Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №808/1771/18

адміністративне провадження №К/9901/65432/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Лазаренка М.С. від 12 червня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Божко Л.А, Лукманової О.М., Дурасової Ю.В. від 22 серпня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування заробітку позивача з 01 січня 1991 року по 31 жовтня 1995 року, на підставі довідки про заробітну плату за період роботи в ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") від 05 жовтня 2017 року № 03-06/К-542, виданої архівним управлінням Запорізької міської ради при обчисленні пенсії;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з зарахуванням заробітку з 01 січня 1991 року по 31 жовтня 1995 року, на підставі довідки про заробітну плату за період роботи в ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") від 05 жовтня 2017 року № 03-06/К-542, виданої архівним управлінням Запорізької міської ради починаючи з 01 лютого 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком. 10 жовтня 2017 року позивачем до пенсійного фонду була надана довідка про заробітну плату за період роботи з 01 жовтня 1990 року по 31 жовтня 1995 року в ТОВ фірма «АЕК», видана архівним управлінням Запорізької міської ради. Проте, при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем не взято суми заробітних плат за 1991 - 1995 роки. Після перерахунку розмір пенсії складає 1373,00 грн. Підставою відмови у врахуванні наданої позивачем інформації стосовно розміру заробітної плати в 1991 - 1995 роках став акт перевірки довідки про заробітну плату, наданої для перерахунку пенсії Архівним управлінням Запорізької міської ради, яким встановлено зайве включення сум заробітку для обчислення пенсії сум заробітної плати за період з 1991 року по 1995 роки у зв'язку з ненарахуванням на ці суми страхових внесків. Вважає, що відповідач протиправно, необґрунтовано відмовив у перерахунку пенсії

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідки про заробітну плату, яка повинна бути підтверджена первинними документами. Надана позивачем архівна довідка про заробітну плату за період 1991-1995 рік не враховуються при розрахунку пенсії, оскільки на них не нараховувались страхові внески.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 31 липня 2016 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та йому призначено пенсію за віком.

31 липня 2016 року позивачу призначена пенсія за віком із розрахунку стажу 32 роки 5 місяців 10 днів та із заробітної плати 1313,05 грн. за період з 01 липня 2000 по 30 червня 2016 року.

10 жовтня 2017 року позивачем до пенсійного органу була надана архівна довідка про заробітну плату за період роботи з 01 жовтня 1990 року по 31 жовтня 1995 в ТОВ фірма "АЕК" від 05 травня 2017 року № 03-06/К-542.

Листом від 13 жовтня 2017 року № 352/К-9 позивача повідомлено, що перерахунок пенсії буде здійснено після отримання акту перевірки довідки про заробітну плату контрольно-перевірочним відділом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

11 січня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області складено акт № 220/1 перевірки достовірності довідки про заробітну плату для розрахунку пенсії, наданої Архівним управлінням Запорізької міською радою. У зазначеному акті зроблено висновок, що за результатами перевірки архівної довідки, яка видана ОСОБА_2 та первинних документів, що підтверджують нарахування заробітної плати, встановлено зайве включення сум заробітку для обчислення пенсії сум заробітної плати за період з 1991 по 1995 рік у зв'язку з ненарахуванням на ці суми страхованих внесків.

16 лютого 2018 року Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя надано ОСОБА_2 відповідь, в якій зазначено, що відповідно до акту перевірки та заяви позивача від 06 лютого 2018 року управлінням проведено перерахунок. Розмір пенсії склав 1 373,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Відтак, враховуючи, що видана архівним управлінням Запорізької міської ради довідка від 05 травня 2017 року № 03-06/К-542 є первинним документом, то Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя протиправно при перерахунку пенсії не взято суми заробітних плат позивача за 1991 - 1995 роки.

Від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів попередніх інстанцій.

НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу; 2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності. У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 17 березня 2015 року у справа № 21-11а15 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено, нараховування страхових внесків на заробітну плату ОСОБА_2 в спірний період часу.

Крім того, суди не встановили, чи зарахований стаж роботи ОСОБА_2 в ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") до страхового стажу, оскільки тільки заробітна плата із страхового стажу до 01 липня 2000 року може братися для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку встановленому законодавством за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Судами в цій справі констатовано, що 11 січня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області складено акт № 220/1 про зайве включення для обчислення пенсії сум заробітної плати за період з 1991 по 1995 рік у зв'язку з ненарахуванням ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") на ці суми страхованих внесків.

В той же час, суди не дослідили виписки з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату ОСОБА_2 за період з 1991 по 1995 рік, що є визначальним для встановлення розміру заробітної плати для обчислення пенсії.

Судами у цій справі не надано оцінку тому факту, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, обчислюючи пенсію позивачу, розраховувало заробітну плату ОСОБА_2 за 1991 - 1995 рік, застосовуючи довідку видану на підставі особових рахунків за 1987 -1991 рік.

Враховуючи вищенаведене, касаційний суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не перевірили всі обставини справи, не навели обґрунтовані доказами та передбачені чинним законодавством підстави для відмови у задоволенні позову.

З огляду на це, колегія суддів доходить до висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду судам першої та апеляційної інстанцій треба встановити: чи зарахований пенсійним органом період роботи позивача з 1991 по 1995 рік у ТОВ фірма "АЕК" (МП "АЕК") до його страхового стажу; з`ясувати причини розходження відомостей, зокрема, в частині нарахування заробітної плати і сплати страхових внесків позивачу, що зазначені у довідці від 05 жовтня 2017 року № 03-06/К-542 та акті Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжявід 11 січня 2018 року № 220/1 шляхом дослідження документі, на підставі яких вони були складені.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В пункті 31 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№42310/04), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі "Бендерський проти України" (№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи, що справа повертається на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко