Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.07.2018 року у справі №520/2571/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 520/2571/17

адміністративне провадження № К/9901/56229/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів: Смоковича М. І., Кашпур О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/2571/17

за позовом Одеської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю третьої особи ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця,

за касаційною скаргою Одеської міської ради

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Танасогло Т. М., суддів Запорожана Д. В., Яковлєва О. В.,

І. Суть спору

1 01 березня 2017 року Одеська міська рада (далі - позивач) звернулась до Київського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відповідач) в якому просила:

1.1 скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинаєва В. І. про накладення штрафу від 08 лютого 2017 року ВП №47389412.

2.10 квітня 2017 року Одеська міська рада звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до відповідача, в якому просила:

2.1 скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинаєва В. І. про накладення штрафу від 21 березня 2017 року ВП №47389412.

3.14 серпня 2017 року Одеська міська рада звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом в якому просила:

3.1 визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича від 17 липня 2017 року ВП № 47389412 про закінчення виконавчого провадження;

3.2. визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинського М. М. з невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

3.3 зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження";

3.4 стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 200 грн за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

4. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 11 жовтня 2017 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.

5. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправомірно не прийняв передбачену Законом України "Про виконавче провадження" постанову про закінчення відповідного виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення, оскільки Одеська міська рада виконала у повному обсязі рішення згідно виконавчого листа № 2-1936/06, виданого Київським районним судом м. Одеси 15 квітня 2015 року.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

6. У провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження №47389412, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-1936/06, виданого Київським районним судом м. Одеси 15 квітня 2015 року за наслідками розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеського міського управління земельних ресурсів, Одеської міської ради про зобов'язання Одеського міського управління земельних ресурсів у встановленому земельним законодавством України порядку підготувати усі необхідні документи для надання земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання Одеської міської ради у встановленому законом порядку внести документи по наданню ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки на розгляд сесії Одеської міської ради.

7. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28 квітня 2015 року Одеську міську раду зобов'язано у встановленому законом порядку внести документи по наданню ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на розгляд сесії Одеської міської ради.

8. На виконання вимог виконавчого листа розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 було винесено на розгляд пленарного засідання сесії Одеської міської ради, яке відбулось 10 червня 2015 року, але проект рішення щодо затвердження відповідного проекту землеустрою не набрав достатньої кількості голосів депутатів Одеської міської ради для прийняття відповідного рішення.

9. Враховуючи виконання вимог виконавчого листа, Одеська міська рада звернулась до відділу з клопотанням про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.

10. За результатом розгляду даного клопотання 15 липня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №47389412.

11. Проте, постановою начальника відділу Темнохуд А. В. від 24 березня 2016 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 15 липня 2015 року та зобов'язано державного виконавця Мельниченко А. В. винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 47389412, саме виконавче провадження передано державному виконавцю Долинському М. М. Підставою для прийняття такого рішення визначено проведення виконавчих дій не в повному обсязі без з'ясування, чи мав боржник підстави залишити невирішеним по суті питання, внесене на розгляд сесії Одеської міської ради.

12.24 березня 2016 року постановою старшого державного виконавця Мельниченко А. В. відновлено зазначене виконавче провадження.

13. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2016 року у справі № 520/3391/16-а задоволено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі № 2-1936/06, відповідно до якої Одеська міська рада, отримавши від департаменту комунальної власності Одеської міської ради всі необхідні документи для надання ОСОБА_1 земельної ділянки, зобов'язана у встановленому порядку внести документи на розгляд сесії Одеської міської ради та розглянути вказане питання, прийнявши рішення по задоволенню або відмові у задоволенні заяви про надання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

14. З урахуванням факту відновлення виконавчого провадження та з метою виконання вимог виконавчого документа № 2-1936/06 Одеською міською радою на пленарному засіданні сесії, що відбулося 27 квітня 2016 року, вдруге розглянуто клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийнято рішення № 629-VІІ, яким відмовлено у затвердженні вказаного проекту з підстав відсутності плану зонування м. Одеси або детального плану, які б визначали правовий режим використання території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

15. Листом від 20 травня 2016 року Одеська міська рада повідомила старшого державного виконавця відділу Долинського М. М. про розгляд вищезазначеного питання на пленарному засіданні сесії міської ради та про прийняття за результатами розгляду відповідного рішення ради, чим підтвердила виконання рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-1936/06, та просила закінчити виконавче провадження № 47389412.

16.04 листопада 2016 року Одеською міською радою отримано вимогу старшого державного виконавця відділу від 02 листопада 2016 року № 09.1-14595В-10/314, якою, з урахуванням прийняття Одеською міською радою рішення від 09 жовтня 2016 року № 1316-VІІ "Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси", зобов'язано внести у встановленому законом порядку документи щодо надання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на розгляд сесії Одеської міської ради.

17.02 грудня 2016 року Одеською міською радою направлено до відділу вдруге клопотання про закінчення виконавчого провадження, в якому вкотре повідомлялось, що на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2006 року у справі № 2-1936/06 (з урахуванням положень ухвали Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2016 року про роз'яснення даної постанови) та вимог виконавчого листа, документи з приводу надання ОСОБА_1 земельної ділянки були внесені на розгляд сесії Одеської міської ради, вказані матеріали були розглянуті, та за результатами такого розгляду міською радою прийнято рішення про відмову у затверджені проекту землеустрою. Також повідомлялось, що правові підстави для перегляду вказаного рішення відсутні, оскільки воно прийнято з урахуванням обставин, які існували на час розгляду порушеного заявником питання.

17.1. У клопотанні Одеської міської ради також зазначалося, що відповідно до норм чинного законодавства України Одеська міська рада не наділена повноваженнями перегляду вже прийнятих раніше рішень з питань відведення земельних ділянок, що, зокрема, кореспондує висновкам рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009. Рішення Одеської міської ради від 27 квітня 2016 року № 629-VІІ прийняте у межах наданих повноважень, з урахуванням норм чинного законодавства України та з урахуванням обставин, які мали місце на момент його розгляду.

18. Постановою державного виконавця від 08 лютого 2017 року на Одеську міську раду накладено штраф за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця у розмірі 5100 грн.

19. За повторне невиконання рішення суду постановою державного виконавця від 21 березня 2017 року на Одеську міську раду накладено штраф у розмірі 10 200 грн.

20. Постановою державного виконавця від 17 липня 2017 року ВП № 47389412 виконавче провадження закінчено в зв'язку з тим, що боржником вимоги виконавчого документу не виконано.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

21. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року позовні вимоги за об'єднаними позовами Одеської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця задоволено:

21.1 скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В. І. про накладення штрафу від 08 лютого 2017 року ВП № 47389412.

21.2 скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В. І. про накладення штрафу від 21 березня 2017 року ВП № 47389412.

21.3 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича від 17 липня 2017 року ВП № 47389412 про закінчення виконавчого провадження.

21.4 визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинського М. М. з невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

21.5 стягнуто з відповідача на користь юридичного департаменту Одеської міської ради суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 6 400 грн за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

22. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що постанови державного виконавця про накладення штрафу від 08 лютого 2017 року ВП №47389412, від 21 березня 2017 року ВП №47389412, постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 липня 2017 року ВП №47389412 є противоправними, оскільки Одеська міська рада виконала в повному обсязі рішення згідно виконавчого листа № 2-1936/06, виданого Київським районним судом м. Одеси 15 квітня 2015 року.

23. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасовано постанову Київського районного суду міста Одеси від 06 грудня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

24. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки боржником рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист в добровільному порядку не виконано, а після здійснення передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового характеру виконати рішення без участі боржника неможливо, державним виконавцем на підставі пункту 11 статті 39, частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" правильно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 17 липня 2017року.

24.1. Додатково суд апеляційної інстанцій зауважив, що Одеська міська рада, яка є боржником у виконавчому провадженні, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки, повинна була прийняти своє рішення міської ради з посиланням на норми діючого законодавства, а не посилаючись на не набрання необхідної кількості голосів.

24.2. З тих же підстав, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинського М. М. з невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

IV. Касаційне оскарження

25. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Одеська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 16 липня 2018 року.

26. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

27. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що відповідач неправомірно прийняв постанови про накладання штрафів за виконання рішення суду та постанову про закінчення виконавчого провадження від 17 липня 2017 року, відповідно до пункту 11 статті 39, частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Одеська міська рада виконала у повному обсязі рішення згідно з виконавчого листа № 2-1936/06, виданого Київським районним судом м. Одеси 15 квітня 2015 року, а саме зауважено, що 27 квітня 2016 року, Одеська міська рада вдруге розглянуто клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийнято рішення № 629-VІІ, яким відмовлено у затвердженні вказаного проекту з підстав відсутності плану зонування м. Одеси або детального плану, які б визначали правовий режим використання території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

28.18 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В. М., суддів Данилевич Н. А., Шарапи В. М. відкрито касаційне провадження та витребувано із Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 520/2571/17.

29.06 серпня 2018 до Верховного Суду надійшли відзиви відповідача та третьої особи на касаційну скаргу позивача, в який відповідач та ОСОБА_1 спростовуючи доводи касаційної скарги, просять залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

30.10 серпня 2018 року справа № 520/2571/17 надійшла до Верховного Суду.

31. Також до Верховного Суду 21 серпня 2018 року надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на касаційну скаргу.

32. До Верховного Суду 24 вересня 2018 року надійшло заперечення третьої особи на відповідь на відзив позивача.

33.06 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року № 746/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

34. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів -Смоковича М. І., Кашпур О. В.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

35. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

36.08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

37. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

38. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

39. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Закон України Про виконавче провадження 02 червня 2016 року № 1404-VIII (в редакції на момент вчинення виконавчих дій, далі - Закон №№ 1404-VIII).

41.1. Приписами ~law25~ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

41.2. Згідно з ~law26~ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

41.2.1. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

41.3. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ~law27~.

41.4. Згідно з ~law28~ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

41.4.1. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

43. Аналіз наведених норм права, а саме ~law29~ дає підстави вважати, що виконавець наділений повноваженнями, у разі невиконання (повторного невиконання) без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, винести постанову про накладання на боржника штрафу. Та у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець має право надіслати до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що питання стосовно надання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, неодноразово виносились на розгляд сесії Одеської міської ради.

45. Так, на виконання вимог виконавчого листа розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 було винесено на розгляд пленарного засідання сесії Одеської міської ради, яке відбулось 10 червня 2015 року, але проект рішення щодо затвердження відповідного проекту землеустрою не набрав достатньої кількості голосів депутатів Одеської міської ради для прийняття відповідного рішення.

46. Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2016 року у справі № 520/3391/16-а задоволено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі № 2-1936/06, відповідно до якої Одеська міська рада, отримавши від департаменту комунальної власності Одеської міської ради всі необхідні документи для надання ОСОБА_1 земельної ділянки, зобов'язана у встановленому порядку внести документи на розгляд сесії Одеської міської ради та розглянути вказане питання, прийнявши рішення по задоволенню або відмові у задоволенні заяви про надання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

47. З урахуванням факту відновлення виконавчого провадження та з метою виконання вимог виконавчого документа № 2-1936/06 Одеською міською радою на пленарному засіданні сесії, що відбулося 27 квітня 2016 року, вдруге розглянуто клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийнято рішення № 629-VІІ, яким відмовлено у затвердженні вказаного проекту з підстав відсутності плану зонування м. Одеси або детального плану, які б визначали правовий режим використання території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

48. Верховний Суд зауважує, що Одеська міська рада розглядаючи 27 квітня 2016 року вдруге клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки, прийняла рішення про відмову у затвердженні вказаного проекту з підстав відсутності плану зонування м. Одеси або детального плану, які б визначали правовий режим використання території, в межах якої знаходиться земельна ділянка, а не з підстав не набрання достатньої кількості голосів депутатів Одеської міської ради для прийняття відповідного рішення.

49. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Одеська міська рада, яка є боржником у виконавчому провадженні, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки, повинна була прийняти своє рішення міської ради з посиланням на норми діючого законодавства, а не посилаючись на не набрання необхідної кількості голосів.

50. Із урахуванням роз'яснень наданих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2016 року у справі № 520/3391/16-а, Верховний Суд не погоджується із таким висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову саме із підстав того, що рішення Одеської міської ради не містить посилання на норми діючого законодавства, а ґрунтується на не набранні необхідної кількості голосів, оскільки судом апеляційної інстанції фактично не надано оцінки та не враховано рішення Одеської міської ради від 27 квітня 2016 року, у частині розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки та відмови у його задоволенні із підстав відсутності плану зонування м. Одеси або детального плану, які б визначали правовий режим використання території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

51. В той же час Верховний Суд уважає передчасним висновок суду першої інстанції, що постанови державного виконавця про накладення штрафу від 08 лютого 2017 року ВП №47389412, від 21 березня 2017 року ВП №47389412, постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 липня 2017 року ВП №47389412 є противоправними, оскільки Одеська міська рада виконала в повному обсязі рішення згідно виконавчого листа № 2-1936/06, виданого Київським районним судом м. Одеси 15 квітня 2015 року, виходячи з наступного.

52. Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 28 квітня 2015 року Одеську міську раду зобов'язано у встановленому законом порядку внести документи по наданню ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на розгляд сесії Одеської міської ради.

53. Як вже зазначалося вище ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12 квітня 2016 року у справі № 520/3391/16-а задоволено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі № 2-1936/06, відповідно до якої роз'яснено, що Одеська міська рада, отримавши від департаменту комунальної власності Одеської міської ради всі необхідні документи для надання ОСОБА_1 земельної ділянки, зобов'язана у встановленому порядку внести документи на розгляд сесії Одеської міської ради та розглянути вказане питання, прийнявши рішення по задоволенню або відмові у задоволенні заяви про надання ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

54. Тобто, Одеська міська рада була зобов'язана внести на розгляд сесії Одеської міської ради та розглянути вказане питання, лише після отримання всіх необхідних документів від департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

55. Верховний Суд зауважує, що рішенням Одеської міської ради від 27 квітня 2016 року, у частині розгляду клопотання ОСОБА_1, відмовлено у його задоволенні саме із підстав відсутності плану зонування м. Одеси або детального плану, які б визначали правовий режим використання території, в межах якої знаходиться земельна ділянка. Тобто із підстав відсутності всіх необхідних документів.

56. В той же час, обов'язок щодо підготовки усіх необхідних документів для надання земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 був покладений відповідно до виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2015 року № 2-1936/06, саме на Одеське міське управління земельних ресурсів, а не на Одеську міську раду.

57. В той же час судом першої інстанції не перевірено чи входило до повноважень Одеської міської ради перевірка отриманих від департаменту комунальної власності Одеської міської ради документів для надання ОСОБА_1 земельної ділянки на предмет наявності усіх необхідних документів перед внесенням цих документів на розгляд сесії Одеської міської ради? Чи входило до повноважень Одеської міської ради витребування додаткових документів у разі встановлення не направлення від департаменту комунальної власності Одеської міської ради усіх необхідних документів перед внесенням цих документів на розгляд сесії Одеської міської ради? Та у разі встановлення наявності таких повноважень Одеської міської ради не перевірено чи було вчинено позивачем такі дії?

58. Проте, встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення справи.

59. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

60. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані в справі докази.

61. Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

62. Таким чином, постанови судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС України.

VIІ. Судові витрати

63. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Київського районного суду міста Одеси від 06 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 520/2571/17 скасувати.

3. Адміністративну справу № 520/2571/17 за позовом Одеської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю третьої особи ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця направити на новий розгляд до Київського районного суду міста Одеси.

4. Судові витрати розподілу не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: М. І. Смокович

О. В. Кашпур