Історія справи

Ухвала КГС ВП від 22.04.2018 року у справі №920/570/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 920/570/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

учасники справи:

позивач - Заступник керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів"

розглянув в письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 27.02.2018

у складі колегії суддів: Істоміна О.А. (головуючий), Барбашова С.В., Гребенюк Н.В.

та на рішення Господарського суду Сумської області

від 06.12.2017

у складі судді Левченко П.І.

у справі № 920/570/17

за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів"

про стягнення 217 989, 05 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 26.03.2018, поштовим відправленням, Приватне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів" звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 та на рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2017 у справі №920/570/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/570/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2018.

3. Ухвалою від 20.04.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" та ухвалив здійснити перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2017 у справі №920/570/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відмовив Приватному акціонерному товариству "Сумський завод продовольчих товарів" в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2017 у справі №920/570/17.

4. Сумською місцевою прокуратурою та Державною екологічною інспекцією у Сумській області подано відзиви на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів".

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування статті 58 Конституції України, статей 5, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пунктів 3.6., 3.7., 3.12. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 (далі - Методика), статей 69, 73, 77, 86, 236 ГПК України.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

6. Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача 217 989, 05 грн. збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 06.02.2013 по 23.11.2015 та з подальшим перерахуванням 65 396, 17 грн. (30%) - до спеціального фонду Державного бюджету України, 43 597, 81 (20%) - до обласного бюджету Сумської області та 108 994, 53 грн. (50%) до спеціального фонду місцевого бюджету Бездрицької сільської ради.

6.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державною екологічною інспекцією у Сумській області з 25.08.2015 по 14.09.2015 та з 29.01.2016 по 11.02.2016 на підставі статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 №136 проведено планові перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності відповідача, за результатами яких встановлено, що з 06.02.2013 по 23.11.2015 відповідачем здійснювалися викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів №№ 1, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що підтверджується актом перевірки від 25.08-14.09.2015, приписом про усунення виявлених порушень від 21.09.2015 №15/03-16, актом перевірки контролю стану виконання припису від 29.01-11.02.2016, матеріалами адміністративної справи №006865 від 23.09.2015 згідно з частиною 1 статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних чи біологічних факторів), матеріалами інвентаризації стаціонарних джерел викидів.

6.2. На підставі матеріалів проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 за №48/16064, здійснено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 06.02.2013 по 23.11.2015, який становить 217 989, 05 грн. Відповідач завдані державі збитки у зазначеному розмірі не відшкодував, внаслідок чого прокурор звернувся до суду.

Короткий зміст рішення першої інстанції

7. Рішенням від 06.12.2017 Господарський суд Сумської області позов прокурора задовольнив, стягнув з Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продтоварів" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області збитки на суму 217 989, 05 грн., завдані державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 06.02.2013 по 23.11.2015, із зарахуванням зазначених коштів на рахунок з подальшим перерахуванням 65 396, 71 грн. (30 відсотків) до спеціального фонду Державного бюджету України; 43 597, 81 грн. (20 відсотків) до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради; 108 994, 53 грн. (50 відсотків) до спеціального фонду місцевого бюджету Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, стягнув з Публічного акціонерного товариства "Сумський завод продтоварів" на користь Прокуратури Сумської області витрати зі сплати судового збору на суму 3 270 грн.

7.1. Суд першої інстанції встановив таке:

- Державною екологічною інспекцією у Сумській області (далі - Інспекція) з 25.08.2015 по 14.09.2015 та з 29.01.2016 по 11.02.2016 проведено планові перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності відповідача, за результатами яких встановлено, що з 06.02.2013 по 23.11.2015 відповідачем здійснювалися викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів №№ 1, 5-13 без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що підтверджується Актом перевірки від 25.08.-14.09.2015, Приписом про усунення виявлених порушень від 21.09.2015 №15/03-16, Актом перевірки контролю стану виконання припису від 29.01-11.02.2016, матеріалами адміністративної справи №006865 від 23.09.2015 про скоєне адміністративне правопорушення згідно з частиною 1 статті 78 КУпАПП;

- на підставі зазначених актів та зібраних матеріалів державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Сумській області, згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064, здійснено розрахунок розміру збитків, завданих навколишньому середовищу на суму 217 989, 05 грн., стягнення якого є предметом спору в даній справі;

- відповідач заперечував обґрунтованість розрахунку з посиланням на те, що позивачем не проводились інструментально-лабораторні вимірювання, які б дозволили визначити масу наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду під час проведення перевірки 25.08.-14.09.2015, а наявні в Інспекції дані були неповними та за відсутності інформації щодо параметрів джерел викидів і джерел утворення забруднюючої речовини не дозволяли їй здійснити правильний розрахунок завданих збитків відповідно до пункту 3.6 Методики, оскільки в такому випадку Інспекція повинна була застосувати пункт 3.7 Методики та провести розрахунок за певною формулою з використанням інструментально-лабораторних вимірювань;

- суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано застосовано розрахунковий метод визначення маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викиду за наявних у нього даних про параметри джерел викидів - котлів ДКВР-6,5-14 та Е 1,0-09Г-3, сумарного часу роботи сушарки типу "Сжигатель" М820 по 4 год. по кожному з джерел викиду згідно з листом відповідача №317 від 31.03.2017 та Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" за 2015; листів №956 від 19.07.2016 та №317 від 31.03.2017 про час роботи 1021 годин котла ДКВР - 6,% - 14 за період з 31.01.2015 по 23.11.2015 ;

- з огляду на зазначені вихідні дані, отримані Інспекцією, та проведення нею розрахунку розміру завданої шкоди відповідно до пункту 3.6 Методики, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про неправильний розрахунок розміру шкоди та необхідність в даному випадку застосовувати пункт 3.7 Методики з використанням даних лабораторних вимірювань, які фактично не проводились на час перевірки;

- суд прийняв до уваги, що відшкодування шкоди на підставі статті 1166 ЦК України здійснюється за наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення в їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини заподіювача шкоди; судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме: факт неправомірної поведінки відповідача (викид в атмосферу забруднюючих речовин без спеціального дозволу), наявність шкоди (збитки в розмірі 217 989, 05 грн.) та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою (збитки, спричинені внаслідок скидання відповідачем в період з 06.02.2013 по 23.11.2015 забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу);

- відповідач доказів сплати збитків суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків на суму 217 989, 05 грн. є законними та обґрунтованими, а доводи прокурора та позивача щодо протиправної поведінки відповідача у заподіянні збитків внаслідок викидів в атмосферу забруднюючих речовин без спеціального дозволу підтверджуються документами, складеними за результатами перевірки;

- здійснивши таку оцінку доказів у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на суму 217 989,05 грн. завданих державі збитків внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із зарахуванням їх на певний рахунок у державному казначействі ГУДКУ Сумської області та подальшим перерахуванням 65 396, 71 грн. (30 %) до спеціального фонду Державного бюджету України; 43 597, 81 грн. (20%) до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради; 108 994, 53 грн. (50%) до спеціального фонду Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою від 27.02.2018 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2017 у справі №920/570/17 залишив без змін.

8.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- судом першої інстанції в повному обсязі досліджено обставини наявності складу правопорушення, яке є підставою для стягнення збитків відповідно до статей 10-11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а зокрема, Державною екологічною інспекцією у Сумській області з 25.08.2015 по 14.09.2015 та з 29.01.2016 по 11.02.2016 проведено планові перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності відповідача, за результатами яких встановлено, що з 06.02.2013 по 23.11.2015 відповідачем здійснювалися викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів №№ 1, 5-13 без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що підтверджується Актом перевірки від 25.08.-14.09.2015, Приписом про усунення виявлених порушень від 21.09.2015 №15/03-16, Актом перевірки контролю стану виконання припису від 29.01-11.02.2016, матеріалами адміністративної справи №006865 від 23.09.2015 про скоєне адміністративне правопорушення згідно з частиною 1 статті 78 КУпАПП;

- апеляційний суд з посиланням на пункт 1.5.3 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995, зареєстрованої Мін'юстом України 15.03.1995 №61/597 дійшов висновку про можливість прийняття до уваги показників Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" за 2015 рік для визначення показника викидів від чинного технологічного обладнання, за наявних у позивача даних про параметри джерел викидів;

- доводи апеляційної скарги про те, що згідно з пунктом 3.11 Методики позивач мав розрахувати розмір збитків з моменту їх встановлення за актом перевірки та до моменту отримання спеціального дозволу на викиди в повітря, апеляційний суд спростував з посиланням на те, що пункт 3.11 Методики визначає момент нарахування збитків, а не визначає (фіксує) момент початку здійснення (вчинення) порушення вимог природоохоронного законодавства, з посиланням на усталену судову практику ВГСУ відповідно до Оглядового листа "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків" №01-06/20/2014 від 14.01.2014 (Постанова ВГСУ 11.07.2012 у справі №5002-34/5511-2011);

- твердження відповідача щодо неправомірності дій посадових осіб Інспекції при проведенні перевірки не підтверджені жодними доказами оскільки відповідачем не оскаржувався акт перевірки Інспекції та не визнавались неправомірними її дії, акт перевірки підписано відповідачем без зауважень;

- суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано застосовано розрахунковий метод визначення маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викиду за наявних у нього даних про параметри джерел викидів - котлів ДКВР-6,5-14 та Е 1,0-09Г-3, сумарного часу роботи сушарки типу "Сжигатель" М820 по 4 год. по кожному з джерел викиду згідно з листом відповідача №317 від 31.03.2017 та Звітом з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" за 2015 рік; Листами №956 від 19.07.2016 та №317 від 31.03.2017 про час роботи 1021 годин котла ДКВР - 6,% - 14 за період з 31.01.2015 по 23.11.2015 ;

- з огляду на зазначені вихідні дані, отримані Інспекцією, та проведення нею розрахунку розміру завданої шкоди відповідно до пункту 3.6 Методики, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про неправильний розрахунок розміру шкоди та необхідність в даному випадку застосовування пункту 3.7 Методики з використанням даних лабораторних вимірювань, які фактично не проводились на час перевірки;

- з огляду на встановлене та керуючись статтею 1166 ЦК України, апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про стягнення спірної суми завданої екологічної шкоди (збитків) та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

9. Скаржник доводив, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 1166 ЦК України, статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", приписи наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 в редакції від 21.02.2017, в той час як слід було застосовувати редакцію наказу від 10.12.2008 та пункти 3.1.-3.7., 4.1. Методики. При цьому, скаржник зазначив, що суд не може підміняти державний орган у виконанні його функцій, зокрема, при здійсненні розрахунків, та не може давати вказівок, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Також, суд не є експертом в галузі екології чи хімії, не володіє спеціальними знаннями у даних сферах, що дозволило б йому зробити висновок про те, які саме коефіцієнти, формули методики та показники слід застосувати в розрахунку.

10. Скаржник зазначав, що оскільки порушення відповідачем вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" зафіксовано в акті перевірки від 25.08.- 14.09.2015, то розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду, а такий час визначається саме від моменту виявлення порушення до моменту його усунення, тобто мав бути визначеним за період саме з 14.09.2015 (дата складення акта) по 23.11.2015 (дату усунення порушення - отримання дозволу), а не з 06.02.2013 по 23.11.2015 (з моменту відсутності дозволу на викиди в повітря).

11. Скаржник доводив, що суди прийняли рішення на підставі недопустимих доказів та без їх повного дослідження, порушивши приписи статті 86 ГПК України. Крім того, суд прийняв рішення про права, інтереси та обов'язки осіб (Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області), що не були залучені до участі у справі, порушивши положення статей 18, 82 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

12. У відзиві Сумської місцевої прокуратури від 08.05.2018 №112-5892вих.18 зазначено про те, що ПАТ "Сумський завод продтоварів" факт притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення до суду не оскаржувало, дії Інспекції щодо проведеного розрахунку збитків не оскаржувало, завдані державі збитки в розмірі 217 989, 05 грн. не відшкодувало, що стало в подальшому підставою для звернення до суду. При цьому, доводи прокурора та позивача щодо протиправної поведінки відповідача у заподіянні збитків внаслідок викидів в атмосферу забруднюючих речовин без спеціального дозволу підтверджуються документами, складеними за результатами перевірки.

13. У відзиві Державної екологічної інспекції у Сумській області від 04.05.2018 №1348/09-14 зазначено, що твердження позивача про неправомірність дій посадових осіб позивача в частині проведеного розрахунку розміру заподіяної шкоди є безпідставним, відповідачем дії позивача у зазначеному випадку не оскаржувались та протиправними не визнавались, рішень суду, які набрали законної сили, з даного предмета не має. Крім того, позивач вважає безпідставним твердження відповідача про те, що судами попередніх інстанцій не досліджувались докази, які є в матеріалах справи, оскільки судами до моменту винесення рішень по суті оголошувались та досліджувались всі наявні докази та документи, зокрема, й ті, на які посилається відповідач.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Конституція України

Стаття 58 - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

15. Цивільний кодекс України

Частина 2 статті 1 - до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 5 - акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Частина 2 статті 5 - акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Частини 1-2 статті 1166 - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

16. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"

Частини 1-4 статті 68 - порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:

….є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частина 1 статті 69 - шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Стаття 70 - визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.

17. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008 (чинна з 10.12.2008 до 21.02.2017)

Пункт 1.1. - ця Методика розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) та "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12), постанов Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1520 (1520-2001-п) "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію" та від 28.12.2001 №1780 (1780-2001-п) "Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", наказу Мінприроди України від 27.06.2006 №309 (z0912-06) "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 за №912/12786, в редакції, чинній на час проведення перевірки 25.08.2015.

Пункт 3.6. - розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Пункт 3.7. - за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою

-6 m = 3,6 х 10 х (ро) х q х Т, (10) i Вi v

де m - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне i повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;

(ро) - середнє значення масової концентрації i-тої Вi забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/куб.м;

q - значення об'ємної витрати газопилового потоку від v джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;

Т - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Пункт 3.11. - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Пункт 3.12. - факт усунення порушення може бути підтверджений:

- даними інструментально-лабораторних вимірювань, які проведені лабораторіями, атестованими на право проведення необхідних інструментально-лабораторних вимірювань;

- отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі. Разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - статті 58 Конституції України, статей 5, 1166 ЦК України, частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пунктів 3.6., 3.7., 3.12. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, статей 69, 73, 77, 86, 236 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

19. Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, виходячи із зазначеного, суди не можуть застосовувати нормативно-правові акти до порушень, які були вчинені до набрання такими нормативно-правовими актами законної сили.

20. Системний аналіз частини 4 статі 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та статті 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що наявність повного складу цивільного правопорушення, яке полягає у здійсненні викидів в атмосферне повітря без спеціального дозволу, є підставою для стягнення майнової шкоди (збитків), завданих державі, які розраховуються відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008, яка повинна застосовуватися до відповідача у справі в редакції, чинній на час проведення перевірки (25.08.-14.09.2015).

Відповідно до пункту 1.2. Методики, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб). Отже, вона застосовується до відповідача як суб'єкта господарювання.

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, планова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведена позивачем у термін 25.08.-14.09.2015, про що було складено відповідний акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Сумський завод продтоварів", і на момент проведення планової перевірки щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства зазначена Методика діяла в редакції, чинній з 10.12.2008 до 21.02.2017, яка була застосована при проведенні розрахунку збитків у даній справі.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийняли до уваги як належний доказ Розрахунок розміру відшкодування збитків, проведений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Трояном Н.В., згідно з яким за спеціальними формулами, визначеними Методикою (в редакції на час проведення перевірки), було проведено розрахунок маси викидів забруднених речовин в атмосферне повітря та з урахуванням місця розташування відповідача визначено збитки за наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин з урахуванням територіальності розташування відповідача (т. 1 а.с. 19-21).

22. Відповідачем спростовується даний розрахунок з посиланням на те, що у представника Інспекції не було повних даних для проведення такого розрахунку, а тому розмір збитків має визначатися тільки за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою, оскільки відповідачем під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не надано повних даних його виробничої діяльності зі спалювання лушпиння соняшника, якими можна було б обґрунтувати проведений Інспекцією розрахунок, як не надано цих даних на вимогу Інспекції під час проведення перевірки.

Касаційний господарський суд приймає до уваги, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість проведеного Інспекцією розрахунку збитків з посиланням на ті дані, які було отримано інспекцією згідно із Звітом з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" за 2015 рік; та отриманих в процесі листування з відповідачем даних про джерела викидів та тривалість їх роботи, як складову частину проведеної судами оцінки доказів, що не може бути змінена касаційним судом з огляду на відсутність у нього компетенції щодо оцінки та переоцінки доказів у справі відповідно до статті 300 ГПК України.

Суд зазначає, що не вбачає порушення норм процесуального законодавства при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки сторони є вільними у поданні тих чи інших доказів та заявленні клопотань про їх витребування від третіх осіб. Отже, не надавши інших даних власної господарської діяльності за період здійснення викидів в атмосферне повітря без відповідного дозволу та не заявивши клопотання про призначення судової експертизи для встановлення розміру завданої шкоди, відповідач діяв на власний ризик, що не може вважатися порушенням норм процесуального права з боку судів у збиранні та оцінці доказів.

23. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду приймає до уваги те, що при розгляді справи по суті судами досліджено та встановлено наявність всіх складових правопорушення, передбачених статтею 1166 ЦК України для відшкодування шкоди (екологічних збитків), а саме: факт неправомірної поведінки відповідача (викид в атмосферу забруднюючих речовин без спеціального дозволу), наявність шкоди згідно з проведеним за Методикою розрахунком та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою (збитки, завдані внаслідок скидання відповідачем в період з 06.02.2013 по 23.11.2015 забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу), винність дій відповідача, що полягала в неотриманні спеціального дозволу на викиди в атмосферне повітря.

Отже, важливі та істотні обставини справи були в повній мірі досліджені судами на предмет їх юридичного аналізу.

24. Доводи скаржника про неправильне застосування Методики в аспекті того, що при здійсненні перевірки Інспекцією не проводились інструментально-лабораторні вимірювання Суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 3.6 зазначеної Методики в редакції, чинній на момент проведення перевірки 25.08.-14.09.2015, визначено можливість проведення розрахунку збитків за спеціальною формулою, якщо є відомими параметри джерела викиду (джерела утворення), зафіксовані у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріалах інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічних регламентах виробництва, режимних картах роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Отже, використання Інспекцією Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" за 2015 рік та листування з відповідачем є одним із джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків згідно з пунктом 3.6. Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань та розрахунку збитків згідно з пунктом 3.7. цієї Методики.

25. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов'язку щодо мотивації прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень, оскільки обґрунтування щодо відхилення доводів скаржника ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі.

26. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин при розгляді даної справи зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин даної справи та обґрунтування судових рішень, Суд погоджується з виконанням судами першої та апеляційної інстанцій обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків про задоволення позовних вимог про стягнення шкоди та не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які могли б потягнути наслідки скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

27. Доводи скаржника про необхідність залучення державного казначейства стороною у справі, оскільки на його рахунки мають надійти спірні кошти, Суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що в спірному випадку Державне казначейство України діє як орган, що реалізує державну політику в сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (пункт 1 Положення про Державну казначейську службу України), не маючи власного майнового інтересу щодо предмета спору, а органом, уповноваженим державою на стягнення коштів в дохід бюджету (місцевого та державного), є Державна екологічна інспекція в Сумській області в інтересах держави та в особі якої виступив прокурор позивачем у даній справі.

28. Аргументи скаржника, зазначені в пунктах 9-10 мотивувальної частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими, такими, що спростовуються висновками пунктів 19-26 мотивувальної частини цієї постанови, та такими, що спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно із статтею 300 ГПК України.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення в силі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2017 у даній справі.

В. Судові витрати

30. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 301, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 та рішення Господарського суду Сумської області від 06.12.2017 у справі №920/570/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк