Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2019 року

Київ

справа №815/6242/17

адміністративне провадження №К/9901/54313/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року (суддя Завальнюк І.В.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Димерлій О.О., Домусчі С.Д.)

у справі № 815/6242/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «100 шин+»

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними дій, скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 шин+» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:

- визнати протиправними дії Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00316 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2017 року № UA00030/2017/000040/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року, позов Товариства задовольнив повністю: визнав протиправними дії Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості товарів, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, за митною декларацією від 08 листопада 2017 року №UA500030/2017/017337; визнав протиправними та скасував картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00316 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2017 року №UA00030/2017/000040/2.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити з огляду на правомірність прийняття спірних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на законність та обґрунтованість судових рішень.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 01 серпня 2017 року між позивачем та Компанією «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD» (КНР) укладено зовнішньоекономічний контракт №100Т-ODY (далі - Контракт) про закупку імпортного товару «Грузові шини та Легкові шини» у кількості, визначеній у комерційному інвойсі, який є невід'ємною частиною даного Контракту. Згідно з умовами вказаного договору продавець передає товар - грузові та легкові шини в асортименті і бренду, вказаному в комерційному інвойсі, виробництва компанії «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD».

Відповідно до пункту 4 Контракту № 100Т-ODY базові умови поставки визначаються умовами, вказаними в Комерційному Інвойсі, умови поставки повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010». Термін поставки товару - 30 календарних днів з дати виконання пункту 5.1 даного договору.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Контракту покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару здійснюється в Рахунку-проформі на кожну поставку товару.

В інвойсі від 19 вересня 2017 року № OD17X0768B сторони Контракту узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару (загальна кількість 240 одиниць вартістю 30 349,60 доларів США).

08 листопада 2017 року для здійснення митного оформлення товару позивачем подана до Митниці електронна митна декларація № UA500030/2017/017337 разом із документами: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 100Т-ODY від 01.08.2017; пакувальний лист б/н від 19.09.2017; рахунок-проформа OD17X0768 від 01.08.2017; рахунок-фактура (інвойс) OD17X0768B від 19.09.2017; коносамент EGLV140701116574 від 23.09.2017; навантажувальний документ № 66696 від 08.11.2017; сертифікат походження товару № 17C3702M3772/00123 від 26.09.2017; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 16.08.2017, від 30.10.2017; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.09.2017; розрахунок ціни (калькуляція) OD17X0768B від 19.09.2017; копія митної декларації країни відправлення № 431020170000093668 від 20.09.2017.

Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

09 листопада 2017 року на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів позивачем також подані такі документи: лист-пояснення б/н від 09.11.2017 та лист постачальника та QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD від 09.11.2017, переклад митної декларації країни відправлення.

За результатами опрацювання митної декларації та наданих документів відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товару за заявленої митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2017 року № UA00030/2017/000040/2, яким митну вартість за одиницю товару визначено за резервним методом.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

При цьому в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стали висновки митного органу про те, що надані декларантом до митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Так, здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, Митниця зазначила, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 431020170000093668 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; в копії митної декларації країни відправлення від 20 вересня 2017 року №431020170000093668 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 23 вересня 2017 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах від б/н від 16 серпня 2017 року, від 30 жовтня 2017 року відсутні підписи та печатки посадових осіб банку.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МК України.

Судами належним чином надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару.

Зокрема, суди зазначили, що не знайшли свого підтвердження доводи Митниці щодо неналежного оформлення банківських документів, оскільки в платіжних дорученнях міститься відмітка - «TASCOMBANK JSC (FORMERLY BANK STANDART) виконано, 26 жовтня 2017 року, код банку MINIUA22, електронний підпис є коректним», що свідчить про проведення та підписання вказаних документів електронним підписом.

З приводу посилання Одеської митниці ДФС на те, що в копії митної декларації країни відправлення № 431020170000093668 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 23 вересня 2017 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносамент ще не існував, суди попередніх інстанцій встановили, що на митній декларації країни відправлення № 431020170000093668 відсутня дата (20.09.2017 - «дата подання декларації»). Крім того, відповідно до листа «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD» у графі «номер букінгу (коносаменту)» зазначений номер букінгу («booking note» (дозволяє резервувати (бронювати) місце на судні)), який співпадає з номером коносаменту, який безпідставно не взятий до уваги митним органом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Разом із цим, інвойс від 19 вересня 2017 року № OD17X0768B містить інформацію про ціну на товар; повну ціну поставки товару на зазначених в контракті умовах і не потребує визначення складових митної вартості. Крім того, надана до митного органу проформа до контракту містить інформацію про найменування товару, кількість, ціну, загальну суму до сплати.

Тобто, вказані документи містять відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за товар.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому, суди попередніх інстанцій правильно зауважили, що митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не вказано інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Водночас, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2017 року № UA00030/2017/000040/2 такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

З огляду на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого Товариством товару та протиправність оскаржених рішень.

Відповідно до частини третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова