ПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ29 липня 2020 рокум. Київсправа № 420/1709/19адміністративне провадження № К/9901/34107/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Усенко Є. А.,суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УІТАКА" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 (суддя - Токмілова Л. М. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 (головуючий суддя - Лук'янчук О. В., судді - Бітов А. І., Ступакова І. Г. ),УСТАНОВИЛ:У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УІТАКА" (далі -ТОВ "УІТАКА", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця, відповідач), у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000023/2 від 06.03.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00216.Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство посилалося на протиправність зазначених рішення та картки, оскільки задекларована ним в митних деклараціях митна вартість товару (стрічка текстильна із поліестеру) за основним методом (за ціною договору (контракту)) на рівні 26 647,00 доларів США підтверджена наданими Митниці документами.Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000023/2 від 06.03.2019; визнав протиправним та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00216.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що Товариство в цілях митного оформлення подало всі документи, передбачені частиною
2 статті
53 Митного кодексу України (далі -
МК), які містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом, а також виконало вимоги контролюючого органу щодо надання додаткових документів, тому у Митниці не було підстав для проведення коригування митної вартості товару.Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від02.07.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від12.11.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та в задоволенні позову відмовити повністю.Доводи відповідача в касаційній скарзі обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дали належної оцінки тій обставині, що документи, які Товариство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Щодо таких відомостей Митниця вказує, що в рахунку фактурі (інвойсі від 09.11.2018 №FQSY-037-Р181109Е2 не був зазначений перелік витрат, які входять до ціни товару, в тому числі, чи входить до ціни товару вартість упаковки (пакувальних матеріалів) та робіт, пов'язаних з пакуванням. Ці обставини виключали можливість контролюючого органу перевірити числове значення заявленої митної вартості відповідно до частини
1 статті
54 МК.Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача проти касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.Суди попередніх інстанцій встановили, що між позивачем (покупець) та компанією - нерезидентом "Sun-King KnittedBeltProduct LTD" (Китайська Народна Республіка) (постачальник) був укладений контракт від 20.07.2018 №FQSY-037-P180718E2, умовами якого передбачено, що постачальник доставляє стрічку текстильну власного виробництва згідно із специфікацією та/або інвойсом, в подальшому найменовану "Товар", найменування, кількість, ціна та загальна вартість якого зазначена в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.Для митного оформлення товару, ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом від 20.07.2018 № FQSY - 037 - Р180718Е2, позивач27.02.2019 подав, зокрема митну декларацію № UA500060/2019/005484, в рядку 42 якої задекларував митну вартість товару 1 (стрічка текстильна з поліестеру, сплетена не просочена, з лінійною щільністю понад 50 000 децитексів (5 г/м), що використовується при виготовленні стропового такелажного обладнання; стрічка текстильна завширшки: 50 мм - 5000 м (320 кг нетто); 60 мм - 50200 м (5500 кг нетто); 90 мм - 60000 м (10200 кг нетто); 120 мм - 3000 м (855 кг нетто); 150 мм -3000 м (1050 кг нетто)) на рівні 26 647,00 доларів США, визначивши її за основним методом (за ціною договору) (крім цього товару, в зазначеній митній декларації задекларовані також товари 2 і 3 іншого опису та іншої вартості).На підтвердження задекларованої митної вартості декларант надав контролюючому органу документи: вищезазначений контракт; специфікацію № 2 від 09.11.2018 до контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018; сертифікат про походження товару; рахунок-фактуру (інвойс) від 09.11.2018 №FQSY-037-P181109Е2; коносамент; пакувальний лист; платіжне доручення в іноземній валюті №16 від 18.02.2019; лист від компанії "Sun-King KnittedBeltProduct LTD" про умови страхування від28.02.2019; довідку про транспортні витрати від 06.03.2019 № 059 КТ.
За результатами перевірки документів, поданих позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товарів, Митниця дійшла висновку, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально, та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.На пропозицію Митниці позивач надав пояснення щодо задекларованої митної вартості товару, а також: доповнення № 1 від 28.02.2019 до контракту від20.07.2018; лист від компанії "Sun-King KnittedBeltProduct LTD" від 01.03.2019 про зміну специфікацій (з перекладом на українську мову); специфікацію №2-1 із змінами; лист від компанії "Sun-King KnittedBeltProduct LTD" від 01.03.2019 про зміну паркінг-листа та рахунку (з перекладом на українську мову); виправлений інвойс; копію експортної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову); виписку з журналу-ордеру по рахунку 632; прайс-лист від26.10.2018; інформацію про ціну задекларованого товару від ТОВ "Експоцентр Одеса" з додатками №1-4.За результатами митного контролю Митниця прийняла рішення від 06.03.2019 №UA500060/2019/000023/2 про коригування митної вартості товару, з приводу правомірності якого виник спір, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00216.Згідно із зазначеним рішенням подані декларантом документи містять розбіжності: 1) у наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті, інвойсі, пакувальному листі відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки (або вартість пакувальних матеріалів) та робіт, пов'язаних із пакуванням, хоча згідно з пунктом 2.2 зовнішньоекономічного контракту від20.07.2018 № FQSY - 037 - Р180718Е2, витрати на упаковку та маркування включені до вартості товару; 2) інформація у листі компанії-постачальника від 28.02.2019 щодо страхування товару не відповідає Міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, якими передбачено, що мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору; 3) згідно з підпунктом 1.1 зовнішньоекономічного контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 предметом поставки є стрічка текстильна, проте у інвойсі також зазначені вироби з чорних металів, які не є предметом договору; згідно з пунктом 3.1 контракту оплата за товари здійснюється у розмірі не менше 10% від суми контракту (100'000,00 доларів США), проте банківські платіжні документи не відповідають зазначеним умовам; в інвойсі від
09.11.2018 №FQSY-037-P181109Е2 відсутні відомості про зовнішньоекономічний договір №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018; у пакувальному листі б/н від17.01.2019 невірно зазначена вага нетто товару.Ці розбіжності, за висновком Митниці, зробили неможливим перевірити правильність визначення митної вартості власне самого товару.Митна вартість згідно із зазначеним рішенням була визначена Митницею за другорядним методом (резервним), виходячи із митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, яка більша (митна декларація №UA500010/2019/004772 від 28.02.2013 (3,51 доларів США/кг нетто), митна декларація №UA100010/2019/315368 від 12.02.2019 (1,3969 доларів США/кг нетто).Відповідно до частини
1 статті
53 МК у випадках, передбачених частини
1 статті
53 МК , одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини
3 статті
53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.Відповідно до частини
1 статті
54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.Згідно з положеннями статті
57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті
57 МК (частини перша - третя цієї статті).
Частиною
2 статті
58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною
2 статті
53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею
53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.Такий висновок щодо застосування норм статей
53,
54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від06.05.2020 (справа №140/1713/19).
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг із страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.Як встановили суди попередніх інстанцій, під час митного оформлення ТОВ "УІТАКА" надало Митниці документи відповідно до переліку документів, встановленого частиною
2 статті
53 МК, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товару, не мали розбіжностей та/або явних ознак підробки.Товариство виконало також вимоги контролюючого органу щодо надання пояснень та додаткових документів з приводу питань, які виникли при митному оформленні товару.Посилання Митниці на відсутність у доданих до митної декларації документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відомостей щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки (пакувального матеріалу) та робіт з пакування, суди обґрунтовано визнали безпідставними, встановивши, що згідно з умовами пункту 2.2 зовнішньоекономічного контракту №FQSY-037-P180718E2 від20.07.2018 загальна вартість договору визначена на умовах CIF Одеса Україна відповідно до Правил Інкотермс 2010 та включає всі витрати продавця, пов'язані з поставкою товару до моменту його переходу через поручні судна у названому порту розвантаження, в тому числі і вартість пакування та маркування. Поставка товару на умовах CIF Правил Інкотермс 2010 року транспортування товару здійснює продавець (постачальник), тому відповідні витрати (пакування, транспортування, страхування) включаються до фактурної вартості товару (ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари), відтак, не є окремим складником митної вартості товару. Відповідно до положень пункту
2 частини
10 статті
58 МК вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, підлягає окремому документальному підтвердженню як складова митної вартості, лише у разі, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Вище зазначені умови поставки спростовують і таку, зазначену в рішенні про коригування митної вартості, підставу, як не відповідність умов страхування товару за митною декларацією № UA500060/2019/005484 від 27.02.2019, інформація щодо яких вказана в листі компанії "Sun-King KnittedBeltProduct LTD" від28.02.2019, Правилам Інкотермс.Суди попередніх інстанцій дали правильну оцінку доводам відповідача щодо не відповідності предмета зовнішньоекономічного контракту №FQSY-037-P180718E2 від20.07.2018 та порядку оплати за ним, як таким, що суперечать доказам у справі в їх сукупності. Так, суд встановив, що 28.02.2019 сторони контракту уклали додаткову угоду, згідно з якою розділ 1 контракту "Предмет Контракту" доповнено пунктом 1.2, яким передбачено, що постачальник постачає покупцю комплектуючі для виготовлення стяжних ременів. Цією ж додатковою угодою внесені зміни до пункту3.1 контракту, відповідно до яких оплата за товар покупцем здійснюється за згодою сторін, але не менше 10% від вартості, зазначеної в інвойсі та/або специфікації; кінцевий платіж проводиться за згодою сторін. Додаткову угоду від28.02.2019 до контракту №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 позивач надав Митниці разом з іншими додатковими документами.Суди визнали достовірними доводи позивача щодо відсутності відомостей про зовнішньоекономічний договір №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018 в інвойсі від
09.11.2018 №FQSY-037-P181109Е2 та неправильного зазначення в пакувальному листі від 17.01.2019 ваги нетто товару, дослідивши лист компанії "Sun-King KnittedBeltProduct LTD" від 01.03.2019, що супроводив направлення на адресу позивача виправленого інвойсу із вказівкою в ньому на контракт №FQSY-037-P180718E2 від 20.07.2018, а також лист цієї ж компанії від 01.03.2019, в якому зазначено про арифметичну помилку в паркінг-листі з долученням нового паркінг-листа. Митниця при оцінці наданих позивачем документів це, однак, залишила поза увагою. Разом з тим, відповідно до положень пункту
3 частини
2 статті
2 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованість, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), є одним із обов'язкових критеріїв правомірності рішення (дії) суб'єкта владних повноважень.Згідно з частиною
1 статті
72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частиною
1 статті
72 Кодексу адміністративного судочинства України (частина перша статті 77 Кодексу).Обов'язок доказування правомірності рішення (дії чи бездіяльності) в адміністративних справах про протиправність рішення (дії чи бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, як встановлено нормою абзацу першого частини
2 статті
77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача.Суди попередніх інстанцій встановили обставини у справі у відповідності з нормами процесуального права, дали їм правильну юридичну оцінку та дійшли правильного і обґрунтованого висновку про протиправність рішень Митниці від06.03.2019 №UA500060/2019/000023/2 та № UA500060/2019/00216.
Відповідно до частини
3 статті
242 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають цим вимогам.Доводи відповідача в касаційній скарзі не спростовують правильність вище наведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги, як це передбачено частиною
1 статті
341 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, що діяв до набрання чинності
Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-IX (08.02.2020), відповідно до
Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-IX.Відповідно до частини
1 статті
350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом статтями
341,
343,
349,
350,
355,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний СудПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 залишити без змін.Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак