Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.05.2018 року у справі №813/4482/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа №813/4482/16

адміністративне провадження №К/9901/37077/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 (колегія суддів у складі Запотічного І.І., Довгої О.І., Затолочного В.С.)

у справі №813/4428/16

за позовом ОСОБА_2

до державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Львівської області Гукової Оксани Анатоліївни

за участю Прокуратури Львівської області, Золочівської міської ради

осіб, які подали апеляційні скарги ОСОБА_7, ОСОБА_8

про визнання неправомірною відмови, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової О.А., в якому просив:

- визнати неправомірною відмову державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової О.А. зареєструвати право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової О.А. №32935975 від 15.12.2016 про відмову у проведенні держаної реєстрації права власності на земельну ділянку;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукову О.А зареєструвати право власності на земельну ділянку, що знаходиться адресою АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_2

2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 адміністративний позов було задоволено повністю: визнано неправомірною відмову державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової О.А. зареєструвати право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2; скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової О.А. №32935975 від 15.12.2016 про відмову у проведенні держаної реєстрації права власності на земельну ділянку; зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукову О.А зареєструвати право власності на земельну ділянку, що знаходиться адресою АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_2

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

4. 25.09.2017 позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції. Просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Клопотаннями від 23.11.2017, 01.10.2018 просив про прискорення розгляду справи.

5. 18.12.2017 від Золочівської міської ради Львіваської області надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 без змін.

6. Учасники справи клопотань про розгляд справи за їхньою участю не подавали.

7. 13.03.2018 справу передано до Верховного Суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 13.12.2016 ОСОБА_2 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукової О.А. із заявою провести державну реєстрацію права власності, форма власності приватна, на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за ОСОБА_2

9. До заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_2 додав рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі №31/131, яке набрало законної сили, яким зобов'язано Золочівську міську раду в місячний строк укласти із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,30 га у м. Золочеві, пл. Вічева, 1 для обслуговування будівлі кінотеатру за ціною продажу 67900,00 грн.

10. Рішенням №32935975 від 15.12.2016 державний реєстратор прав на нерухоме майно Глинянської міської ради Золочівського району Гукова О.А. відмовила ОСОБА_2 у держаній реєстрації права власності, форма власності: приватна земельна ділянка з реєстраційним номером НОМЕР_1, що розташована у АДРЕСА_1, у зв'язку з ненаданням заявником всіх документів, що підтверджують виникнення права власності на заявлену земельну ділянку.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Позивач вважає, що державний реєстратор незаконно відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку на його ім'я, оскільки для вчинення відповідної реєстраційної дії було пред'явлено всі необхідні документи, що підтверджують виникнення у ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, а саме рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі №31/131, що набрало законної сили.

12. Додатково зазначає, що на спірній земельній ділянці знаходиться будівля кінотеатру «Дружба», яка належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Будівля придбана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 05.04.2004. Крім того, на думку позивача, законодавство передбачає єдність земельної ділянки та розташованої на ній будівлі та відповідно одночасний перехід права власності на ці об'єкти.

13. Вважає, що чинне законодавство не визначає спеціальних вимог до змісту судового рішення, яке набрало законної сили та не надає повноважень державному реєстратору щодо тлумачення такого судового рішення на власний розсуд. Резолютивна частина вказаного судового рішення прямо свідчить про перехід права власності на земельну ділянку.

14. ОСОБА_7 стверджувала, що реєстрація права власності на земельну ділянку, яку хотів зареєструвати на своє ОСОБА_2 є неможливою та протиправною, оскільки на спірній земельній ділянці розташована будівля торгового центру корпус №1, №2, №3, готелю, офісних приміщень торгово-оздоровчого розважального комплексу (АДРЕСА_2), частина якого належить ОСОБА_7 на праві приватної власності. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі №31/131 не є правовстановлюючим документом. Даний спір, вважає цивільно-правовим, а не публічно-правовим.

15. ОСОБА_8 стверджував, що реєстрація права власності на земельну ділянку, яку хотів зареєструвати на своє ОСОБА_2 є неможливою та протиправною, оскільки на цю земельну ділянку накладається земельна ділянка площею 0, 0061 га для будівництва та обслуговування магазину (АДРЕСА_3), що перебуває у його приватній власності.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю, виходив з того, що судове рішення суду передбачає перехід права власності на земельну ділянку, де визначено зобов'язання міської ради укласти з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу. Таким чином, позивач подав усі необхідні документи для реєстрації права власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

17. Суд апеляційної інстанції не погодився з рішенням суду першої інстанції. Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 у справі №31/131, яким зобов'язано Золочівську міську раду в місячний строк укласти із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,30 га для обслуговування будівлі кінотеатру не породило виникнення у позивача права власності на дану земельну ділянку. Вказане рішення суду має суто зобов'язальний характер, на виконання якого міг бути укладений договір купівлі-продажу, на підставі якого б виникло право власності та підлягало б в подальшому державній реєстрації у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів та не є цивільно-правовим спором.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ

18. Позивач в касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції зважаючи на такі доводи.

А) суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 не набув право власності на земельну ділянку на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009, так як рішення набрало законної сили. У відведений строк Золочівська міська рада рішення хоч і не виконала, проте враховуючи вимоги ч.2 ст. 187 ГК України днем укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки вважається перший день, що йде за останнім днем строку. Наданого судом для виконання рішення. Тобто 01.10.2009.

Б) ухвалою від 04.09.2017 суд позбавив можливості ОСОБА_7 можливості скористатись правом на відмову від апеляційної скарги, відмовивши в такій заяві.

В) суд не з'ясував обставин, які мають важливе значення у даній справі, а саме те чи дійсно мають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 права на спірну земельну ділянку, не надав їм оцінку.

19. Золочівська міська рада, заперечуючи проти доводів касаційної скарги, зазначила, що факт набрання судовим рішенням законної сили, яким міську раду зобов'язано укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки не можна ототожнювати з фактом безумовного набуття права власності. Перехід права власності на спірну земельну ділянку є неможливим, оскільки приблизно 1/3 її частина накладається на пл. вічеву та бульвар Г. Сковороди у м. Золочеві. Відповідно до ч.4 ст. 83 ЗК України землі загального користування населених пунктів не можуть передаватись у приватну власність. Вважає, що державний реєстратор правомірно відмовив у державній реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, зазначає наступне.

21. Предметом касаційного оскарження є правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при постановленні судом апеляційної рішення, яким в позові відмовлено повністю.

22. Предметом спору є правомірність здійснення реєстраційних дій, а його підставами - надання державному реєстратору документів необхідних для вчинення відповідної реєстраційної дії, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили.

23. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться згідно з ст. 18 Закону N 1952-ІV в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

24. Державний реєстратор відповідно до п.3 ст. 10 Закону N 1952-ІV: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

25. Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

26. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

27. У даній справі підставою відмови державного реєстратора у реєстрації права власності на земельну ділянку, що знаходиться адресою АДРЕСА_1, слугувало ненадання заявником документів, що підтверджують виникнення у нього права власності на заявлену земельну ділянку.

28. Водночас, ОСОБА_2, як на підставу набуття ним права власності на земельну ділянку, площею 0,30 га, що знаходиться адресою АДРЕСА_1, надав державному реєстратору рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009 (справа №31/131), що набрало законної сили 29.08.2009 та яким зобов'язано Золочівську міську раду в місячний строк укласти з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,30 га, що знаходиться адресою АДРЕСА_1 для обслуговування будівлі кінотеатру за ціною 67900,00 грн.

29. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що на підставі зазначеного судового рішення ОСОБА_2 не набув права власності на зазначену земельну ділянку та, відповідно, відхиляє доводи скаржника, який стверджує протилежне.

30. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

31. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

32. З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавство не ототожнює «підстави набуття права власності» з «моментом виникнення права власності». Відтак, вони мають різне самостійне правове значення. Отже, виникненню права власності передує набуття такого права, зокрема, на підставі судового рішення, договору.

33. Як вбачається з рішення Господарського суду Львівської області від 19.08.2009, судом вирішувався спір про надання ОСОБА_2 вище зазначеної земельної ділянки шляхом її викупу та фактично зобов'язано Золочівську міську раду вчинити певні дії, - укласти з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечувалось сторонами, що на підставі зазначеного судового рішення договір не укладено.

35. Крім того, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що на підставі зазначеного судового рішення у ОСОБА_2 не виникло право власності на земельну ділянку, оскільки цим рішенням лише зобов'язано міську раду укласти з позивачем правочин. Цим рішенням не визнається чи підтверджується право власності на земельну ділянку.

36. Відтак, не судове рішення, як помилково вважає скаржник, а укладений договір купівлі-продажу є підставою для набуття права власності на спірну земельну ділянку.

37. Отже, суд апеляційної інстанції дав належну оцінку цим доводам.

38. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.

39. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не відшкодовуються особі, якій відмовлено в позові.

Керуючись ст. 139, 343, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі №813/4482/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб