Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2018 року у справі №750/12361/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа №750/12361/17

адміністративне провадження №К/9901/50184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Берназюка Я. О., Стародуба О. П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.02.2018 (суддя Требух Н. В. ) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 (колегія у складі суддів Земляної Г. В., Ісаєнко Ю. А., Лічевецького І. О.)

у справі №750/12361/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа Чернігівський обласний військовий комісаріат

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1.07.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чернігівський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 3 групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;

- скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України від 24 листопада 2017 року № 121 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі настання 3 групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення.

2. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.02.2018 позов задоволено частково:

- визнано протиправним дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності III групи внаслідок поранення, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;

- скасовано рішення Міністерства оборони України від 24.11.2017 №121, виражене у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі інвалідності осіб, звільнених з військової служби;

- зобов'язано Міністерство оборони України здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в разі настання III групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2008 № 499, станом на день встановлення інвалідності 29.06.2016;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.02.2018 змінено та викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення наступним чином:

"Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в разі настання III групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі, встановленому Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 станом на день встановлення інвалідності - 29.06.2016".

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4.07.05.2018 Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені вище рішення, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

5.08.06.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив строкову військову службу в період з 24.04.1981 по 22.06.1983 у в/ч 2022, в тому числі з
01.06.1982 по 18.06.1983 брав особисту участь в бойових діях на території республіки Афганістан.

7. З протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку поранень, контузій, травм, каліцтв № 136 від 18.01.2016 слідує, що у ОСОБА_1 є поранення і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. У зв'язку з чим позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК № 025949 від 29.06.2016.

8. З метою отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком "Про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, позивач звернувся до Чернігівського обласного військового комісаріату із заявою та надав необхідні документи, які останній 26.04.2017 повернув позивачу без реалізації.

9. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
25.10.2017, визнано протиправною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо не направлення на адресу Міністерства оборони України заяви та доданих документів ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Визнано протиправними дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо повернення заяви та доданих документів ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії без реалізації.

10.08 листопада 2017 року на виконання постанови суду Чернігівським обласним військовим комісаріатом було направлено пакет документів на розгляд до Міністерства оборони України.

11. За результатами їх розгляду комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийнято рішення (протокол) від 24.11.2017, пунктом 7 якого рядовому у запасі ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки, на думку відповідача, витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України.

12. Вважаючи зазначені дії та рішення відповідача протиправним та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 29.06.2016 у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок виконання ним обов'язків військової служби.

14. Чернігівський обласний військовий комісаріат заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що позивачем не надано до суду жодних доказів, які б підтвердили, що він проходив військову службу в Збройних Силах України або був військовослужбовцем іншого утвореного відповідно до Законів України військового формування та правоохоронного органу спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Отже, на позивача взагалі не розповсюджується положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, та членів їх сімей".

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що 29.06.2016 позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" від 28.05.2008 № 499.

16. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що на день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, 29.06.2016 діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що:

А) судом першої інстанції, під час винесення ухвали про відкриття провадження у справі порушені вимоги щодо предметної підсудності даної справи, так як згідно ст. 21 КАС України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови), справа підсудна окружному адміністративному суду і повинна була розглядатися колегією у складі трьох суддів;

Б) судами першої та апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а саме про те, що документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження є довідка МСЕК. Однак, при дослідженні зазначеного доказу не зазначає чи містить дана довідка відомості про те, що обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) виключають можливість вчинення позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або отримання поранення у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, що в свою чергу, відповідно до п. 19 Порядку 975 є підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги;

В) відповідно до п.6 ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлення військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язку військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Оскільки інвалідність позивачу первинно встановлена у 2016 році, тобто більше ніж через три місяці після звільнення у 1983 році, отже позивач не має права на одноразову грошову допомогу;

Г) адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти будь-яке рішення.

18.20.06.2018 позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній, посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

20. Щодо предметної підсудності даної справи, то згідно п. 4 ч.1 ст. 18 КАС України (чинної на момент звернення позивача до суду) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

21.15.12.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України, та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

22. Згідно нової редакції КАС України, адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні окружним адміністративним судам.

23. Проте, відповідно до підпунктів 10,12 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

24. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

25. Одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та про зобов'язання виплати якої ставить питання позивач, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір належить розглядати місцевим загальним судом як адміністративним в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

26. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від
22.10.2019 у справі № 592/3134/17.

27. З приводу доводів відповідача в касаційній скарзі про втручання судами попередніх інстанцій в його дискреційні повноваження, Суд зазначає, що в судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень. Під ними слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.

28. Колегія суддів зазначає, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами попередніх інстанцій зазначеного способу захисту права в контексті спірних правовідносин не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження Міністерства оборони України.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

30. Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив строкову військову службу в період з 24.04.1981 по 22.06.1983 у в/ч 2022, в тому числі з 01.06.1982 по 18.06.1983 брав особисту участь в бойових діях на території республіки Афганістан.

31. Згідно довідки МСЕК № 025949 від 29.06.2016, позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності; причина інвалідності - поранення, зчмт-контузія головного мозку і захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

32. Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 750/5074/17 відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №276/322/17 ( №К/9901/2174/17), відповідно до якого військовослужбовці строкової військової служби мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у разі встановленні їм інвалідності, незалежно від часу її настання, та сформулював наступний висновок:

" ~law17~ (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ~law18~ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає".

33. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

34. Колегія суддів зазначає, що оскільки, позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 30 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за ~law19~ у позивача відсутнє.

35. Отже, з огляду на вищезазначене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є помилковим, оскільки після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

36. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

37. Враховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові.

38. Рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 341,345,351,356 України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у справі №750/12361/17 скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя О. П. Стародуб