Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року

м. Київ

справа № 620/2219/19

адміністративне провадження № К/9901/36404/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (суддя Лобан Д.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (головуючий суддя Мєзенцев Є.І., судді Сорочко Є.О., Файдюк В.В.)

у справі №620/2219/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області (далі - Бобровицька міська рада), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати протиправною бездіяльність Бобровицької міської ради щодо неприйняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для реконструкції частини нежитлової будівлі "Будинок зв`язку", яка розташована на вулиці Незалежності, будинок 49 в м. Бобровиця Чернігівської області під "Інтернет-кафе";

- зобов`язати Бобровицьку міську раду надати ПАТ "Укртелеком" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, яка розташована по вулиці Незалежності, будинок 49 в м. Бобровиця Чернігівської області для реконструкції під "Інтернет-кафе".

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, позов задоволено.

3. Не погодившись з такими рішеннями Бобровицька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 вересня 2006 року ВАТ "Укртелеком" та Бобровицька міська рада Бобровицького району Чернігівської області уклали договір оренди землі, за умовами якого позивачу як орендарю було передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3722 га несільськогосподарського призначення - землі зв`язку, яка знаходиться в м. Бобровиця по вул. Незалежності, 49.

6. ПАТ "Укртелеком" є правонаступником усіх прав та обов`язків відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (п. 1.2 статуту ПАТ "Укртелеком").

7. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 11 квітня 2019 року, зареєстровано право оренди (користування) позивачем земельною ділянкою за кадастровим номером 7420610100:01:002:0124 з цільовим призначенням "для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку".

Згідно з зазначеним витягом, строк дії речового права - 49 років з дати державної реєстрації.

8. Рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Бобровицької міської ради від 21 грудня 2018 року № 483-13/VІІ позивачу надано дозвіл на розроблення детального плану територій та в його складі містобудівних умов та обмежень в межах населеного пункту м. Бобровиця для можливості реконструкції частини підвального приміщення під інтернет - кафе будівлі зв`язку ПАТ "Укртелеком" по вул. Незалежності, 49 в м. Бобровиця, відповідно до трьохстороннього договору з організацією, яка має в своєму складі осіб з відповідними кваліфікаційними сертифікатами на виконання робіт з розроблення містобудівної документації.

9. 18 червня 2019 року (вих. № 14-18/169) Чернігівська філія ПАТ "Укртелеком" звернулася до Бобровицької міської ради Чернігівської області з запитом про надання містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, для реконструкції частини нежитлової будівлі "Будинку зв`язку", яка розташована по вулиці Незалежності, будинок 49 в м.Бобровиця Чернігівської області під "інтернет-кафе".

10. 03 липня 2019 року виконавчий комітет Бобровицької міської ради прийняв рішення про відмову Чернігівській філії ПАТ "Укртелеком" у наданні вихідних даних - містобудівних умов та обмежень.

Про прийняте рішення позивача виконавчий комітет Бобровицької міської ради Чернігівської ради повідомив листом від 03 липня 2019 року вих. № 03-15/1210, в якому зазначив, що згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (розділ V частина 6), з 01 січня 2015 року неможливо надавати містобудівні умови і обмеження на територіях, де відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не розглянувши клопотання позивача про надання містобудівних умов та обмежень належним чином, адже відповідний уповноважений орган протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. Прийняття будь-якого іншого рішення, у тому числі щодо залишення заяви про надання містобудівних умов та обмежень без розгляду та повернення замовнику документів законодавством не передбачено.

12. Зобов`язуючи відповідача надати містобудівні умови та обмеження, суди застосували до спірних правовідносин принцип мовчазної згоди.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

14. Скаржник не погоджується із застосованим судами принципом мовчазної згоди, стверджує, що 10-денний строк розгляду клопотання не був порушений. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень була видана на бланку Виконавчого комітету Бобровицької міської ради за підписом голови ради з позначкою виконавця.

15. Відповідач зазначає, що наміри позивача щодо реконструкції частини підвалу не відповідають вимогам містобудівної документації місцевого рівня, а також, що частина підвалу використовується як протирадіаційне укриття.

16. У касаційній скарзі вказано, що Бобровицька міська рада рекомендувала позивачу розробити детальний план території та в його складі містобудівні умови та обмеження.

17. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів, а також стверджує, що ПАТ «Укртелеком» утримує в готовності протирадіаційне укриття, не використовує їх у господарській діяльності.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

19. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

20. У ч.2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

21. Частина 3 вказаної статті передбачає, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

22. Згідно з ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

23. За приписами п. 2.4 розділу ІІ «Порядок надання містобудівних умов та обмежень» Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений п. 2.1 цього розділу.

24. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації.

25. Відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

26. Згідно з ч. 6 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.

27. Бобровицька міська рада стверджує, що заява позивача від 18 червня 2019 року надійшла засобами поштового зв`язку та була зареєстрована 25 червня 2019 року.

28. Зважаючи на те, що ч. 6 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пов`язує початок перебігу 10-денного строку саме з дня реєстрації заяви, слід зробити висновок, що відповідач, направляючи лист з мотивацією відмови у наданні містобудівних умов та обмежень від 03 липня 2019 року, не порушив встановлений законом строк.

29. Як встановлено судами, у листі від 03 липня 2019 року вих. № 03-15/1210 Радою зазначено, що неможливо надати містобудівні умови та обмеження у зв`язку з невідповідністю намірів забудови, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Згідно з Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (розділ V частина 6), з 01 січня 2015 року неможливо надавати містобудівні умови і обмеження на територіях, де відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

30. У ч. 6 Розділу V (Прикінцеві положення) Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

31. Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

32. Згідно з ч. 3 ст. 24 вказаного Закону у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

33. Пунктом 6-1 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що дія ч. 3 та 4 ст. 24 цього Закону до 01 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

34. У постановах від 11 квітня 2018 року в справі № 803/1231/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 809/1258/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 816/1752/17 та від 16 червня 2021 року у справі № 2340/3189/18 зроблено висновок про те, що сама по собі відсутність плану зонування або детального плану території, розроблення та затвердження якого відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування, не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, оскільки таке рішення приймається виключно у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, так як і не може бути підставою для скасування уже виданих містобудівних умов та обмежень.

35. При цьому у вказаних постановах встановлювалася відповідність містобудівних умов та обмежень положенням генерального плану населеного пункту.

36. У цій справі суди взагалі не досліджували, яка містобудівна документація розроблена у м. Бобровиця Чернігівської області та чи відповідають містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, яка розташована по вулиці Незалежності, будинок 49 в м.Бобровиця, Чернігівської області для реконструкції під "інтернет-кафе", вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

37. Суди залишили без уваги посилання Бобровицької міської ради про те, що підвал позивача, який знаходиться за вказаною вище адресою, є протирадіаційним сховищем.

38. Без з`ясування вказаних обставин неможливо встановити, чи правомірна відмова Бобровицької міської ради у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, яка розташована по вулиці Незалежності , будинок 49 в м. Бобровиця, Чернігівської області для реконструкції під "інтернет-кафе", викладена у листі від 03 липня 2019 року вих. № 03-15/1210, в частині зазначення про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

39. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла до висновку, що судами попередніх інстанцій не дотримані норми процесуального права, оскільки не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення.

40. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

41. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 345 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бобровицької міської ради Бобровицького району Чернігівської області - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у справі №620/2219/19 - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя В.М. Кравчук