Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №826/20780/15

провадження №К/9901/43503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Людмили Олександрівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіної Н.М. від 03 вересня 2015 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням змінених позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення його до переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11 червня 2014 року №06/1261-2014;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу від 11 червня 2014 року №06/1261-2014, укладеного між ним та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський Банк" та винесення повідомлення про нікчемність договорів в порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- визнати неправомірним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо зупинення виплат та перерахувань за договором банківського вкладу від 11 червня 2014 року №06/1261-2014 та не включення його до Переліку вкладників для включення у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11 червня 2014 року №06/1261-2014;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіну Любов Олександрівну включити його до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11 червня 2014 року № 06/1261-2014.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року позов задоволено частково.

3.Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року задоволено клопотання представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Л.О. про зупинення провадження у справі. Зупинено апеляційне провадження у справі до розгляду Конституційним судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-УІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

4.Судове рішення мотивовано наявністю достатніх підстав для зупинення апеляційного провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо (конституційності) Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України, оскільки таке подання є перешкодою для вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.Судами попередніх інстанцій встановлено, що у конституційному провадженні Конституційного суду України на розгляді перебуває подання Верховного Суду України щодо (конституційності) Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7.Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що зупинення провадження у справі призводить до порушення розумних строків її розгляду, порушує його права у доступі до правосуддя.

8.Інші учасники справи своїх доводів відносно касаційної скарги не висловили.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9.Згідно з пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

10.Відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до статті 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

11.Статтею 61 Закону України «Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 № 422/96-ВР, чинного на момент постановлення ухвали, визначено, що Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України приймає рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

У разі, якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

12.Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

13.Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

14.Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

15. За змістом частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

16.Конституційним Судом України за наслідком розгляду вказаного конституційного подання Верховного Суду України рішення прийняте не було.

17.При цьому в разі прийняття такого рішення останнє не вплине на спірні правовідносини у даній справі, які виникли до прийняття такого рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18.За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року - скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців