Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.10.2020 року у справі №810/690/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 810/690/17

адміністративне провадження № К/9901/42594/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року (суддя Панова Г. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (судді: Губська Л. В. (головуючий), Оксененко О. М., Парінов А. Б. ) у справі №810/690/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрсічервіс" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрсічервіс" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.11.2016 №125000013/2016/000183/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.11.2016 № 125110011/2016/00148.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, позов задоволено, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови скасовано.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.05.2016 між Товариством (покупець) та компанією-нерезидентом DingZhov LiangYou Metal Products Company Limited (продавець) було укладено контракт від № 79/к, відповідно до умов якого продавець продає позивачу товар (колючий дріт однорядний, холодноволочильний, рифлений), кількість та загальна вартість якого визначаються у специфікаціях та/або рахунках-фактурах (інвойсах). Пунктом 4.1 цього контракту сторони узгодили, що продавець постачає товар морським транспортом на умовах FOB Incoterms 2010 до Одеського морського торгівельного порту, Україна.

10.06.2016 сторони контракту уклали додаткову угоду № 3, відповідно до змісту якої було вирішено з метою створення більш комфортних умов транспортування товару внести зміни до пункту 4.1 контракту та викласти його в наступній редакції: "Продавець постачає товар морським транспортом на умовах СІF Incoterms 2010 до Одеського морського торгівельного порту, Україна".

01.09.2016 та 12.09.2016 ТОВ "НВК "Укрсічсервіс" було ввезено на територію України партію товару (дріт кручений з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі; дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодно-волочильний, рифлений; діаметр основної проволоки 2,8 мм., діаметр проволоки шипів 2 мм., з відстанню між шипами 75+/- 5мм., в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг), який був придбаний позивачем у компанії DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited Торговельна марка (DingZhou), країна виробник - Китай, на підставі контракту від 11.05.2016 № 79/к.

Митне оформлення здійснено на підставі митної декларації від 01.09.2016 №125110011/2016/009021 та від 31.10.2016 № 125110011/2016/010925.

Митну вартість товару було визначено позивачем за основним методом - за ціною контракту.

Одночасно з митною декларацією були подані наступні документи: контракт від
11.05.2016 №79/к з додатковими угодами до нього від 24.05.2016 № 1, від
04.07.2016 № 2, від 10.06.2016 № 3, від 05.07.2016 № 4; висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 10.10.2016 № 142005702-0272; (1701); інвойс від 12.07.2016 №79/к/3; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 10.09.2016 №3748; коносамент від 20.07.2016 № XNGLEG1607028; банківські платіжні документи від 16.05.2016, від 14.06.2016, від 08.07.2016, від 21.07.2016; 23.09.2016; пакувальний лист від 12.07.2016 б/н; рахунок-проформу від 05.07.2016 № LY-0130/2; виписка з бухгалтерської документації від 01.05.2016 (виписка по рахунку № НОМЕР_1); некласифікований внутрішній договір (контракт) 07.04.2016 № 343/3/2016/38; висновок ДП "Держзовнішінформ" від 19.08.2016 № ДЗІ № 112/1565; цінову інформацію від
25.08.2016 б/н; листи отримувача від 23.08.2016 № 217; 19.10.2016 №285; листи відправника від 23.08.2016 № 257; 31.08.2016 № 297; лист роз'яснення від
25.10.2016.

За результатом розгляду вказаних документів посадовою особою митного органу
31.10.2016 було встановлено, що вони не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема: згідно п.1.2 контракту кожна поставка конкретної партії товару замовляється покупцем на умовах розділу 4, що передбачає передоплату.

З метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість товару підтвердження митний орган витребував у позивача наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; інформацію біржових організацій про вартість сировини (оцинкованої сталі).

03.11.2016 уповноваженою особою декларанта на вказаний запит відповідача було до контролюючого органу надано банківські платіжні документи від 16.05.2016, від
14.06.2016, від 08.07.2016, від 21.07.2016; 23.09.2016; рахунок-проформу від
05.07.2016 № LY-0130/2; прайс-листи виробника товару від 19.08.2016 № 15/5-583.

Крім того, позивачем було повідомлено митний орган, що інші витребувані додаткові документи не можуть бути надані через їх відсутність у позивача. Разом з цим, декларант також надав роз'яснення в яких зазначив, що додатковою угодою № 3 від 10.06.2016 було внесено зміни до контракту від 11.05.2016 № 79/к згідно яких, продавець постачає товар морським транспортом на умовах СІF (Інкотермс 2010) до Одеського морського торговельного порту, Україна. Такі зміни до контракту пояснюють розбіжність в умовах поставки, що зазначені в проформі-інвойсі від 11.05.2016 № LY-0130 та в інвойсі від 05.07.2016 № 79/к/2.

За результатом перевірки митної декларації від 31.10.2016 № 125110011/2016/010925, а також інших документів наданих декларантом до митного оформлення Київською митницею ДФС 10.11.2016 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125000013/2016/000183/2. Митна вартість товарів була відкоригована відповідачем за резервним методом відповідно до цінової інформації ЄАІС ДФС України, а саме: МД від 25.08.2016 № 112050000/2016/15297.

Разом із вказаним рішенням про коригування митної вартості товару відповідачем було прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 11.11.2016 № 125110011/2016/00148.

На момент прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, товар був випущений у вільний обіг по тимчасовій митній декларації від 12.09.2016 №125110011/2016/031069.

Рішення про коригування митної вартості мотивовані тим, що в наданих документах містяться розбіжності, зокрема на останній сторінці контракту який підписаний сторонами поставлена дата 11.04.2016, а в інших документах 11.05.2016, наданий прайс-лист не можно вражати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію.

Також декларантом на вимогу митниці подано не всі додаткові документи, що не дає змоги підтвердити заявлені складові митної вартості товарів.

Митну оцінку товарів здійснено із застосуванням резервного методу.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків суду першої та апеляційної інстанції про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані позивачем документи не підтверджували заявлену митну вартість товару. Також відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані позивачем документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару.

Зокрема, зазначає, що до складу ціни товару фактично не було включено витрат на транспортування та страхування, а також не було надано документів, що підтверджують таке страхування.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Митний кодекс України та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у Митний кодекс України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у Митний кодекс України.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень Митний кодекс України.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у Митний кодекс України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митний кодекс України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митний кодекс України.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Митний кодекс України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених Митний кодекс України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

19. Судами встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

22. Судами встановлено, що додатковою угодою від 10.06.2016 № 3 до контракту від
11.05.2016 № 79/к сторони змінили умови поставки і домовились, що поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах CIF (Інкотермс 2010) до Одеського морського торговельного порту, Україна.

Таким чином, в інвойсі (комерційному рахунку-фактурі) від 12.07.2016 № 79/к/3, який виписувався після укладення сторонами контракту додаткової угоди та який є розрахунковим документом, передбачено, що поставка здійснюється на умовах CIF (Одеський морський торгівельний порт, Україна). Крім того, відомості про те, що поставка товару здійснюється на умовах CIF (Одеський морський торгівельний порт, Україна) містяться в митних деклараціях та інших документах, що стосувалися розмитнення товару.

Ціна товару на умовах поставки CIF (Інкотермс 2010) "ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ" передбачає, що обов'язок з транспортування та страхування товару покладається на продавця товару, а тому доводи митного органу про те, що до складу ціни товару фактично не було включено витрат на транспортування, а також не було надано документів, що підтверджують таке страхування є безпідставними.

23. Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

24. Суди також обґрунтовано не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на наявності розбіжностей дати зовнішнього контракту № 79/к, а саме те, що на останній сторінці тексту контракту зазначено дату укладання 11 травня 2016 року, а на сторінці контракту зазначена дата підписання 11 квітня 2016 року, оскільки вказана розбіжність не впливає на числовий показник митної вартості товару. Крім того, достовірність факту укладення зовнішньоекономічного контракту та додаткових угод до нього, а також чинності цих документів митницею під сумнів не ставилось.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

26. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 810/690/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова