Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №826/26077/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року

м. Київ

справа № 826/26077/15

адміністративне провадження № К/9901/16528/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А. І.,

суддів: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/26077/15

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк") Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ "Дельта банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2019, ухвалене у складі судді Маруліної Л. О.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів Бужак Н. П., Костюк Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.27.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк, яке оформлене наказом від 16.09.2015 №813 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 13.02.2015 №007-21503-130215, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору);

зобов'язати уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду відомості про неї за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 13.02.2015 №007-21503-130215, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк".

зобов'язати уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" подати до Фонду додаткову інформацію про неї як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 13.02.2015 №007-21503-130215, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", за рахунок Фонду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що всупереч нормам чинного законодавства України її не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а рішення про визнання нікчемним договору банківського рахунку є протиправним з огляду на його необґрунтованості та відсутність належних доказів.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 11.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019, частково задовольнив позовні вимоги:

зобов'язав Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду відомості про ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 13.02.2015 №007-21503-130215, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк".

зобов'язав Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 13.02.2015 №007-21503-130215, що укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду;

в іншій частині позовних вимог - відмовив.

3.11.06.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
11.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
21.05.2019, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 18.06.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Суди встановили, що 13.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір № 007-21503-130215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, відповідно до умов якого сума вкладу складає 5000,00 доларів США. Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 15.03.2015 включно. Процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 відсотків річних. Банком відкрито вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1.

Одночасно, 13.02.2015 між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 007-21503-130215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, відповідно до умов якого сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в такій редакції: "Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснене зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений."

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 13.02.2015 № 45843179, ОСОБА_2 перерахувала на рахунок позивача кошти у розмірі 5000,00 доларів США.

Постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" від 02.03.2015 № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" № 51, на підставі якого, з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

У подальшому, до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" було внесено зміни, відповідно до яких пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: "Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно.

У подальшому, 02.10.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк". Відповідно до вказаної постанови, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 року № 81 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможноссті банків Кадирова В. В., якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк" на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017.

05.10.2015 на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що із
08.10.2015 він розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк", а відповідно до оголошення від 07.10.2015 Фонд повідомив що для отримання коштів вкладниками ПАТ "Дельта Банк" з 08.10.2015 до 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ "Ощадбанк ", АТ "Укрсімбанк", АБ "Укргазбанк".

У вказаних банків-агентів позивачем з'ясовано, що вона відсутня у списках на виплату грошових коштів у межах гарантованої державою суми згідно з вище вказаним договором банківського вкладу.

Листом від 18.11.2015 № 05-3131321 Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" повідомила позивач про те, що за результатами перевірки на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, було виявлено, що договір від 13.02.2015 № 007-21503-130215 банківського вкладу є нікчемним відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law13~).

Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача щодо визнання нікчемними правочинів, що стало підставою для невнесення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розмірі, гарантованих державою, звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що кошти, які надійшли на поточний рахунок позивача є вкладом у розумінні ~law14~. В свою чергу відповідачем не доведено належними доказами фактів, які б свідчили про наявність обставин, які слугували підставою для визнання нікчемною операції з перерахування коштів.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" мотивована, зокрема, тим, що операція із перерахування коштів з поточного рахунку фізичної особи на вкладний (депозитний) рахунок позивача була здійснена в період дії постанови НБУ від 30.10.2014 №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також посилається на те, що кошти були внесені не позивачем, а перераховані з рахунку третьої особи, тому на ці кошти не поширюються гарантії відшкодування коштів за вкладами відповідно до ~law15~.

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку із чим їх просить залишити їх без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - ~law17~), колегія суддів виходить із такого.

10. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, ~law18~ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

11. ~law19~ визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

12. Згідно з положеннями ~law20~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.

13. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений ~law21~, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

14. Згідно з положеннями ~law22~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law23~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

16. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

17. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр ", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

18. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ~law24~.

19. Отже, ~law25~ пов'язує можливість реалізації права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр ", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

20. Відповідно до ~law26~ Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

21. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому ~law27~, відповідно до ~law28~, називається тимчасовою адміністрацією.

22. Відповідно до ~law29~ не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

23. Частинами третьою, п'ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду.

Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом.

Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

24. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до ~law30~, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

25. Відповідно до ~law31~ з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

26. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

27. ~law32~ перебачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

28. Разом із тим, у силу пункту 5 частини шостої цієї ж статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти у розмірі 5000,00
доларів США. Отже, у розумінні закону, позивач є вкладником.

30. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02.03.2015).

31. ~law33~ визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

32. Так, згідно з положеннями ~law34~ Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ~law35~.

33. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (~law36~).

34. Зі змісту даної норми вбачається, що ~law37~ не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

35. Відтак, метою ~law38~ є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

36. Суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип "для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений в частині 1 статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

37. Тоді, як застосовуючи ~law39~, Фонд або його уповноважена особа зобов'язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Забезпечуючи виконання ~law40~ відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

39. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Дельта Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.

40. Відповідно до частин 1 та 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

41. Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського рахунку. При цьому і положення ~law41~ визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

42. Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів ~law42~, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law43~. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів ~law44~.

43. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і невключення інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.

44. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №802/351/16-а.

45. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених ~law45~, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

46. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і невключення інформації про позивача як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта банк" включити інформацію про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

47. Разом з цим, колегія суддів не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк", оформленого наказом від 16.09.2015 № 813, з огляду на таке.

48. Згідно із ~law46~ Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

49. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law47~, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

50. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина 2 статті 215 ЦК України та ~law48~) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Дельта Банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

51. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.

52. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

53. Відтак і права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

54. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює розгляд у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання неправомірними дій та рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

55. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

56. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених у статті 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

57. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк", оформленого наказом від 16.09.2015 № 813 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 13.02.2015 №007-21503-130215, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог. В іншій частині рішення та постанову суду першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 354, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, оформленого наказом від 16.09.2015 № 813 (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США від 13.02.2015 №007-21503-130215, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1, та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), провадження у справі в цій частині вимог - закрити. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі №826/26077/15 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіА. І. Рибачук А. Ю. Бучик Т. Г. Стрелець