Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року

Київ

справа №813/2897/16

адміністративне провадження №К/9901/36669/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області (далі - Прокурор) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (суддя Грень Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (судді Долгополов О.М., Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі за позовом Прокурора до Львівської обласної ради (далі - Облрада), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Львівська загальноосвітня школа-інтернат № 2 Львівської міської ради, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, комунальне підприємство «Нерухомість та майно», про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

30 серпня 2016 року Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Облради від 07 липня 2015 року № 1391 «Про приватизацію способом конкурсу нерухомого майна за адресою: вул. Короленка, 7, м Львів» (далі - Спірне рішення). Подав також клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовував тим, що про оскаржуване рішення прокурору стало відомо 01 липня 2016 року з публікації в засобах масової інформації, а саме з інтернет-видання «Вголос».

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 листопада 2016 року позовну заяву залишив без розгляду у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 квітня 2017 року ухвалу суду залишив без змін.

У своєму рішенні суди проаналізували положення статей 2, 6, частини першої статті 99, частини першої, другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС) та дійшли висновків, що позивач не навів обґрунтування для задоволення заяви про поновлення строків звернення до суду.

Прокурор не погодився із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій і подав касаційну скаргу про їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що без витребування документів, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення не можливо було зробити висновок щодо його відповідності вимогам законодавства. Початок відліку строку звернення до суду пов'язує з ознайомленням 01 липня 2016 року в інтернет-виданні «Вголос» з публікацією про приватизацію закладу освіти та отриманням документів на запит прокуратури Львівської області.

На касаційну скаргу Облрада надіслала відзив, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили фактичні обставини справи, що передували поданню Прокурором позовної заяви, визначили відповідне нормативно-правове регулювання спірних відносин, повно та всебічно дослідили наявні у матеріалах справи докази та дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною першою статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно з вимогами прокуратури Львівської області від 19 липня 2011 року № 05/3-158 вих. 11 Облрада зобов'язувалася направляти копії документів (розпоряджень, рішень тощо), ухвалених нею та її структурними підрозділами.

На виконання цієї вимоги листом від 16 липня 2015 року № 02 вих. 678 Облрада надіслала прокурору Львівської області належним чином завірені копії рішень ХХХІV чергової сесії ради, в тому числі Спірне рішення. Ці обставини підтверджуються довідкою Облради від 04 листопада 2016 року вих.№02-вих-1654 та викопіюванням з автоматизованої системи документообігу «LOTUS» від 16 липня 2015 року № 02-вих.67 та не заперечуються позивачем.

Відповідно до статті 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Судами встановлено, що предметом спору у вказаній справі є Спірне рішення від 07 липня 2015 року.

Позовна заява подана 30 серпня 2016 року.

Також з'ясовано, що Спірне рішення оприлюднене на офіційному інтернет-сайті Облради і знаходиться у загальнодоступному користуванні.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасно звернутися з позовом зумовлена не ознайомленням з документами, на підставі яких прийнято Спірне рішення, не свідчить про наявність поважних причин для поновлення процесуального строку. Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції та й в касаційній скарзі Прокурором не наведено об'єктивних причин, які б перешкоджали або могли перешкодити з моменту отримання копії Спірного рішення - 16 липня 2015 року, звернутися із запитом про витребування документів для оскарження його в судовому порядку.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

За наведених обставин колегія суддів визнає, що суди першої й апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому касаційну скаргу Прокурора слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення, а ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко