Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2018 року у справі №816/1422/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа №816/1422/17

адміністративне провадження №К/9901/40830/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "ТМ-Новатор" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (суддя Кукоба О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (судді: Старосуд М.І. (головуючий), Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі №816/1422/17 за позовом Приватного підприємства "ТМ-Новатор" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "ТМ-Новатор" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень:

- від 19.07.2017 №0006901404, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 8 991,00 грн за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2007 №637;

- від 19.07.2017 №0006911401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями на 400 888,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 94 248,75 грн;

- від 19.07.2017 №0006921401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими зобов'язаннями на 562 097,60 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 140524,40 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято необґрунтовано з огляду на безпідставність висновку про безтоварність господарських операцій, проведених між позивачем та його контрагентами ТОВ "Строй Комплекс Груп" та ТОВ "Комерційна група "Фенікс", оскільки їх реальне фактичне виконання підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, у задоволенні позову Підприємства відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивачем не доведено реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ "Строй Комплекс Груп" та ТОВ "Комерційна група "Фенікс", оскільки вироком суду встановлено факт фіктивного підприємництва контрагента ТОВ "Строй Комплекс Груп", а надані Підприємством первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ "Комерційна група "Фенікс" не підтверджують фактичного проведення господарських операцій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Підприємство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, а також нарахування фінансових санкцій, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 03.07.2017 №898/16-31-14-01-10/34397810, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ПП "ТМ - Новатор" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2015 - 2016 роки на загальну суму 400 888,00 грн;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання зі сплати ПДВ на загальну суму 562 097,60 грн;

- пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2007 №637 в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у загальному розмірі 8 991,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Строй Комплекс Груп" та ТОВ "Комерційна група "Фенікс" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що надані первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ "Комерційна група "Фенікс" є неналежно оформленими, зокрема видаткові накладні, товарно - транспортні накладні не містять всіх обов'язкових реквізитів (місце складання, прізвище, ініціали особи постачальника, особи, що отримала товар, номер та дата довіреності на отримання товару, номер, дата накладної), не має вказаний контрагент і достатніх трудових та матеріальних ресурсів для проведення фінансово - господарської діяльності, як і не декларує і податкові зобов'язання по господарських операціях з позивачем; неналежно є оформленими і первинні документи (товарно - транспортні накладні, сертифікати) по господарських операціях з ТОВ "Строй Комплекс Груп", крім того відносно останнього наявний вирок Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 (ст. 205 Кримінального кодексу України) щодо створення фіктивного підприємства ТОВ "Строй Комплекс Груп" та надання за його допомогою послуг з незаконного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки. Також контролюючий орган дійшов висновку про порушення Підприємством Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки позивачем було проведено готівкові розрахунки на суму 8 991,00 грн без подання одержувачами коштів платіжних документів (встановленої форми та змісту), які б підтверджували сплату готівкових коштів.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентом ТОВ "Строй Комплекс Груп" відбувались у межах укладених договорів поставки та надання послуг.

Позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару (автомобіль КрАЗ 6510, дизельне паливо) та послуг (роботи котків дорожніх самохідних) у контрагента ТОВ "Строй Комплекс Груп" було надано копії первинних документів, зокрема видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Судами також встановлено, що вироком Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 у справі №537/544/17 громадян Мисака Т.В., Подолюка О.В., Зайчука С.В. визнано винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, зокрема, щодо створення фіктивного підприємства ТОВ "Строй Комплекс Груп" та надання за його допомогою послуг з незаконного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки.

Господарські правовідносини між позивачем та контрагентом ТОВ "Комерційна група "Фенікс" відбувались у межах укладеного договору купівлі - продажу від 05.09.2016.

У підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару (асфальтобетонної суміші) Підприємством надано копії видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на неврахування судами доводів щодо реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, з огляду на підтвердження таких належними первинними документами. В касаційній скарзі інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі Підприємством не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. В касаційній скарзі Підприємство фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

8. Контролюючий орган надав відзив на касаційну скаргу в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

9.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

9.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

9.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

10.1. Стаття 1.

10.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

10.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

10.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

10.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

11. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

11.1. Частина 3 розділу 1.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

11.2. Частина 1 розділу 2.

Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

11.3. Частина 8 розділу 2.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318.

12.1. Пункт 4.

Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

12.2. Пункт 5.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

12.3. Пункт 6.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

12.4. Пункт 7.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

13.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

14. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

14.1. Пункт 1.2.

Розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

14.2. Пункт 2.11.

Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

14.3. Пункт 3.1.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

14.4. Пункт 7.39.

Під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

14.5. Пункт 7.41.

Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

16. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

17. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

18. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

21. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

22. За одержані під звіт готівкові кошти особа має звітувати шляхом подання відповідних звітів у визначені законодавством терміни та долучати відповідні підтверджуючі документи. Такими підтверджуючими документами є касові ордери, видаткові відомості, розрахункові документи, документи за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, інші касові документи. Підтверджуючі документи подаються в оригіналі разом зі звітом про використання коштів.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

24. Розв'язуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо непідтвердження належними первинними документами операцій з отримання товару, послуг (робіт), а відповідно і неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо оцінки доказів та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати витрати та податковий кредит за такими операціями, з огляду на наступне:

24.1. позивачем не було надано договорів поставки та надання послуг, укладених з ТОВ "Строй Комплекс Груп", податкових накладних, складених ТОВ "Строй Комплекс Груп", підтверджуючих документів про оплату придбаних товарів та послуг;

24.2. не було доведено (не надано документів) використання у власній господарській діяльності придбаних товарів та послуг у контрагента ТОВ "Строй Комплекс Груп";

24.3. вироком Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 у справі №537/544/17 встановлено факт фіктивного підприємництва ТОВ "Строй Комплекс Груп";

24.4. надані позивачем первинні документи у підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "КГ "Фенікс" є неналежно оформленими, оскільки не містять ідентифікуючих реквізитів, зокрема у видаткових та товарно-транспортних накладних не зазначено прізвище, ініціали директора ТОВ "КГ "Фенікс", а у наданих копіях товарно-транспортних накладних відсутні записи у розділі "Вантажно-розвантажувальні операції" та не вказано конкретної адреси розвантаження;

24.5. не надано податкових накладних, складених ТОВ "КГ "Фенікс" на користь позивача, не надано відповідних паспортів виробника на відвантаженні позивачу партії асфальтобетонної суміші;

24.6. основним видом діяльності ТОВ "КГ "Фенікс" за КВЕД-2010 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, ТОВ "КГ "Фенікс" не проводить діяльності з виробництво асфальтобетонної суміші;

24.7. позивачем не було надано належним чином оформлених розрахункових документів, які б підтверджували сплату коштів громадянами Соколовим М.П., Звездневогою А.Є, Оганісяном А.Е. на користь третіх осіб та спростовували висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2007 №637.

25. Колегія суддів зазначає, що позивачем також не було надано і будь - яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника послуг, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ "Строй Комплекс Груп" та ТОВ "Комерційна група "Фенікс".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

27. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентами, за якими Підприємством було сформовано витрати та податковий кредит, та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених Підприємством як в позовній заяві так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в позові та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

28. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) та ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017)) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом та зібраних судом на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 9 - у редакції після 15.12.2017) доказів щодо неправомірного включено до складу витрат та податкового кредиту операції з придбання товарів, послуг (робіт) у контрагентів ТОВ "Строй Комплекс Груп" та ТОВ "Комерційна група "Фенікс", які не спричинили настання реальних правових наслідків, як не було спростовано і відсутності з боку Підприємства порушень норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

29. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2007 №637, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Приватного підприємства "ТМ-Новатор" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, п. 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ТМ-Новатор" залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі №816/1422/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду