Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.09.2019 року у справі №440/4599/18
Постанова КАС ВП від 23.01.2023 року у справі №440/4599/18
Постанова КАС ВП від 23.01.2023 року у справі №440/4599/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року

м. Київ

справа №440/4599/18

адміністративне провадження № К/9901/24966/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 (головуючий суддя: Гуцал М.І., судді: Донець Л.О., Бенедик А.П.) у справі №440/4599/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У грудні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або позивачка) звернулася з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області або відповідач), в якому просила визнати протиправними і скасувати постанови від 13.04.2018 №№ 28-31, від 05.06.2018 №№ 51-59 про накладення штрафних санкцій.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2023 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання плану перевірок з ринкового нагляду ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області на І-й квартал 2018 року, відповідно до наказу від 28.02.2018 №260-ОД, направлення від 28.02.2018 №26, посадовими особами відповідача проведено планову перевірку характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 .

Проведеною перевіркою встановлено реалізацію продукції, що не відповідає встановленим вимогам, а саме: не зазначено номер партії, серійний номер партії, серійний номер чи номер моделі або інший елемент, що дає змогу ідентифікувати продукцію; не зазначено найменування імпортера, зареєстрованої марки (знаку для товарів і послуг) та адреси, відсутня інструкція до продукції та інформація про безпечність, які складені згідно з вимогами законодавства про мови, на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам; відсутня інформація про виробника та імпортера продукції, зареєстрованої торговельної марки (знак для товарів і послуг) та їх контактної поштової адреси, відсутня інформація до продукції та інформація про безпечність, складена згідно з вимогами законодавства про мови, не зазначено тип, номер партії чи номер моделі або інший елемент який дає змогу ідентифікувати продукцію, а також на продукцію не нанесено знак відповідності технічним регламентам.

Також перевіряючими констатовано, що документів, які дають можливість встановити постачальника, імпортера та/чи виробника продукції (іграшок), у ході перевірки надано не було.

За висновками перевіряючих, наведене є порушенням вимог статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 9, 11, 18, 19, 25, 34, 44, 45, 52 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515 «Про затвердження Технічного регламенту безпечності іграшок», пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення».

Зазначені вище порушення зафіксовані у акті перевірки характеристик продукції від 28.03.2018.

З огляду на відсутність суб`єкта господарювання на об`єкті перевірки та відмову її працівників взяти участь у перевірці і надати будь-які пояснення, копія акту перевірки була надіслана позивачці разом із супровідним листом від 30.03.2018 вих. №01-27/1772, одночасно з проектами рішень про вжиття обмежувальних корегувальних заходів та пропозицією в 10-денний термін з дня одержання проектів надати документи, що дають змогу відстежити походження продукції та її подальший обіг, а також пояснення, заперечення щодо проекту рішень.

На підтвердження вручення ФОП ОСОБА_1 листа вих. №01-27/1772 від 30.03.2018 з додатками, відповідач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600002198434, згідно із яким документи отримані позивачкою 02.04.2019.

Зважаючи на те, що в зазначений термін позивач не надала пояснення, заперечення та інформацію про вжиття заходів, спрямованих на усунення невідповідності продукції, 13.04.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області були прийняті рішення №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, якими ФОП ОСОБА_1 , відповідно до статей 29, 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», тимчасово заборонено надання продукції на ринку шляхом зняття із реалізації до приведення у відповідність із встановленими вимогами іграшок для дітей.

Одночасно із цим, 13.04.2018 відповідачем були винесені постанови №№ 28-31 про накладення штрафних санкцій, на підставі яких до позивачки застосовані фінансові санкції у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн) за кожне порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині введення в обіг продукції, що не відповідає вимогам статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктів 44, 45, 52 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №515, пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення».

Копії прийнятих рішень та постанов від 13.04.2018 було направлено позивачці листом від 16.04.2018 вих. №01-27/2183, в якому ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомило суб`єкта господарювання, що підставою для прийняття постанов про притягнення до відповідальності слугувало ненадання документів, запитуваних листом від 30.03.2018 (отриманим 02.04.2018), про походження продукції, що зумовило визначення позивача особою, яка ввела продукцію в обіг. Також, позивачку було зобов`язано надати інформацію про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

На підтвердження надіслання та вручення ФОП ОСОБА_1 рішень від 13.04.2018 №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, постанов від 13.04.2018 №№ 28-31 про накладення штрафних санкцій та листа від 16.04.2018 вих. №01-27/2183, відповідач надав копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №360000262483, згідно із яким документи отримані 20.04.2018.

Зважаючи на відсутність повідомлень з боку позивачки про вжиті обмежувальні (корегувальні) заходи, 15.05.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області було видано наказ №930-ОД «Про перевірку стану виконання рішення», яким доручено посадовим особам управління захисту споживачів Головного управління провести перевірку стану виконання ФОП ОСОБА_1 рішень від 13.04.2018 №№156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у зв`язку із чим видані направлення №55 на проведення виїзної перевірки.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 25.05.2018 №000001, у якому зафіксовані факти невиконання позивачкою рішень від 13.04.2018 №№ 156-158, 162-167. Окрім працівників відповідача, участь у проведенні перевірки також брав поліцейський роти №4 батальйону УПП м. Кременчук, підпис якого міститься в акті перевірки. Саме за участі поліцейського було складено акт відмови працівників позивачки від підпису від 25.05.2018, в якому констатовано відмову від підпису в акті перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних заходів. Особистої участі позивачка у проведенні перевірки не приймала.

На підставі висновків акту перевірки, 05.06.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області складено постанови №№ 51-59, якими до ФОП ОСОБА_1 за кожне порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.2018 №№ 156-158, 162-167 застосовано штрафні санкції у розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн), які були надіслані позивачці цінним листом 05.06.2018 та отримані - 08.06.2018.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що до неї протиправно застосовані фінансові санкції за введення в обіг продукції без дотримання вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки остання, у розумінні названого закону, є розповсюджувачем відповідної продукції, а не особою, яка ввела продукцію в обіг. На підтвердження доводів про придбання товарів (іграшки дитячі), позивачка надала до суду первинні документи бухгалтерської звітності.

Також позивачка вказує, що вона не отримувала рішень ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 13.04.2018 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у зв`язку з чим застосування до неї фінансових санкцій за їх невиконання є передчасним.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що оскаржувані рішення є правомірними та обґрунтованими, позаяк ФОП ОСОБА_1 у ході проведення перевірки не надала жодних документів, що давали б змогу встановити постачальника, імпортера та/або виробника продукції (іграшок), а факт вручення позивачці рішень від 13.04.2018 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згодом відповідач подав до суду додаткові письмові пояснення, у яких зазначив, що надані позивачкою разом із позовною заявою накладні від 19.12.2016 та 01.06.2017 раніше не подавалися, що свідчить про бездіяльність ФОП ОСОБА_1 в частині надання документів про придбання товарів. Додатково відповідач звернув увагу на те, що 29.12.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку характеристик продукції у приміщенні магазину « NYF », у якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , 28.03.2019 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області проведено без участі суб`єкта господарювання. Зазначені обставини підтвердив допитаний у суді першої інстанції в якості свідка - заступник начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів - державний інспектор ОСОБА_4

За таких обставин, суд першої інстанцій дійшов висновку, що проведення перевірки без участі суб`єкта господарювання або уповноваженого ним представника є порушенням вимог частини п`ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Щодо посилань представника відповідача на те, що акт перевірки характеристик продукції від 28.03.2018 №000017 надісланий ФОП ОСОБА_1 поштою 30.03.2018 через поштове відділення №36000, суд зазначив, що надана відповідачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600002198434 не дає змоги встановити вміст поштового відправлення, а тому не приймається судом у якості належного та достовірного доказу. Інші докази вручення позивачу примірника акта від 28.03.2018 №000017 у матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим суд констатував недоведеність відповідачем факту вручення ФОП ОСОБА_1 акта перевірки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка не ознайомлена з результатами перевірки.

Вирішуючи питання правомірності притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності згідно із постановами від 13.04.2018 №№28-31 за введення в обіг продукції, що не відповідає вимогам Закону №2735-VI та Технічного регламенту безпечності іграшок, суд першої інстанції констатував, що введенням в обіг продукції вважається її надання на ринку України в перший раз.

З наданих до суду позивачкою доказів (видаткових накладних від 19.12.1016 №164 та від 01.06.2017 №0000025; рахунків на оплату від 19.12.2016 №164 та від 01.06.2017 №0000025), суд першої інстанції встановив, що ФОП ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років придбала у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 дитячі іграшки для їх подальшої реалізації. Зважаючи на доведеність позивачкою фактів придбання іграшок на території України після їх введення в обіг іншими суб`єктами господарювання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій за введення в обіг продукції без дотримання вимог Закону №2735-VI та Технічного регламенту безпечності іграшок.

Відхиляючи доводи відповідача про ненадання позивачкою до перевірки документів, що підтверджують придбання нею продукції для подальшої реалізації, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області не доведено факт обізнаності суб`єкта господарювання про необхідність подання цих документів. За висновками місцевого суду, надана відповідачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600002198434 не дає змоги встановити вміст поштового відправлення.

Оцінюючі правомірність застосування до позивачки штрафних санкцій на підставі постанов від 05.06.2018 №51-59 за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.18 №№ 156-158, 162-167, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів вручення суб`єкту господарювання цих рішень. За висновками місцевого суду, надана відповідачем в підтвердження вручення позивачці рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.18 №№ 156-158, 162-167 копія рекомендованого повідомлення №3962102838235 не дає змоги встановити вміст поштового відправлення.

Апеляційний суд не погодився із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

За висновками апеляційного суду, перевірка проведена із додержанням встановленої законодавцем процедури, зокрема, на підставі належним чином оформлених наказів на проведення перевірки та направлень, а також завчасного повідомлення суб`єкта господарювання про запланований захід контролю, що підтверджується документально. Суд апеляційної інстанції в контексті встановлених обставин у справі констатував, що відсутність суб`єкта господарювання чи його представника на час проведення перевірки, зважаючи на завчасне повідомлення про час та місце, предмет її проведення, не може нівелювати правомірність її проведення та результати щодо виявлених порушень законодавства.

Апеляційний суд констатував, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

З посиланням на положення частини сьомої статті 8 Закону № 2735-ІV апеляційний суд зазначив, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Відтак, зважаючи на те, що позивачкою на вимогу контролюючих органів не було надано жодних підтверджуючих документів про походження товару (накладні на поставлення товару тощо), то саме ФОП ОСОБА_1 вважається такою, що ввела в обіг спірний товар. За таких обставин, суд апеляційний суд визнав позивачку суб`єктом правопорушення, передбаченого нормами Закону № 2735-VI, з огляду на що притягнення до відповідальності на підставі постанов від 13.04.2018 №№28-31 є обґрунтованим.

Доводи позивачки про придбання товару, який не відповідає вимогам Технічного регламенту №1067, у 2016-2017 роках у ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , на підтвердження чого лише під час судового розгляду були надані копії видаткових накладних від 19.12.2016 №164 та від 01.06.2017 №0000025, а також рахунки на оплату від 19.12.2016 №164 та від 1.06.2017 №0000025, за висновками апеляційного суду, не можуть вплинути на правомірність визначення відповідачем на час прийняття оскаржених рішень та постанов позивача як особи, що ввела цю продукцію в обіг. В контексті наведеного, апеляційний суд звернув увагу на відсутність належних та допустимих доказів реальності виконання господарських операцій за такими документами первинного бухгалтерського обліку (на спростування ймовірності складання таких документів минулою датою), зокрема, щодо фактичного перерахування коштів, транспортування, придбання саме такої, а не аналогічної продукції, виявленої у позивачки.

З наданих відповідачем розрахункових документів суд апеляційної інстанції встановив факт надіслання на адресу позивачки засобами поштового зв`язку результатів перевірки, які були отримані ФОП ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції констатував відповідність надіслання поштової кореспонденції Правилам поштового надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Також на підставі показів свідка - ОСОБА_4 апеляційний суд з`ясував, що посадові особи, окрім поштового зв`язку, намагалися зв`язатися із позивачкою іншими засобами комунікації, в тому числі за допомогою телефонного зв`язку.

Суд апеляційної інстанції також оцінив лист позивачки, отриманий відповідачем 31.07.2018 за вх. №16, у якому ФОП ОСОБА_1 особисто повідомляла про те, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.18 №№ 156-158, 162-167 були отримані нею наприкінці квітня 2018 року та виконані в повному обсязі. Зазначене спростовує твердження суду першої інстанції про неотримання позивачкою вказаних рішень.

Проте, за наслідками проведення перевірки щодо виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних заходів, посадовими особами відповідача встановлено факт знаходження на реалізації продукції, відносно якої були прийнято такі рішення шляхом зняття її з реалізації. Натомість належних та допустимих доказів на спростування встановлених у ході проведеної 25.05.2018 року перевірки обставин позивачкою не надано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість притягнення ФОП ОСОБА_1 до фінансової відповідальності за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.2018 №№ 156-158, 162-167. Розмір штрафних санкцій визначений у мінімально можливій сумі - 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян = 25500 грн (17 грн х 1500) за кожне правопорушення.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Скаржниця стверджує, що вона є розповсюджувачем продукції, а не особою, яка ввела продукцію в обіг. Відтак, притягнення її до відповідальності на підставі пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону № 2735-VI є незаконним. Також зазначає, що законодавцем регламентовано право суб`єкта господарювання бути присутнім під час здійснення заходу контролю, проте перевірка та оформлення результатів здійснені за її відсутності. Наполягає, що з результатами перевірки позивачка не ознайомлена. Також скаржниця наполягає, що притягнення її до відповідальності за невиконання кожного окремо рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.18 №№ 156-158, 162-167 суперечить положенням статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення. Стверджує, що позивачку притягнуто до відповідальності на підставі та у межах визначених законом повноважень.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення №667, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Підпунктом 4 пункту 3 Положення №667 передбачено, що одним із основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.

Згідно із підпунктом 7 пункту 4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду: проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування); приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживає у порядку, визначеному законом, заходів до притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні встановлених вимог.

Відповідно до пункту 7 Положення №667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» утворено ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України №2735-VI від 02.12.2010 «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI).

Відповідно до статті 3 Закону №2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно із абз. 8 статті 1 Закону №2735-ІV державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина перша статті 4 Закону № 2735-ІV).

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону № 2735-ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Законом №2735-ІV встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначений в статті 23 цього закону.

Цією нормою передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Отже цією нормою імперативно визначено, що проведення перевірок характеристик продукції здійснюється посадовими особами органів ринкового нагляду з урахуванням положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Статтею 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Апеляційний суд встановив, що відповідачем на адресу позивачки було надіслано повідомлення від 19.02.2018 №01-27/858 про проведення у період з 27 по 28 березня 2018 року планового заходу (перевірки) характеристик продукції за адресою провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Позивачка відреагувала на зазначене повідомлення шляхом надіслання відповідачу листа вх.№6 від 21.03.2018, у якому висловила заперечення щодо наявності підстав для проведення планового заходу. У цьому листі позивачка також вказала про те, що повідомлення від 19.02.2018 №01-27/858 про проведення планового заходу (перевірки) характеристик продукції отримано нею наприкінці лютого 2018 року.

В контексті спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що реалізація права суб`єкта господарювання бути присутнім під час здійснення перевірки характеристик продукції безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення такої.

У спірному випадку, відповідач вжив достатніх заходів щодо забезпечення участі представника позивача у перевірці.

Зважаючи на факт отримання позивачкою повідомлення про проведення перевірки 27-28 березня 2018 року, 28.02.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області видано наказ №260-ОД «Про проведення планової перевірки», яким, окрім іншого, передбачено проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за видами продукції: електронні та електричні іграшки, іграшки призначені для гри на воді, іграшки для дітей віком до 36 міс., розвиваючі іграшки, іграшки для стимулювання активності, дитячий одяг, дитяче взуття

Того ж дня посадовим особам управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області видано направлення №26 на проведення перевірки 27-28.03.2018.

28.03.2018 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області з метою проведення планової перевірки здійснено виїзд на місце провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Проте, незважаючи на завчасне (за 1 місяць) повідомлення позивачки про проведення планової перевірки у визначені дати, остання 28.03.2018 була відсутня на об`єкті перевірки.

В контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що закон не вимагає участі в перевірці саме керівника підприємства. Питання визначення уповноваженого представника для участі в перевірці є внутрішніми організаційними питаннями суб`єкта господарювання.

Положеннями статті 7 Закону № 877-V визначено, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Водночас, як встановлено апеляційним судом, перевіряючих було допущено до перевірки працівниками позивачки.

За наслідками проведення перевірки було складено акт від 28.03.2018 №000017, у якому зафіксовано факт реалізації позивачкою продукції (іграшок), що не відповідають вимогам статті 1 Закону №2735-ІV, пунктів 9, 11, 18, 19, 25, 34, 44, 45, 52 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.13 №515 (далі - Технічний регламент), пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення».

Колегія суддів зазначає, що якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Апеляційним судом встановлено, що працівники позивачки участі у перевірці не приймали та відмовилися від надання будь-яких пояснень (заперечень) щодо виявлених у ході проведеного планового заходу порушень.

За наведеного нормативного обґрунтування та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що перевірка проведена із додержанням встановленої законом процедури.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачку визнано суб`єктом правопорушення за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону №2735-ІV.

Позивачка не спростовує виявлені під час проведення перевірки порушення, проте стверджує, що відповідач неправильно кваліфікував її як особу, яка ввела продукцію в обіг. За позицією позивачки, з якою погодився суд першої інстанції, зважаючи на подані до суду докази придбання дитячих іграшок, ФОП ОСОБА_1 є розповсюджувачем продукції, а не особою, яка ввела продукцію в обіг. Відповідно притягнення її до відповідальності за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону №2735-ІV є незаконним.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погодився, та констатував, що притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності відповідає складу вчиненого правопорушення.

Надаючи правову оцінку в контексті правовідносин, що склалися між сторонами, колегія суддів зазначає таке.

Законодавче визначення термінів «введення в обіг», «надання на ринку», «розповсюдження», «розповсюджувач» наведено у статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Так, за приписами вищевказаної правової норми наведені у ній терміни вживаються в такому значенні:

введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз;

надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності;

розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг;

розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України;

Значення термінів «ланцюг постачання продукції» та «постачання продукції» розкрито у статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», за змістом якої:

ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно із положеннями частини п`ятої статті 8 Закону №2735-ІV суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Такому обов`язку суб`єкта господарювання кореспондує закріплене у пункті 3 частини першої статті 15 цього Закону право посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду.

Водночас, як передбачено частиною сьомою статті 8 Закону №2735-ІV, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Отже, законодавцем імперативно визначено, що у разі якщо орган ринкового нагляду не може ідентифікувати виробника продукції, то особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

У акті перевірки від 28.03.2018 зафіксовано та встановлено апеляційним судом, що документів, які дають змогу встановити постачальника, імпортера та/чи виробника продукції - іграшок дитячих (конструктор «NINJA», арт. 10584; конструктор «NINJA», арт. 10526; Джип на р/к, арт. HQHQ023; автомат «Combat Missions») в ході перевірки надано не було.

У зв`язку з цим, одночасно із копією акту перевірки, проектами рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідачем супровідним листом від 30.03.2018 вих. №01-27/1772 (а.с. 145, т.1) на адресу позивачки було надіслано пропозицію у термін до 12.04.2018 надати документи, що дають змогу відстежити походження продукції та її подальший обіг.

Відповідно до інформації, зазначеній у копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600002198434 (а.с. 159 т. 1), лист від 30.03.2018 вих. №01-27/1772 з додатками було отримано суб`єктом господарювання 02.04.2018.

Зважаючи на те, що підтверджуючих документів про походження продукції та її подальший обіг позивачкою у строк, встановлений органом ринкового нагляду надано не було, 13.04.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області були прийняті постанови №№28-31 про накладення штрафних санкцій, на підставі яких до позивачки застосовані фінансові санкції у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн) за кожне порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону №2735-ІV в частині введення в обіг продукції, що не відповідає вимогам статті 1 Закону №2735-ІV, пунктів 44, 45, 52 Технічного регламенту, пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення».

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 44 Закону №2735-ІV до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про правомірність притягнення позивачки до відповідальності за пунктом 2 частини другої статті 44 Закону №2735-ІV, як особи яка ввела продукцію в обіг.

Апеляційний суд правильно відхилив доводи позивачки про те, що остання в розумінні Закону №2735-ІV є розповсюджувачем продукції з огляду на первинні документи бухгалтерського обліку, що були подані під час судового розгляду, оскільки законодавцем імперативно визначено, що якщо орган ринкового нагляду не може ідентифікувати виробника продукції, то особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію (частина сьома статті 8 Закону №2735-ІV).

Відтак, зважаючи на встановлені у цій справі обставини (ненадання на вимогу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області документів, що дають змогу відстежити походження продукції та її подальший обіг), позивачка в розумінні положень частини сьомої статті 8 Закону №2735-ІV вважається особою, яка ввела продукцію в обіг.

Водночас позивачка мала реальну можливість, якщо такі документи в неї були в наявності, надати їх на вимогу органу ринкового нагляду у строк до 12.04.2018, проте з невідомих причин цього не зробила.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо неправомірності притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону №2735-ІV.

Щодо притягнення суб`єкта господарювання за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.04.2018 №№ 156-158, 162-167, колегія суддів зазначає таке.

Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначений статтею 33 Закону №2735-ІV.

Положеннями цієї норми визначено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті, зокрема, за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.

До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб`єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб`єкта господарювання.

Апеляційним судом встановлено, що листом від 30.03.2018 вих. №01-27/1772, серед іншого, на адресу позивачки були надіслані проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з пропозицією у строк до 12.04.2018 надати пояснення або заперечення щодо цих рішень. Як було встановлено вище, зазначений лист було отримано позивачкою 02.04.2018.

Оскільки в зазначений у листі від 30.03.2018 вих. №01-27/1772 строк позивачка не надала пояснення, заперечення та інформацію про вжиття заходів, спрямованих на усунення невідповідності продукції, 13.04.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області були прийняті рішення №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, якими ФОП ОСОБА_1 , відповідно до статей 29, 30 Закону №2735-ІV, тимчасово заборонено надання продукції на ринку шляхом зняття із реалізації до приведення у відповідність із встановленими вимогами іграшок для дітей. Строк виконання цих рішень встановлено до 21.05.2018.

Відповідно до інформації, зазначеній у копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600002621183, зазначені вище рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 156-167 отримані позивачкою 20.04.2018.

Отримання цього поштового відправлення наприкінці квітня 2018 року позивачка також підтвердила у листі 31.07.2018 за вх. №16 (а.с. 19, т. 2) адресованому начальнику ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому повідомила про виконання цих рішень незважаючи на те, що вважає себе розповсюджувачем продукції, а не її виробником чи імпортером.

Зазначене спростовує висновки суду першої інстанції щодо необізнаності позивачки про винесені 13.04.2018 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №№ 156-167.

Статтею 34 Закону №2735-ІV врегульовано питання контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Положеннями цієї норми визначено, що з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду, зокрема, проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.

Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку.

Перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону.

Зважаючи на відсутність повідомлень з боку позивача про вжиті обмежувальні (корегувальні) заходи, 15.05.2018 ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області було видано наказ №930-ОД «Про перевірку стану виконання рішення», яким доручено посадовим особам управління захисту споживачів ГУ провести перевірку стану виконання ФОП ОСОБА_1 рішень від 13.04.2018 №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у зв`язку із чим видані направлення №55 на проведення виїзної перевірки.

За результатами проведеної 25.05.2018 перевірки стану виконання ФОП ОСОБА_1 рішень від 13.04.2018 №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яка проходила за участі поліцейського роти №4 батальйону УПП м. Кремечук Л.В. Хоменка, посадовими особами відповідача було складено акт №000001.

В акті перевірки від 25.05.2018 зафіксовані обставини знаходження на реалізації продукції, відносно якої 13.04.2018 були прийняті рішення №№ 156-167 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом зняття її з реалізації до приведення у відповідність до вимог законодавства.

Належних та допустимих доказів на спростування зазначених у акті від 25.05.2018 обставин позивачкою не надано.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI до суб`єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у разі: невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що виявлені у ході проведеної перевірки порушення встановлених обмежувальних заходів давали відповідачу підстави притягнути ФОП ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI, розмір якої було визначено у мінімально можливій сумі - 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян = 25500 грн (17 грн. х 1500).

З огляду на правову конструкцію статті 44 Закону №2735-VI застосування штрафних санкцій за кожним окремим рішенням про вжиття обмежувальних заходів відповідає вимогам законодавства.

Інших об`єктивних доводів на спростування висновків апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову касаційна скарга позивачки не містить.

Також колегія суддів враховує, що постановою Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 1640/2446/18 засилено рішення судів першої та апеляційної інстанцій про стягнення з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету України штрафних санкцій, накладених оскаржуваними у цій справі постановами від 13.04.2018 №№ 28-31 та від 05.06.2018 №№ 51-59, у загальному розмірі 263 500 грн.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №440/4599/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа