ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року

м. Київ

справа № 826/1476/15

адміністративне провадження № К/9901/30045/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/1476/15

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року (головуючий суддя: Скочок Т. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Літвіної Н. М., суддів: Сорочка Є. О., Федотова І. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - щодо невключення ОСОБА_1 до Реєстру (Загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- визнати протиправною (незаконною) бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Уповноваженої особи Гончарова С. І. щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Реєстру (Загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати уповноважену особу Гончарова С. І. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1, стосовно якої необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що після віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - ПАТ "КБ "Український фінансовий світ") до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, внаслідок чого і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до Реєстру (Загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 24 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Велика Палата Верховного Суду постановою від 04 липня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2015 року скасувала. Справу № 826/1476/15 направила на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

5. Направляючи справу на новий розгляд Велика Палата Верховного Суду вказала, що під час нового розгляду справи місцевому адміністративному суду необхідно врахувати викладене у постанові та в повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази (платіжні доручення № TR.56306.492.372 від 26 червня 2014 року, № TR.56306.488.372 від 26 червня 2014 року, № TR.56306.484.372 від 26 червня 2014 року, довідку про рух коштів по рахункам клієнтів ПАТ "КБ "УФС" дата формування 25 лютого 2015 року, наказ уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" від 18 листопада 2014 року № 6, витяг з додатку № 1 до наказу від 18 листопада 2014 року, надати належну правову оцінку аргументам учасників справи, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 05 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ
"КБ "Український фінансовий світ" щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язав уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "К. Б. "Український фінансовий світ" Савельєву А. М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1, відкритих у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що будь-яких підстав відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для відмови у відшкодування позивачу коштів судом не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 31 жовтня 2019 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

11. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стрелець Т. Г., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року № 3605/0/64-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

12. Ухвалою Верховного суду від 04 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22 липня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 26 червня 2014 року № 42016.

15. Згідно з п. 1.1 вказаного договору, банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у сумі 168 231 грн у тимчасове користування на строк до 28 липня 2014 року (дата повернення вкладу) та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

16. Пунктом 1.2. договору визначено, що процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 19,75 процентів річних та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату укладання цього договору становить 19,75 процентів річних, та бонусу за програмою лояльності "Кожному свій бонус", діючою у Банку на момент укладання цього договору, який становить 0,00 процентів річних.

17. Датою внесення грошових коштів вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в банку № НОМЕР_1 (п. 1.3. договору).

18. Відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень від 26 червня 2014 року № TR.56306.492.372, № TR.56306.488.372, № TR.56306.484.372, гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 перерахували на рахунок гр. ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у загальному розмірі 168 231 грн 11 коп.

19. На підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року № 491 "Про віднесення ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".

20. Надалі, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 10 листопада 2014 року № 717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 листопада 2014 року №119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український фінансовий світ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію вказаного банку Гончарова С. І. строком на один рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року включно.

21. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 листопада 2015 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" призначено ОСОБА_6.

22. На підставі викладеного, довірена особа позивача ОСОБА_7 звернулась до відповідачів із заявою від 22 грудня 2014 року (вх. від 23 грудня 2014 року № 519) про включення ОСОБА_1 до Переліку (реєстру) вкладників ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду на виплату залишку гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 26 червня 2014 року № 42016.

23. Листом від 23 грудня 2014 року № 001/3759 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" Гончаров С. І. повідомив представника позивача про те, що правочини, у тому числі договір банківського вкладу від 26 червня 2014 року № 42016, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим позивача не було включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповіді від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вказану заяву представника позивача, за твердженням останнього, ним отримано не було.

24. Вважаючи дії відповідачів протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

26. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Щодо правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

28. Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - ~law15~) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. ~law16~ є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

29. Згідно зі ~law17~ вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

30. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

32. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

33 За приписами ~law18~ уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених ~law19~ та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Положеннями ~law20~ передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (..), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (..). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ~law21~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law22~ і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14) передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 26 червня 2014 року № 42016; на рахунку позивача розміщені кошти (переказ коштів від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5), отже, у розумінні закону, ОСОБА_1 є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

39. Таким чином, вклад розміщено на рахунку ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law23~.

При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм ~law24~.

40. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а та у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 826/1212/15 та від 01 липня 2021 року у справі № 826/10581/15.

41. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (включити до переліку вкладників), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.

42. Також колегія суддів зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.

43. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до ст. 78 КАС України є обов'язковими для адміністративних судів.

44. Разом з тим, жодних вироків чи судових рішень, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

45. Колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням нікчемності укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

46. Отже, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_1 є особою, що набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.

47. Щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то колегія суддів враховує, що згідно вимог п. 4,6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 та ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання уповноваженої особи подати додаткову інформацію стосовно позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.

При цьому, оскільки Уповноважена особа Фонду не включила позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, позовні вимоги позивача в цій частині до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення до Загального реєстру вкладників є передчасними і не підлягають задоволенню

48. З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог.

49. З приводу посилань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 внаслідок так званого "дроблення" (розподілу) рахунків інших клієнтів, на яких була розміщена значна сума коштів, що свідчить про нікчемність вчиненого позивачем та банком правочину, з огляду на те, що укладення договору банківського вкладу відбувалось одночасно із операціями зняття готівки з рахунків інших клієнтів, колегія суддів зазначає, що спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії "договори дроблення", з'явилася 12 серпня 2015 року з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку".

50. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" частину 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було доповнено спеціальним пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як "здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства".

Фактично під "дробленням" розуміється переказ депозитних коштів із одного рахунку, сума на якому перевищує гарантовану для відшкодування, на інші депозитні рахунки, як правило, новоутворені, в частинах, які підпадають під виплату Фондом гарантування вкладів.

51. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення пункту 9 до частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". З огляду на що, застосування відповідачами посилань на наявність факту "дроблення вкладу" з боку позивача є безпідставним.

52. Жодних доказів того, що при укладенні договору банківського вкладу (депозиту) від 26 червня 2014 року № 42016 позивач отримала певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачем надано не було.

53. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що вказаний договір має ознаки нікчемності, як такий, що надавав позивачу певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку.

54. Верховний Суд відхиляє посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій того факту, що Фонд не мав правових підстав для виплати гарантованої суми відшкодування за наявності чинної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2019 року у справі № 757/21167/19-к про арешт рахунків певних вкладників у ПАТ "КБ "УФС", в тому числі ОСОБА_1, з огляду на те, що на час набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/2721/15 (18 грудня 2018 року) таке рішення не могло бути підставою для невчинення відповідачем дій щодо виплати позивачу коштів, оскільки прийнято пізніше.

55. Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 826/19565/15, від 10 вересня 2020 року у справі № 815/2015/16, від 18 жовтня 2020 року у справі № 808/1041/17 та від 26 травня 2021 року у справі № 200/3647/20-а.

56. Відтак, Верховний Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційной інстанції та не вбачає підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, та є аналогічними тим, які зазначені у відзиві на позов та в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

57. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

58. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

59. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

60. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

61. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

62. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

63. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

64. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко А. І. Рибачук Л. В. Тацій