квартир до них перейшло право спільної сумісної власності на спірні приміщення, які є допоміжними приміщенням та необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку. Також відповідач-1 зазначає, що акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.09.2008 свідчить лише про припинення у ЛКП "Затишне" і виникнення у ОСББ "Надія-НЛ" прав і обов`язків щодо управління житловим будинком та не породжує окремого права власності, як на будинок, так і на його приміщення, що передаються.

19. На підтвердження своїх доводів відповідач-1 посилається на правову позицію викладену в постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 13.11.2018 у справі № 904/819/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 24.04.2019 у справі № 908/816/17, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17.

Доводи відповідача-2, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

20. Аргументуючи касаційну скаргу, відповідач-2 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції частини 3 статті 5, пункту 5 частини 1 статті 24, пункти 13-14 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також невідповідність висновків апеляційного господарського суду обставинам справи.

21. Відповідач-2 не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про неправомірність дій державного реєстратора під час розгляду заяви ОСББ "Надія-НЛ" про державну реєстрацію права власності на спірні приміщення. Управління зазначає, що законність дій Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при прийнятті наказу від 13.10.2016 № 20 «Про затвердження рішення комісії щодо задоволення скарги ОСББ «Надія-НЛ» підтверджено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 813/4503/16.

22. Відповідач-2 погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні приміщення є допоміжними про що також зазначено у висновку експерта № 1483 судової будівельно-технічної експертизи від 28.08.2018 Львівського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційні скарги

23. Позивач подав відзив, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги ОСББ "Надія-НЛ", просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін. У відзиві позивач повністю погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, постанову вважає законною і обґрунтованою, а доводи касаційної скарги такими, що не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду.

24. Від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вона не погоджується з доводами касаційної скарги ОСББ "Надія-НЛ", вважає постанову апеляційного господарського суду законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги безпідставними. Третя особа зазначає, що при проведенні державної реєстрації права власності на спірні приміщення відповідач-1 не надав жодного документа, який би підтверджував набуття, зміну чи припинення прав на нежитлові приміщення по вул. Нечуя-Левицького, 19 у м. Львові , відтак відповідач-2 провів державну реєстрацію права власності за ОСББ "Надія-НЛ" без дотримання вимог статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

25. 26.07.2019 від ОСББ "Надія-НЛ" надійшло клопотання про зупинення дії постанови апеляційної інстанції до закінчення перегляду справи № 914/843/17 в порядку касації.

26. В обґрунтування клопотання відповідач-1 зазначає, що виконання постанови апеляційної інстанції позбавить співвласників будинку їх спільної сумісної власності поза їх волі, заблокує доступ до допоміжних приміщень та унеможливить обслуговування загальнобудинкових інженерних мереж, які в них знаходяться, погіршить умови проживання мешканців будинку.

27. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідач-1 не навів вагомих підстав з посиланням на конкретні обставини і наявність доказів в їх підтвердження, які би свідчили про необхідність зупиняти дію постанови суду апеляційної інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

28. 04.07.2008 загальними зборами співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку за адресою: 79013, м. Львів, вул. Нечуя-Левицького, 19 , створено ОСББ «Надія-НЛ», статут якого зареєстровано 18.07.2008.

29. Відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 02.09.2008, підписаного між ОСББ «Надія-НЛ» та ЛКП «Затишне» (далі - акт приймання-передачі від 02.09.2008), відповідач-1 отримав на баланс житловий будинок № 19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові загальною площею 690 кв.м, (житлова площа 524,6 кв.м, загальна площа допоміжних приміщень 358 кв.м, у тому числі підвали 96,8 в.м) із зазначенням в графі інші технічні приміщення - "78,20 кв.м - комун. власн.".

30. 20.07.2016 рішенням загальних зборів членів ОСББ «Надія-НЛ», оформленим протоколом № 3, прийнято рішення щодо оформлення права спільної сумісної власності співвласників будинку на нежитлові приміщення будинку № 19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові , що позначені на поверховому плані підвалу літ. ІІІ, ІV, V, XV, XVI, загальною площею 77,4 кв. м.

31. Рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Львівської міської ради від 15.09.2016 № 31401577 відмовлено в державній реєстрації прав власності на нежитлові приміщення, що позначені на поверховому плані підвалу житлового будинку під літ. III, IV, V, ХV, XVI у зв`язку з тим, що майно щодо якого подано заяву про державну реєстрацію права власності перебуває під обтяженням (арешт нерухомого майна).

32. Наказом начальника Управління від 13.10.2016 № 20 «Про затвердження рішення комісії щодо задоволення скарги ОСББ «Надія-НЛ»:

- скасовано рішення державного реєстратора управління державної реєстрації Львівської міської ради, індексний номер 31401577 від 15.09.2016, про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (пункт 1);

- здійснено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень по заяві про державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна поданої ОСББ «Надія-НЛ» (пункт 2).

33. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі № 813/4503/16 за позовом Державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління державної реєстрації Львівської міської ради до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСББ "Надія-НЛ" про скасування наказу начальника Управління від 13.10.2016 № 20 «Про затвердження рішення комісії щодо задоволення скарги ОСББ «Надія-НЛ» у задоволенні позову відмовлено. Зокрема, суд досліджував питання правомірності відмови державного реєстратора Пелещишин Н. Р . у державній реєстрації прав власників нежитлових приміщень (підвалу під № III, IV, V, XV, XVI) у зв`язку з тим, що майно щодо якого подано заяву про державну реєстрацію права власності перебуває під обтяженням (арешт нерухомого майна) на підставі інформації взятої з Державного реєстру прав на нерухоме майно; суд встановив, що станом на момент відмови в державній реєстрації 15.09.2016 нежитлове приміщення під № III, IV, V, XV, XVI під обтяженням не перебувало.

34. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Ілечко Т. І. , керуючись рішенням комісії Управління з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом від 13.10.2016 № 20, провів державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення підвалу інд. III, IV, V, ХV, XVI, що розташований: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького, 19 , за суб`єктом: ОСББ «Надія-НЛ», форма власності: приватна, спільна сумісна.

35. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.10.2016 № 31886141 право приватної спільної сумісної власності на нежитлові приміщення підвалу інд. III, IV, V, ХV, XVI, загальною площею 77,4 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. Нечуя-Левицького, 19 , зареєстровано за ОСББ "Надія-НЛ".

36. Звертаючись з позовом, позивач не погоджується з діями відповідачів щодо реєстрації за ОСББ "Надія-НЛ" права спільної сумісної власності на спірні приміщення і посилається на те, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2008, будинок № 19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення Франківського (Радянського) райвиконкому м. Львова від 26.05.1987 № 271. Даний витяг виданий як дублікат на реєстраційне посвідчення від 04.05.1988. Реєстрація права власності на будинок № 19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові за Львівською міською радою є чинна та в судовому порядку не скасована.

37. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачі посилаються, зокрема, на те, що спірні приміщення є допоміжними і призначені для обслуговування загальнобудинкових інженерних мереж.

38. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2017 за клопотанням Львівської міської ради у справі № 914/843/17 призначено судову експертизу, за результатами проведення якої 28.09.2018 складено висновок експерта № 1483.

39. Згідно з висновком № 1483 судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2018 приміщення підвалу під № ІІІ, IV, V, XV, XVI (загальною площею 77,4 кв.м, згідно даних технічного паспорта), що знаходяться у житловому будинку, можна класифікувати як допоміжні приміщення даного будинку, так, як вони призначені для побутового обслуговування та забезпечують його нормальну експлуатацію, а відтак є приміщеннями спільного користування мешканців даного житлового будинку.

40. В усіх спірних приміщеннях підвалу знаходяться несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні елементи (конструкції) будинку. У цих приміщеннях знаходиться сантехнічне обладнання (в приміщенні № V) та отвори (люки) для чистки вентиляційних та димових каналів, які обслуговують більше одного приміщення (житлового та (або) нежитлового приміщення.

41. Приміщення підвалу під № ІІІ, IV, V, XV, XVI, загальною площею 77,4 кв.м, не є ізольованими приміщеннями (не мають окремих виходів на зовні, вхід/вихід здійснюється на зовні безпосередньо через під`їзди житлового будинку, відсутнє інженерне забезпечення, що функціонує окремо від інших приміщень житлового будинку), належать до житлового фонду і не є самостійними об`єктами нерухомого майна.

42. Судом першої інстанції також встановлено, що з пункту 5.1. Охоронного Договору на пам`ятку культурної спадщини від 17.07.2013 № 106-л-13, укладеного відповідачем-1 з Департаментом з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, вбачається, що використання житлового будинку-пам`ятки № 19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові можливе виключно під житлові та допоміжні приміщення (підвали).

43. Згідно з наявним у матеріалах справи копій будівельних креслень спірних приміщень вказані приміщення при будівництві будинку проектувались як підвали (півпідвали) і погреби.

44. Згідно з копією титульного аркуша та пункту 13 розділу «Загальні відомості про будівлю» Технічного паспорта на будинок № 19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові , у будинку відсутні торгівельні приміщення, установи , промислові площі.

45. Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку № 19 ( Форма № 6а на житлові будинки, які не мають вбудованих приміщень) підвальні приміщення ІІІ, IV, XV, XVI позначено як службові, приміщення V як туалет.

46. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна за номером 92241355 від 18.07.2017 та Довідкою Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 20.01.2014 № 89, усі житлові квартири в будинку № 19 по вул. Нечуя-Левицького у м. Львові приватизовано та вони перебувають у приватній власності (у тому числі спільній частковій та спільній сумісній).

47. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2011 у справі № 2-156/11 за позовом ОСББ «Надія-НЛ» до Вітвіцького Д. М. , Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання приміщень допоміжними та усунення перешкод у користуванні підвальними приміщеннями, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.07.2013 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 06.09.2013, відмовлено у задоволенні позову з тих підстав, що ОСББ "Надія-НЛ" не довело факт розташування у спірних приміщеннях інженерних комунікацій та технічних пристроїв, мережі водопостачання і водовідведення і не надало доказів належності спірних приміщень станом на 2011 рік саме позивачу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

48. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі - Закон) власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

49. Офіційне тлумачення положень частини другої статті 10 вказаного Закону наведено у рішенні Конституційного Суду від 02.03.2004 №4-рп/2004 зі змінами згідно з рішенням Конституційного Суду від 09.11.2011 №N14-рп/2011.

50. Так, в рішенні Конституційного Суду України від 02.03.2004 №4-рп/2004 визначено: "1.1. Допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього".

51. Допоміжні приміщення, відповідно до частини другої статті 10 Закону, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

52. Аналогічні приписи містить частина друга статті 382 ЦК України, згідно з якою власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, у тому числі і власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

53. При вирішенні даного спору ключовим є визначення правового статусу спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення того, чи відноситься вони до допоміжних чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.

54. При цьому допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17.

56. З огляду на наведене колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційних скарг, викладені у пунктах 18, 22 цієї постанови та погоджується з висновком суду першої інстанції про визначення статусу спірних приміщень, як допоміжних, оскільки зі встановлених в пунктах 38-45 цієї постанови обставин справи вбачається, що спірні приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони не є ізольованими, належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна.

57. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

58. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц дійшла висновку, що нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

59. Враховуючи викладене, Верховний Суд не погоджується з висновком апеляційного господарського суду, викладеному в пункті 13 цієї постанови, оскільки нормами законодавства унормовано, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

60. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не зазначив підстав, за яких він критично оцінює висновок судової будівельно-технічної експертизи, не надав взагалі оцінку наявним в матеріалах справи відомостям технічної документації, інвентаризаційної справи, технічного паспорта житлового будинку, не спростував висновку суду першої інстанції, що у справі № 2-156/11 не досліджувалися обставини стосовно підтвердження права комунальної власності на спірні приміщення і не досліджувалися докази наявні в матеріалах справи № 914/843/17, а послався лише на акт приймання-передачі від 02.09.2008 і висновок, наведений у рішенні Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2011 у справі № 2-156/11, не спростувавши належним чином висновок суду першої інстанції про належність спірних приміщень до допоміжних.

61. У контексті вказаного Верховний Суд наголошує на відображених у статті 86 ГПК України правилах оцінки доказів, відповідно до якої суд (1) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів та (2) надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) та констатує порушення апеляційним господарським судом зазначених правил, що призвело до помилкового визначення статусу спірних приміщень та у свою чергу мало наслідком неправильне застосування до спірних правовідносин приписів статті 10 Закону та частини другої статті 382 ЦК України.

62. Щодо посилань суду апеляційної інстанції на реєстрацію за позивачем права комунальної власності на весь житловий будинок, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21459690 від 30.12.2008 і рішення Франківського (Радянського) райвиконкому м. Львова від 26.05.1987 № 271 не змінюють правового статусу спірних приміщень за умови встановлення у справі визначеного законом юридичного факту належності спірних приміщень до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку.

63. Вказаним також спростовуються доводи апеляційного господарського суду, викладені в пункті 12 цієї постанови.

64. З огляду на те, що позивачем не доведено наявність порушеного права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. За таких обставин, враховуючи встановленні статтею 300 ГПК України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі. У зв`язку з чим касаційні скарги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

66. Відповідно до статей 129, 315 ГПК України внаслідок задоволення касаційних скарг витрати відповідачів зі сплати судового збору за подання касаційних скарг у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія-НЛ" і Головного територіального управління юстиції у Львівській області задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 скасувати, рішення Господарського суду Львівської області від 20.02.2019 у справі № 914/843/17 залишити в силі.

3. Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, ПЛ.РИНОК, будинок 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Надія-НЛ" (79013, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, будинок 19, код ЄДРПОУ 36079164) 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

4. Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, ПЛ.РИНОК, будинок 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, Львівська обл., місто Львів, ПЛ.ШАШКЕВИЧА, будинок 1, код ЄДРПОУ 34942940) 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил