Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 Київ К/9901/1453/17 815/1879/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 (суддя Вовченко О.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 (судді Милосердний М.М., Бітов А.І., Ступакова І.Г.)

у справі 2а-44807/09/1670

за позовом Приватного підприємства "Прогресфарм"

до відповідача Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ

У квітні 2016 приватне підприємство "Прогресфарм" (далі Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) №0004121302 від 08.04.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510, 00 грн. та №0004111302 від 08.04.2016, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, що сплачує податковий агент із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у розмірі 631358,04 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ безпідставно дійшла висновку про те, що Підприємство порушувало вимоги чинного законодавства під час нарахування та виплати заробітної плати своїм працівникам, відтак не мала підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0004121302 та №0004111302 від 08.04.2016.

Додатковою постановою цього ж суду від 25.08.2016 з Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (далі ОДПІ) на користь позивача стягнуто судовий збір 9 478, 03 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 залишено без змін.

Не погодившись з судовими рішеннями Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області (далі ОДПІ) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

Підприємство своїх заперечень на касаційну скаргу не надало.

20.12.2017 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної ДПІ перевірки Підприємства з питань правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи з фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 контролюючим органом складено акт від 18.03.2016 №500/13-02-15-09/33137689, в якому зроблено висновок про те, що позивачем неправильно здійснювався податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Вказане порушення полягало у тому, що Підприємство частково сплачувало заробітну платню своїм працівникам «у конвертах», приховуючи при цьому реально отримані працівниками доходи.

Свої висновки ДПІ обґрунтувала тим, що органами досудового слідства було вилучено на Підприємстві оригінали розписок про отримання працівниками Підприємства грошових сум у якості заробітної плати на загальну суму 392709,96 грн., що і було підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб та застосування до позивача штрафних санкцій.

Задовольнивши адміністративний позов, суди попередніх інстанцій послались на те, що постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області від 05.05.2016 кримінальне провадження, в межах якого було вилучено розписки про отримання заробітної плати працівниками Підприємства , закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (т1 а.с.238-239). З огляду на це, судами зроблено висновок, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності з боку Підприємства порушень, виявлених за результатом перевірки та викладених у акті від 18.03.2016.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015р.), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають у зв'язку з наступним.

Згідно з частиною 6 статті 78 КАС України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на це, постанова слідчого від 05.05.2016 року про закриття кримінального провадження не має преюдиціального значення для розгляду справи адміністративними судами, оскільки не впливає на оцінку законності дій ДПІ під час здійсненні перевірки Підприємства, обґрунтованості та доведеності висновків контролюючого органу щодо наявності порушень Податкового кодексу України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Судами не дано оцінки тому факту, що на Підприємстві було виявлено та вилучено оригінали розписок працівників про отримання заробітної плати «в конвертах», оригінали цих розписок досліджено не було, обставини їх складання не з'ясовано.

Позивач жодних пояснень щодо наявності та зберігання вказаних розписок на Підприємстві не надав, не заперечуючи при цьому тієї обставини, що розписки було дійсно у нього вилучено органом досудового слідства.

За таких обставин суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість адміністративного позову, не забезпечивши повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову від 18.05.2016, додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі №2а-44807/09/1670 скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер