Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.04.2018 року у справі №909/1073/17
Постанова КГС ВП від 03.02.2020 року у справі №909/1073/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 909/1073/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 (суддя Рочняк О.В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 (головуючий суддя: Кордюк Г.Т., судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна"

до Фізичної особи - підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича

про стягнення заборгованості в сумі 255 751,68 грн, а саме: 232 915,64 грн - боргу, 16 520,07 грн пені, 4 420,74 грн інфляційного збільшення, 1 895,23 грн - 3% річних,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У листопаді 2017 року Приватне акціонерне товариство "ЖЛК-Україна" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича (далі - відповідач) заборгованості в сумі 255 751,68 грн, з яких: 232 915,64 грн - борг, 16 520,07 грн - пеня, 4 420,74 грн - інфляційне збільшення, 1 895,23 грн - 3% річних.

З урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог та прийняття її судом до розгляду (ухвала від 02.10.2018), предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 208228 грн 56 коп заборгованості, з них: 185392 грн 52 коп основної заборгованості, 16520 грн 07 коп пені, 4420 грн 74 коп інфляційних втрат, 1895 грн 23 коп - 3% річних.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу морозива, відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар.

1.3. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за поставлений товар, оскільки в матеріалах справи містяться спірні видаткові накладні, які не підписувалися ні відповідачем, ні його дружиною - ОСОБА_2, що підтверджено висновком експертизи у даній справі. Довіреності іншим особам на отримання товару відповідач не надавав, а тому позивач не мав права відпускати товар іншим особам. Також вказав, що позивач неправильно застосовує п.4.2 договору, де визначено можливість отримувати без довіреності товар тільки особам, які систематично проводять отримання продукції, що в даному випадку доведено позивачем не було.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Суди розглядали справу неодноразово.

2.2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича на користь Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" заборгованості в сумі 255751,68 грн, а саме: 232915,64 грн - боргу, 16520,07 грн- пені, 4420,74 грн - інфляційного збільшення, 1895,23 грн - 3% річних та 3 836,28 грн - судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі № 909/1073/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з ФОП Сав`юка Д.О. на користь ПАТ "ЖЛК-Україна" заборгованості в сумі 255751,68 грн, а саме: 232915,64 грн - боргу, 16520,07 грн - пені, 4420,74 грн - інфляційного збільшення, 1895,23 грн - 3% річних та 3 836,28 грн - судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 21.06.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2017 у справі №909/1073/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича на користь Приватного акціонерного товариства "ЖЛК-Україна" 185 392 гривні 52 коп основної заборгованості, 16 520 гривень 07 коп пені, 4420 гривень 74 коп інфляційних втрат, 1895 гривень 03 коп 3% річних та 3123 гривні 43 коп судового збору.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 21.11.2019 (згідно поштовим штемпелем на конверті) Фізичною особою - підприємцем Сав`юком Дмитром Олександровичем безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 909/1073/17.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 02.11.2019 у справі № 909/1073/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.

3.3. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 02.01.2020.

3.5. 27.12.2019 (згідно поштовим штемпелем на конверті) позивачем направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Касаційного господарського суду 02.01.2020.

3.6. 09.01.2020 (згідно поштовим штемпелем на конверті) відповідачем направлено заперечення на відзив, яке фактично надійшло до Касаційного господарського суду 14.01.2020.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Фізична особа - підприємець Сав`юк Дмитро Олександрович (скаржник, позивач) просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 909/1073/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідач вказує, що суди не взяли до уваги, що підписи у видаткових накладних № ві-0121503 від 12.05.2017 на суму 55408,56 грн; № ві-016571 від 02.06.2017 на суму 10512,00 грн; № ві-016570 від 02.06.2017 на суму 130649,40 грн; № ві-022941 від 27.06.2017 на суму 34128,00 грн; № ві-022952 від 27.06.2017 на суму 14016,00 грн у графі "отримав" виконані не підприємцем Сав`юком Дмитром Олександровичем та не ОСОБА_2, а іншою особою, питання щодо виконання підпису у накладній № ві-013900 від 23.05.2017 на суму 53102,52 грн не вирішувалось через незіставність за транскрипцією, що підтверджено висновком експертизи у даній справі, з урахуванням чого скаржник заперечує факт отримання від позивача товару за вказаними накладними.

Скаржник не погоджується з підставами відхилення судами висновку судової почеркознавчої експертизи.

ФОП Сав`юк Д.О. зазначає, що відповідач не ставив у своєму клопотанні питання щодо проведення експертизи підписів на всіх накладних, оскільки частину з них визнав, та не заперечував отримання по ньому товару, за який в подальшому заплатив грошові кошти, позивач також не просив суд призначати експертизу по всіх накладних. Крім того, питання щодо належності підписів на спірних накладних сину відповідача - ОСОБА_1 експертом не досліджувалось, доказів, які б підтверджували прийняття товару сином відповідача та проставлення його підписів на накладних, позивачем не надано, тому факт прийняття сином відповідача товару є виключно припущенням суду.

На думку відповідача, є безпідставним посилання суду на п 4.2. договору поставки, та отримання продукції від позивача сторонніми особами, оскільки позивач не надав суду (в матеріалах справи відсутні) довіреності на отримання представником відповідача продукції, окрім дружини відповідача - ОСОБА_2 , тобто, інших осіб відповідач не уповноважував на отримання продукції від позивача на підставі договору поставки. Крім того, первинні документи не містять відомостей, що товар приймав саме син ФОП Сав`юка Д.О.

Також скаржник вважає необґрунтованим посилання суду на покази свідка як на доказ поставки продукції саме відповідачу, оскільки в даному випадку покази свідка не відповідають дійсності та є недопустимим доказом. Крім того, вказує, що у запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що свідок не міг фізично відслідкувати та запам`ятати хто із осіб ставив підпис на накладних.

Разом з тим, ФОП Сав`юк Д.О. звертає увагу, що присуджені до стягнення з відповідача на користь позивача оскаржуваним рішенням суду першої інстанції інфляційні, 3% річних та пеня розраховані позивачем при поданні позовної заяви, виходячи з основної суми заборгованості 255 751,68 грн. У процесі розгляду справи позивачем було зменшено суму основної заборгованості до 185 392,52 грн, проте ні позивач, ні суди попередніх інстанцій не здійснили перерахунку інфляційних, 3% річних та пені, виходячи із зменшеної суми основної заборгованості.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає рішення судів такими, що ухвалені з урахуванням всіх обставин справи відповідно до чинного законодавства.

4.4. ФОП Сав`юк Д.О. у запереченні на відзив, зокрема, вказує, що на комп`ютерному обладнанні можливо підробити печатку відповідача, суду не надано доказів, що печатки на накладних, які визнаються, та на накладних, які не визнаються відповідачем, є ідентичними, таким чином, належність відтиску печатки відповідача на накладних, які не визнаються останнім, ґрунтуються виключно на припущеннях суду.

Крім того, щодо повернення продукції скаржник зазначає, що поверталася продукція за накладними, які відповідач визнав у судовому засіданні, та не завжди вміст упаковки з морозивом відповідав зазначеному на ній маркуванню.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. 12.04.2017 між Приватним акціонерним товариством "ЖЛК-Україна" (продавець) та Фізичною особою - підприємцем Сав`юком Дмитром Олександровичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу морозива № ві-021, за умовами якого продавець зобов`язався на протязі дії строку договору виробляти та відпускати покупцю морозиво у розгорнутому асортименті в межах забезпеченості сировинними та матеріальними ресурсами в кількості та по ціні, які зазначаються в накладній, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору купівля-продаж продукції здійснюється на підставі накладних згідно замовлення покупця, які є невід`ємною частиною даного договору; всі відносини, які стосуються будь-яких поставок продукції постачальником покупцю без посилання в накладній чи в іншому документі на даний договір, але поставлений в період дії даного договору, регулюються даним договором. Відсутність посилань в бухгалтерських документах на даний договір, у випадку, якщо поставка продукції мала місце в період дії даного договору не може бути підставою для визнання таких поставок товару бездоговірними.

Відповідно до п.3.4. договору перехід права власності і ризиків на продукцію визначаються моментом підписання та засвідчення печаткою або штемпелем уповноваженого представника продавця видаткової накладної.

Згідно з п.4.2 договору представники покупця, які здійснюють прийом продукції, що поставляється по даному договору, до виконання відповідних операцій зобов`язані надати продавцю завірену мокрою печаткою, а при відсутності печатки підписану уповноваженою особою, довіреність, яка дає право особі виконувати дану операцію. Покупець підтверджує, що у разі відсутності довіреності особи, які систематично проводять приймання поставленої продукції, в повній мірі наділені необхідними повноваженнями на таке отримання. В подальшому ці повноваження не можуть бути оскаржені покупцем.

Згідно з п.п.5.1.,5.3 договору покупець здійснює оплату продукції за цінами, вказаними в прайс-листах, що діють на момент отримання продукції та вказується у накладних з врахуванням ПДВ. Покупець проводить розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або внесенням їх готівкою в касу продавця: за кожну поставку в день отримання продукції; протягом 21 календарних днів з моменту поставки продукції; на умовах 100% передоплати (необхідне підкреслити) (вписано цифру 21).

Будь-які грошові кошти покупця, які він сплачує в рамках даного договору сторони вважають такими, що надійшли на погашення тієї заборгованості покупця перед постачальником, що виникла раніше, відповідно до календарної черговості її виникнення. У випадку, якщо неможливо встановити за яку конкретно продукцію здійснюється оплата, то постачальник має право зарахувати таку оплату в рахунок погашення заборгованості за продукцію, що була поставлена раніше, а в разі переплати, така оплата зараховується в якості попередньої оплати за майбутні поставки продукції (п.5.8 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за два тижні до його закінчення жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати його чи замінити його.

5.2. У матеріалах справи містяться оригінали видаткових накладних на загальну суму 700 765 грн 64 коп, які підписані та скріплені відтисками печаток обох сторін, а саме: №ві -0114678 від 12.04.2017 на суму 34872 грн 30 коп; №ві- 0118429 від 01.05.2017 на суму 10512 грн; №ві-0118428 від 01.05.2017 на суму 92878 грн 20 коп; №ві-0121503 від 12.05.2017 на суму 55408 грн 56 коп; №ві-013900 від 23.05.2017 на суму 53102 грн 52 коп; №ві-016571 від 02.06.2017 на суму 10512 грн; №ві-016570 від 02.06.2017 на суму 130649 грн 40 коп; №ві -021139 від 20.06.2017 на суму 119611 грн 20 коп; №ві-022941 від 27.06.2017 на суму 34128 грн; №ві-022952 від 27.06.2017 на суму 14016 грн; №ві-0002616 від 08.07.2017 на суму 120575 грн 16 коп; №ві- 0002617 від 08.07.2017 на суму 24528 грн.

5.3. Відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок за період з 25.04.2017 по 02.08.2017 відповідач здійснив оплату за поставлений товар (морозиво) частково - в загальному розмірі 467 850 грн.

5.4. Претензією №314 від 25.09.2017, адресованою відповідачу, позивач просив погасити заборгованість в сумі 232 915 грн 64 коп, не оплачену відповідно до видаткових накладних: №ві -021139 від 20.06.2017 на суму 119611 грн 20 коп не оплачену в сумі 39668 грн 48 коп; №ві-022941 від 27.06.2017 на суму 34128 грн; №ві-022952 від 27.06.2017 на суму 14016 грн; №ві-0002616 від 08.07.2017 на суму 120575 грн 16 коп; №ві- 0002617 від 08.07.2017 на суму 24528 грн.

Однак, дана претензія не отримана відповідачем та повернулася до позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

5.5. Під час розгляду справи відповідно до накладних на повернення №ві-024509 від 01.12.2017 на суму 11 674 грн 20 коп та №ві-024508 від 01.12.2017 на суму 35 848 грн 92 коп відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 47 523 грн 12 коп.

5.6. Разом з тим, у справі проведено судову почеркознавчу експертизу з питаннями:

1. Чи виконано підписи на документі - видаткова накладна в графі "отримав" підприємцем Сав`юком Дмитром Олександровичем чи ОСОБА_2 у 6 видаткових накладних: № ві-0121503 від 12.05.2017 на суму 55408 грн 56 коп; № ві-013900 від 23.05.2017 на суму 52102 грн 52 коп; № ві-016571 від 02.06.2017 на суму 10512 грн; № ві-016570 від 02.06.2017 на суму 130649 грн 40 коп; № ві-022941 від 27.06.2017 на суму 34128 грн; № ві-022952 від 27.06.2017 на суму 14016 грн?

2. Чи не знаходилась особа, яка виконала підпис на накладних, в незвичному стані і в незвичних умовах чи під впливом сторонніх чинників?

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №368/464/18-28 №253/257/258/19-28 від 05.03.2019, підписи у документах - видаткових накладних № ві-0121503 від 12.05.17 на суму 55408 грн 56 коп, № ві-013900 від 23.05.17 на суму 53102 грн 52 коп, № ві-016571 від 02.06.17 на суму 10512 грн, № ві-016570 від 02.06.17 на суму 130649 грн 40 коп, № ві-022941 від 27.06.17 на суму 34128 грн, № ві-022952 від 27.06.17 на суму 14016 грн в графі "отримав" виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

Підписи у видаткових накладних № ві-0121503 від 12.05.17 на суму 55408 грн 56 коп, № ві-016571 від 02.06.17 на суму 10512 грн, № ві-016570 від 02.06.17 на суму 130649 грн 40 коп, № ві-022941 від 27.06.17 на суму 34128 грн, № ві-022952 від 27.06.17 на суму 14016 грн в графі "отримав" виконані не Сав`юком Дмитром Олександровичем та не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Питання щодо виконання підпису у накладній № ві-013900 від 23.05.17 на суму 53102 грн 52 коп не вирішувалось через незіставність за транскрипцією (т.2 а.с.96-106).

5.7. У заяві свідка ОСОБА_4 від 08.04.2019 вказано, що він працює на підприємстві ПрАТ "ЖКЛ-Україна" водієм з 16.04.2007 по теперішній час. Протягом 2017 року неодноразово особисто здійснював доставку морозива ФОП Сав`юку Д.О. за адресою: АДРЕСА_1 . По видаткових накладних, доставку яких ФОП не визнає, здійснювалася ним особисто. Прийом продукції здійснювався відповідачем - Сав`юк Дмитром Олександровичем , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (сином). Документи опрацьовувалися, ставилися підписи і печатки ОСОБА_2 , у деяких випадках сином - ОСОБА_1 . Сав`юк Д.О. був інколи присутній, але документів не підписував (т.2 а.с.122).

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що наявними в матеріалах справи видатковими накладними підтверджено факт поставки позивачем товару відповідачу за період з квітня по липень 2017 року на загальну суму 700 765 грн 64 коп., а відповідно до наявних в матеріалах справи банківських виписок за період з 25.04.2017 по 02.08.2017 відповідач провів оплату за поставлений товар в загальному розмірі 467 850 грн та повернув товару на загальну суму 47 523 грн 12 коп. Доказів виконання зобов`язань перед позивачем на суму 185 392 грн 52 коп відповідач суду не надав.

Відхиляючи заперечення відповідача з приводу прийняття товару від позивача за окремими видатковими накладними, суд першої інстанції зазначив, що всі накладні, які містяться в матеріалах справи, підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін, відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, а наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать про те, що відповідачем частково оплачено товар за накладними, які за його доводами, ним не підписувались, що в будь-якому випадку свідчить про його обізнаність щодо поставки йому позивачем товару та схвалення дій щодо його прийняття.

6.2. Разом з тим, суд апеляційної інстанції відхилив посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при розрахунку належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних, 3% річних та пені не враховано зменшення позивачем суми основної заборгованості, як безпідставні та необґрунтовані, оскільки, позивачем нараховано: 3% річних - за період з 03.08.2017 по 10.11.2017, інфляційні втрати - за період з серпня по жовтень 2017 року, пеня - за період з 30.07.2017 по 10.11.2017. Станом на 30.07.2017 заборгованість відповідача перед позивачем складала 275 915,64 грн. Останній платіж за отриманий товар здійснено відповідачем 02.08.2017 на суму 43 000 грн. Відтак, станом на 02.08.2017 заборгованість відповідача перед позивачем становила 232 915,64 грн. Позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача до 185 392,52 грн у зв`язку з поверненням відповідачем частини нереалізованого товару відповідно до накладних на повернення від 01.12.2017. Відтак, зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу не вплинуло на розмір нарахованих позивачем інфляційних, 3% річних та пені.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

7.2. Щодо доводів відповідача, що суди не взяли до уваги, що підписи у видаткових накладних № ві-0121503 від 12.05.2017 на суму 55408,56 грн; № ві-016571 від 02.06.2017 на суму 10512,00 грн; № ві-016570 від 02.06.2017 на суму 130649,40 грн; № ві-022941 від 27.06.2017 на суму 34128,00 грн; № ві-022952 від 27.06.2017 на суму 14016,00 грн у графі "отримав" виконані не підприємцем Сав`юком Дмитром Олександровичем та не ОСОБА_2, а іншою особою, питання щодо виконання підпису у накладній № ві-013900 від 23.05.2017 на суму 53102,52 грн не вирішувалось через незіставність за транскрипцією, що підтверджено висновком експертизи у даній справі, з урахуванням чого скаржник заперечує факт отримання від позивача товару за вказаними накладними, суд касаційної інстанції зазначає таке.

7.3. Дійсно, під час розгляду даної справи судом першої інстанції призначалась судова почеркознавча експертиза.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №368/464/18-28 №253/257/258/19-28 від 05.03.2019, підписи у видаткових накладних № ві-0121503 від 12.05.17 на суму 55408 грн 56 коп, № ві-016571 від 02.06.17 на суму 10512 грн, № ві-016570 від 02.06.17 на суму 130649 грн 40 коп, № ві-022941 від 27.06.17 на суму 34128 грн, № ві-022952 від 27.06.17 на суму 14016 грн в графі "отримав" виконані не Сав`юком Дмитром Олександровичем та не ОСОБА_2 , а іншою особою. Питання щодо виконання підпису у накладній № ві-013900 від 23.05.17 на суму 53102 грн 52 коп не вирішувалось через незіставність за транскрипцією.

7.4. Разом з тим, відповідно до ст.86 ГПК в редакції станом на момент розгляду справи в судах попередніх інстанцій:

"1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)."

Згідно зі ст.104 ГПК:

"Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні."

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.236 ГПК:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

7.5. Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, травень-червень 2017 року):

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9);

- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на той же час):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній до 26.05.2017);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (пункт 2.4 в редакції, чинній до 26.05.2017);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (пункт 2.15).

7.6. Касаційний господарський суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

7.7. Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, травень-червень 2017 року) суб`єкт господарювання може мати печатки. Для виготовлення печаток одержання будь-яких документів дозвільного характеру не передбачається.

7.8. Як встановили суди першої та апеляційної інстанції на підставі власної оцінки доказів, а саме, спірних видаткових накладних (№ ві-0121503 від 12.05.2017 на суму 55 408 грн 56 коп; № ві-013900 від 23.05.2017 на суму 52 102 грн 52 коп; № ві-016571 від 02.06.2017 на суму 10 512 грн; № ві-016570 від 02.06.2017 на суму 130 649 грн 40 коп; № ві-022941 від 27.06.2017 на суму 34 128 грн; № ві-022952 від 27.06.2017 на суму 14 016 грн), в останніх не було зазначено посадових осіб покупця, відповідальних за здійснення господарської операції з прийняття спірного товару та реквізитів довіреності, на підставі яких ці особи діяли від імені відповідача.

Разом з тим, наведені видаткові накладні містили такі обов`язкові реквізити як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "відвантажив" та "отримав", які засвідчені відтиском печатки сторін.

7.9. Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05 грудня 2018 року у справі № 915/878/16.

7.10. З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій вірно взято до уваги:

- наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах;

- що саме відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на видаткових накладних;

- що відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки.

Відтак, у судів були відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалася проти його волі.

Доводи відповідача, що на комп`ютерному обладнанні можливо підробити печатку відповідача і позивачем не надано суду доказів, що печатки на накладних, які визнаються, та на накладних, які не визнаються відповідачем, є ідентичними, колегія суддів касаційного суду вважає безпідставними виходячи з наступного.

Оскільки саме відповідач вважає підробленими вказані печатки, то в силу положень ст.ст.13, 74, 80, 81 ГПК саме на останнього покладений обов`язок доведення таких власних заперечень на позов.

З урахування викладеного, відповідач не був позбавлений права заявити відповідні доводи в судах попередніх інстанцій, надати відповідні докази та, зокрема, заявити клопотання про призначення судової експертизи з питання з`ясування справжності саме відтисків печатки ФОП Сав`юка О.Д. на спірних накладних.

На підставі наведеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли законного та обґрунтованого висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі Фізичної особи - підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17.

7.11. Крім того, суди вірно взяли до уваги наступне.

Згідно з п.4.2 договору представники покупця, які здійснюють прийом продукції, що поставляється по даному договору до виконання відповідних операцій, зобов`язані надати продавцю завірену мокрою печаткою, а при відсутності печатки підписану уповноваженою особою, довіреність, яка дає право особі виконувати дану операцію. Покупець підтверджує, що у разі відсутності довіреності особи, які систематично проводять приймання поставленої продукції, в повній мірі наділені необхідними повноваженнями на таке отримання. В подальшому ці повноваження не можуть бути оскаржені покупцем.

Судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів встановлено, що у наявній в матеріалах справи заяві свідка ОСОБА_4 від 08.04.2019 вказано, що він працює на підприємстві ПрАТ "ЖКЛ-Україна" водієм з 16.04.2007 по теперішній час. Протягом 2017 року неодноразово особисто здійснював доставку морозива ФОП Сав`юку Д.О. за адресою: АДРЕСА_1. По видаткових накладних, доставку яких ФОП не визнає, здійснювалася ним особисто. Прийом продукції здійснювався відповідачем - Сав`юк Дмитром Олександровичем , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (сином). Документи опрацьовувалися, ставилися підписи і печатки ОСОБА_2 , у деяких випадках сином - ОСОБА_1 . Сав`юк Д.О. був інколи присутній, але документів не підписував (т.2 а.с.122).

Однак, питання щодо приналежності підписів на спірних накладних сину відповідача - ОСОБА_1 перед експертом не ставилось та не досліджувалось.

Проте, жодних доказів, які б спростовували обставини щодо підписання накладних № ві-0121503 від 12.05.17, № ві-013900 від 23.05.17, № ві-016571 від 02.06.17, № ві-016570 від 02.06.17, № ві-022941 від 27.06.17, № ві-022952 від 27.06.17 сином відповідача, відповідачем не подано, як і не подано жодних заперечень з цього приводу.

Разом з тим, як зазначено вище, судами встановлено, що всі накладні, які містяться в матеріалах справи, підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

7.12. Також судами попередніх інстанцій вірно взято до уваги, що наявні в матеріалах справи банківські виписки свідчать про те, що відповідачем, окрім товару, поставленого за накладними, які не є спірними, а саме на суму 402 949 грн 16 коп, також частково оплачено товар за накладними, які за його доводами, ним не підписувались, а саме на суму 64 900 грн 84 коп, що свідчить про його обізнаність щодо поставки йому позивачем товару та схвалення дій щодо його прийняття.

Водночас, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження факту неотримання товару або спростування заявленого боргу.

З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили доводи апелянта про неотримання товару від позивача за окремими видатковими накладними на загальну суму 297 816,56 грн.

7.13. Поряд з цим, у касаційній скарзі ФОП Сав`юк Д.О. вказує, що присуджені до стягнення з відповідача на користь позивача оскаржуваним рішенням суду першої інстанції інфляційні, 3% річних та пеня розраховані позивачем при поданні позовної заяви, виходячи з основної суми заборгованості 255 751,68 грн. У процесі розгляду справи позивачем було зменшено суму основної заборгованості до 185 392,52 грн, проте ні позивач, ні суди попередніх інстанцій не здійснили перерахунку інфляційних, 3% річних та пені виходячи із зменшеної суми основної заборгованості.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем нараховано: 3% річних - за період з 03.08.2017 по 10.11.2017, інфляційні втрати - за період з серпня по жовтень 2017 року, пеня - за період з 30.07.2017 по 10.11.2017.

Станом на 30.07.2017 заборгованість відповідача перед позивачем складала 275 915,64 грн. Останній платіж за отриманий товар здійснено відповідачем 02.08.2017 на суму 43 000 грн. Відтак, станом на 02.08.2017 заборгованість відповідача перед позивачем становила 232 915,64 грн.

Позивачем зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача до 185 392,52 грн у зв`язку з поверненням відповідачем частини нереалізованого товару відповідно до накладних на повернення від 01.12.2017.

Відтак, зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу не вплинуло на розмір нарахованих позивачем інфляційних, 3% річних та пені.

7.14. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 909/1073/17 - без змін.

8.3. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись частиною 13 статті 8, статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сав`юка Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 909/1073/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі № 909/1073/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Н. Волковицька

Г. Мачульський