Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №826/12934/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/12934/17

адміністративне провадження № К/9901/2470/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В. М.,

суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року (судді Пащенко К. С., Чудак О. М., Шейко Т. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (судді Земляна Г. В., Ісаєнко Ю. А., Лічевецький І. О.) у справі № 826/12934/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Військова прокуратура Київського гарнізону, про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач), третя особа - Військова прокуратура Київського гарнізону, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 11 вересня 2017 року № 172КП у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення попередження про неповну службову відповідальність.

Позов обґрунтований тим, що зі змісту спірного наказу не вбачається жодних конкретних посилань на те, які саме покладені на позивача службові обов'язки він не виконав, коли та за яких обставин. Позивач зауважує, що відповідно до своїх функціональних обов'язків він, як командир військової частини А3466 (далі - в/ч А3466), не приймає участь у проведенні лабораторних досліджень зразків продуктів харчування, які доставляються до лабораторії, і впливати на спеціалістів не має права. Дослідженнями безпосередньо займаються спеціалісти лабораторії безпечності харчових продуктів в/ч А3466 і вони несуть відповідальність за необ'єктивні результати досліджень. Також позивач указує на неознайомлення його з матеріалами службового розслідування та вважає це порушенням своїх прав.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Мотиви прийняття означених судових рішень полягають у тому, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугував акт службового розслідування від 23 березня 2016 року №1168, яке проведено всебічно та в повному обсязі у відповідності до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82.

Проаналізовано висновки попередньої перевірки організації службової діяльності в/ч А3466, отримано пояснення безпосередньо від ОСОБА_1 та інших відповідальних осіб військової частини А3466 за проведення досліджень, у тому числі щодо фактичного (реального впровадження) порядку відбору та отримання зразків для проведення випробувань у лабораторії частини та у осіб МОУ, уповноважених на прийняття рішень. Відповідачем надано належні докази, що позивачем, як командиром в/ч А3466, не організовано проведення заходів служби ветеринарної медицини щодо захисту особового складу військ від хвороб та не забезпечено постійну готовність Центру до виконання завдань щодо його функціонального призначення. Позивачем, у свою чергу, не спростовано даних обставин.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Аргументи скаржника полягають у тому, що із формулювання, яке містить оскаржуваний наказ, слідує, що мотивом накладення на позивача дисциплінарного стягнення було неналежне виконання ним службових обов'язків у частині організації проведення випробувань консервів м'ясних ТОВ "Адамант 2000" та порушення порядку відбору, транспортування зразків продукції на дослідження.

Відтак, на думку скаржника, саме у цих обсягах суди повинні були розглядати справу, а не вказувати про систематичність порушень та наявність кримінального провадження.

За твердженнями скаржника, поза увагою судів залишилось те, що відповідальність за якість продуктів харчування, які поставляються особовому складу Збройних Сил України, повністю покладається на виробника та постачальника і це зазначено у договорі від 28 березня 2017 року № 286/2/17/7, який укладений між відповідачем та ТОВ "Військторг". Безпосередньої участі у проведенні лабораторних досліджень, випробувань зразків продуктів харчування позивач не приймає, натомість він, як командир в/ч А3466, накладає резолюцію та затверджує протоколи випробувань. До того ж позивач уважає, що для доведення факту допущення порушення лабораторією безпечності харчових продуктів в/ч А3466 під час дослідження, необхідно дослідити саме ті зразки, які зазначені у протоколах № 2022 та № 2221, а не з іншої партії. Однак таких доказів відповідачем не надано.

ОСОБА_1 наполягає на відсутності систематичного порушення порядку відбору зразків продукції, а також указує на безпідставність посилань судів першої та апеляційної інстанцій на наявність кримінального провадження щодо посадових осіб в/ч А3466, адже для адміністративного суду є обов'язковим лише вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Водночас такого вироку щодо позивача або будь-якої іншої службової особи в/ч А3466 не існує.

За наведених мотивів позивач уважає, що відсутні підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою від 24 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І. Л. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу представник Міноборони просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає, що за виявлені під час проведення службового розслідування порушення у діяльності в/ч А3466 на командира ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення, яке є співрозмірним з тяжкістю вчинених ним порушень.

Військова прокуратура Київського гарнізону також подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення у даній справі - без змін.

21 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 20 червня 2019 року № 798/0/78-19, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Шишов О. О. (суддя-доповідач), Дашутін І. В., Жук А. В.

23 вересня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 22 вересня 2020 року № 1785/0/78-20, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 12), визначено новий склад суду: Соколов В. М. (суддя-доповідач), Єресько Л. О., Загороднюк А. Г.

Ухвалою від 29 березня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В. М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

З 23 березня 2006 року позивач перебуває на посаді командира в/ч А3466.

Наказом першого заступника Міністра оборони України від 30 травня 2017 року № 71 полковника медичної служби ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Центру безпечності харчових продуктів та ветеринарії.

Наказом Міноборони від 24 липня 2017 року № 385 "Про призначення службового розслідування" зобов'язано провести службове розслідування щодо з'ясування причин та умов неналежної організації і проведення лабораторних досліджень харчових продуктів, поставлених у військову частину А1556, та встановлення ступені вини посадових осіб.

Підставою для проведення службового розслідування стало рішення Міністра оборони України від 19 липня 2017 року № 272/з/63, після розгляду ним доповіді начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (далі - Головне управління) полковника Марченка Д. О. від 18 липня 2017 року № 408/3/2981, за результатами роботи проведеної у військовій частині А1556, на виконання окремого доручення тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України від 30 червня 2017 року № 272/з/48.

На виконання зазначеного окремого доручення комісією Головного управління здійснено відбір зразків м'ясних консервів чотирьох виробників для проведення лабораторних досліджень. За результатами лабораторних досліджень, проведених лабораторією в/ч А3466 (Центр ветеринарного забезпечення Міністерства оборони України) на відповідність ДСТУ 4450:2005 "Технічні умови до консерви м'ясної, м'яса тушкованого", затверджених наказом Держспоживстандарту України від 16 вересня 2005 року (далі - ДСТУ) встановлено наступне:

- замовник ТОВ "Геус-груп ": консерви м'ясні "Яловичина стерилізована" у кількості 50.4 кг, дата виготовлення 08.05.2015 партія А1016UA, виробник ТОВ "Візіт" м. Узин не відповідають за органолептичними та фізико-хімічними показниками, масова доля м'яса з жиром повинна бути не менше 56,5% але склала 45,73% (протокол випробувань від 04.07.2017 № 2024);

- замовник ТОВ "Військторг ": консерви м'ясні "Яловичина стерилізована" у кількості 12,0 кг, дата виготовлення 10.04.2017 партія А1021UA виробник ТОВ "Адамант 2000" м. Волочиськ - не відповідають за фізико-хімічними показниками, масова доля жиру повинна бути не більше 17,0 % але склала 19,95 % (протокол випробувань від 04.07.2017 № 2022);

- консерви м'ясні "Свинина тушкована" у кількості 201,6 кг, дата виготовлення
20.02.2017 партія А03UA, виробник ТОВ "Буський консервний завод" м. Буськ, і консерви м'ясні вищого ґатунку "Яловичина тушкована" у кількості 317,1 кг, дата виготовлення 28.04.2017 партія А1022UA, виробник ТОВ "Коляда - 2016" м. Полтава - відповідають вимогам за органолептичними, фізико-хімічними та радіологічними показниками (протоколи випробувань від 04.07.2017 № 2023 та № 2024).

На момент здійснення доповіді Міністру оборони України аналіз відібраних зразків на безпечність (проведення аналізу за мікробіологічними показниками) ще проводився. У подальшому, за результатами проведених лабораторних досліджень за мікробіологічними показниками встановлено, що зазначені м'ясні консерви відповідають вимогам ДСТУ (ТОВ "Адамант 2000" протокол випробувань від
18.07.2017 №2221).

В ході службового розслідування, на вимогу комісії, протоколи випробувань зразків зазначеної консервованої продукції, проведених з метою перевірки на безпечність та за окремими показниками якості на відповідність ДСТУ перед безпосереднім постачанням їх до військових частин Збройних Сил України для поточного забезпечення, не представлено.

З пояснень полковника ОСОБА_1 установлено, що дослідження харчових продуктів на вміст токсичних елементів, пестицидів, гормональних препаратів Центром ветеринарного забезпечення Міноборони не проводиться у зв'язку з відсутністю необхідного обладнання та недостатньою кількістю персоналу, про що командування Центру постійно зверталося за належністю до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони.

Таким чином, лабораторні дослідження зазначеної консервованої продукції, зокрема ТОВ "Адмант 2000" проведено на безпечність не в повному обсязі, що не дає підстави стверджувати про безпечність наданих зразків харчових продуктів, які надходили у військові частин на поточне забезпечення, унаслідок чого висновок про дозвіл використання харчових продуктів зроблений за результатами попередньої перевірки слід уважати необґрунтованим.

Крім того встановлено, що в період з 09 по 10 березня 2017 року на виконання окремого доручення Міністра оборони України від 17 лютого 2017 року № 15430/з/18-2016 комісія Головного управління перевірила стан справ та організацію службової діяльності Центру ветеринарного забезпечення Міноборони.

За результатами проведеної роботи встановлено, що в Центрі існує система вибіркових досліджень (непроведення мікробіологічних досліджень за вимогою підприємств-постачальників), яка створює умови до постачання небезпечної харчової продукції до військових частин.

Таким чином службовим розслідуванням установлено, що організація і проведення лабораторних досліджень безпечності харчових продуктів посадовими особами Центру ветеринарного забезпечення Міноборони, що постачаються на забезпечення військових частин, має систематичний характер та вказані в акті перевірки від 10 березня 2017 року порушення посадовими особами Центру полковником Гуріним В. Г. та підполковником ОСОБА_2 у подальшій діяльності не враховані, не усунені та відповідні заходи щодо їх усунення не вжито, що призвело до постачання консервованої продукції на забезпечення у військові частини Збройних Сил України без проведення дослідження їх безпечності, у тому числі військову частину А1556 (В4673), а саме: консерви м'ясні "яловичина стерилізована" виробників ТОВ "Візит" та ТОВ "Адамант 2000" загальною вагою 45 000 кг на суму понад 800 000,00
грн.

Крім того службовим розслідуванням установлено, що зразки харчових продуктів відібрані із порушенням вимог пункту 4 Інструкції № 113 у частині залучення до відбору представників ветеринарної медицини та акти відбору зразків не відповідають вимогам додатку 4 Постанови № 833, а саме: не зазначається дата та місце відбору зразків, партія та час виготовлення консервованої продукції та умови її зберігання; комісія для відбору зразків не створюється та для участі в її роботі спеціалісти державної установи ветеринарної медицини, які визначають державну лабораторію ветеринарної медицини для дослідження зразків, не залучаються. Тобто, зразки продукції для проведення лабораторних досліджень відбираються представниками Постачальників без залучення фахівців ветеринарної медицини МО України та направляються до лабораторії, що унеможливлює здійснення належного контролю безпечності та якості харчових продуктів, перед їх надходженням до військових частин Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України від 11 вересня 2017 року № 172КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 16, абзацу 8 статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 4 Положення про Центр безпечності харчових продуктів та ветеринарії, затвердженого наказом Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Міноборони від 24 травня 2017 року № 2, у частині неналежного здійснення ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, пункту 7 Інструкції про порядок та норми відбору, транспортування та передачі зразків продуктів харчування в установи ветеринарно медицини Міністерства оборони України для лабораторних досліджень щодо якості та безпеки, затвердженої наказом директора Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони від 24 червня 2004 року № 113, щодо залучення до відбору зразків представників ветеринарної медицини та заборони передачі зразків харчової продукції представником постачальника або іншою сторонньою особою, командира в/ч А3466 полковника Гуріна В. Г. попереджено про неповну службову відповідальність.

Уважаючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law17~), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law18~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law19~.

Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності ~law20~, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Приписами частини 1 статті 341 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах, який визначено частиною 2 статті 2 КАС України, передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби), затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України".

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

У статті 58 Статуту внутрішньої служби закріплено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі статтею 59 Статуту внутрішньої служби, командир (начальник) зобов'язаний, серед іншого, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників).

Судами встановлено, що до функціональних обов'язків командира в/ч А3466, затверджених начальником управління - головним інспектором служби ветеринарної медицини Управління безпечності і харчових продуктів та ветеринарної медицини МОУ підполковником ОСОБА_3 від 01 червня 2017 року, належить, зокрема забезпечення ветеринарно-санітарної експертизи та лабораторних досліджень відібраних зразків харчових продуктів і необроблених харчових продуктів, а також інших матеріалів, які надійшли до частини, і давати пропозиції за результатами експертиз і досліджень щодо їх використання.

Механізм відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, що підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю, згідно з додатком 1 (далі - продукція), для проведення ветеринарно-санітарної експертизи і досліджень з метою визначення показників її якості та безпеки визначає Порядок відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 року № 833 (надалі - Порядок № 833).

Дія цього Порядку поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також на фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою, транспортуванням та реалізацією, в тому числі експортом чи імпортом продукції.

Пунктом 4 Порядку № 833 передбачено, що відбір зразків усіх видів продукції проводиться в місцях її виробництва, зберігання, транспортування та реалізації з видачею ветеринарного свідоцтва форми N 2. У разі виникнення підозри щодо належної якості та безпеки зразки продукції відбираються повторно у місцях зберігання або реалізації.

До виконання цієї роботи залучаються спеціалісти державної установи ветеринарної медицини, які визначають державну лабораторію ветеринарної медицини для дослідження зразків. Відбір зразків продукції проводиться за обов'язкової присутності власника (його представника).

Згідно з пунктами 6-7 Порядку № 833, для проведення дослідження зразки продукції відбираються з кожної партії згідно з нормами, наведеними у додатках 2 і 3 до цього Порядку. На кожну партію продукції виробником видається відповідний документ, який засвідчує її якість та безпеку.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 833 для проведення дослідження у державних лабораторіях ветеринарної медицини зразки продукції надаються її власниками безоплатно з оформленням акта згідно з додатком 4. Зразки продукції пакуються і пломбуються на місці відбору.

За результатами досліджень державна лабораторія ветеринарної медицини видає експертний висновок за формою згідно з додатком 5, який засвідчує, що пред'явлена для експертизи партія продукції відповідає встановленим законодавством вимогам. Термін дії експертного висновку визначається у кожному конкретному випадку (пункт 12 зазначеного Порядку).

Так, з матеріалів службового розслідування слідує, що листом від 15 серпня 2017 року № 10/2/1-0741-17 Генеральна прокуратура України повідомила Головне управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, що до Генеральної прокуратури України від народного депутата України ОСОБА_4 надійшла заява про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 Кримінального кодексу України, службовими особами, відповідальними за організацію харчування особового складу Збройних Сил України. Зокрема зазначено, що у червні 2017 року особовому складу військової частини А1556 (м. Мукачево), під час несення військової служби безпосередньо у районах проведення антитерористичної операції постачалися неякісні харчові продукти, а саме консерви м'ясні від компаній - виробників філії "Консервний завод" ТОВ "Адамант 2000" та ТОВ "Коляда - 2016".

Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з протоколом випробувань харчової продукції № 8223/1-х зразок продукції (консерви м'ясні "Яловичина стерилізована", дата виготовлення 10 квітня 2017 року партія А1021UA, виробник ТОВ "Адамант 2000") не відповідає за органолептичним показником (зовнішній вигляд) вимогам ДСТУ (у наявності судинні пучки і груба сполучна тканина).

Однак, згідно протоколу випробувань від 04 липня 2017 року № 2022, проведених у Центрі ветеринарного забезпечення Міноборони, консерви м'ясні "Яловичина стерилізована", дата виготовлення 10 квітня 2017 року партія А1021UA, виробник ТОВ "Адамант 2000" м. Волочиськ - не відповідають лише за фізико-хімічними показниками, масова доля жиру повинна бути не більша 17,0%, але склала 19,95%.

Вказане свідчить про неякісне проведення лабораторних досліджень зазначеної консервованої продукції, а також про неналежну організацію проведення випробувань консервованої продукції.

Зі змісту оскаржуваного наказу Міністра оборони України від 11 вересня 2017 року № 172КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" вбачається, що підставою його прийняття стали виявлені в ході проведення службового розслідування факти неналежної організації і проведення лабораторних досліджень харчових продуктів, поставлених у військову частину А1556, посадовими особами Центру безпечності харчових продуктів та ветеринарії, а також неналежного виконання обов'язків посадовими особами Збройних Сил України щодо організації та здійснення контролю за якістю та безпекою харчових продуктів шляхом ознайомлення із супровідними документами, що засвідчують їх якість та безпечність. Зазначене стало можливе внаслідок неналежного виконання службових обов'язків командиром в/ч А3466 полковником Гуріним В. Г.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що службове розслідування проведено повно та всебічно, оскільки з метою установлення дійсних обставин вчинення правопорушення та винних осіб комісією було організовано та проведено дослідження: консерви м'ясні "Яловичина стерилізована", дата виготовлення 10.04.2017 року партія А1021UA, виробник ТОВ "Адамант 2000" у акредитованій лабораторії - ДП "Всеукраїнський державний Науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів". Також комісією проаналізовано висновки попередньої перевірки організації службової діяльності в/ч А3466, яку проведено у березні 2017 року та враховано, зокрема, але не виключно, пояснення ОСОБА_1 по суті порушених питань.

Положеннями статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 69 цього Статуту на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження у посаді.

За приписами статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

При цьому як обумовлено статтею 86 Статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Аналіз наведених правових положень у сукупності з установленими службовим розслідуванням обставинами дає підстави вважати, що за неналежне виконання службових обов'язків та порушення вимог статті 16, абзацу 8 статті 59 Статуту внутрішньої служби до позивача обґрунтовано згідно з наказом від 11 вересня 2017 року № 172КП застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Наведені на обґрунтування вимог касаційної скарги доводи позивача були предметом оцінки в судах першої та апеляційної інстанцій і колегія суддів не вбачає підстав не погодитися з висновками судів про їх необґрунтованість, адже вони не спростовують наявності порушень, установлених під час проведення службового розслідування, та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин.

При цьому Суд відзначає, що у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Суд констатує, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law22~ та статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ. М. Соколов Л. О. Єресько А. Г. Загороднюк