Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2019 року у справі №826/6147/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 826/6147/17

адміністративне провадження № К/9901/13575/19

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/6147/17

за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу, -

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Келеберди В.І.,

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів Кузьмишиної О.М., Степанюка А.Г.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 14 квітня 2017 року № 07-дц "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині оголошення йому догани.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу з огляду на те, що у ньому не зазначено жодного нормативного документу, приписи якого позивачем не було дотримано, в тому числі і не вказано які саме службові обов`язки позивач неналежно виконував під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 32013170000000044 за ознаками злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 205, частини третьої статті 209, частини першої статті 212 КК України. Крім того, відповідачем не дотримано вимог статті 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України та застосовано до відповідача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за нібито порушення ним у серпні 2015 року Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, тобто більше ніж через два роки по тому.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на правомірність оскаржуваного наказу відповідача з огляду на таке.

4.1. Зі змісту Закону України "Про прокуратуру" та Дисциплінарного статуту прокуратури України слідує, що одним з видів дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване до прокурора за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків є догана. У даному випадку таке стягнення до позивача може бути накладене Генеральним прокурором України.

4.2. Винесенню відповідачем оскаржуваного наказу передувало службове розслідування, призначене наказом Генерального прокурора України від 10 березня 2017 року № 74 за зверненням групи народних депутатів щодо можливих порушень процесуального законодавства працівниками Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за частиною третьою статті 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) стосовно службових осіб ТОВ "ЗС Авто Еліт".

4.3. Відповідно до вимог пункту 5.5 Інструкції про порядок проведення службового розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України відповідачем 30 березня 2017 року таке службове розслідування було продовжено. Висновок про наявність у діях, зокрема позивача, складу дисциплінарного проступку, за результатами цього службового розслідування затверджено відповідачем 14 квітня 2017 року. Даним висновком рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

4.4. Під час службового розслідування встановлено неналежне виконання, зокрема, позивачем своїх посадових обов`язків. Так у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року підлеглим ОСОБА_1 - ОСОБА_3 погоджено та особисто складено не менше 29 клопотань про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ЗС Авто Еліт", які знаходяться на одних і тих самих банківських рахунках. Аналогічні 7 таких клопотань складені підлеглим позивача - прокурором відділу ОСОБА_4 Однак, дані клопотання не містили відомостей про визнання протиправними та скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень стосовно ТОВ "ЗС Авто Еліт", винесених податковим органом за результатами перевірки (справа № 815/7042/16). Надалі дана обставин була підставою для скасування слідчими суддями судових рішень про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ЗС Авто Еліт". При цьому слідчі судді вказували на те, що їм не було відомо про скасування податкових-повідомлень рішень стосовно вказаного товариства. Внаслідок цього ТОВ "ЗС Авто Еліт" не мало можливості вчасно виплачувати заробітну плату та належним чином виконувати свої обов`язки перед контрагентами, що призвело до збитків та погіршення ділової репутації.

4.5. Службовим розслідуванням встановлено, що таке стало можливим внаслідок відсутності належного реагування зі сторони ОСОБА_1 , який був обізнаний про зазначені обставини. Обов`язки позивача із загального керівництва діяльністю відділу, організації та спрямування роботи прокурорів, організації ефективного та якісного процесуального керівництва у кримінальних провадженнях та інше, були визначені розподілом обов`язків, затвердженим начальником Департаменту нагляду у кримінальному провадженні, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин. Позивачем не було виконано покладені на нього обов`язки та не вжито заходів щодо припинення таких дій його підлеглих ОСОБА_3 та ОСОБА_4

4.6. Зазначеними діями, на думку судів попередніх інстанцій, позивач порушив вимоги Закону України "Про прокуратуру", статей 7, 8, 9, 16, 17 КПК України, пунктів 6.1, 6.5, 12.1, 18.1, 18.2 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні", статей 4, 5, 8, 9, 10 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, що відображено у висновку службового розслідування та у наказі від 14 квітня 2017 року. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про необґрунтованість доводів позивача про відсутність у оскаржуваному наказі вказівки на будь-який нормативно-правовий акт, який не був дотриманий позивачем.

4.7. Також суди попередній інстанцій вказали на те, що з огляду на зазначені обставини визнано підслідність та направлено кримінальні провадження №32013170000000044 та № 32017000000000054 (№32015160000000287) стосовно ТОВ "ЗС Авто Еліт" до СУ ФР ГУ ДФС України в Одеській області. Надалі одне з цих кримінальних проваджень № 32017000000000054 (№32015160000000287) було закрито у зв`язку відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 212 КК України.

4.8. Суди першої та апеляційної інстанцій, з посилання на практику Верховного Суду України, вказали на те, що оскільки податкові повідомлення рішення у справі №815/7042/16 визнані протиправними та скасовані, то і висновком податкового органу, на підставі якого винесені ці податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованим, що вказує на відсутність фактів порушення ТОВ "ЗС Авто Еліт" вимог податкового законодавства.

4.9. Посилання позивача на "Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідувані кримінальних правопорушень про ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)" в частині можливості повідомлення про підозру та направлення обвинувального акта до суду за наявності скасованих податкових повідомлень-рішень, є безпідставними, оскільки ці методичні рекомендації не враховують можливості введення суду в оману прокурором, надавши докази без вказівки на їх скасування у судовому порядку. У зв`язку з чим такі докази можуть бути визнані судом недопустимими.

4.10. Також службовим розслідуванням та під час розгляду справи у суді встановлено, що у період з 12 до 14, з 17 до 25 серпня 2015 року та 30 листопада 2016 року позивач перебував за межами України, що підтверджується повідомленням Державної прикордонної служби України від 31 березня 2017 року № 16/109. Однак у зазначений період здійснювався вхід до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за допомогою електронного ключа позивача, що є грубим порушенням Інструкції про поводження з ключовими документами і носіями, затверджену наказом заступника Генерального прокурора України від 05 листопада 2012 року. З огляду на те, що останній такий випадок мав місце 30 листопада 2016 року, відповідачем дотримано встановлений статтею 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

5. У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

6.1. Скаржник зазначає, що до дисциплінарної відповідальності його притягнуто за неналежне виконання його підлеглими посадових обов`язків. Однак, позивач не входив до складу групи прокурорів для здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадження стосовно ТОВ "ЗС Авто Еліт", тому не мав права втручатися в діяльність і впливати на рішення прокурорів як процесуальний керівник. Більше того, за таке втручання передбачена відповідальність.

6.2. Також скаржник звернув увагу на те, що постановою слідчого від 08 листопада 2016 року у кримінальних провадження стосовно ТОВ "ЗС Авто Еліт" наявні на рахунках цієї юридичної особи кошти визнано речовими доказами. Як у слідчого так і у прокурорів було достатньо правових підстав для звернення із клопотанням про арешт коштів, а саме доказів на вчинення кримінального правопорушення. Такими доказами є не лише встановлені актом податкової перевірки, а й цілий ряд інших доказів, які вказують, що юридична особа взаємодіяла з товариствами, які мали ознаки фіктивності (конвертцентром), з метою умисного ухилення від сплати податків суб`єктами господарювання реально існуючого сектору економіки.

6.3. Наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності суперечить положенням методичних рекомендацій "Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідувані кримінальних правопорушень про ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)", схвалених протоколом засідання науково-методичної ради при Національній академії прокуратури України від 27 травня 2016 року № 5 та затверджених Генеральним прокурором України. Відповідно до зазначених рекомендацій, податкове повідомлення-рішення повинно оцінюватися в порядку статті 94 КПК України та не має заздалегідь встановленої сили. А у передбачений законом випадках рішення адміністративного суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами. Суди усупереч вимогам статті 90 КАС України не надали оцінку цьому доказу та не мотивували його відхилення. Також скаржник вказав на те, що не зважаючи на скасування в судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, 06 листопада 2016 року постанову про закриття кримінального провадження № 32015160000000287 було скасовано, кримінальне провадження поновлено та об`єднано з іншим кримінальним провадження.

6.4. В порушення вимогам частини четвертої статті 87 КАС України суди попередніх інстанцій не врахували постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року у справі № 826/6471/17, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 (підлеглого позивача). Даним судовим рішенням встановлено, що він належно виконував, не порушував правил прокурорської етики тощо.

6.5. Скаржник зауважив, що судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача розглянуто без урахування висновку перевірки податковим органом ТОВ "ЗС Авто Еліт", який було витребувано судом з Державної фіскальної служби України. Зазначений доказ спростував би факти порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу України під час кримінального провадження, оскільки у ньому міститься інформація щодо взаємодії вказаної юридичної особи з фіктивними юридичними особами з метою ухилення від сплати податків. Такими діями суд апеляційної інстанції порушив право позивача на подачу та витребування доказів та припустився порушення порядку дослідження доказів.

6.6. Також судами першої та апеляційної інстанції проігнорована та обставина, що на час подій, які стали предметом перевірки і на момент притягнення його до дисциплінарної відповідальності він обіймав іншу посаду ніж зазначено у розподілі обов`язків від 12 січня 2016 року між працівниками відділу процесуального керівництва. На думку скаржника, рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на неналежних доказах.

6.7. Скаржник зауважив, що Інструкція про поводження з ключовими документами і носіями затверджена наказом заступника Генерального прокурора України від 05 листопада 2012 року, тоді як нормами пункту 7 статті 15 Закону України "Про прокуратуру", у редакції чинній на момент затвердження цієї інструкції, право видавати обов`язкові для виконання накази, розпорядження, затвердження положень віднесено до повноважень Генерального прокурора України. Однак вказану інструкцію затвердив його заступник, тобто неповноважна особа. Відтак, до позивача не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за діяння, яке не є дисциплінарним проступком бо відповідальність за нього встановлена у нечинному нормативним актом.

6.8. Окремо скаржник зазначив, що у виключних випадках, на прохання працівників відділу у період своєї відпустки чи відсутності на робочому місці з інших підстав він здійснював перегляд інформації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, однак такі дії на його думку не містять складу дисциплінарного проступку. Без нагляду ключовий носій скаржник ніколи не залишав, у позаробочий час зберігав його в сейфі, а у робочий час - у шухляді робочого столу. Скаржник вказує на те, що відповідачем пропущено встановлений статтею 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки нібито порушення порядку використання електронного ключа відбулося в серпні 2015 року, тобто більше ніж за два роки до винесення відповідачем оскаржуваного наказу. Крім того, відповідно до рапорта від 22 червня 2017 року дію електронного ключа скаржнику було поновлено.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоус О.В., Стрелець Т.Г. від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

8. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 796/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І.Л., (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14) що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23 червня 2020 року, закінчено підготовчі дії та призначено зазначену касаційну скаргу до розгляду у попереднє судове засідання відповідно до вимог частини першої статті 343 КАС України.

Позиція інших учасників справи

10. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій він посилаюсь на вірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Установлені судами фактичні обставини справи

11. На час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника управління - начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержання законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України.

12. До Генеральної прокуратури України 15 лютого 2017 року надійшло звернення групи народних депутатів України щодо незаконних дій посадових осіб Генеральної прокуратури України до регіонального представника AUDI в Україні, зокрема, можливих порушень вимог кримінального процесуального законодавства працівниками Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за частиною третьою статті 212 КК України стосовно службових осіб ТОВ "ЗС Авто Еліт" (том І а.с. 39-43).

13. З метою перевірки зазначеної інформації наказом Генерального прокурора України від 10 березня 2017 року № 74 призначено службове розслідування. Утворено відповідну комісію, якій доручено проведення такого службового розслідування у строк до 10 квітня 2017 року ( том І а.с. 37-38).

14. Строк службового розслідування 30 березня 2017 року продовжено Генеральним прокурором України до 10 травня 2017 року відповідно до вимог пункту 5.5. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, яку затверджено наказом Генерального прокурора України 24 вересня 2014 року № 104.

15. На виконання зазначених наказів Генерального прокурора України, зокрема, стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок про наявність в їх діях дисциплінарного проступку, який затверджено 14 квітня 2017 року Генеральним прокурором України (том І а.с. 46-55).

16. Під час службового розслідування встановлено, що СУФРГУ ДФС в Одеській області розслідувалося кримінальне провадження № 32015160000000287 за частиною третою статті 212 КК України щодо ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах (на суму 3,5 мільйонів гривень) посадовими особами ТОВ " 3С Авто Еліт".

17. Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань був акт ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеські області від 20 липня 2015 року "Про результати документальної планової перевірки ТОВ " 3С Авто Еліт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року.

18. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року у справі № 815/7042/16, яка набрала законної сили 11 травня 2016 року, що порушення податкового законодавства ТОВ "3С Авто Еліт", викладені в акті перевірки від 20 липня 2017 року не доведено, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цього акту - скасовано.

19. Враховуючи дане рішення суду, а також інші обставини, 13 квітня 2016 року кримінальне провадження було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України (за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення).

20. Надалі, з ініціативи працівника очолюваного позивачем відділу Генеральної прокуратури України, ОСОБА_3 зазначене кримінальне провадження було витребувано до Генеральної прокуратури України, де 01 листопада 2016 року постанову про закриття кримінального провадження скасовано та 03 листопада 2016 року його об`єднано з іншим кримінальним провадженням № 32013170000000044, у якому ОСОБА_3 був старшим групи прокурорів.

21. В межах кримінального провадження № 32013170000000044, слідчим 08 листопада 2016 року винесено постанову про визнання речовими доказами грошових коштів, які перебувають на рахунках ТОВ "3С Авто Еліт" у декількох банківських установах. Основою підставою її прийняття, був акт перевірки ДПІ в Овідіопольському району ГУ ДФС в Одеські області від 20 липня 2015 року.

22. Працівник очолюваного позивачем відділу - ОСОБА_3 протягом періоду з листопада 2016 року до лютого 2017 року, за умови, що жодній особі ТОВ " 3С Авто Еліт" про підозру повідомлено не було, особисто підготував та погодив не менше 29 клопотань про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "3С Авто Еліт", які знаходяться на одних і тих самих банківських рахунках, які були направлені для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва та Оболонського районних судів міста Києва.

23. У 27 з таких клопотань інформацію про скасування податкових повідомлень-рішень і визнання висновків акту необґрунтованими зазначено не було. Аналогічні 7 клопотань погоджено іншим підлеглим позивача - прокурором відділу ОСОБА_4

24. За результатами судового розгляду у задоволенні 17 таких клопотань відмовлено, 11 клопотань задоволено, а 1 клопотання повернуто за заявою ОСОБА_3 . Наразі 9 ухвал слідчих суддів, з 11 якими задоволено клопотання про накладення арешту на кошти ТОВ "3С Авто Еліт", скасовано за скаргами ТОВ "3С Авто Еліт". Підставою для скасування таких судових рішень була відсутність інформації про скасування податкових повідомлень-рішень у справі № 815/7042/16.

25. Зокрема, ухвалами слідчих суддів від 24 листопада 2016 року у справі №761/41123/16-к, від 01 грудня 2016 року у справі №761/41125/16-к, від 01 грудня 2016 року у справі № 761/41125/16-к, від 02 грудня 2016 у справі № 761/41129/16-к та іншими, скасовано накладені за такими клопотаннями арешти на рахунки ТОВ "3С Авто Еліт" з тих підстав, що суддям не було відомо про ухвалення Одеським окружним адміністративним судом 12 лютого 2016 року у справі № 815/7042/16 постанови про скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили і є обов`язковою для виконання (том І а.с. 111-158).

26. ОСОБА_3 , який працював в очолюваному позивачем відділу Генеральної прокуратури України, про вказані обставини, а також про скасування арештів вказаними рішеннями суддів достовірно було відомо, однак він продовжував погоджувати клопотання про накладення арешту на рахунки ТОВ " 3С Авто Еліт" без зазначення інформації про скасування податкових повідомлень-рішень у справі №815/7042/16 та будучи присутнім у судових засіданнях під час розгляду таких клопотань приховував зазначену інформацію.

27. Також встановлено, що листом Державної фіскальної служби України від 05 серпня 2016 року № 26722/7/99-99-23-01-17, направленим на адресу Генеральної прокуратури України, вказано на безпідставне тривале розслідування зазначених вище кримінальних проваджень, розпочатих за актами податкових перевірок, по яких податкові повідомлення-рішення скасовано в судовому порядку, а інші докази порушення податкового законодавства відсутні, що призводить до невиправдної тяганини, намагання слідчих здобути додаткові докази і як результат до тиску на платників податків з боку слідчих підрозділів ( том І а.с. 159-160).

28. Службовим розслідуванням також встановлено, що з особистого електронного ключа ОСОБА_1 здійснювалися входи до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12-14, 17-25 серпня 2015 і 30 листопада 2016 року, тобто у час, коли позивач за інформацією Державної прикордонної служби від 31 березня 2017 №16/109, перебував у Турецькій Республіці (2015 рік) та Королівстві Нідерланди (2016 рік).

29. З урахуванням викладеного, наказом Генерального прокурора України від 14 квітня 2017 року № 07-дц за неналежне виконання службових обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оголошено догану.

30. Не погоджуючись із зазначеним наказом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права й акти їх застосування

31. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України "Про прокуратуру" 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII).

32. Відповідно до статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

33. Статтею 1 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-XII визначено, що відповідно до Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України та підлеглі йому прокурори здійснюють вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів. Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорів і слідчих прокуратури (в редакції станом на 15 липня 2015 року, далі - Дисциплінарний статут).

34. Працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

35. Статтею 8 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

36. Стаття 9 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарними стягненнями є: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

37. Частинами першою та другою статті 10 Дисциплінарного статуту встановлено, що Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.

38. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з`ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

39. Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.

40. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України (стаття 13 Дисциплінарного статуту).

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

41. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).

42. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

43. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.

44. Згідно з нормою частини четвертою статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

45. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

46. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

47. Предметом спору у даній справі є протиправність наказ Генерального прокурора України від 14 квітня 2017 року № 07-дц про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є висновок службового розслідування, яким встановлено, що позивач перебуваючи на посаді заступника керівника управління - начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності неналежно виконував свої посадові обов`язки та не вжив будь-яких заходів щодо припинення незаконних дій його підлеглих ОСОБА_3 та ОСОБА_4

49. Такі дії полягли у погодженні під час здійснення кримінального провадження стосовно посадових осіб ТОВ "3С Авто Еліт" клопотань про накладення арешту на кошти, розміщені на одних і тих же рахунках цього товариства, без зазначення необхідної для розгляду цього питання інформації.

50. У зазначених клопотаннях не було вказано про скасування у судовому порядку податкових повідомлень-рішень, винесених ДПІ в Овідіопольському району ГУ ДФС в Одеські області на підставі акту від 20 липня 2015 року "Про результати документальної планової перевірки ТОВ "3С Авто Еліт". Даний був підставою для порушення кримінального провадження № 32015160000000287 стосовно ТОВ "3С Авто Еліт".

51. Внаслідок таких дій слідчими суддями за клопотаннями ТОВ "3С Авто Еліт" ухвали про накладення арешту на кошти цього товариства були скасовані з тих підстав, що суду не була відмова інформація про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Зазначене підтверджується наявними у справі копіями ухвал слідчих суддів.

52. Під час службового розслідування також встановлено, що з особистого електронного ключа ОСОБА_1 у час перебування його за межами України 12-14, 17-25 серпня 2015 і 30 листопада 2016 року здійснювався вхід до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Вказане свідчить про недотримання позивачем вимог Інструкції про порядок надання доступу до відомостей інформаційної системи "Єдиний реєстр досудових розслідувань", затвердженого наказом Генерального прокурора України від 14 вересня 2016 року № 336.

53. Перелічені дії є порушенням Закону України "Про прокуратуру", статей 7, 8, 9, 16, 17 КПК України, пунктів 6.1, 6.5, 12.1, 18.1, 18.2 наказу Генерального прокурора України від 19 грудня 2012 року № 4гн "Про організацію Діяльності прокурорів у кримінальному провадженні", статей 4, 5, 8, 9, 10 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, що відображено у висновку службового розслідування та у наказі від 14 квітня 2017 року.

54. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

55. Доводи касаційної скарги про те, що позивач не входив до групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво у кримінальному провадженні стосовно посадових осіб ТОВ " 3С Авто Еліт", та не міг впливати на прийняття ними рішень про погодження клопотань на накладенні арешту на кошти цього товариства Верховний Суд відхиляє.

56. Відповідно до розподілу обов`язків, копія якого наявна в матеріалах справи (том І а.с. 166-173), ОСОБА_1 , зокрема, здійснював керівництво відділом, який очолює, організовував, спрямовував та контролював роботу прокурорів, організовував ефективне та якісне процесуальне керівництво.

57. Доводи касаційної скарги про те, що скаржник на час застосування до нього дисциплінарного стягнення обіймав іншу посаду є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи. Тому їх слід відхилити.

58. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про наявність ряду інших підстав, крім встановлених податковим органом в акті перевірки, для звернення до суду з клопотанням про накладення решту на кошти ТОВ "ЗС Авто Еліт". Адже під час службового розслідування встановлено, що ухвали слідчих суддів про накладення арештів на кошти цього товариства були скасовані з огляду на неповідомлення суду інформації про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту від 20 липня 2015 року "Про результати документальної планової перевірки ТОВ " 3С Авто Еліт".

59. Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства, а саме розгляд справи без врахування висновку перевірки податковим органом ТОВ "ЗС Авто Еліт" є необґрунтованими. У матеріалах даної справи наявна копія постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року про задоволення адміністративного позову ТОВ «ЗС АВТО ЕЛІТ» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області у справі № 815/7042/15 та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06 серпня 2015 року № 0001262204 та № 0001272204.

60. Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції досліджено зазначену постанову суду та надано відповідну оцінку викладеним у ній обставинам.

61. Необґрунтованими на думку Верховного Суду є доводи касаційної скарги про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій результатів судового розгляду справи № 826/6471/17, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 , визнання протиправним та скасування наказ Генерального прокурора України № 07-дц від 14 квітня 2017 року в частині застосування до нього заходів матеріального впливу. Адже крім зазначеного, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є також неналежний контроль за роботою підлеглого ОСОБА_3

62. Слід відхилити також доводи касаційної скарги про пропуск відповідачем встановленого статтею 12 Дисциплінарного статуту строку притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності. Порушення скаржником Інструкції щодо поводження з ключовими документами і носіями, затвердженого заступником Генерального прокурора України від 05 листопада 2012 року, мало місце не лише у 2015 року, а 30 листопада 2016 року. Оскільки наказ про притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності відповідачем винесено 14 квітня 2017 року, строк визначений статтею 12 Дисциплінарного статуту відповідачем не порушено.

63. При цьому доводи скаржника про відсутність у заступника Генерального прокурора України повноважень щодо затвердження будь-яких інструкцій Верховний Суд відхиляє. Питання наявності чи відсутності у заступника Генерального прокурора України таких повноважень не є предметом судового контролю у даній справі, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання протиправним та скасування вищевказаного наказу з таких підстав. За таких обставин вказані доводи також слід відхилити.

64. Крім того, Верховний Суд зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Окружний адміністративний суд міста Києва від 19 грудня 2017 року у справі № 826/6148/17, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 про скасування наказу Генерального прокурора України № 07-дц від 14 квітня 2017 року в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

65. Підставою для винесення такого наказу було неналежне виконання ОСОБА_3 службових обов`язків, грубе порушення правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури позивачу оголошено догану. Зазначені порушення полягали у тому, що ОСОБА_3 протягом листопада 2016 - лютого 2017 року за умови, що жодній особі ТОВ « 3С Авто Еліт» про підозру повідомлено не було, особисто підготував та погодив численні клопотання слідчого ДФС про накладення арешту на грошові кошти цього товариства до слідчих суддів.

66. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду справи № 826/6148/17, дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Генерального прокурора України № 07-дц від 14 квітня 2017 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 у вигляді догани, відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, даний наказ прийнятий обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування цього наказу у означеній частині не підлягають задоволенню.

67. За результатами касаційного провадження постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 826/6148/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року залишено без змін.

68. Інші доводи касаційної скарги зводяться на незгоди відповідача із правовою оцінкою судами обставин справи.

69. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

70. Доводи та аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

71. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

72. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

73. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

74. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду апеляційної інстанцій відсутні.

75. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

76. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

77. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов