Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №825/335/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №825/335/16

адміністративне провадження №К/9901/10699/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюк А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 (суддя Кашпур О.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративному суду від 24.05.2016 (головуючий суддя Грибан І.О., судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі №825/335/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за червень 2009 року в розмірі 3 500,53 грн (три тисячі п`ятсот гривень, 53 копійки).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими, оскільки одноразова грошова допомога була сплачена позивачу 27.10.2015 на виконання рішення суду від 30.09.2015, тому суд першої інстанції вважає, що вимоги позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати є безпідставними. Також, суд зазначає, що органом, який нарахував та виплатив ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 є Куликівське РВ УМВС України в Чернігівській області, а не Головне управління національної поліції в Чернігівській області, з якого позивач просить стягнути суму грошової компенсації.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративному суду від 24.05.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 залишено без змін.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки Головне управління національної поліції в Чернігівській області не є правонаступником Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області, тому грошова компенсація не підлягає стягненню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Позивачем, подано касаційну скаргу на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративному суду від 24.05.2016, в якій просить скасувати дані рішення та прийняти нову постанову, якою з урахуванням частини другою статті 11 КАС України (на момент розгляду справи), встановити ефективний спосіб захисту моїх порушених прав на виплату компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням його строків виплати.

Аргументи скаржника полягають у тому, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема:

- проігноровано норми статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням стоків їх виплати», яка відносить заробітну плату (грошове забезпечення) до доходів, несвоєчасна виплата яких надає гарантії на отримання позивачем компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків його виплати;

- не мотивовано відхилення правової позиції Верховного Суду України від 17.10.2011 по справі №21-237а11 щодо правонаступництва при ліквідації юридичної особи публічного права;

- не застосовано частину другу статті 11 КАС України (на момент розгляду справи), яка надає повноваження суду самостійно визначити одного з трьох відповідачів, який поновить порушені права працівника.

Позиція інших учасників справи

У запереченнях на касаційну скаргу Головне управління національної поліції в Чернігівській області просить касаційну скаргу залишити без задоволення та залишити постанову Житомирського апеляційного суду від 16.02.2017 без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.07.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративному суду від 24.05.2016 у справі №825/335/16.

15 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюка А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколова В.М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.06.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 наказом УМВС України в Чернігівській області від 11.06.2009 № 103 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з посадиінспектора дозвільної системи Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області.

ОСОБА_1 не виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

В 2015 році позивач звернувся до суду з позовом до Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання неправомірною бездіяльності Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо ненарахування такої грошової допомоги при звільненні та про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано неправомірною бездіяльність Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, яка полягає в не нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення, за кожний повний календарний рік служби, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393; зобов`язано Куликівський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарних років служби.

Як свідчать матеріали справи, Куликівським РВ УМВС України виконано рішення суду та згідно платіжного доручення № 432 від 27.10.2015 перераховано позивачу одноразову грошову допомогу, яка встановлена пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 в сумі 3217,26 грн.

Позивачем одноразову грошову допомогу отримано 30.10.2015, про що свідчить фіскальний чек, наявний в матеріалах справи.

Позивач вважаючи, що грошову допомогу при звільненні за червень 2009 року йому виплачено з порушенням строків, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За змістом частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення частини першої цієї статті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, про те, що сума грошової компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати не підлягає стягненню на користь позивача, оскільки йому виплачено грошову допомогу, яка є одноразовою.

Враховуючи норми статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація за порушення строків виплати одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Однак, судами попередніх інстанцій не враховано вказану норму Закону та відмовлено в позові з інших мотивів, що наведені вище.

Відповідно до частини третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки судом першої та апеляційної інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративному суду від 24.05.2016 підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене Верховний Суд, дійшов висновку про закриття провадження у справі №825/335/16 у зв`язку зі смертю позивача.

Керуючись статтями 238, 354 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративному суду від 24.05.2016 у справі №825/335/16 - скасувати.

Провадження у справі №825/335/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати- закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов