Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2020 року у справі №640/10030/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року

м. Київ

справа №640/10030/19

адміністративне провадження №К/9901/32132/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шишова О. О.,

суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проторія" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Глущенко Я. Б., суддів: Пилипенко О. Є., Черепіцька Л. Т. ),

УСТАНОВИЛ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Проторія" (надалі також - позивач/товариство) до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач/податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від
14.03.2019 №00003141402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2204005,00грн. та від 27.05.2019 №00007191402 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 551001,00грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року, позов задоволено повністю.

Указане рішення оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору з реквізитами, вказаними в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проторія" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, повернута заявнику.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статтям 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянту надано строк для усунення недоліків - не більше ніж десять днів з дня закінчення карантину.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху отримана апелянтом 25 липня 2020 року.

06 серпня 2020 року апелянт направив до суду клопотання, в якому зазначив, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження стало повернення судом уперше поданої апеляційної скарги. Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує строків на подання апеляційної скарги після її повернення, відповідач просить строк на апеляційне оскарження поновити. До того ж наголошує на відсутності можливості сплатити судовий збір та просить продовжити строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року визнано неповажними причини пропущення строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, а також відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проторія" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 04 грудня 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 640/10030/19 витребував з суду першої інстанції.

18 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, у якому посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

24 грудня 2020 року справа № 640/10030/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу, та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. На переконання скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано, що безпосереднє забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад адміністративного судочинства, який судом при постановленні рішення було проігноровано.

Суд звертає увагу, що ГУ ДПС у м. Києві повторно було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2019 року, а саме 27 травня 2020 року, тобто понад шість місяців з дня винесення ухвали (27 листопада 2019 року) про повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Суд, звертає увагу податкового органу на те, що поважними причинами пропущення строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Неспроможність відповідача належним чином організувати роботу або фінансування витрат на оплату судового збору суд апеляційної інстанції не визнав поважною причиною пропущення строку апеляційного оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на повторне подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Стосовно доводів скаржника про те, що неможливість вчасно сплатити судовий збір при первісному подані апеляційної скарги, і як наслідок пропуск строку для звернення з повторної апеляційною скаргою, була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно сплати судовий збір та звернутися до суду апеляційної інстанції, оскільки, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Суд зазначає, що пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року", який набрав чинності 2 квітня 2020 року, встановлює продовження, зокрема строку на подання апеляційних скарг, за умови якщо останні подаються на судові рішення, строк оскарження яких спливає в строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст оскаржуваного рішення складено 23 вересня 2019року.

Відтак, визначені статтею 295 КАС України строки апеляційного оскарження у даному випадку не підлягають продовженню, оскільки вони скінчилися ще до набрання чинності ~law14~ від 30 березня 2020 року та до запровадження 12 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України карантину.

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки, щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, ураховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме ненадання належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.

Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня2019 у справі №640/10030/19.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі 640/10030/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко