Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №707/1155/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 грудня 2021 року

м. Київ

справа №707/1155/17

адміністративне провадження № К/9901/4964/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В. М., суддів Коваленко Н. В., Стародуба О. П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України

на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 22.08.2017 (суддя Смоляр О. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
22.11.2017 (колегія у складі суддів Кузьмишиної О. М., Глущенко Я. Б., Шелест С. Б. )

у справі № 707/1155/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

про визнання рішення нечинним та зобов'язання прийняти рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1.02.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив:

- визнати нечинною та скасувати висновок відповідача від 10.02.2017 "Про відмову у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію";

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 23.12.2016 про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" та прийняти відповідне рішення з врахуванням правового висновку, викладеного у судовому рішенні за результатами розгляду цього позову.

2. Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 22.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
22.11.2017, позов задоволено.

3.11.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2017 касаційну скаргу залишено без руху.

5. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.

6. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2018 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 28.08.2007, виданої Черкаською міжрайонною офтальмо-травматологічною медико-соціальною експертною комісією м. Черкаси, у ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної придатності 25%.

8. Наказом начальника Управління МВС України в Черкаській області від 04.09.2015 за №243 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено в запас ЗС України за п. 64 "Б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

9. Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, виданої Черкаською обласною МСЕК № 2
08.12.2016, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 становить 80%.

10. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, виданої Черкаською обласною МСЕК № 2 08.12.2016, ОСОБА_1 встановлено 2-гу групу інвалідності безтерміново у зв'язку з травмою, що пов'язана з виконанням службових обов'язків.

11.27.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.

12. Листом від 21.03.2017 № 37/Т-478 Головою ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області повідомлено ОСОБА_1, що йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.

13. Листом від 04.05.2017 ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області направлено на ім'я ОСОБА_1 копію вищевказаного рішення у вигляді висновку МВС України від 10.02.2017, підготовленого УМВС України в Черкаській області 05.01.2017, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-XII "Про міліцію" та п. 3.2 Порядку № 850.

14. Відповідно до листа МВС України від 28.02.2017 за вих. № 15/2-577, матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області без права на призначення вказаної грошової допомоги у зв'язку з невідповідністю п. 4 Порядку № 850, а саме, первинне установлення заявникові 25% втрати працездатності у зв'язку з травмою відбулося у 2007 році, за яку виплачено одноразову грошову допомогу, другу групу інвалідності та 80 % втрати працездатності встановлено 08.12.2016, що перевищує передбачений зазначеним вище п. 4 Порядку № 850 дворічний термін.

15. Не погодившись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

16. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на порушення його прав внаслідок помилкового трактування змісту пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015.

Вказана норма Порядку № 850 від 21.10.2015 не позбавляє права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.

17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

19. ОСОБА_1 було встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з огляду на що він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України.

20. Міністерство внутрішніх справ України помилково трактуючи зміст пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки вказана норма Порядку № 850 від 21.10.2015 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.

22. Скаржник зазначає про те, що за умовами п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено терміном 2 роки.

23. Позивачу первинне встановлення 25 % втрати працездатності у зв'язку з травмою відбулося у 2007 році, за яку було виплачено одноразову грошову допомогу, а другу групу інвалідності та 80% втрати працездатності встановлено
08.12.2016, що перевищує передбачений п. 4 Порядку № 850 дворічний термін. Отже, МВС України діяло у межах чинного законодавства.

24. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

26. Ключовим правовим питанням у справі є право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у разі встановлення зміни групи інвалідності після спливу дворічного строку.

27. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

28. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, у справі № 711/1837/18 відступила від висновку, викладеного вперше у постанові від
13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших, у яких містися такий чи подібний висновок щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про міліцію" та пункту 4 Порядку № 850, та дійшла такого висновку щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах:

" (1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом України "Про міліцію" право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції зберіглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;

(2) Закон № України "Про міліцію", що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію ", так само як і Закон України "Про Національну поліцію" не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;

(3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;

(4) передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31 жовтня 2015 року - з дня набрання чинності вказаним Порядком;

(5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31 жовтня 2015 року чи після."

29. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.

30. Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 08.12.2016, а первинно втрату працездатності встановлено у 2007 році. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

31. У цій же справі суди також установили, що за наслідками розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, МВС України відмовило йому у призначенні такої оскільки між первинним встановленням втрати працездатності та повторним оглядом минуло понад два роки.

32. З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності є правомірною. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими.

33. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

34. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

35. Рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 341,345,351,356 України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі №707/1155/17 скасувати.

Ухвалити нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя Н. В. Коваленко

Суддя О. П. Стародуб