Історія справи
Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №826/22111/15
ПОСТАНОВАІменем України22 серпня 2019 рокуКиївсправа №826/22111/15адміністративне провадження №К/9901/28135/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року (суддя Федорчук А. Б. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року (колегія у складі суддів: Мацедонської В. Е., Грищенко Т. М., Лічевецького І. О.) у справі № 826/22111/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "БРВ Київ" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби скасування податкового повідомлення-рішення, -ВСТАНОВИВ:Приватне акціонерне товариство "БРВ Київ" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників Державної фіскальної служби України (після реорганізації Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) (надалі відповідач, податковий орган) про визнання скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що прийняте податковим органом рішення є протиправним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та суперечить нормам чинного податкового законодавства.Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 7 вересня 2015 року № 0001863903.Задовольняючи позов, суд першої інстанції, с доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.В запереченні на касаційну скаргу Товариство погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що співробітниками податкового органу проведено фактичну перевірку салону-магазину Товариства за адресою м. Київ, вул. Сурикова, 3, за результатами якої складено акт від 20 серпня 2015 року.Актом перевірки встановлено порушення:- пункту 2.6 Постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" № 637 від 15 грудня 2004 року (надалі - Постанова № 637) в частині невчасного оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО):- 22 квітня 2015 року проведено інкасацію каси ПриватБанком (чек 12 год. 33 хв. 47 сек. ) сума 134 200,00 грн, в т. ч. готівка в сумі 100 000,00 грн (службовий чек видачі 12 год. 20 хв. ), яка не оприбуткована в КОРО на підставі фіскального звітного чеку РРО. Z-звіт № 1164 від 22 квітня 2015 року на загальну суму
230628,11 грн, в т. ч. 100 000,00 грн вже інкасованих о 12 год. 33 хв. 47 сек. роздрукований та записаний в КОРО лише о 19 год. 59 хв. ;
- 20 червня 2015 року проведено інкасацію каси ПриватБанком (чек 12 год. 10 хв. 37 сек. ) сума 303 300,00 грн, в т. ч. готівка в сумі 120 000,00 грн (службовий чек видачі 10 год. 42 хв. ), яка не оприбуткована в КОРО на підставі фіскального звітного чеку РРО. Z-звіт № 1223 від 20 червня 2015 року на загальну суму
241492,32 грн, в т. ч. 120 000,00 грн вже інкасованих о 12 год. 10 хв. 37 сек. роздрукований та записаний в КОРО лише о 19 год. 59 хв. ;- 10 липня 2015 року проведено інкасацію каси ПриватБанком (чек 11 год. 28 хв. 29 сек. ) сума 212 800,00 грн, в т. ч. готівка в сумі 55 000,00 грн (службовий чек видачі 11 год. 05 хв. ), яка не оприбуткована в КОРО на підставі фіскального звітного чеку РРО. Z-звіт № 1243 від 10 липня 2015 року на загальну суму
91537,91 грн, в т. ч. 55 000,00 грн вже інкасованих о 11 год. 28 хв. 29 сек. роздрукований та записаний в КОРО лише о 19 год. 54 хв. ;- п. 2.6 Постанови № 637, в частині не оприбуткування в касі підприємства надлишку готівкової виручки, наданої інкасаторам згідно актів розбіжностей між Товариством та ПАТ "ПриватБанк":- 11 жовтня 2014 року в сумі 100,00 грн;
- 29 грудня 2014 року в сумі 100,00 грн;- 11 травня 2015 року в сумі 700,00 грн;- 10 червня 2015 року в сумі 200,00 грн;- підпункту 2.8,5.8 Постанови № 637, в частині перевищення ліміту каси:- 5 квітня 2015 року в сумі 22 664,25 грн;
- 6 липня 2015 року в сумі 22 173,14 грн.На підставі висновків акту перевірки податковим органом 07 вересня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001863903, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 470 174,78 грн.Частиною
1 статті
2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Частиною
1 статті
2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням; книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).Відповідно до Частиною
1 статті
2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, відповідно до пункту 2.6 якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено, що Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора, X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті.Податковий орган вбачає порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на суму 275000,00 грн в тому, що Z-звіти позивачем роздруковані та записані в КОРО після інкасації грошових коштів, в кінці доби.Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що законодавством передбачено саме своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткування усієї готівки, що надходить до кас, що не ставиться в залежність від інкасації готівкових коштів та не передбачає обов'язку роздруковувати Z-звіт, у якому проводяться денні підсумки операцій, проведених із застосуванням РРО, перед чи після проведення інкасації. Z-звіт обов'язково роздруковується за підсумками робочого дня.Судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що позивачем в день одержання готівкових коштів проведено оприбуткування:
- 22 квітня 2015 року на загальну суму 230 628,11 грн, в т. ч. 100 000,00 грн, Z-звіт № 1164 від 22 квітня 2015 року;- 20 червня 2015 року на загальну суму 141 492,32 грн, в т. ч. 120 000,00 грн., Z-звіт № 1223 від 20 червня 2015 року;- 10 липня 2015 року на загальну суму 91 537,91 грн, в т. ч. 55 000,00 грн, Z-звіт № 1243 від 10 липня 2015 року.З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що матеріалами справи підтверджується своєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткування усієї готівки, що надходила до каси Товариства 22 квітня 2015 року, 20 червня 2015 року та 10 липня 2015 року, приймаючи до уваги, що податковим органом під час перевірки невідповідність суми готівки не встановлено, висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині несвоєчасного оприбуткування готівки в КОРО на суму 275 000,00 грн є необґрунтованими та безпідставними.В силу вимог пункту 5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.
Пунктом 5.11 вказаного Положення передбачено, що установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) підприємства, що затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку підприємства.В силу пункту 7.21 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідність його розрахунку вимогам цього Положення, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою) лімітів кас своїм відокремленим підрозділам.Податковий орган під час проведення перевірки дійшов висновку про порушення позивачем підпунктів 2.6,5.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки позивачем не переглянуто встановлений ліміт каси, а тому, на думку податкового органу, Товариством перевищено ліміт каси на рівні граничних розмірів, зокрема, 5 квітня 2015 року в сумі
22 664,25грн та 6 липня 2015 року в сумі 22 173,14 грн. При цьому, податковим органом розраховано значення граничного розміру ліміту каси позивача в сумі
66 944,17грн.Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 лютого 2013 року, з метою виконання норм пункту 5.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні позивачем видано наказ №01/02 лзк Київ "Про встановлення ліміту залишку готівки в касі салону-магазину по вул. Сурікова, 3 в м. Києві", яким встановлено з 1 лютого 2013 року ліміт залишку готівки в касі салону-магазину в розмірі 91 000,00 грн.
Судами встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що на початок робочого дня 5 квітня 2015 року у касі салону-магазину Товариства були наявні готівкові кошти у сумі 143 608,42 грн. Відповідно даних касової книги позивача за 5 квітня 2015 року, протягом дня позивачем проведено видачу готівки за видатковими касовими ордерами на загальну суму 55 608,42 грн, в тому числі інкасація - 54 000,00 грн, кошти видані для використання підприємством у господарській діяльності - 1608,42 грн. Залишок готівки на кінець дня становить 112 704,25 грн.На початок робочого дня 6 липня 2015 року у касі салону-магазину Товариства були наявні готівкові кошти у сумі 157 919,95 грн. Відповідно даних касової книги позивача за 6 липня 2015 року протягом дня позивачем проведено видачу готівки за видатковими касовими ордерами на загальну суму 90 322,59 грн, в тому числі інкасація - 62 400,00 грн, кошти видані для використання підприємством у господарській діяльності - 27 922,59 грн. Залишок готівки на кінець робочого дня становить 147 763,96 грн.З урахуванням вищевикладеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що виручка, яка отримана позивачем після інкасації не була понадлімітною та інкасувалась лише на наступний робочий день із початковою виручкою такого наступного робочого дня, що повністю відповідає вимогам пункту5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, згідно якого готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.Суд погоджується з доводом судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючому органу не надано права самостійного визначати касову політику підприємства.
Отже, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо недоведеності відповідачем всупереч вимог частини
2 статті
71 Кодексу адміністративного судочинства України порушення Товариством підпунктів 2.6,5.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині перевищення граничного ліміту каси.Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині неоприбуткування в касі підприємства надлишку готівкової виручки, наданої інкасаторам, висновки податкового органу ґрунтуються на актах розбіжностей, складених ПАТ "ПриватБанк", від 11 жовтня 2014 року на суму 100,00 грн, від 29 грудня 2014 року на суму 100,00 грн, від 12 травня 2015 року на суму 700,00 грн та від 10 червня 2015 року на суму 200,00 грн.Згідно із частиною
4 статті
70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.У відповідності пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що основним документом, на підставі якого відбувається оприбуткування готівки є відповідні касові (розрахункові) документи, а отже акти розбіжності, складені банком, не є належним доказом неоприбуткування в касі Товариства надлишку готівки.Крім того, виявлений банком надлишок переданої готівки для інкасації не свідчить, що зазначені суми готівки, що становлять надлишок, не оприбутковані позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, натомість, відповідачем під час перевірки оприбуткування або неоприбуткування зазначених сум в касі підприємства не перевірялось.З урахуванням вищевикладеного, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч.
1 ст.
350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.Керуючись ст.ст.
341,
345,
349,
350 Кодексу адміністративного судочинства України,ПОСТАНОВИВ:1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2016 року у справі № 826/22111/15 залишити в силі.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................В. П. ЮрченкоІ. А. Васильєва,С. С. ПасічникСудді Верховного Суду
Пошук
page
telegram
viber
youtube