Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

Київ

справа №823/2023/18

адміністративне провадження №К/9901/1026/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Гараня С.М. від 14 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О. від 04 грудня 2018 року

у справі № 823/2023/18

за позовом комунального підприємства «ВодГео»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Комунальне підприємство «ВодГео» (далі також - позивач, КП "ВодГео") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення з приводу заяви КП "ВодГео" на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345; зобов`язати відповідача продовжити КП «ВодГео» дію спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 434.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення за заявою комунального підприємства «ВодГео» (ідентифікаційний код 30794986) про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345; зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву комунального підприємства «ВодГео» (ідентифікаційний код 30794986) про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі також - Порядок №615). Вирішено питання судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. У січні 2019 року відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року. Просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

5. 25 лютого 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 22 серпня 2007 року КП «ВодГео» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 4345 в межах Смілянського родовища. Мета надрокористування: видобування питних підземних вод для централізованого та нецентралізованого водопостачання. Термін дії спеціального дозволу: 10 років та 6 місяців, тобто до 22 лютого 2018 року.

8. 18 липня 2017 року позивач звернувся із заявою № 01-10/689 до відповідача для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345, яку Державна служба геології та надр України отримала 24 липня 2017 року за № 12705/02/12-17.

9. Відповідач листом від 30 серпня 2017 року № 18473/03-12-17 відмовив підприємству у задоволенні вищевказаної заяви у зв`язку з тим, що надрокористувачем не додано до останньої документи, передбачені пунктом 14 додатком 1 Порядку №615.

10. 10 листопада 2017 року позивач листом № 01-10/1070 скерував на адресу Державної служби геології та надр України пакет документів для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345.

11. Листом Державної служби геології та надр України від 15 лютого 2018 року №2547/03/12-18 позивачеві відмовлено у продовженні дії спеціального дозволу, оскільки останнім не подано разом із заявою дві копії заяви та доданих до неї документів, передбачених пунктом 8 Порядку №615. Крім цього зазначено, що відповідно до інформації, яку зазначено у пояснювальній записці, ділянка Смілянського родовища експлуатується Смілянським (12 свердловин) та Білозірським (15 свердловин) водозаборами. Дана інформація не узгоджується із інформацією щодо кількості свердловин, яка зазначена у дозволі від 22 серпня 2007 року № 4345. Подані документи повернуто позивачу.

12. 26 лютого 2018 року за № 01-10/242 КП «ВодГео» надіслало на адресу Державної служби геології та надр України доопрацьований пакет документів відповідно до листа від 15 лютого 2018 року № 2547/03/12-18 з проханням продовжити дію дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345.

13. Листом від 16 березня 2018 року № 4500/03/12-18 Державна служба геології та надр України відмовила позивачу у продовженні дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345, зокрема з причин, що були зазначені у листі від 15 лютого 2018 року № 2547/03/12-18.

14. Вважаючи такі дії Державної служби геології та надр України протиправними, КП «ВодГео» звернулось з позовом до суду за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем в порушення вимог законодавства протиправно відмовлено йому в продовженні дії спеціального дозволу на користування надрами, чим грубо порушено його права та інтереси. Із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу заявник звернувся у строки, визначені Порядком №615. Натомість Державною службою геології та надр України такі документи були розглянуті з порушенням строку, визначеного таким Порядком, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та є підставою для зобовязання субєкта владних повноважень продовжити КП «ВодГео» дію спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345.

16. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що вимога про визнання бездіяльності Державної служби геології та надр України в частині неприйняття у встановлений законом строк рішення з приводу заяви КП «ВодГео» на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345 є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретних дій, які вона повинна була і могла вчинити у даних конкретних умовах. Відповідач, натомість, у спірних правовідносинах вчиняв дії щодо розгляду поданих заявником заяв, однак останні були повернуті без задоволення на підставі пункту 15 Порядку №615, що виключає факт допущення Державною службою геології та надр України протиправної бездіяльності. Рішення про зобовязання Державної служби геології та надр України продовжити КП «ВодГео» дію спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 434 є таким, що виходить за межі повноважень суду. Повноваження Державної служби геології та надр України у контексті вказаної вимоги є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, оскільки Державною службою геології та надр України наказ про продовження КП "ВодГео" дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345 або про відмову у такому продовженні не видано, відтак належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної служби геології та надр України повторно розглянути заяву КП «ВодГео» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку № 615.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

18. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами неправильно надано правову оцінку обставинам у справі; бездіяльність відповідачем не допускалась, а вчинялися дії щодо розгляду поданих заявником заяв, однак останні були повернуті без задоволення на підставі пункту 15 Порядку №615.

19. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує, що доводи відповідача, викладені у такій, є необґрунтованими та спрямовані на переоцінку зібраних у справі доказів, а відтак рішення судів попередніх інстанцій є законними та не підлягають скасуванню.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційних скарг та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

21. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Крім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

25. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

28. Згідно з частиною 8 статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

29. Відносини щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, а також процедура продовження строку дії дозволів визначається Порядком №615. Цей нормативний акт застосовується у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

30. Відповідно до абзацу 4 пункту 14 Порядку № 615 для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

31. Абзацом 5 пункту 14 Порядку № 615 встановлено, що для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону.

32. Судами встановлено, що вперше до Державної служби геології та надр України позивач звернувся із заявою від 18 липня 2017 року за № 01-10/689 для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345, який остання отримала 24 липня 2017 року за № 12705/02/12-17. Зазначену заяву подано за шість місяців до закінчення строку дії дозволу, який спливав 22 лютого 2018 року, тобто вчасно.

33. Згідно з абзацом 14 пункту 14 Порядку № 615 рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі.

34. Відповідно до пункту 15 Порядку № 615 надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі: невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку; наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; відмови Мінприроди у погодженні продовження строку дії дозволу.

35. Згідно з пунктом 25 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. З метою попереднього розгляду матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень утворює комісію з питань надрокористування та затверджує положення про неї. До складу комісії з питань надрокористування, що утворюється Держгеонадрами, включаються спеціалісти Секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Положення про зазначену комісію та її персональний склад затверджуються органом з питань надання дозволу за погодженням з Мінприроди. Накази Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

36. Виходячи з зазначеного, відповідач, отримавши від позивача матеріали на продовження строку дії спеціального дозволу, щодо якого заявлено позов, був зобов`язаний у строки та з підстав, наведених у Порядку № 615, прийняти одне з двох рішень у формі наказу, а саме: щодо продовження або відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу. Всупереч викладеному відповідач наказ не видав, відтак його дії не відповідають законодавству, яке на час виникнення спірних правовідносин передбачало конкретний спосіб дій Держгеонадра України у разі подання заявником заяви про продовження строку дії спеціального дозволу.

37. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі №804/6947/15, від 31 липня 2019 року у справі №826/23816/15, від 05 серпня 2019 року у справі №816/2168/18, від 05 листопада 2019 року у справі №817/864/18.

38. Колегія суддів зауважує, що обов`язковим є прийняття як органом, який здійснює погодження, так і органом, який надає дозвіл на користування, відповідного розпорядчого рішення (позитивного чи негативного). В усіх інших випадках листування з позивачем в цей період не може бути взяте до уваги, оскільки Закон передбачає прийняття рішення з боку відповідача за результатами розгляду заяви позивача, а не наявність листування.

39. З урахуванням викладених обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення у формі наказу за заявою КП «ВодГео» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами є протиправною, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву комунального підприємства «ВодГео» (ідентифікаційний код 30794986) про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року № 4345 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

40. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

41. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

42. Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

43. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

45. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді: С.М.Чиркін

В.М. Шарапа