ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

Київ

справа № 825/1398/17

адміністративне провадження № К/9901/28556/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №825/1398/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та визнання протиправним і скасування наказу в частині

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, ухвалену суддею Житняк Л.О.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ НП в Чернігівській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу щорічної основної відпустки за рапортом від 23 вересня 2017 року;

1.2. зобов`язати відповідача надати позивачу щорічну чергову відпустку з дня набрання законної сили рішенням у даній справі;

1.3. визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Чернігівській області від 06 вересня 2017 року № 1667 в частині щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було грубо порушено, як порядок проведення службового розслідування щодо ОСОБА_1 , так і порядок його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що службове розслідування було проведено відповідачем з дотриманням норм чинного законодавства, застосований до позивача захід дисциплінарного впливу є співрозмірним із вчиненими ним порушеннями службової дисципліни, оскаржуваний наказ в частині щодо звільнення позивача прийнятий на підставі, у спосіб та в межах повноважень, наданих відповідачу, а також з того, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні відпустки в період проведення службового розслідування, оскільки в іншому випадку було б неможливо забезпечити своєчасне проведення службового розслідування та дотримання відповідних процесуальних прав позивача, зокрема на надання пояснень у ході його здійснення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

5. 23 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити у справі нове рішення по суті спору, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

6. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення судів попередньої інстанції прийняті за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує на те, що в ході службового розслідування не було встановлено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, при накладенні на нього дисциплінарного стягнення не врахована його вина та тяжкість застосованого до нього заходу впливу, порушено право позивача на відпустку, а також стверджуючи, що судами попередніх інстанцій не враховано наявність у позивача статусу учасника бойових дій.

7. 23 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоуса О.В., суддів Шарапа В.М., Данилевич Н.А.

8. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року №596/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоуса О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 лютого 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні у відповідності до приписів пункту 3 частини першої статті 340 та статті 343 КАС України.

Позиція інших учасників справи

11. 13 березня 2018 року від Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить їх відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказують на те, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було проведено у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює порядок проходження служби поліцейськими, а видання наказу ГУ НП в Чернігівській області вчинено у встановленому законодавством порядку, у спосіб та в межах наданих повноважень.

Установлені судами фактичні обставини справи

12. 07 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах Національної поліції та з 09 грудня 2016 року займав посаду помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Носівського ВП Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області.

13. 04 липня 2017 року Прокуратурою Чернігівської області порушено кримінальне провадження № 42017270000000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, щодо можливих неправомірних дій працівників Носівського відділення Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області.

14. 07 серпня 2017 року працівниками Управління Служби безпеки України (УСБУ) в Чернігівській області, прокуратури Чернігівської області та Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки (ДВБ) Національної поліції України у рамках зазначеного кримінального провадження було проведено обшук у службовому кабінеті № 6 Носівського ВП Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області (начальника сектору превенції).

15. 29 серпня 2017 року позивачу прокуратурою Чернігівської області повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 190, та частиною 4 статті 27, частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 369 КК України, тобто в закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та підбурюванні до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища.

16. 07 серпня 2017 року, начальником ГУ НП в Чернігівській області Альохіним Е.В. прийнято наказ № 1297 «Про призначення та проведення службового розслідування».

17. У ході проведення службового розслідування на підставі зібраних матеріалів було встановлено, що 28 листопада 2017 року старший лейтенант поліції Устиянська А.В. спільно зі старшим сержантом поліції Шустом В.Г. виявили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 156 КУпАП, відібрали пояснення у продавця ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , але в подальшому не склали адміністративного протоколу, не зареєстрували правопорушення у відповідному журналі, не вжили належних заходів для його документування.

18. Зазначені обставини були встановлені відповідачем на підставі пояснень відповідних посадових осіб Носівського ВП Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області, наданих у ході службового розслідування, протоколу огляду негласних слідчих (розшукових) дій та інших матеріалів кримінального провадження № 42017270000000163 і зафіксовані у висновку службового розслідування від 06 вересня 2017 року.

19. Крім того, у вказаному висновку службового розслідування встановлено, що позивач порушив статті 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України № 901-VIII, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, та Присягу працівника поліції.

20. На підставі зазначеного висновку відповідачем прийнято наказ від 06 вересня 2017 року № 1667 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Носівського ВП Ніжинського ВП ГУ НП в Чернігівській області», пунктом 2 якого за порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України № 901-VIII, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", а також вимог "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, Присяги працівника поліції, помічник чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

21. При цьому, 23 серпня 2017 року, у ході проведення службового розслідування, позивач звернувся з рапортом про надання йому у вересні 2017 року щорічної чергової відпустки, графік якої був погоджений безпосереднім керівництвом та подав клопотання, в якому просив письмово повідомити його про результати розгляду рапорту письмово.

22. Листом від 12 вересня 2017 року № 1903-р/124/20/02-2017 відповідач повідомив позивача, що 29 серпня 2017 року відносно нього Прокуратурою Чернігівської області винесено повідомлення про підозру та наказом від 06 вересня 2017 року № 1667 його притягнуто до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також, що його рапорт від 23 серпня 2017 року про надання чергової відпустки з 06 вересня 2017 року уважно розглянуто керівництвом, проте у її наданні відмовлено.

23. Позивач, вважаючи протиправним наказ відповідача в частині його звільнення та протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому чергової щорічної відпустки, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Позиція Верховного Суду

Джерела права й акти їх застосування

24. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

26. Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

27. Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

28. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

29. Пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901- VIII: до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

30. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

31. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

32. Згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

33. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

34. Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

35. Стаття 14 Дисциплінарного статуту визначає, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

36. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць <…>.

37. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

38. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

39. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

40. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

41. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

42. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

43. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо <…>.

44. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу <…>.

45. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

46. Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказ МВС України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230) підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

47. Пунктом 2.5 Інструкції № 230 передбачено, що Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

48. Згідно з пунктом 5.4 Інструкції № 230 якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

49. Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 215 року № 1377 посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

50. У пункту 1 Розділу 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179 (далі - Правил) встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

51. Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

52. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

53. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

54. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

55. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

56. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017).

57. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для призначення та проведення службового розслідування відносно позивача стала отримана відповідачем інформація щодо порушення кримінального провадження від 04 липня 2017 року № 42017270000000163 та проведення УСБУ в Чернігівській області, прокуратурою Чернігівської області і Чернігівського управління ДВБ Національної поліції України у рамках вказаного кримінального провадження обшуку у службовому кабінеті № 6 Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області (начальника сектору превенції).

58. Матеріалами службового розслідування, зокрема відібраними у ході його здійснення поясненнями посадових осіб Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області та дослідженими у процесі його проведення матеріалами, підтверджується той факт, що позивач при виявленні адміністративного правопорушення не вжив належних заходів щодо його документування, не повідомив керівництво, не зареєстрував дане правопорушення у спосіб, визначений законодавством, не вжив достатніх та необхідних заходів, у межах своєї компетенції, для превенції наступних правопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності, порушив вимоги статей 1, 7 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону № 580-VIII, Правила № 1179 та Присягу поліцейського, що в сукупності становить склад дисциплінарного проступку, за який його й було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

59. Більш того, як слідує з матеріалів службового розслідування, позивач взагалі не мав повноважень на проведення перевірок суб`єктів господарювання, що окрім іншого, також вказує на порушення ним частини 2 статті 19 Конституції України і разом із встановленими вище обставинами обумовлює порушення ним вимог статей 3, 6, 8 Закону № 580-VIII та суперечить самій сутності та завданням органів Національної поліції, що регламентовані статтями 1, 2 Закону № 580-VIII, основними з яких є підтримання публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

60. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний позивачем наказ ГУ НП в Чернігівській області від 06 вересня 2017 року № 1667 в частині щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення прийнятий відповідачем на підставі, у спосіб, в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, та з урахуванням вини позивача, ступеню тяжкості вчиненого ним проступку та співрозмірності застосованого заходу впливу, як того вимагає Закон № 580-VIII, Дисциплінарний статут та Інструкція № 230.

61. За практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X.v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v. The United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

62. Склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів та пояснень допитуваних службових осіб та аналізувався під кутом зору Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.

63. На підставі наведеного Верховний Суд відхиляє доводи позивача про відсутність вироку у кримінальній справі, як з подією, з якою позивач пов`язує можливість звільнення його з посади.

64. Стосовно посилання скаржника на протиправну бездіяльність щодо ненадання ОСОБА_1 щорічної основної відпустки за рапортом від 23 серпня 2017 року з 06 вересня 2017 року, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

65. З матеріалів справи слідує, що рапорт (з клопотанням) позивача розглянуто керівництвом та останнім надано відповідь про відмову у його задоволенні, яка обґрунтована винесенням відносно нього Прокуратурою Чернігівської області повідомлення про підозру та притягнення його до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

66. За таких обставин, Верховний Суд вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність в діях відповідача протиправної бездіяльності.

67. Твердження скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що позивач є учасником бойових дій, колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки набуття особою, яка проходить службу в органах Національної поліції, вказаного статусу в жодному разі не може бути правовою підставою, яка б дозволяла їй порушувати службову дисципліну та не виконувати або неналежним чином виконувати обов`язки поліцейського та завдання поліції, визначені статей 2, 18 Закону № 580-VIII.

68. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

69. В іншій частині судові рішення не є предметом касаційного оскарження.

70. Доводи та аргументи ОСОБА_1 зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

71. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

72. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

73. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

74. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

75. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

76. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

77. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду