Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/863/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Оріана" у порядку письмового провадження

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Хабіб М.І., Зварич О.В., Юрченко Я.О.

від 18.12.2017

за позовом Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

до Відкритого акціонерного товариства "Оріана"

про стягнення незаконно виплаченої пенсії у розмірі 46772,86 грн

ВСТАНОВИВ:

Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Оріана" про стягнення незаконно виплаченої пенсії у розмірі 46772,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі заяви ОСОБА_4 від 22.04.2004 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно з протоколом №1632 від 27.10.2004 йому було призначено пенсію на пільгових умовах по Списку №1 з 22.04.2004 відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при загальному стажі роботи 34 роки 7 місяців 17 днів та пільговому стажі - 5 років 4 місяці та 17 днів. В подальшому на підставі заяв ОСОБА_4 проводились перерахунки пенсії від більшого стажу та заробітної плати. 21.12.2010 ревізором контрольно-ревізійного відділу Головного управління ПФ України в Івано-Франківській області проведено перевірку правильності призначення пільгової пенсії ОСОБА_4, за результатами якої встановлено відсутність у нього необхідного пільгового стажу для призначення пенсії, фактично пільговий стаж ОСОБА_4 становив 4 роки 8 місяців та 5 днів, що складає менше половини необхідного стажу (5 років), тому у нього було відсутнє право на призначення пенсії на пільгових умовах у віці 56 років. У результаті чого за період з 22.04.2004 по 31.12.2010 ОСОБА_4 було безпідставно виплачено пенсію на загальну суму 82027,58 грн. Документи, які підтверджували пільговий характер роботи ОСОБА_4.( довідки №№64,65,66,67 від 19.04.2004), були видані ВАТ "Оріана". Позивач посилається на ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та зазначає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуватися за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку. На підставі заяви ОСОБА_4 проводилось щомісячне стягнення суми безпідставно виплаченої пенсії, однак у зв'язку із його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 року утримання переплати пенсії припинилося, залишок невідшкодованої суми становить 46772,86 грн. Посилаючись на ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок видачі недостовірних документів, позивач вказує на протиправність дій ВАТ "Оріана", яка полягає у видачі довідок №№64,65,66,67 від 19.04.2004 з недостовірними даними, внаслідок чого завдано шкоди бюджету Пенсійного фонду України, та просив задовольнити позов. Позивач зазначав, що він пропустив строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, однак вказує, що строк звернення до суду пропущено з об'єктивних причин. Посилаючись на ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою визначено спеціальний порядок відшкодування надміру виплаченої пенсії, а саме: стягнення може проводитися як за згодою пенсіонера, так і за рішенням органу Пенсійного фонду України, і лише у випадку недосягнення своєї мети орган Пенсійного фонду України вправі звернутися до суду з позовом про стягнення збитків, спричинених наданням недостовірних відомостей, зазначає, що добровільне повернення пенсіонером переплати пенсії позбавляло Управління Пенсійного фонду України можливості своєчасно звернутися до суду із позовом до ВАТ "Оріана", оскільки це призвело б до подвійного стягнення переплати пенсії. Посилається на судові рішення в таких спорах, зокрема, постанову Вищого господарського суду України від 11.11.2015 у справі 924/1555/14, в якій суди встановили, що сума переплати вже стягується з пенсіонера та відмовили у задоволенні позову до страхувальника, який видав недостовірну довідку, з посиланнями на ч. 1 ст. 50 "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Відтак вважав, що порушене право Управління Пенсійного фонду підлягає судовому захисту, оскільки відповідно до визначеного порядку відшкодування переплати проводилося шляхом стягнення з пенсіонера за його згодою і лише після його смерті позивач міг звернутися до суду з даним позовом, тому строк позовної давності пропущено з об'єктивних причин.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/863/17 (суддя Булка В.І.) у задоволенні позову відмовлено. Присуджено до стягнення з ВАТ "Оріана" в дохід Державного бюджету України 1600,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване ст.ст. 16, 256, 257, 261, 267, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постановою пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів". Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності та вказав, що право позивача на звернення до суду з таким позовом виникло у нього 21.12.2010, тобто з наступного дня після виявлення розбіжностей, та відхилив як необґрунтовані доводи позивача про поважність причин пропуску позовної давності у зв'язку з тим, що добровільне відшкодування пенсіонером переплаченої пенсії не позбавляло позивача права на звернення з позовом до ВАТ "Оріана". Дії пенсіонера не тягнуть переривання строку позовної давності щодо вимог до ВАТ "Оріана", також суд вказував на недоцільність посилань позивача у даному випадку на спеціальний порядок повернення надмірно виплаченої пенсії, визначений ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/863/17 та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/863/17 скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Оріана" на користь Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - 37916,56 грн незаконно виплаченої пенсії. В частині стягнення 8856,30 грн. у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Оріана" в дохід Державного бюджету України 1297,04 грн судового збору. Стягувач - Державна судова адміністрація України. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Оріана" в дохід Державного бюджету України 1426,75 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги. Стягувач - Державна судова адміністрація України.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на підставі виданих ВАТ "Оріана" недостовірних довідок №№64,65,66,67 від 19.04.2004 року про пільговий стаж роботи ОСОБА_4, йому була безпідставно призначена та виплачена пенсія на пільгових умовах на загальну суму 82027,52 грн, чим завдано позивачу збитки. За період з квітня 2011 по серпень 2017 ОСОБА_4 добровільно повернув 44110,96 грн надмірно виплачено пенсії, однак у зв'язку із смертю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 надмірно виплачена пенсія в сумі 37916,56 грн залишилися невідшкодованою та є збитками позивача, які в силу названих норм закону підлягають відшкодуванню відповідачем. Добровільне повернення пенсіонером надмірно виплаченої йому суми пенсії виключає можливість стягнення із страхувальника цієї ж надмірно виплаченої пенсії як збитків, завданих видачею недостовірних довідок. За заявою пенсіонера проводилося відшкодування надмірно виплаченої пенсії і не було необхідності звертатися з позовом до ВАТ "Оріана" про стягнення цієї ж надмірно виплаченої пенсії як збитків. Однак у зв'язку із смертю пенсіонера (ІНФОРМАЦІЯ_1) відшкодування припинилося і частина надмірно виплаченої пенсії залишилася невідшкодованою. Отже, строк звернення до суду з позовом до ВАТ "Оріана" пропущено з поважних причин і порушене право позивача згідно з частиною п'ятою статті 267 ЦК України підлягає судовому захисту.

Відкрите акціонерне товариство "Оріана" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №909/863/17, в якій останній просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 по справі №909/863/17 і залишити в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/863/17. Судові витрати покласти на відповідача.

В касаційній скарзі скаржник зазначає, що необхідною підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є факт неправомірних дій останнього, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Обираючи один з трьох наданих законодавцем способів захисту свого порушеного права, позивач знав (повинен був знати) що здійснення ним одного з вказаних способів може призвести до негативних наслідків, що і сталося. ВАТ «Оріана» погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ніхто не заважав позивачу з самого початку вирішити вказаний спір у судовому порядку. Враховуючи наведене на підставі ст. 286, ст.ст. 288-291,ст. 300, ст. 308 ГПК України, ст. 12, ст. 22 ЦК України, ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2018 поновлено Відкритому акціонерному товариству "Оріана" строк на подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №909/863/17. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Оріана" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №909/863/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Оріана" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №909/863/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Під час розгляду касаційної скарги Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, колегією суддів Касаційного господарського суду встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В. від 04.06.2018 справу №909/425/17 разом із касаційною скаргою Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2017 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з тим, що колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2018 у справі №517/186/17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про неможливість стягнення надмірно сплаченої пенсії з пенсіонера, що є визначальним для встановлення початку перебігу строку позовної давності для звернення з позовом у даній справі, оскільки добровільне повернення пенсіонером надмірно сплаченої пенсії, не виключає можливості у разі припинення такої виплати звернутися до винної особи із позовом про стягнення залишку заборгованості.

Враховуючи викладене, оскільки правовідносини у наведених справах є подібними, для надання правової оцінки правовідносинам у даній справі має значення правовий висновок Великої Палати Верховного суду у справі №909/425/17, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2018 зупинено провадження у даній справі відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №909/425/17.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20.06.2018 дійшла висновку, що розгляд справи № 909/425/17 за касаційною скаргою Управління на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2017 не належить до повноважень Великої Палати Верховного Суду. Справу разом із зазначеною касаційною скаргою повернуто відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В. постановою від 13.07.2018 у справі №909/425/17 касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишив без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2017 залишив без змін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.09.2018 у зв'язку із відпусткою судді Стратієнко Л.В. для розгляду справи №909/863/17 визначено наступний колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.

Оскільки провадження у справі зупинялось до прийняття відповідного рішення у справі №909/425/17, з прийняттям Верховним Судом постанови від 13.07.2018 обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуті, у зв'язку з чим ухвалою Верховного Суду від 04.09.2018 поновлено провадження у справі №909/863/17. Призначено розгляд касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Оріана" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №909/863/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з пенсійної справи ОСОБА_4 №133584, 22.04.2004 ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1.

До заяви було додано трудову книжку, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №№64, 65, 66, 67 від 19.04.2004, довідки-вибірки фактично відпрацьованого часу за період з 21.09.1977 по 01.01.1979 та за період з 19.10.1998 по 10.01.2000, видані ВАТ "Оріана", копії наказів про результати проведення атестації робочих місць та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії.

Відповідно до протоколу №1632 від 27.10.2004 ОСОБА_4 призначено пенсію на пільгових умовах по Списку №1 при загальному стажі роботи 34 роки 7 місяців 17 днів та пільговому стажі роботи 5 років 4 місяці 17 днів.

З наявних в матеріалах справи розпоряджень Управління Пенсійного фонду України вбачається, що на підставі заяв ОСОБА_4 у 2005-2010 роках проводилися перерахунки пенсії від більшого стажу та заробітної плати.

У грудні 2010 року головним спеціалістом - ревізором контрольно - ревізійного відділу Головного управління ПФ України в Івано-Франківській області Лагойдою М.М. проведено перевірку правильності призначення пільгової пенсії громадянину ОСОБА_4, за результатами якої складено акт від 21.12.2010.

Згідно з актом при проведенні перевірки правильності призначення Управлінням Пенсійного фонду в місті Калуші пільгової пенсії громадянину ОСОБА_4 та зустрічної перевірки факту роботи ОСОБА_4 встановлено, що за період з 21.09.1977 по 01.01.1979 та за період з 19.10.1998 по 10.01.2000, загальна кількість відпрацьованих днів склала 409 або 01 рік 07 місяців 10 днів. За результатами контрольного заходу громадянину ОСОБА_4 здійснено перерахунок пільгового стажу за Списком №1, який склав 04 роки 08 місяців 05 днів. Відтак встановлено, що ОСОБА_4 не набув права на пенсійне забезпечення, передбачене п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в період з 22.04.2004 по 21.12.2010. Сума незаконно нарахованої та виплаченої пенсії склала 82027,52 грн. Поряд з тим встановлено, що ОСОБА_4 набув право на пенсійне забезпечення за віком, передбачене Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

ОСОБА_4 подав до Упраління Пенсійного фонду України в м. Калуші заяву від 31.01.2011, в якій надав згоду на утримання з його пенсії 30% на погашення переплаченої пенсії.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 09.08.2017, наданим Калуським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Івано-Франківській області, підтверджено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з довідки від 08.12.2017 про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії за період з 01.02.2011 по 31.08.2017, виданої Калуським об'єднаним Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, з квітня 2011 року по серпень 2017 року Управління Пенсійного фонду проводило щомісячне утримання з пенсії ОСОБА_4 на погашення безпідставно виплаченої пенсії, загальна сума утриманих коштів з пенсії ОСОБА_4 становить 44110,96 грн (різниця між нарахованою пенсією та фактично виплаченою). Отже, непогашеною залишилася надміру виплачена пенсія в сумі 37916,56 (82027,52 - 44110,96) грн.

Як вбачається з матеріалів справи з 22.04.2004 ОСОБА_4 було призначено пенсію на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при загальному стажі роботи 34 роки 7 місяців 17 днів та пільговому стажі згідно з довідками № №64.65,66,67 від 19.04.2004, виданими ВАТ "Оріана" -- 5 років 4 місяці та 17 днів. Однак, при проведенні перевірки ( акт перевірки від 21.12.2010) встановлено, що пільговий стаж ОСОБА_4 за Списком №1 становить 4 роки 8 місяців 5 днів і ОСОБА_4 не набув права на пенсійне забезпечення, передбачене п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що йому незаконно нарахована та виплачена пенсія на суму 82027,52 грн.

За приписами п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ( далі - Закон N 1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно з ст. 11, ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон N1058-IV), роботодавці (підприємства, установи і організації) є страхувальниками для фізичних осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 17 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані, зокрема, надавати безоплатно застрахованій особі відомості про заробітну плату (дохід), суми сплачених страхових внесків та інші відомості, що стосуються застрахованої особи та подаються до територіальних органів Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наведена норма передбачає загальні підстави для відшкодування шкоди в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність, за загальним правилом, настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, для виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди необхідна наявність сукупності умов, які формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяви ОСОБА_4 від 31.01.2011 з його пенсії було утримано за період з квітня 2011 по серпень 2017 на відшкодування надміру виплаченої пенсії кошти в сумі 44110,96 грн, непогашеною залишилася надміру виплачена пенсія в сумі 37916,56 (82027,52 - 44110,96) грн.

З огляду на те, що на підставі виданих ВАТ "Оріана" недостовірних довідок №№64, 65, 66, 67 від 19.04.2004 про пільговий стаж роботи ОСОБА_4, йому була безпідставно призначена та виплачена пенсія на пільгових умовах на загальну суму 82027,52 грн, чим завдано позивачу збитки.

За період з квітня 2011 року по серпень 2017 року ОСОБА_4 добровільно повернув 44110,96 грн надмірно виплачено пенсії, однак у зв'язку із смертю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 надмірно виплачена пенсія в сумі 37916,56 грн залишилися невідшкодованою та є збитками позивача, які в силу названих норм закону підлягають відшкодуванню відповідачем.

Разом з тим, встановивши, що право на звернення до суду з даним позовом у позивача виникло 21.12.2010, тобто з наступного дня після виявлення розбіжностей. Врахувавши заяву ВАТ "Оріана" про застосування строку позовної давності, суд першої інстанцій керуючись вимогами частини 4 статті 267 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом.

При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що часткове повернення ОСОБА_4 надмірно виплаченої йому пенсії, не свідчить про переривання строку позовної давності щодо вимог до ВАТ "Оріана", та не визнається поважною причиною пропуску позовної давності для звернення з даним позовом, оскільки Пенсійний фонд не був позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом саме до ВАТ "Оріана", як до особи, що видала довідку з недостовірною інформацією.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що правовідносини пенсіонера ОСОБА_4 з Пенсійним фондом та правовідносини ВАТ "Оріана" із Пенсійним фондом є відмінними і самостійними, оскільки у правовідносинах з Пенсійним фондом пенсіонер ОСОБА_4 діяв не від імені ВАТ "Оріана", а із самостійними можливими правами та обов'язками, що не було предметом розгляду у даній справі.

Посилання апеляційною інстанцією в постанові на порушення судом першої інстанції приписів частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки на підставі цієї норми пенсіонером ОСОБА_4 до його смерті відшкодування суми переплати пенсії відбувалося у добровільному порядку, тому підстави для звернення з позовом до відповідача виникли лише після смерті пенсіонера, що свідчить про поважність причин пропуску звернення Пенсійним фондом до суду з даним позовом, відхиляються колегією суддів так як спростовуються вищевикладеним та не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про виплату ОСОБА_4 надмірного розміру пенсії саме на підставі недостовірних даних довідки ВАТ "Оріана", яке і повинне відшкодовувати позивачу завдану майнову шкоду.

Неправильне зазначення місцевим господарським судом в мотивувальній частині рішення суми надмірно виплаченої пенсії, що залишається невідшкодованою та є збитками, не впливає на правильність висновків суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності та не є підставою для скасування обґрунтованого та цілком законного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та залишення без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що місцевий господарський суд дійшов правильних висновків у справі щодо відмови у задоволені позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності, а оскаржувана відповідачем у справі постанова апеляційного господарського суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 слід залишити в силі, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Оріанда" задовольнити. 2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №909/863/17 - скасувати.

3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2017 у справі №909/863/17 залишити в силі.

4. Стягнути Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (ідент. код 37824000, місцезнаходження: 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, будинок 2) на користь Відкритого акціонерного товариства "Оріана" (ідент. код 05743160, місцезнаходження: 77300, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вул. Євшана, будинок 9) 3200,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити видачу наказу Господарському суду Івано-Франківської області.

6. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Суденець