Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.04.2020 року у справі №915/1889/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1889/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївмолпром",

представник позивача - Цюпа В.П., адвокат (ордер від 01.06.2020 № 1015519, договір від 01.06.2020 № б/н),

відповідач - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Прохоров Є.І.(наказ від 22.01.2020 № 3-ОД),

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївмолпром"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2019 (головуючий суддя Олейняш Е.М.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 (головуючий суддя - Головей В.М., судді: Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

у справі № 915/1889/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївмолпром" (далі - Товариство)

до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним та скасування рішення.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до територіального відділення АМК про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.06.2019 № 7-ріш у справі № 1-26.115/61-2017 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу"(далі - Рішення АМК).

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що при ухваленні Рішення АМК адміністративна колегія АМК неповно з`ясувала обставини, які мають значення для справи, та не довела обставини, які мають значення для справи і які визнала встановленими, а тому Рішення АМК є безпідставним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню на підставі статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 у справі № 915/1889/19, відмовлено у задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що територіальним відділенням АМК повно з`ясовано та визнано встановленими обставини, які мають значення для справи, а висновки, викладені у Рішенні АМК, відповідають обставинам справи. Таким чином, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав у розумінні статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання недійсним та скасування Рішення АМК.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Товариство у касаційній скарзі (з урахуванням усунутих недоліків касаційної скарги), посилаючись на ухвалення судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.025.2019 у справі № 911/1694/18, просить суд касаційної інстанції рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Так, згідно з доводами Товариства:

- рішення судів попередніх інстанцій не обґрунтовані та не мотивовані, прийняті з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають оскарженню на підставі статті 287 ГПК України;

- судом апеляційної інстанції на порушення вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не наведено мотивів з яких судом відхилено аргументи, наведені в апеляційній скарзі Товариства, у зв`язку з чим також не враховано правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.025.2019 у справі № 911/1694/18;

- обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на сторону, яка заперечує проти позову про визнання її рішення незаконним. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 910/17819/17 та у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18 зазначено, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а і у доведенні їх переконливості, а тому саме територіальне відділенням АМК мало довести наявність порушення зі сторони Товариства, проте суди такі висновки Верховного Суду не врахували та зазначили, що саме Товариство не провело експертизу на підтвердження відповідності продукції вимогам ДСТУ;

- суди встановили обставини, що мають суттєве значення у справі, на підставі недопустимих доказів, оскільки єдиним доказом наявності в продукції немолочних жирів може бути лише експертний висновок, складений за результатами дослідження зразка продукції акредитованою експертною установою, проте така експертиза у справі проведена не була;

- протоколи випробування від 05.09.2017 №1 та №2 не можуть бути належними доказами у справі, оскільки у них не зроблено остаточного висновку, а лише вміщено припущення про невідповідність продукції вимогам ДСТУ;

- у справі відсутній доказ наявності рослинних жирів у маслі солодковершковому, при цьому територіальним відділенням АМК не здійснено збір доказів, не проведено повторне дослідження для встановлення необхідних обставин;

- у протоколах випробування від 05.09.2017 №1 та №2 відсутня будь-яка інформація про їх належність чи відношення до приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", як відсутні й акти приймання-передачі відібраних зразків масла солодковершкового до лабораторії приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод";

- протоколи випробування від 05.09.2017 №1 та №2 також не містять інформації про те, хто проводив дослідження і чи мають особи, які проводили дослідження, необхідний рівень освіти та повноваження на проведення експертних досліджень;

- фізико-хімічна та мікробіологічна лабораторія приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод", відповідно до свідоцтва № РХ -1503/ 15 , не має належних повноважень, оскільки не атестована на проведення випробувань з визначення наявності немолочного жиру, а має лише право на визначення масової частки жиру в маслі вершковому;

- відповідно до умов договору від 28.03.2017 № 286/2/17/6 про закупівлю харчування, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКТОРГ" та Мінстерством оборони України, у випадку виникнення сумнівів, зокрема щодо якості продуктів харчування, дослідження здійснюються лабораторією Міністерства оборони України або незалежною лабораторією, що у даному випадку зроблено не було;

- суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме: журнали контролю вершків з яких виробляється масло солодковершкове, та журнал контролю виробництва масла солодковершкового "селянське", "екстра" згідно з ДСТУ 4399:2005, відповідно до яких продукція виготовлена Товариством 02.07.2017 була перевірена лабораторією підприємства та повністю відповідала вимогам ДСТУ 4399:2005; сертифікат визначення спроможності проведення досліджень № РН-018/2017 від 29.05.2017 з додатками, що свідчать про можливість та правомірність здійснення перевірки масла солодковершкового вимогам ДСТУ лабораторією Товариства. Відповідно до статті 310 ГПК України недослідження зібраних у справі доказів є підставою для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції.

Доводи відповідача

Від територіального відділення АМК надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства - без задоволення. При цьому територіальне відділення АМК зазначило, що судові рішення є законними та обґрунтованими; суди виконали всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевірили обставини справи; у оскаржуваних судових рішеннях повно відображені обставини, які мають значення для цієї справи; висновки судів є вичерпними та відповідають обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами. Територіальне відділення АМК вважає, що доводи Товариства необґрунтовані та голослівні, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2019 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020.

Водночас територіальним відділенням АМК подано клопотання про участь у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги в режимі відеоконференції, проведення якої воно просить доручити господарському суду Миколаївської області.

Касаційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.

Відповідне клопотання, подане скаржником 27.05.2020, надійшло до Касаційного господарського суду напередодні призначеного засідання з розгляду касаційної скарги - 01.06.2020, що технічно унеможливлює можливість такого проведення; водночас клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги скаржником та іншими учасниками справи не заявлялися. Поряд з тим Касаційний господарський суд бере до уваги, що у судове засідання з`явилися представники територіального відділення АМК та Товариства .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

До Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 08.09.2017 звернулось 6 управління Головного управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (далі - Управління) та повідомило, що Управлінням отримано інформацію щодо постачання товариством з обмеженою відповідальністю «Військторг» (далі- ТОВ "Військторг") продуктів харчування сумнівної якості, зокрема, масла солодковершкового. За результатами ініційованого Управлінням перед ДП «Тернопільстандартметрологія» та ПрАТ «Тернопільський молокозавод «Молокія» лабораторного дослідження на предмет відповідності масла солодковершкового «Селянське», 72,5% жиру виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром» (м. Миколаїв. вул. Комсомольська, 101), партія якого з датою виробництва 02.07.2017 була поставлена на продовольчий склад військової частини та в подальшому використовувалася для харчування особового складу, вимогам зазначеного на етикетці ДСТУ 4399:2005. Дослідженням встановлено, що випробування двох відібраних (в їдальні - безпосередньо перед видачею для споживання військовослужбовцями та на зберіганні - в приміщенні продовольчого складу) зразків масла солодковершкового показало, що в його основі відсутні молочні жири, натомість наявні жири виключно рослинного походження, що не відповідає вимогам заявленого на етикетці ДСТУ.

Головою Антимонопольного комітету України надано доручення територіальному відділенню АМК від 26.09.2017 №13-01/310 розглянути звернення Управління щодо порушення Товариством законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та за наявності підстав прийняти відповідні рішення.

06.10.2017 територіальним відділенням АМК направлено на адресу Товариства вимогу № 1-292/80-1373 про надання інформації, в якій відповідач вимагав надати територіальному відділенню інформацію та належним чином засвідчені копії документів, зокрема:

- підтверджуючі документи щодо складу продукту масло солодковершкове «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг, дата виготовлення 02.07.2017, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», ДСТУ 4399:2005 (ДСТУ, ТУ, рецептура, витяг з технічного процесу тощо);

- оригінал етикетки продукту масло солодковершкове «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг, дата виготовлення 02.07.2017, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», ДСТУ 4399:2005, яка міститься на упаковці вказаного продукту з вказівкою розробника макету етикетки;

- чи постачався Товариством продукт масло солодковершкове «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг., дата виготовлення 02.07.2017, ДСТУ 4399:2005 до ТОВ «Військторг» (м. Київ) та військової частини А3215 (м. Тернопіль).

17.10.2017 у відповідь на вимогу Товариством направлено на адресу територіального відділення АМК лист від 17.10.2017 № 90, в якому Товариство повідомило інформацію з наданням підтверджуючих доказів, зокрема: направило оригінал етикетки, інформацію про виробника етикетки, інформацію щодо обсягів виробництва і реалізації масла солодковершкового «Селянське», 72,5 % жиру, 10 кг., дата виготовлення 02.07.2017, ДСТУ 4399:2005 [у натуральному (кг) та вартісному вимірах], копія етикетки якого додана до вимоги.

Розпорядженням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 19.10.2017 №61-р за власною ініціативою розпочато розгляд справи за ознаками вчинення Товариством порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Товариство 18.05.2018 звернулось до ТОВ «Військторг» з листом № 90, в якому просило повідомити про можливість здійснення комісійного відбору проб такої продукції (із зазначенням орієнтовної дати та місця можливого проведення відбору проб), з обов`язковим залученням Торгово-промислової палати України (його регіонального відділення) для подальшого направлення відібраних проб на лабораторне випробування з метою встановлення частки молочного жиру у продукції у незалежній лабораторії, акредитованій у системі Укрсепро (Державна система сертифікації).

24.05.2018 ТОВ «Військторг» повідомило Товариство про наявність можливості провести комісійний відбір проб для подальшого їх направлення на лабораторне випробування у незалежні акредитовані лабораторії.

У матеріалах справи відсутні докази проведення комісійного відбору проб для подальшого їх направлення на лабораторне випробування.

05.06.2018 та 20.07.2018 територіальним відділенням АМК направлялись на адресу Товариства вимоги № 1-292/80-488 та №1-292/80-681 про надання інформації, в яких відповідач вимагав надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів, зокрема щодо такого:

- чи було здійснено комісійний відбір проб вказаної продукції для подальшого їх направлення на лабораторне випробування у незалежній акредитованій лабораторії;

- чи було проведено лабораторне випробування відібраних проб вказаної продукції з метою встановлення частки молочного жиру у продукції у незалежній лабораторії, акредитованій у системі Укрсепро (Державна система сертифікації).

12.06.2018 у відповідь на вимогу Товариство направило на адресу територіального відділення АМК лист від 12.06.2018 № 100, в якому Товариство повідомило, що наразі проведення комісійного відбору продукції не відбулось, керівництвом підприємств узгоджується дата та склад комісії, що буде залучений до даної процедури. Орієнтовний строк, що було попередньо обумовлено сторонами для здійснення процедури відбору зразків продукції, - до 28.06.2018.

31.07.2018 у відповідь на другу вимогу Товариство направило на адресу територіального відділення АМК лист від 31.07.2018 № 31/1, в якому Товариство повідомило, що:

- лабораторне випробування не було проведено;

- комісійний відбір проб вказаної продукції не було проведено у зв`язку з: періодом відпусток працівників; необхідністю залучення Торгово-промислової палати; віддаленістю об`єкта, на якому має проводитись відбір зразків, що ускладнило погодження часу та переліку осіб, що мають бути залучені для даної мети.

Рішенням АМКУ визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а саме: поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб`єкта господарювання, у вигляді повідомлення на етикетці продукції масло солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, дата виготовлення 02.07.2017, маса 10 кг, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром», таких позначень як «масло солодковершкове» та «ДСТУ 4399:2005», згідно з яким не допускається наявність у маслі солодковершковому немолочних жирів, які проте, фактично містяться у складі вказаного продукту, про що свідчать результати проведених випробувань, чим поширювались неправдиві відомості щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, а саме, що вказаний продукт є маслом і відповідає вимогам ДСТУ 4399:2005, і які могли вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.

За вчинене порушення, відповідно до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», накладено на Товарисов штраф у розмірі 68 000,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Закон України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-XII:

стаття 5:

- Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів;

статті 1, 6, 12-1:

- Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України;

частина перша статті 7:

- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції тощо.

Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції":

частини перша і друга статті 1:

- недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності;

- недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону;

стаття 2:

- закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарювання у зв`язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 15-1:

- поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання;

- інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

частина перша статті 21:

- вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Закон України "Про захист економічної конкуренції":

частина перша статті 59:

- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

ГПК України:

частини перша, друга, третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частини перша та друга статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

частини перша та друга статті 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

пункти 1,2,3 частини другої статті 287:

- підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

пункт 1 частини третьої статті 310:

- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Як вбачається із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту оспорюваного рішення, дії Товариства було кваліфіковано АМК за ознаками частини першої статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як поширення інформації, що вводить в оману, у вигляді повідомлення на упаковці (етикетці) товару напису (позначення) масло солодковершкове "Селянське", 72,5% жиру та ДСТУ 4399:2005 (яким, за висновком АМК, такий продукт не відповідає).

Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частини перші статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.025.2019 у справі № 911/1694/18.

У судових рішеннях суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що територіальним відділенням АМК встановлено, що за результатами ініційованого Управлінням перед ДП "Тернопільстандартмктрологія" та ПрАТ "Тернопільський молокозавод "Молокія" лабораторного дослідження на предмет відповідності масла солодковершкового «Селянське», 72,5% жиру, 10 кг, виробництва ПрАТ «Миколаївмолпром» (м. Миколаїв. вул. Комсомольська, 101), партія якого з датою виробництва 02.07.2017, вагою 600 кілограмів, за ціною 97 грн. за 1 кілограм, 04.07.2017 була поставлена на продовольчий склад військової частини та в подальшому використовувалася ТОВ «Військторг» для харчування особового складу військової частини, вимогам зазначеного на етикетці ДСТУ 4399:2005, встановлено, що випробування (протоколи додаються) двох відібраних (в їдальні безпосередньо перед видачею для споживання військовослужбовцями та на зберіганні в приміщенні продовольчого складу) зразків масла солодковершкового показало, що в його основі відсутні молочні жири, натомість наявні жири виключно рослинного походження, що не відповідає вимогам заявленого на етикетці ДСТУ.

Поряд з тим поза розглядом та оцінкою судів попередніх інстанцій залишилися обставини та докази, пов`язані з підтвердженням невідповідності масла солодковершкового "Селянське", 72,5% жиру, вимогам ДСТУ 4399:2005 та доказів на спростування таких обставин, про що як при зверненні з позовною заявою, так і з апеляційною та касаційною скаргами наголошувало Товариство. За таких обставин Суд погоджується з доводами Товариства про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.025.2019 у справі № 911/1694/18.

Суди попередніх інстанцій, зазначаючи, що випробування двох відібраних зразків масла солодковершкового, відповідно до протоколів випробування №1 та №2, показало, що в його основі відсутні молочні жири, натомість наявні жири рослинного дослідження, що не відповідає вимогам заявленого на етикетці ДСТУ, не дослідили на підставі ретельної оцінки усіх поданих сторонами доказів, до якої лабораторії були передані зразки масла солодковершкого "Селянське", 72,5% жиру для проведення випробувань; чи має відповідна лабораторія атестацію на проведення таких випробувань; чи наявні у особи, яка проводила випробування необхідний рівень знань та повноваження; які саме висновки викладені у протоколах випробування №1 та №2. Разом з тим для всебічного з`ясування обставин, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, судам слід було надати і оцінку наданих Товариством доказів на підтвердження відповідності масла солодковершкове «Селянське», 72,5% жиру, дата виготовлення 02.07.2017, вимогам ДСТУ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, в тому числі зазначені в даній постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївмолпром" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.12.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 зі справи № 915/1889/19 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко