Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.02.2018 року у справі №907/375/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/375/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2017

(головуючий - суддя Івашкович І.В.) та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017

(головуючий - суддя Кордюк Г.Т., судді: Гриців В.М. і Давид Л.Л.)

у справі № 907/375/17

за позовом Організації в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзик Україна" (далі - ТОВ "Ворнер Мьюзик Україна")

до фізичної особи-підприємця Гайнутдінової Інни Камилівни (далі - ФОП Гайнутдінова І.К.) та

приватного підприємства "Інвестування. Приватний капітал" (далі - Підприємство)

про стягнення 96 000 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Феєр Аліна Олександрівна (далі - ФОП Феєр А.О.).

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення 96 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги мотивовано неправомірним використанням у приміщенні вареничної "Ясне Сонечко" за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 6/а, в якому відповідачі здійснюють господарську діяльність, об'єктів авторського права - музичних творів "Summer Paradise" (виконавець - Simple Plan Sean Paul), "Fireball" (виконавець -Pitbull Feat. John Ryan), "Livin'la Vida Loca" (виконавець - Ricky Martin) шляхом їх публічного виконання за відсутності необхідного дозволу та без сплати авторської винагороди.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.08.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, у позові відмовлено з мотивів його недоведеності.

У касаційній скарзі Організація просить скасувати рішення та постанову попередніх судових інстанцій і направити справу на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області. Скаргу мотивовано тим, що: суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наявним у справі обставинам справи та доказам у їх сукупності, що суперечить статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній до 15.12.2017); суди попередніх інстанцій не застосували статті 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон).

У відзиві на касаційну скаргу ФОП Гайнутдінова І.К. заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про неналежність поданих позивачем доказів та недоведеність використання відповідачами 01.07.2016 в приміщенні вареничної "Ясне Сонечко" музичних творів саме шляхом публічного виконання та про законність і обґрунтованість рішення та постанови попередніх судових інстанцій, і просить оскаржувані рішення і постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Підприємство у відзиві на касаційну скаргу зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача, доведеність судами попередніх інстанцій обставин справи та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від ФОП Феєр А.О. відзив на касаційну скаргу не надходив.

Розгляд касаційної скарги Організації здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано та зазначено таке.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

24.01.2014 Організацією і ТОВ "Ворнер Мьюзик Україна" (видавник) укладено договір № АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір від 24.01.2014), за умовами якого:

- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії даного договору йому належатимуть, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третім особам відповідно до умов договору (пункт 2.1);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені за захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника (пункт 9.2);

- даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (пункт 12.1).

Відповідно до змісту Декларації музичних творів до Договору від 24.01.2014 видавник передав в управління Організації музичні твори, зокрема: "Summer Paradise" (виконавець - Simple Plan Sean Paul); "Fireball" (виконавець - Pitbull Feat. John Ryan); "Livin'la Vida Loca" (виконавець - Ricky Martin).

Майнові права на зазначені музичні твори ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" отримало від товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (далі - ТОВ "Ворнер/Чаппелл") на підставі ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д.

01.07.2016 представником Організації ОСОБА_7, що діяв на підставі довіреності від 30.06.2016 № 30/06/16/01, було складено акт №15/07/2016 фіксації фактів (контрольного прослуховування) прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, про те, що у закладі харчування - вареничній "Ясне Сонечко", розташованій за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 6/а, в якому здійснює господарську діяльність ФОП Гайнутдінова І.К., шляхом відеозапису за допомогою відеокамери SONY та шляхом аудіо запису на диктофон зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, у тому числі: "Summer Paradise" (виконавець - Simple Plan Sean Paul), "Fireball" (виконавець - Pitbull Feat. John Ryan), "Livin'la Vida Loca" (виконавець - Ricky Martin), суб'єктом майнових авторських прав щодо яких є позивач. В акті зазначено, що вказані музичні твори використовуються для фонового озвучення приміщення закладу. На підтвердження зазначених обставин суду надано копію касового чека від 01.07.2016 №0110150013, час -15:54.

У зв'язку із встановленням порушення відповідачами майнових авторських прав позивача шляхом незаконного використання музичних творів "Summer Paradise", "Fireball" та "Livin'la Vida Loca" Організація звернулася до суду з вимогами про стягнення з відповідачів 96 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Організація відповідно до умов Договору від 24.01.2014 наділена правом звернення до суду із позовом про стягнення компенсації за незаконне використання твору в інтересах ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна".

01.06.2016 ФОП Феєр А.О. (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено договір оренди, за актом приймання-передачі від 01.06.2016 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у строкове платне користування об'єкти, а саме: кафе з влаштуванням критої тераси загальною площею 106,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 6/а, з метою ведення підприємницької діяльності (роботи та обслуговування кафе); строк оренди складає три місяці.

Актом приймання - передачі від 31.08.2016 передано (повернуто) об'єкт оренди ФОП Феєр А.О.

При цьому приміщення кафе з влаштуванням критої тераси загальною площею106,8 кв.м, що знаходиться у м. Ужгороді, вул. Минайська, 6/а, перебувало у користуванні (в оренді) ФОП Гайнутдінової І.К. на підставі укладеного з орендодавцем ФОП Феєр А.О. договору оренди від 01.08.2013 у період з 01.08.2013 по 31.05.2016, та на підставі укладеного з Орендодавцем ФОП Феєр А.О. договору оренди від 01.09.2016, починаючи з 01.09.2016р. і по даний час.

Вказана обставина підтверджується: договором оренди укладеним між ФОП Феєр А.О. та ФОП Гайнутдіновою І.К. від 01.08.2013; актом приймання-передачі до договору оренди від 01.08.2013; додатковою угодою до договору оренди від 01.08.2013 б/н про дострокове розірвання договору оренди від 01.08.2013; актом приймання-передачі від 01.06.2016 про повернення об'єкта оренди; договором оренди від 01.09.2016; актом приймання-передачі від 01.09.2016.

З даних документів вбачається, що на час здійснення уповноваженим представником Організації перевірки у приміщенні вареничної "Ясне Сонечко", яке належить на праві приватної власності ФОП Феєр А.О., господарську діяльність здійснювало Підприємство.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що акт фіксації від 01.07.2016 №15/07/2016 не містить відомостей про те, що у приміщенні вареничної "Ясне Сонечко" на час перевірки господарську діяльність здійснювала ФОП Гайнутдінова І.К. Разом з цим, незаконне комерційне використання спірних музичних творів саме Підприємством вказаним актом фіксації не зафіксовано.

Крім того, акт фіксації від 01.07.2016 №15/07/2016 не містить достовірних посилань на способи та шляхи здійснення публічного виконання музичних творів у приміщенні вареничної на час відповідної перевірки, в акті не зазначено конкретних форм і способів використання - публічне виконання чи публічне сповіщення, а диск із відеозаписом не містить конкретної інформації щодо джерела відтворення звуку, обладнання, за допомогою якого відтворювався звук.

Доводи Організації про те, що обставини щодо здійснення ФОП Гайнутдіновою І.К. господарської діяльності на момент відтворення спірних творів підтверджуються інформацією з куточка споживача та матеріалами фотофіксації, судами попередніх інстанцій не були взяті до уваги. Посилання Організації на те, що факт здійснення господарської діяльності саме ФОП Гайнутдіновою І.К. підтверджується рахунком на оплату, спростовано судами, оскільки у вказаному рахунку не зазначено, ким саме проводилася господарська діяльність на час складання акта.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідачів компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єкта авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Згідно з приписами статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, у зв'язку з яким пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Виходячи з положень статей 45, 48, 49 Закону, суди попередніх інстанцій вірно встановили, що Організація на підставі Договору від 24.01.2014, ліцензійного договору від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-д та декларації музичних творів наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача у справі, зокрема щодо музичних творів: "Summer Paradise"; "Fireball" та "Livin'la Vida Loca".

Однак за приписами ГПК України у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 43);

- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43).

Оскаржувані судові рішення цим вимогам відповідають не повною мірою.

Суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки, відхиляючи подані Організацією докази на підтвердження публічного виконання спірних музичних творів відповідачами [акт фіксації фактів (контрольного прослуховування) прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 01.07.2016 №15/07/2016, відеозапис (фіксація використання музичних творів за допомогою технічних засобів від 01.07.2016), рахунок від 01.07.2016], не дослідили ці докази в їх сукупності, не надали останнім оцінки та не навели доводів на їх спростування.

Посилаючись на те, що Організацією не надано доказів на підтвердження того, за допомогою якого саме джерела (пристрою) відбувалося публічне виконання спірних музичних творів, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою посилання Організації на те, що таке використання здійснювалося за допомогою наявного у приміщенні обладнання, а саме колонок. Також судами не враховано, що використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням.

Зазначаючи про те, що Організацією не підтверджено здійснення господарської діяльності у відповідному приміщенні саме ФОП Гайнутдіновою І.К., а в акті фіксації від 01.07.2016 №15/07/2016 не зафіксовано незаконне комерційне використання спірних музичних творів саме з боку Підприємства, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що безпосередньо Підприємством у відзиві на позовну заяву не заперечувалося здійснення ним господарської діяльності у вареничній у період з 01.06.2016 по 31.08.2016, а також безпідставно відхилено посилання Організації в акті фіксації на те, що відповідну інформацію (про особу, яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі) було одержано, у тому числі, з "Куточка споживача".

Відповідачі мають довести додержання ними вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав. Крім того, відповідачі повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Водночас ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не було досліджено питання спростування/неспростування відповідачами презумпції винного заподіяння шкоди.

Крім того, саме особа, яке здійснює господарську діяльність у вареничній "Ясне Сонечко", несе відповідальність за додержання в ній вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності. Однак судами попередніх інстанцій не встановлено правомірність використання спірних музичних творів у приміщенні названої вареничної.

Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог статті 47 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду даної справи названими судовими інстанціями) і частини першої статті 43 названого Кодексу (в тій же редакції) щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а саме - не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування.

Касаційний господарський суд бере до уваги й те, що за положеннями статті 236 ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги) законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п'ята).

Порушення попередніми судовими інстанціями відповідних норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.

Водночас суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного та відповідно до статті 310 ГПК України рішення і постанова з даної справи підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результати нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 907/375/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов