Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.01.2019 року у справі №823/687/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2019 року

Київ

справа №823/687/18

адміністративне провадження №К/9901/3229/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою адвоката Ковтуна Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Кульчицького С.О. від 18 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шелест С.Б., Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є. від 13 листопада 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ у Черкаській області; ДАБІ України, відповідач), третя особа - Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - Управління планування та архітектури, третя особа), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 01 грудня 2017 року № 1761 про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 25 травня 2017 року № 694, прийнятого Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698) та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що головні інспектори будівельного нагляду при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду діяли у межах та у спосіб визначених Законом повноважень. При цьому суди дійшли до висновку, що об`єктом нагляду - Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради паспорт прив`язки тимчасової споруди виданий всупереч Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд міста Черкаси додатку 3 «Альбому 3. Розміщення ТС та зонування міської інфраструктури», а тому таке рішення порушує вимоги містобудівного законодавства, та як наслідок його дія підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, адвокат Ковтун А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 28 січня 2019 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддівЖелєзного І.В. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 823/687/18 та запропоновано сторонам надати відзиви на касаційну скаргу.

Учасники справи письмових клопотань не заявляли.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що перевірка управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради була проведена відповідно квартального плану затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22 вересня 2017 року № 1480.

За результатами проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Шинкарук С.М. із залученням начальника інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Глазепи Р.І. складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 листопада 2017 року, яким встановлено порушення при видачі паспорта прив`язки тимчасової споруди від 25 травня 2017 року № 694, а саме: невідповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі тимчасових споруд, затвердженій рішенням № 3-753 від 05 квітня 2012 року (яка була надана на перевірку об`єктом нагляду), на стадії визначення відповідним органом з питань містобудування та архітектури відповідності намірів, чим порушено пункти 2.4 та 2.5 розділу ІІ Порядку № 244.

На підставі акта перевірки від 22 листопада 2017 року головним інспектором будівельного нагляду Ільченко І.С. було прийнято рішення від 01 грудня 2017 року № 1761, яким скасовано дію паспорту прив`язки тимчасової споруди від 25 травня 2017 року № 694.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що головний інспектор будівельного нагляду відповідно до статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 32 Порядку № 698 має право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду, однак не наділені повноваженнями щодо скасування дії комплекту документів, у яких визначено місце встановлення тимчасової споруди на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території, яким відповідно до пункту 1.4 Порядку № 244 є паспорт прив`язки тимчасової споруди від 25 травня 2017 року № 694.

Також скаржник, не заперечуючи факту того, що місце розташування тимчасової споруди не збігається з позначеними на схемі тимчасових споруд перспективними місцями розташування тимчасових споруд, однак, акцентує увагу на тому, що фактичне місце у схемі позначено білим кольором, тобто є вільним від будь-яких обмежень і заборон.

Крім того, скаржник вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування того, що, скасовуючи паспорт прив`язки, інспектор ДАБІ України діяв без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача у цій справі та цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.

Від ДАБІ України надійшов відзив на касаційну скаргу адвоката Ковтуна А.В. в інтересах ОСОБА_1 , у якому зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки судами правильно встановлено правомірність оскаржуваного рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком № 698.

Згідно з положеннями частини першої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частиною другою статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до частини четвертої статті 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком № 698.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 698 основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктом 32 Порядку № 698 передбачено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок об`єктів нагляду на предмет відповідності їх рішень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та, у разі виявлення порушень об`єктами нагляду цих вимог, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих ними рішень.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 813/2797/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 823/1089/18.

Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у справі доказів встановлено, що головними інспекторами будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу ДАБІ України від 22 вересня 2017 року № 1480 та від 08 листопада 2017 року № 1693 на підставі направлень від 10 жовтня 2017 року № 49 та від 09 листопада 2017 року № 49/1 проведено планову перевірку дотримання Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2017 року.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що посадовими особами ДАБІ у Черкаській області здійснено перевірку Управління планування та архітектури Черкаської міськради з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в межах повноважень та у порядку, визначеному Законом.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що за результатами планової перевірки встановлено невідповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі тимчасових споруд, затвердженій рішенням № 3-753 від 05 квітня 2012 року (яка була надана на перевірку об`єктом нагляду), на стадії визначення відповідним органом з питань містобудування та архітектури відповідності намірів, чим порушено пункти 2.4 та 2.5 розділу ІІ Порядку № 244. Це послугувало підставою для прийняття відповідачем рішення № 1761 від 01 грудня 2017 року про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 25 травня 2017 року № 694, прийнятого Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначено Порядком № 244.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються:

графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості;

реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Пунктом 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС (пункт 2.5 Порядку № 244).

Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат; схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж (пункт 2.6 Порядку № 244).

Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункт 2.10 Порядку № 244).

У свою чергу, згідно з додатком 1 Порядку № 244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, в якій вказується площа земельної ділянки згідно з документами на землекористування, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (пункт 2.12 Порядку № 244).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що оформлення паспорту прив`язки ТС здійснюється, зокрема, органом з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету міськради та підписується керівником цього органу.

З огляду на це, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно того, що паспорт прив`язки ТС не може вважатися рішенням органу містобудування та архітектури та бути скасованим ДАБІ України у порядку державного архітектурно-будівельного нагляду, визначеному статтею 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 32 Порядку № 698.

При цьому відповідність намірів розміщення тимчасової споруди визначається на підставі відповідності її місця розташування комплексній схемі розміщення ТС, якщо така схема розроблена.

Пунктом 1.5 Порядку № 244 визначено, що комплексна схема розміщення ТС - це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС на території населеного пункту або його частини, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що на момент виникнення спірних правовідносин чинною була комплексна схема розміщення тимчасових споруд, затверджена рішенням Черкаської міської ради від 05 квітня 2012 року № 3-753.

Відповідно до пункту 1 рішення Черкаської місткої ради № 3-753 комплексна схема розміщення тимчасових споруд міста Черкаси включає в себе текстові та графічні матеріали, а саме:

матеріали інвентаризації наявних стаціонарних тимчасових споруд у м. Черкаси (Додаток 1 «Альбом 1. Інвентаризаційна схема», далі - Додаток № 1);

вимоги до розміщення, зовнішнього вигляду тимчасових споруд та благоустрою прилеглих територій (Додаток 2. «Альбом 2. Вимоги до розміщення, зовнішнього вигляду тимчасових споруд та благоустрою прилеглих територій. Графічні пояснення до положення про розміщення ТС», далі - Додаток № 2);

зонування міської інфраструктури (Додаток № 3. «Альбом 3. Розміщення ТС та зонування міської інфраструктури», далі - Додаток № 3).

Так, вимоги щодо фактичного розміщення розташування ТС на території м. Черкаси визначені у Додатку №3.

Згідно умовних позначень Додатку № 3 чорним та білим квадратом позначені місця розміщення існуючих ТС, синім квадратом позначені місця розміщення перспективних ТС, тобто тих, що можна розміщувати у майбутньому.

Дослідивши Додаток № 3, судами попередніх інстанцій установлено, що місце розташування ТС згідно паспорта прив`язки від 25 травня 2017 року № 694 по вул. Благовісній, 171 в м. Черкаси не передбачене комплексною схемою розміщення тимчасових споруд міста Черкаси, затвердженою рішенням Черкаської міської ради від 05 квітня 2012 року № 3-753.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції, що об`єктом нагляду - Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради паспорт прив`язки ТС 25 травня 2017 року № 694 виданий всупереч невідповідності намірів розміщення ТС комплексній схемі розміщення тимчасових споруд міста Черкаси, зокрема, додатку 3 «Альбому 3. Розміщення ТС та зонування міської інфраструктури», а тому таке рішення прийняте з порушенням вимог містобудівного законодавства.

За відсутності можливості внести виправлення до паспорту прив`язки тимчасової споруди щодо місця розташування ТС без внесення відповідних змін до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд міста Черкаси, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що відповідачем правомірно було прийняте рішення про скасування паспорту прив`язки, що відповідає його повноваженням, визначеним статтею 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 3 Порядку № 698.

Стосовно доводів скаржника про недотримання балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача у цій справі та цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає наступне.

У спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, як підкреслюється у підпункті 4.1 цього рішення, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Відтак, забезпечення справедливого балансу приватного та публічного інтересів у даній справі полягає у необхідності дотримання суб`єктом господарської діяльності правил благоустрою, визначених, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Порядком № 244.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 821/140/18.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, про необхідність забезпечення справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому, йдеться у ряді рішень Європейського Суду з прав людини (рішення у справі «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland, заява № 18131/91) та рішення у справі «Йоханссон проти Фінляндії» (Johansson v. Finland, заява № 10163/02).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу адвоката Ковтуна Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко