Історія справи
Ухвала КАС ВП від 29.01.2019 року у справі №826/1500/17Ухвала КАС ВП від 10.10.2018 року у справі №826/1500/17

ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 826/1500/17
адміністративне провадження № К/9901/68061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/1500/17
за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії;
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Чаку Є. В., Мєзєнцева Є. І., Вівдиченко Т. Р.) від 07 листопада 2018 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 12 липня 2016 року № 672/672 «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»;
- зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд згідно Проекту рішення Київської міської ради від 29 лютого 2016 року № ПР-9139 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року, позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі.
3. 28 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 в порядку ч. 5 ст. 143, п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України про розподіл судових витрат по справі № 826/1500/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року про повернення позовної заяви.
4. У зазначеній заяві позивач просить ухвалити додаткове судове рішення щодо питання розподілу судових витрати правову (правничу) допомогу у розмірі 4000 грн., пов'язаних з переглядом ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року.
5. 24 жовтня 2018 року у зв'язку з ліквідацією Київського апеляційного адміністративного суду на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду, створеного на підставі Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах», та відповідно до вимог ч. 3 ст. 29 КАС України передано справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії разом з заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
7. Не погоджуючись з вказаними рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким присудити на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 4000 грн., пов'язаних з переглядом ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
10. Станом на 31 січня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, зазначив, що на час винесення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 20 серпня 2018 року, відсутні підстави для стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі № 826/13870/17.
12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ініціювання ОСОБА_2 питання розподілу судових витрат на правову (правничу) допомогу, що були фактично понесені позивачем у зв'язку з переглядом в апеляційній інстанції ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року, урегульовані укладеним між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 договором про надання правової (правничої) допомоги від 19 липня 2018 року № 19/07-2, на виконання якого позивачем були понесені судові витрати (грошові витрати) на правничу допомогу, - 40000 грн.
13. Скаржник також зазначає, що адвокат - ФОП ОСОБА_4 надавав правову (правничу) допомогу у справі № 826/1216/17, що розглянута 27 червня 2018 року Великою Палатою Верховного Суду, предметом якої є неоднакове застосування судами касаційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні питань щодо розподілу судових витрат, а саме витрат щодо правової (правничої) допомоги. Висновки Великої Палати Верховного Суду. викладені в зазначеній постанові, мають бути враховані цим Касаційним Судом при вирішенні питання розподілу судових витрат на правову (правничу) допомогу, понесених позивачем під час вирішення по суті цієї касаційної скарги.
14. На підтвердження доводів касаційної скарги позивач посилається на рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року по справі № 1-23/2009 (№23-рп/2009), від 31 травня 2011 року по справі № 2-12/2011 (№15-у/2011), від 16 листопада 2000 року по справі № 1-17/2000 (№ 13-рп/2000).
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з наступного.
16. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
17. Частиною 1 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
18. Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
19. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
20. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
21. Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
22. Відповідно до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
23. Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
24. Матеріали справи свідчать, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року про повернення позову.
25. Тобто, судами попередніх інстанцій фактично розгляд справи по суті не відбувся, рішення на користь позивача не приймалось, питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.
26. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
27. Посилання скаржника в касаційній скарзі, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та яка додана до касаційної скарги, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки в даній справі спір було вирішено на користь позивача і питання щодо витрат на правову допомогу вирішувалось разом з іншими судовими витратами.
28. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення.
29. Оцінюючи наведені скаржником у касаційній скарзі аргументи, Суд виходить з того, що вони збігаються з доводами, викладеними у заяві ОСОБА_2 про розподіл судових витрат по справі № 826/1500/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року про повернення позовної заяви, встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції вони не спростовують. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
30. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
31. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Суддя В. М. Кравчук
Суддя О. П. Стародуб