ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

Київ

справа №826/11394/16

провадження №К/9901/11356/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11394/16

за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, за участі третіх осіб: Кабінету Міністрів України, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року, постановлену у складі головуючого судді - Келеберди В.І., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Троян Н.М., суддів: Бужак Н.П., Мєзенцева Є.І.,

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка В.В., за участі третіх осіб осіб: Кабінету Міністрів України, ОСОБА_3, в якому просила:

визнати дії Київського міського голови Кличка В.В., які полягають у порушенні статті 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», а саме призначення на посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 без погодження з Кабінетом Міністрів України, протиправними.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 21 вересня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, позовну заяву залишив без розгляду.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати їх рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка В. В. про визнання дій Київського міського голови Кличка В.В. протиправними щодо призначення на посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 без погодження з Кабінетом Міністрів України.

У позовній заяві зазначала, що про порушення статті 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» при призначенні ОСОБА_3 дізналася з листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 20 липня 2016 року №17-16/1499, що надійшов на запит позивача від 14 липня 2016 року №2.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із пропуску позивачем місячного строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення.

Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів і вважає їх такими, що зроблені з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частинами другою-третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення оскаржуваних судових рішень, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 цього ж Кодексу, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач оскаржує дії Київського міського голови Кличка В.В. щодо призначення на посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 з порушенням процедури призначення.

За змістом пункту 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, оскарження позивачем процедури призначення на посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 є спором з приводу прийняття громадян на публічну службу.

Розпорядженням Київського міського голови від 27 січня 2016 року № 42 ОСОБА_3 призначено першим заступником голови Київської міської державної адміністрації.

Вказане розпорядження від 27 січня 2016 року № 42 оприлюднено 27 січня 2016 року на Єдиному веб - порталі територіальної громади міста Києва. Крім того, 29 січня 2016 року на Єдиному веб - порталі територіальної громади міста Києва оприлюднено новину про призначення ОСОБА_3 першим заступником голови Київської міської державної адміністрації.

Також, 28 січня 2016 року на Єдиному веб - порталі територіальної громади міста Києва в розділі «Публічна інформація» розміщено витяг з протоколу №3 засідання Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року про не погодження призначення першим заступником голови Київської міської державної адміністрації.

Разом з тим, 26 липня 2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення на посаду першого заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 без погодження з Кабінетом Міністрів України та зазначила, що про порушене право дізналася лише з листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 20 липня 2016 року №17-16/1499.

Однак, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що вищезазначена інформація була загальнодоступною починаючи з 28 січня 2016 року та розміщена на Єдиному веб - порталі територіальної громади міста Києва в розділі «Публічна інформація».

Оскільки, розпорядження від 27 січня 2016 року № 42 та інформація про не погодження Кабінетом Міністрів України призначення ОСОБА_3 оприлюднено на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва в січні 2016 року, відтак доводи позивача щодо порушення своїх прав саме з 20 липня 2016 року є необґрунтованими.

У справі, що розглядається, позивач як під час звернення до суду, так і в апеляційній та касаційній скаргах не наводить будь-яких інших обставин і не надає відповідних доказів, які би свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом.

Таким чином, строк оскарження процедури призначення ОСОБА_3 сплив у лютому 2016 року.

Отже, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суди не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2016 року, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець