Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 806/3290/17

адміністративне провадження № К/9901/55638/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Шидловського В. Б., суддів Мацького Є. М., Шевчук С. М.) від 05 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення, подання і наказу,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр), Кваліфікаційної комісії Держгеокадастр (далі - Кваліфкомісія), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфкомісії, оформлене протоколом від 07 вересня 2017 року № 8, щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату від 03 жовтня 2014 року № 12273, виданого ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати подання Кваліфкомісії від 11 вересня 2017 року № 17/617 в частині звернення до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифікату ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014 року № 12273;

- визнати протиправним та скасувати наказ Держгеокадастру від 19 вересня 2017 року № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014 року № 12273.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що прийняття рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 03 жовтня 2014 року № 12273 з підстав, викладених у вищевказаному листі, є одностороннім та протиправним, оскільки як у поданні, так і при прийнятті остаточного рішення, не встановлено жодного факту вини позивача щодо грубого порушення ним положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, враховуючи, що жодним нормативно-правовим актом не визначено, яке порушення можна кваліфікувати як грубе.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 31 січня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ Держгеокадастру від 19 вересня 2017 року № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014 року № 12273. В інший частині позову відмовив у повному обсязі.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 червня 2018 року скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та ухвалив нове, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року і залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначив, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки судом не в повному обсязі з`ясувано обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи. За позицією скаржника, наказ Держгеокадастру від 19 вересня 2017 року № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014 року № 12273 є протиправним та незаконним і підлягає скасуванню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29 січня 2020 року призначив цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 30 січня 2020 року.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Як убачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2014 року ОСОБА_1 був виданий кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 12273 (а.с.14).

Міськрайонне управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 28 липня 2017 року № 8-6-0.15-1365/123-17 повідомило Кваліфкомісію про грубе порушення ОСОБА_1 . положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при виконанні землевпорядних робіт та при складанні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту (для прокладення газопроводу) ОСОБА_2 , технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (замовник ОСОБА_3 ), у зв`язку із чим поставило питання щодо позбавлення сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

За результатами розгляду вказаного листа, на засіданні від 07 вересня 2017 року Кваліфкомісія вирішила звернутися до Держгеокадастру з поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката від 03 жовтня 2014 року № 012273 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Розглянувши зазначене вище подання Кваліфкомісії, 19 вересня 2017 року Держгеокадастр видав наказ № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», яким, серед іншого, анулював кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014року № 012273.

Вважаючи зазначений вище наказ протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Судове рішення апеляційного суду, ухвалене за результатом перегляду судового рішення першої інстанції, є предметом касаційного розгляду в даній справі.

Проаналізувавши наведені в касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач при виконанні землевпорядних робіт, складанні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту (для прокладення газопроводу) ОСОБА_2 , а також технічної документації із землеустрою з установлення (відновлення) меж земельної ділянки (замовник ОСОБА_3 ), вчинив грубі порушення положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, що правомірно стало підставою для анулювання Держгеокадастром його кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою та регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначено Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV).

Відповідно до ст. 26 Закону № 858-IV передбачено, що розробниками документації із землеустрою є фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно зі ст. 28 Закону № 858-IV розробники документації із землеустрою зобов`язанні дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

За приписами ст. 60 Закону № 858-IV визначено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Частиною 17 ст. 66 Закону № 858-IV передбачено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до ст. 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Стаття 68 Закону № 858-IV визначає відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою. Зокрема, особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень (…) органів державної влади та місцевого самоврядування робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (…).

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 28 січня 2016 року № 11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2016 року за № 265/28395 (далі - Порядок № 11).

Відповідно до п. 19 та 20 розд. ІІІ Порядку № 11 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (…).

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії. Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що законодавець наділив повноваженнями Держгеокадастр здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання кваліфікаційної комісії. Комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, у яких зафіксовані порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

При цьому законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України (ст. 61-1 Закону № 858-IV); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (ст. 68 Закону № 858-IV).

Колегія суддів також наголошує на тому, що жодною вищенаведеною правовою нормою не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади у порядку ст. 68 Закону № 858-IV, як і не встановлено ст. 61-1 цього Закону імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника на підставі грубого порушення ним вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що Міськрайонне управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області повідомило Кваліфкомісію про грубе порушення ОСОБА_1 вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при виконанні землевпорядних робіт, а саме: при складанні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту (для прокладення газопроводу) ОСОБА_2 , а також при створенні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (замовник ОСОБА_3 ).

Як зазначалося вище, 07 вересня 2017 року Кваліфкомісія ухвалила рішення про звернення до Держгеокадастру України з поданням про анулювання позивачці кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника у зв`язку із встановленим фактом грубого порушення ним норм і правил у сфері землеустрою.

Відповідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Підпунктом 25-6 п. 4 вказаного Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань вносить до відповідної кваліфікаційної (екзаменаційної) комісії подання про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника, інженера-геодезиста кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), а оцінювачів - кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає вірними твердження суду апеляційної інстанції про дотримання Держгеокадастром установленої законом процедури звернення до Кваліфікаційної комісії.

Таким чином, факт вчинення позивачем грубого порушення встановлений рішенням Кваліфкомісії, оформленим протоколом її засідання від 07 вересня 2017 року № 8 у межах компетенції та повноважень, наданих чинним законодавством України, а тому рішення щодо звернення до Держгеокадастру України з поданням про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014року № 012273.

Виходячи з наведеного, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність спірного наказу Держгеокадастру від 19 вересня 2017 року № 188 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 03 жовтня 2014 року № 12273, та відсутність законних підстав для його скасування.

За таких обставин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, усебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 Житомирського апеляційного адміністративного від 05 червня 2018 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного від 05 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді

А. А. Єзеров

С. М. Чиркін