Історія справи
Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №812/838/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2019 року
Київ
справа №812/838/16
адміністративне провадження №К/9901/56143/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 (суддя - Шембелян В.С.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 (судді: Міронова Г.М. (головуючий), Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.) у справі №812/838/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" до Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" (далі - позивач, ТОВ "Техремпоставка") звернулося до суду з позовом до Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 06.04.2016 №17-17, зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованих карток з орендної плати за землю ТОВ«Техремпоставка» шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 165 787,85 грн; визнання протиправними дії Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області щодо нарахування та погашення пені ТОВ «Техремпоставка» з орендної плати за землю у загальному розмірі 165 787, 85 грн за період з 29.06.2016 по 31.12.2016.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно норм Податкового кодексу України та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у ТОВ «Техремпоставка» були відсутні зобов'язання сплачувати оренду земельної ділянки, а тому відповідальність (штрафи, фінансові санкції) за невиконання/неналежне виконання обов'язків по сплаті орендної плати до нього не застосовуються.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 06.04.2016 №17-17; визнано протиправними дії щодо нарахування та погашення пені ТОВ «Техремпоставка» з орендної плати за землю у загальному розмірі 165 787, 85 грн за період з 29.06.2016 по 31.12.2016; зобов'язано внести зміни до інтегрованих карток з орендної плати за землю ТОВ «Техремпоставка» шляхом виключення з них відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 165 787,85 грн.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Щастя (Новоайдарський район) Луганської області - у населеному пункті, на території антитерористичної операції, а отже на позивача як платника земельного податку, поширюються пільги, встановлені статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року №1669-VІІ, тому, позивача звільнено від сплати зобов'язання з орендної плати за землю за Законом України № 1669.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Техремпоставка".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Техремпоставка» зареєстровано в якості юридичної особи 14.02.2001, знаходиться на податковому обліку як платник податків з 20.02.2001.
Відповідачем 06.04.2016 у зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання винесено стосовно позивача ТОВ «Техремпоставка» податкову вимогу форми №17-17 на загальну суму 1 515 665,47 грн, а саме: 151,99 грн - рентна плата за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення); 1 515 513,48 грн - орендна плата з юридичних осіб.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 3 квартали 2015 року від 09.11.2015 позивачем нараховано за звітний період - 215,63 грн, граничний термін сплати грошового зобов'язання за звітний період - 19.11.2015 включно, фактично сплачено суму грошового зобов'язання за звітний період у розмірі 215, 63 грн - 18.11.2015, що підтверджується платіжним дорученням від 18.11.2015 №2116373476.
Відповідно до податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 4 квартал 2015 року від 05.02.2016 №9275164701, позивачем нараховано за звітний період - 63,64 грн, граничний термін сплати грошового зобов'язання за звітний період - 19.02.2016 включно, а фактично сплачено суму грошового зобов'язання за звітний період у розмірі 63,64 грн - 18.02.2016, що підтверджується платіжним дорученням від 18.02.2016 №2116446169.
Враховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у позивача відсутній борг у розмірі 151, 99 грн з рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об'єктів місцевого значення), оскільки грошові зобов'язання ТОВ «Техремпоставка» виконані в повному обсязі та своєчасно.
Крім того, контролюючим органом у касаційній скарзі зазначено, що 01.04.2016 було проведено зменшення нарахування зобов'язання та самостійно виправлено помилку, яка виникла і інтегрованій картці позивача, а саме, виключено податковий борг з рентної плати за спеціальне використання води сумі 151,99 грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до договору оренди земельних ділянок № 99 від 01.08.2003, № 98 від 01.08.2003, № 96 від 01.08.2003, №95 від 01.08.2003, № 94 від 01.08.2003, № 92 від 01.08.2003, № 91 від 01.08.2003, № 90 від 01.08.2003, № 88 від 01.08.2003, № 87 від 01.08.2003, № 86 від 01.08.2003, №85 від 01.08.2003, № 100 від 01.08.2003 позивач має в оренді земельні ділянки, які знаходяться на території м.Щастя (Новоайдарський район).
11.02.2016 позивачем до відповідача надано податкову декларацію №9014753399 з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік, в якій задекларовано податкове зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 18 552 206,43 грн (щомісячне нарахування 1 521 267,20 грн).
29.06.2016 платником податку надано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію на 2016 з орендної плати з юридичних осіб, яка прийнята податковим органом, що підтверджується квитанцією №2. Відповідно до зазначеної уточнюючої податкової декларації на 2016 рік, у рядку 612 нараховано до зменшення податкового зобов'язання за періоди - (частина) червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року.
27.12.2016 платником податку надано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію за 2016 рік з орендної плати з юридичних осіб, яка є прийнятою податковим органом, що підтверджується квитанцією №2. Відповідно до зазначеної уточнюючої податкової декларації на 2016 рік, у рядку 612 нараховано до зменшення податкового зобов'язання за періоди - лютий, березень, квітень, травень, (частина) червня 2016 року.
16.01.2015 року Торгово-промислова палата України своїми Сертифікатами №2038 від 16.01.2015 та №2696 від 21.01.2015 засвідчила факт настання обставин непереборної сили ТОВ «Техремпоставка» з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності підприємством та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення податків та обов'язкових платежів, та подання звітності.
Надані позивачем уточнюючі податкові декларації за 2016 рік на зменшення податкових зобов'язань, прийняті та відображені податковим органом як сплата податкових зобов'язань, у зв'язку з чим позивачу нараховано пеню, за періоди відносно яких він звільнявся від сплати податкових зобов'язань та відносно яких надані уточнюючі податкові декларації на 2016 рік у загальному розмірі - 165 787,85 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що позивач порушив строки сплати самостійного визначених податкових зобов'язань з орендної плати за землю, а відповідно має нести відповідальність за несвоєчасну сплату. Доводів в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права скаржник в касаційній скарзі не наводить.
8. Позивачем надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення,а рішення судів попередніх інстанцій без змін з посиланням на її безпідставність такої скарги.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
9.2. Підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14.
Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
9.3. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
9.4. Пункт 286.2 статті 286.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
9.5. Пункт 287.3 статті 287.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
10. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 1.
Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.
10.2. Стаття 6.
Під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
10.3. Стаття 10.
Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
10.4. Пункт 5 статті 11.
Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
11.1. Пункт 1.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
11.2. Пункт 3.
Визнано такими, що втратили чинність:
11.3. Пунктом 16 Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р визначено, що м. Щастя відноситься до населених пунктів, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
13. Під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
14. Підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками є здійснення суб'єктом господарювання діяльності саме на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення.
15. Інших умов (підстав) для звільнення платника податку від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності нормами Закону №1669-VІІ не передбачено.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
18. Висновок судів попередніх інстанцій, що на позивача як платника орендної плати за землю поширюються пільги, встановлені статтею 6 Закону №1669-VII, є обґрунтованим з огляду на здійснення позивачем, на час виникнення спірних правовідносин, діяльності у період проведення антитерористичної операції та на території проведення антитерористичної операції.
Таким чином, відсутність обов'язку сплати податкового зобов'язання виключає можливість утворення податкового боргу та, як наслідок, формування контролюючим органом податкових вимог. Крім того, зважаючи на відсутність обов'язку сплати податкового зобов'язання, відсутні підстави для нарахування пені на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.01.2015 року Торгово-промислова палата України своїми Сертифікатами № 2038 від 16.01.2015 та № 2696 від 21.01.2015 засвідчила факт настання обставин непереборної сили ТОВ «Техремпоставка» з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності підприємством та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення податків та обов'язкових платежів, та подання звітності.
Незважаючи на заборону нормою спеціального Закону №1669 податковим органам нараховувати платникам податку штрафні санкції та пеню за умови існування у таких платників сертифікату ТПП, відповідачем було протиправно нарахована позивачу пеня у розмірі 165 787, 85 грн.
Надані позивачем уточнюючі податкові декларації на 2016 рік на зменшення податкових зобов'язань, прийняті та відображені податковим органом як сплата податкових зобов'язань, у зв'язку з чим позивачу нараховано пеню, за періоди відносно яких він звільнявся від сплати податкових зобов'язань та відносно яких надані уточнюючі податкові декларації на 2016 рік у загальному розмірі - 165 787,85 грн.
Крім того судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що відповідачем нараховано та погашено пеню внаслідок надання позивачем уточнюючої податкової декларації, якими позивач зменшив податкові зобов'язання, а не внаслідок погашення суми несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань, як це передбачено Податковим кодексом України.
19. Суд зазначає, що в касаційній скарзі контролюючим органом не наведено доводів (обґрунтувань) в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права, доводи касаційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в касаційній скарзі наведено не було.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
20. Згідно зі статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 14, 57, 286, 287 Податкового кодексу України, норми Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 слід залишити без задоволення.
22. Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Слов'яносербської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі №812/838/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
page
telegram
viber
youtube
