ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 808/995/18

адміністративне провадження № К/9901/63587/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Чиркіна С. М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання протиправними дії та витяг, зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Татаринова Д. В. ) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Малиш Н. І., суддів Баранник Н. П., Щербака А. А.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - АТ "Запорізький завод феросплавів", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі також - відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,0 при формуванні та видачі позивачу витягів від 6 квітня 2017 року №471/207-17, від 11 квітня 2017 року № 507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

визнання протиправним та скасувати витягів від 6 квітня 2017 року за №471/207-17, від 11 квітня 2017 року №507/207-17 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок, видані відповідачем для позивача;

зобов'язання відповідача для обчислення орендної плати за землю в 2017 році сформувати та видати позивачу, в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг м. Запоріжжя, витяги на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №7-2015-06-30, з наступними коефіцієнтами, які характеризують функціональне використання земельних ділянок: * Кф 1,2 для земельної ділянки 45,0029 га для розташування заводу, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007, категорія земель: землі промисловості, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001699, зареєстрованого за №3168 від 6 квітня 2001 року; * КФ 1 для земельної ділянки 0,4405 га для розташування критої платної автостоянки для зберігання особистого транспорту, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, категорія земель: землі транспорту, зв'язку, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001636, зареєстрованого за №3243 від 23 жовтня 2001 року.

Адміністративний позов обґрунтовано зокрема незгодою з діями відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2.0 при формуванні витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, наданих у квітні 2017 року із застосуванням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, оскільки вказаний Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року. Вважає, що на підставі чинного законодавства, відповідач був зобов'язаний видати витяги з чинної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із значеннями Кф в 1,2 та 1 відповідно.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаних земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області правомірно, у передбачений законодавством спосіб були, видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначених земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні АТ "Запорізький завод феросплавів", у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок №489 нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що після 1 січня 2017 року нова нормативно грошова оцінка земель міста Запоріжжя не проводилась, а тому Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року. На думку позивача, відповідач повинен був застосовувати Кф, визначений згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук України від 27 січня 2006 року №18/15/21/11.

Таким чином скаржник вважає, що відповідач при видачі витягів неправомірно застосував коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельних ділянок зі значення 2,0, однак суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки зазначеним обставинам, та помилково застосували до спірних правовідносин Порядок №489.

Позиція інших учасників справи

5 листопада 2018 року до суду дійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Касаційна скарга надійшла до суду 10 жовтня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №808/995/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 24 вересня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач є користувачем двох земельних ділянок площею: 45,0029 га для розташування заводу, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007, категорія земель: землі промисловості, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001699, зареєстрованого за №3168 від 6 квітня 2001 року; 0,4405 га для розташування критої платної автостоянки для зберігання особистого "транспорту, кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010, категорія земель: землі транспорту, зв'язку, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ЗП №001636, зареєстрованого за №3243 від 23 жовтня 2001 року.

З метою обчислення плати за землю, АТ "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області для отримання витягів з технічної документації про грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер: 2310100000:02:031:0007 та кадастровий номер: 2310100000:02:031:0010.

11 квітня 2017 року АТ "Запорізький завод феросплавів" отримано від Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області витяги від 6 квітня 2017 року за №471/207-17 та від 11 квітня 2017 року за №507/207-17 на земельні ділянки кадастровий номер: undefined та кадастровий номер: undefined відповідно, у яких, не було зазначено кадастрові номери та цільове призначення ділянок та, на думку позивача, помилково застосовано коефіцієнт функціонального призначення зі значенням 2.0.

Незгода позивача з діями відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2.0 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок стала підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 201 Земельного кодексу України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV (далі-Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ~law15~ нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ~law16~ за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1011/1806, передбачено класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року №489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за №1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489).

Відповідно до пункту 3 вказаного наказу №489 нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.

Таким чином, в даному випадку, Порядок №489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Згідно з пунктами 3,5 Розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548.

Додатком 1 до Порядку, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" визначено дві примітки наступного змісту:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб'єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов'язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку №489.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно з даними державних актів на право постійного користування зазначеними земельними ділянками серії ІІ-ЗП №001699 від 6 квітня 2001 року, серії ІІ-ЗП № 001636 від 23 жовтня 2001 року, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24 березня 2017 року, код Класифікації видів цільового призначення земель щодо спірної земельної ділянки відсутній, відомості про земельні ділянки позивача не були внесені до Державного реєстру земель, а отже відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, визначений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, як того вимагає пункт 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, таким чином витяги відповідачем сформовані правомірно, з урахуванням примітки 1 до таблиці "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" додатку 1 до Порядку №489.

Саме цією приміткою передбачено застосування для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру коефіцієнт Кф із значенням 2,0.

Суд касаційної інстанції вважає помилковими твердження позивача щодо необхідності застосування відповідачем Кф визначеного згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом від 27 січня 2006 року №18/15/21/11, оскільки Кф 2.0 використано згідно з наказом Мінагрополітики від 25 листопада 2016 року №489 "Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", який набрав чинності з 27 грудня 2016 року, тоді як Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом від 27 січня 2006 року №18/15/21/11 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №592/341/428 від 30 грудня 2016 року) на момент звернення позивача (3 лютого 2017 року) до відповідача про надання витягів із технічної документації втратив чинність.

Твердження позивача, викладені в касаційні скарзі, про те, що Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур норма нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 1 січня 2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель не ґрунтуються на положеннях законодавства, а тому не беруться судом до уваги.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем коефіцієнт функціонального використання Кф не розраховувався та не коригувався, цей коефіцієнт визначений у додатку 1 таблиці Класифікації Наказу №489,

Таким чином, суди попередніх обставин вірно встановили обставини справи та прийшли до правильних висновків, що оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаних земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області правомірно, у передбачений законодавством спосіб були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначених земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", у яких при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 2,0, як того вимагає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489, а доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

С. М. Чиркін