Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2019 року у справі №814/750/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2019 року

м. Київ

справа №814/750/16

адміністративне провадження №К/9901/11469/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 (суддя Желєзний І.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 (колегія суддів у складі: Танасогло Т.М., Бойка А.В., Яковлєва О.В.) у справі № 814/750/16 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3, третя особа - Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач-1, ГУНП в Миколаївській області), Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач-2, Атестаційна комісія № 2), Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3 (далі - відповідач-3, Апеляційна атестаційна комісія), де третя особа - Національна поліція України (далі - третя особа, НП України), в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача-1 від 24.03.2016 № 53 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції; поновити його на посаді інспектора відділу патрульної поліції Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016, позов задоволено повністю. Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць звернута до негайного виконання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з вересня 2005 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07.11.2015 року № 3 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) позивача, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання старший сержант поліції в порядку переатестування на посаду поліцейського Первомайського відділу поліції.

01.02.2016 ГУ НП в Миколаївській області видано наказ № 52 «Про організацію проведення атестування особового складу ГУ НП в Миколаївській області», яким визначено провести атестування поліцейських та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУ НП України в Миколаївській області.

Командиром взводу патрульної поліції Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Бабічем І.М. складено атестаційний лист стосовно позивача, в якому зазначено, що позивач за період служби в органах внутрішніх справ та на займаній посаді зарекомендував себе як кваліфікований та принциповий працівник. Поставлені перед ним завдання виконує якісно та вчасно. ОСОБА_4 притаманні наполегливість, вміння комплексно оцінювати ситуацію та приймати чіткі й виважені рішення. Особливу увагу в своїй діяльності приділяє підвищенню свого професійного рівня. Є учасником бойових дій в зоні АТО. Морально стійкий.

Також, у атестаційному листі міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді, відомості про результати тестування та про результати атестування (висновок атестаційної комісії). Так, за результатами тестування позивач набрав 34 бали з 60 на загальні навички та 29 балів з 60 на професійні знання.

Однак, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, 04.03.216 Атестаційною комісією № 2 прийнято рішення, яке оформлене протоколом ОП № 15.00004429.0023268, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії, позивач оскаржив його до Апеляційної атестаційної комісії.

За результатами розгляду скарги Апеляційною атестаційною комісією прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 12.03.2016 № 15.00004689.0023268, про відхилення скарги в зв'язку з тим, що апелянт продемонстрував наднизький рівень теоретичних знань. відсутня мотивація для подальшої служби в поліції, проявлено неготовність до реформування системи.

Наказом т.в.о начальника ГУНП в Миколаївській області від 24.03.2016 № 53 о/с, зміни до якого внесено наказом від 16.05.2016 № 107 о/с, відповідно до пункту 5 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII позивача звільнено зі служби в поліції через службову невідповідність. Підстава: протокол атестаційної комісії від 04.03.2016 ОП № 15.00004429.0023268.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності позивача займаній посаді, а також не доведено, що при прийнятті рішення (висновку) про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії, визначені пунктом 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465 (далі - Інструкція №1465).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки атестація позивача правомірно призначена керівником поліції, в межах його повноважень та на виконання вимог чинного законодавства, а тому висновок судів про безпідставність проведення такої атестації, та, як наслідок, протиправність її висновків, є помилковим. Більш того, на думку скаржника, судом порушено норми процесуального права, внаслідок безпідставного виходу за межі позовних вимог шляхом надання правової оцінки проведеній атестації позивача. При цьому останнім не оскаржено рішення атестаційної комісії. Зазначає, що атестаційною комісією були з'ясовані та досліджені усі критерії, передбачені у пункті 16 розділу IV Інструкції № 1465, а судом зроблено безпідставний висновок про незаконність прийнятого рішення. Вважає, що атестування позивача після призначення його на посаду не суперечить положенням статті 57 Закону №580-VIII. Наголошували, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки і тому, що відповідно до протоколу Апеляційної атестаційної комісії скарга ОСОБА_4 була відхилена. Додали, що позивач, попередньо зареєструвавшись через Інтернет, пройшов атестування в добровільному порядку.

Позивач у своєму відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом № 580-VIII.

Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII.

Так, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Отже, пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII не передбачено проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Інститут атестування поліцейських передбачено Законом № 580-VIII відповідно до частини першої статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

За правилами частини другої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції № 1465 слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

Отже, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Слід зауважити, що приписи частини першої статті 57 Закону № 580-VIII не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму необхідно застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини другої статті 57 цього ж Закону, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є протиправним.

Крім того, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ, шляхом видання наказу про призначення на посаду в органах поліції за його згодою.

Зазначений наказ не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду поліцейського Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області.

Таким чином, рішення про призначення атестації позивача одразу ж після прийняття його на роботу (службу в поліції) безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

Стосовно посилання скаржника на те, що позивач зареєструвався через Інтернет для участі в атестуванні, а тому вважається таким, що пройшов атестування в добровільному порядку, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки статтею 57 Закону № 580-VІІІ не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження в добровільному порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що спірний наказ був прийнятий протиправно.

Стосовно висновків атестаційної комісії та посилань скаржника на невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів зазначає наступне.

Для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок, тощо.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, суди зазначили, що зміст атестаційного листа ОСОБА_7, складеного його безпосереднім начальником, свідчить про те, що позивачу надано позитивну характеристику. В цьому ж атестаційному листі зроблено висновок про те, що ОСОБА_7 займаній посаді відповідає.

Результати тестування позивача в атестаційному листі визначені як 34 балів за підсумками тестування на загальні навички, та 29 балів - професійне тестування з 60 можливих.

Водночас, з протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що атестаційна комісія діяла з порушенням вимог статті 57 Закону України № 580-VIII та пункту 16 розділу IV Інструкції № 1465, а саме: не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноти виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних навичок, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень, тощо.

Так, під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічений у формі бланку (декларацію про доходи; послужний список; інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII, інформацію з відкритих джерел).

При цьому, рішення атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу ІV Інструкції, та факту невідповідності позивача вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді.

Так само протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу твердження комісії про службову невідповідність позивача.

Негативна оцінка ділових, професійних, особистих рис поліцейського, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського, оскільки висновки атестаційної комісії спростовуються самим фактом прийняття позивача на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання, матеріалами його особової справи та відомостями, що викладені в атестаційному листі позивача.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до вимог законодавства передумовою винесення наказу про призначення особи на посаду поліцейського є вирішення питання щодо його відповідності вимогам, які передбачені Законом № 580-VІІІ.

Саме під час вирішення питання про прийняття позивача на службу до поліції відповідач мав право провести конкурс, під час якого оцінити ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційній рівень, фізичну підготовку та прийняти рішення про прийняття його на роботу або відмову у прийняття на роботу. Однак, після зарахування на посаду, відповідач має право звільняти працівника лише у разі неналежного виконання ним своїх обов'язків (стаття 58 Закону № 580-VІІІ).

Отже, з'ясування відповідності особи вимогам до поліцейського, визначеним у статтях 49, 61 Закону № 580-VIII повинно встановлюватися до прийняття такої особи на службу, а не після.

Зазначене вище обмеження введене законодавцем насамперед з метою захисту особи від незаконного звільнення, гарантованого статтею 43 Конституції України. У разі відмови у прийнятті на роботу особа не позбавлена можливості вжити заходів щодо усунення недоліків та/або перешкод з метою повторного працевлаштування на бажаній посаді. У той час як звільнення особи з посади через службову невідповідність істотно порушує її права, оскільки така підстава звільнення дискредитує працівника та перешкоджає подальшому працевлаштуванню.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про незаконність звільнення позивача, а відтак, і про задоволення позовних вимог.

Питання правильності обрахунку періоду вимушеного прогулу та суми стягнення не є предметом касаційного оскарження, а тому не аналізуються Судом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 ККАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 у справі № 814/750/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. ЖелтобрюхСудді: О.В. Білоус Т.Г. Стрелець