Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2019 року

Київ

справа №806/2121/16

адміністративне провадження №К/9901/20572/18, К/9901/20574/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії за касаційними скаргами Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду (у складі колегії суддів Гуріна Д.М., Сичової О.П., Токаревої М.С.) від 16 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Моніча Б.С., Жизневської А.В., Котік Т.С.) від 30 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадіслання інформації до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зміни у грошовому забезпечені для здійснення перерахунку пенсії відносно ОСОБА_2 протиправною;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області інформацію про наявність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 1 січня 2016 року, а саме про зміни у грошовому забезпеченні для здійснення перерахунку пенсії;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення перерахунку ОСОБА_2 пенсії з 1 січня 2016 року протиправною;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XIII від 09.04.1992 року, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" і №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 9 березня 2006 року №268", починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є пенсіонером із числа працівників органів внутрішніх справ України та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, призначену відповідно до статей 12, 13 Закону №2262-XIII. Вважає, що законодавством йому гарантоване право на перерахунок пенсії у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 встановлено грошове забезпечення поліцейських, що надає йому право на перерахунок пенсії. Звернувшись до Міністерства внутрішніх справ України з проханням повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про наявність підстав для перерахунку пенсії, позивач отримав відмову, яку вважає протиправною. Крім того позивач також звертався із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про прийняття рішення про перерахунок пенсії згідно з правовими нормами, які вступили у законну силу, у задоволенні вказаної заяви позивачу також було відмовлено.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України надіслати інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити повністю.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII, як звільнений з органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

12 вересня 2016 року позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про направлення до органів Пенсійного фонду України інформації про зміну грошового забезпечення на підставі прийнятих Верховною Радою України: Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію", доповнень до статей 43 та 63 Закону №2262-ХІІ, внесеними Законом України від 23 грудня 201-5 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та члени їхніх сімей" і Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988).

Листом від 10 жовтня 2016 року Міністерство внутрішніх справ відмовило ОСОБА_2 в направленні такої інформації, мотивуючи тим, що постанова Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року набрала чинності 02.12.2015 року, тобто до прийняття і набрання чинності Законом України від 23.12.2015 року №900-VIII, а тому указана постанова не породжує підстав для проведення перерахунку пенсій особам з числа колишніх працівників міліції.

Крім того, 12 вересня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про прийняття рішення про перерахунок його пенсії згідно правових норм, які вступили у законну силу.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 21 вересня 2016 року повідомило позивача про те, що підстав для здійснення йому перерахунку пенсії не має, оскільки не надходило інформації про підстави проведення перерахунку пенсії.

Вважаючи незаконною зазначену бездіяльність відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії, а тому Міністерство внутрішніх справ України допустило протиправну бездіяльність, яка полягає у не направленні Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсії позивачеві. Щодо позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області стосовно визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, суди дійшли висновку, що вони є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області ще не виникли правовідносини щодо призначення пенсії через відсутність необхідних документів для її призначення.

В обґрунтування касаційної скарги Міністерство внутрішніх справ України зокрема зазначає, що згідно Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, на міністерство покладено обов'язок щодо повідомлення Пенсійного фонду України про зміни грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, а тому Міністерство внутрішніх справ України не зобов'язано надсилати до Пенсійного фонду України інформацію щодо необхідності перерахунку пенсії персоніфіковано конкретним особам. Крім того, відповідач вказує на те, що Міністерство внутрішніх справ України листом від 03 лютого 2017 року № 1461/05/22-2017 вже проінформувало Пенсійний фонд України про наявність підстав для перерахунку пенсії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Свою касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обґрунтовує тим, що постанова Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року не може бути підставою для перерахунку пенсії колишнім працівникам територіальних органів МВС України.

Від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у яких вказується на безпідставність вимог скарги та законність оскаржуваних рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційних скаргах мотиви скаржників є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України №2262-XIII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених для поліцейських.

Статтю 63 Закону №2262-XII доповнено вказаною частиною згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900-VIII, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 29.12.2015).

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Відтак, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.

Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Згідно пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Отже, Порядком №45 передбачено, що Міністерство внутрішніх справ України повідомляє Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій. В свою чергу, Пенсійний фонд України повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у відповідача обов'язку надіслати до Пенсійного фонду України повідомлення про зміни в грошовому забезпеченні співробітників Міністерства внутрішніх справи України для перерахунку пенсій.

Доводи касаційної скарги щодо повідомлення Міністерством внутрішніх справ України листом від 03.02.2017 за вих. № 1461/05/22-2017 Пенсійний фонд України про наявність підстав для перерахунку пенсії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не можуть бути враховані судом при розгляді справи в касаційному порядку у відповідності до норм частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки при вирішенні даного спору в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем обставини щодо надіслання Міністерством внутрішніх справ України листа від 03.02.2017 за вих. № 1461/05/22-2017 до Пенсійного фонду України повідомлено не було, правомірність бездіяльності не доведено, а рішення судами попередніх інстанцій було винесено на підставі наявних у справі доказів, наданих сторонами, Верховний Суд не приймає до розгляду зазначену обставину.

Аналогічного правового висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 11 вересня 2018 (справа №817/1791/16), 03 квітня 2019 року ( справа №287/186/16-а).

Крім цього, як встановлено судами, як на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, так і на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не отримувало довідку із зазначенням розмірів відповідних виплат, на основі яких і може бути здійснений перерахунок пенсії позивачу.

Колегія суддів зазначає, що згідно вищевказаних норм Порядку №45 без отримання належної довідки, виданої відповідним органом МВС у Головного управління Пенсійного фонду України відсутні підстави та повноваження для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 20 березня 2018 року (справа №636/662/17) та постанові.

Колегія суддів відмічає, що оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ, тому покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного фонду України діяти не у відповідності до Порядку, зокрема, після звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, самостійно звернутися до МВС або підрозділів, якими керує це Міністерство, з вимогами надати дані для розрахунку нового розміру пенсії, означало б спонукання до виходу за межі своїх повноважень.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

У даній справі доводи касаційних скарг не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

У них також не наведено інших аргументів, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, внаслідок чого касаційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко