Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року

Київ

справа №816/938/16

адміністративне провадження №К/9901/39410/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Любчич Л.В., суддів: Сіренко О.І., Спаскіна О.А. від 06.03.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач/Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 18.02.2016 №0000231615.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким йому збільшено суду грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.04.2014 по 31.12.2015, оскільки договори оренди з Милорадівською сільською радою Котелевського району Полтавської області, укладені у 2010 році, припинили свою дію 10.02.2015. Крім того, враховуючи зміни у законодавстві щодо мінімального розміру ставок орендної плати з 01.04.2014, вони могли бути застосовані лише з 01.01.2015. До того ж, на переконання Товариства, Інспекція, втрутившись у договірні відносини, учасниками яких вона не являється, вийшла за межі своїх повноважень та в односторонньому порядку визначила нові умови договорів та нові зобов'язання сторін щодо розміру орендної плати.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обов'язок орендаря по сплаті більшого розміру орендної плати, ніж передбачено у договорі, виникне лише після внесення відповідних змін до договору й зміна розміру земельного податку не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а тому донарахування відповідачем суми податкового зобов'язання з орендної плати є протиправним. При цьому нові розміри нормативної грошової оцінки земель Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області можливо застосовувати до укладених у 2010 році договорів лише після внесення до них змін в установленому порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2016 скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції, на підставі яких він відмовив у задоволенні позову, є помилковими, оскільки застосування норм Податкового кодексу України щодо розміру річної суми орендної плати не може здійснюватися без зміни умов договору, а щодо податкових зобов'язань за 2015 рік вказує про безпідставне неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови листа-пояснення Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області щодо використання земельних ділянок, яким підтверджується факт невикористання земельних ділянок комунальної власності ТОВ «Зоря» після закінчення терміну дії договорів оренди.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що за спірний період сума орендної плати визначена позивачем без врахування мінімального розміру, встановленого підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тобто не менше ніж 3 відсотки від грошової оцінки даної земельної ділянки. При цьому у зв'язку із тим, що Товариством за основу розрахунку брались недостовірні дані щодо нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, вказане призвело до неправильного обрахунку орендної плати та до заниження податкових зобов'язань.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної невиїзної перевірки нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «Зоря» за період з 01.04.2014 по 31.12.2015 відповідачем складено акт від 28.01.2016 №15, яким встановлено порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено орендну плату за землі державної та комунальної власності за 2014 рік у сумі 10918,96 грн. та за 2015 рік у сумі 342489,00 грн.

На підставі акта перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2016 №0000231615, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 441759,95 грн., у тому числі за основним платежем на суму 353407,96 грн., за штрафними санкціями на суму 88351,99 грн.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ПК України) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону №161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності 01 квітня 2014 року, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу (з урахуванням внесених до нього змін Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII) та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу, враховуючи при цьому положення частини першої статті 58 Конституції України, згідно якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 02.12.2014 (справа №21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа №21-165а15), 24.04.2015 (справа №131а15), 14.03.2017 (справа №21-2246а16).

Судами встановлено, що між ТОВ «Зоря» (Орендар) та Милорадівською сільською радою Котелевського району Полтавської області (Орендодавець) укладено договори оренди земельних ділянок:

- від 10.02.2010 (далі - Договір №1), за яким Орендодавцем надано, а Орендарем прийнято в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 88,59 га (у т. ч. ріллі - 43,64 га, пасовища - 13,02 га, господарські двори - 30,43 га, господарські шляхи - 0,38 га, землі водного фонду (болото) - 1,12 га), які знаходяться на території с. Милорадове, Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.04.2010 за №041054500016. Пунктом 9 Договору №1 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі рілля - 1 га х 172,33 грн., пасовища - 1 га х 54,64 грн., господарські двори - 1 га х 36,19 грн., господарські шляхи - 1 га х 36,19 грн., землі водного фонду (болото) - 1 га х 537,60 грн. Додатковими угодами від 07.02.2011 внесено зміні до розділу «Орендна плата», а саме: орендна плата вноситься орендарем у розмірі (пасовища - 13,02 га) 1185,67 грн., (господарські шляхи - 0,38 га) 962,21 грн., (господарські двори - 30,43 га) 7737,24 грн., (рілля - 43,64 га) 18459,22 грн.

- від 10.02.2010 (далі - Договір №2), за яким Орендодавцем надано, а Орендарем прийнято в строкове плати користування земельну ділянку площею 0,40 га, у т. ч. господарські двори - 0,40 га, яка знаходяться на території с.Милорадове, Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.04.2010 за №041054500012. Пунктом 9 Договору №2 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі господарські двори - 0,40 га х 36,19 грн. = 14,47 грн. Додатковою угодою від 07.02.2011 внесено зміні до розділу «Орендна плата», а саме: орендна плата вносить орендарем у розмірі (господарські двори - 0,40 га) 1130,05 грн.

- від 10.02.2010 (далі - Договір №3), за яким Орендодавцем надано, а Орендарем прийнято в строкове плати користування земельну ділянку площею 0,14 га, у т. ч. господарські двори - 0,14 га, яка знаходяться на території с.Милорадове, Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.04.2010 за №041054500013. Пунктом 9 Договору №3 визначено, що орендна плата вносить орендарем у розмірі господарські двори - 0,14 га х 36,19 грн. = 5,06 грн. Додатковою угодою від 07.02.2011 внесено зміні до розділу «Орендна плата», а саме: орендна плата вносить орендарем у розмірі (господарські двори - 0,14 га) 395,52 грн.

- від 10.02.2010 (далі - Договір №4), за яким Орендодавцем надано, а Орендарем прийнято в строкове плати користування земельну ділянку площею 1,78 га, у т. ч. господарські двори - 1,78 га, яка знаходяться на території с.Милорадове, Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.04.2010 за №041054500014. Пунктом 9 Договору №4 визначено, що орендна плата вносить орендарем у розмірі господарські двори - 1,78 га х 36,19 грн. = 64,42 грн. Додатковою угодою від 07.02.2011 внесено зміни до розділу «Орендна плата», а саме: орендна плата вносить орендарем у розмірі (господарські двори - 1,78 га) 507,90 грн.

- від 10.02.2010 (далі - Договір №5), за яким Орендодавцем надано, а Орендарем прийнято в строкове плати користування земельну ділянку площею 0,13 га, у т. ч. господарські двори - 0,13 га, яка знаходяться на території с.Глобівка Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 14.04.2010 за №041054500015. Пунктом 9 Договору № 5 визначено, що орендна плата вносить орендарем у розмірі за 1 га господарських дворів - 11,70 грн. Додатковою угодою від 07.02.2011 внесено зміни до розділу «Орендна плата», а саме: орендна плата вносить орендарем у розмірі (господарські двори (клуб с. Глобівка) - 0,13 га) 50,90 грн.

Вказані договори є типовими та згідно з пунктом 8 їх укладено терміном на 5 років.

Отже, з урахуванням положень підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, а також наданих Відділом Держземагенства у Котелевському районі Полтавської області витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, орендарем яких є ТОВ «Зоря», судом апеляційної інстанції правильно встановлено заниження розміру орендної плати, сплаченої позивачем за 2014-2015 роки по зазначеним вище договорам, у зв'язку з чим Верховний Суд погоджується із висновком щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 18.02.2016 №0000231615.

Посилання ж позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорах оренди земельної ділянки, обґрунтовано відхилено апеляційним судом, оскільки ПК України встановлено мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а тому Товариство повинно було сплачувати орендну плату, річна сума платежу по якій не може бути меншою встановленого законом розміру.

Щодо доводів касаційної скарги стосовно неврахування судом апеляційної інстанції закінчення дії вказаних договорів у квітні 2015 року, а також залишення поза увагою листа-пояснення Милорадівської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яким підтверджується факт невикористання земельних ділянок комунальної власності ТОВ «Зоря» після закінчення терміну дії договорів оренди, слід зазначити, що судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач здійснював орендні платежі за земельні ділянки, які є предметом даних договорів, протягом 2015 року на підставі поданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності). Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги рішення Милорадівської сільської ради від 25.05.2015 про продовження терміну дії договорів оренди земель за вказаними вище договорами, прийнятого, в свою чергу, на підставі клопотання дирекції ТОВ «Зоря» від 07.04.2015, та зроблено висновок, з яким погоджується й касаційний суд, про фактичне продовження договорів оренди, і, як наслідок, наявного у ТОВ «Зоря» обов'язку щодо сплати орендної плати в розмірі не нижче встановленого законодавством.

Отже, доводи касаційної скарги у відповідній частині зводяться до переоцінки обставин у справі та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 у справі №816/938/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду