Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №807/1652/16

адміністративне провадження №К/9901/23090/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 у складі судді Рейті С.І. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у складі колегії суддів: Гулида Р.М. (головуючого), Кузьмича С.М., Улицького В.З. у справі №876/3196/17 за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження (далі - відповідач, ЗЦРС), яким просить визнати неправомірним рішення відповідача про відмову у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов`язати Західний центр радіотехнічного спостереження Національного центру управління та випробувань космічних засобів нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі 6420, 00 грн.

2. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, в позові відмовлено.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. ОСОБА_1 відряджений до Державного космічного агентства України для виконання програм оборонного (подвійного) призначення із залишенням на військовій службі наказом Міністра оборони України від 19.06.1999 № 303 та проходить військову службу в Західному центрі радіотехнічного спостереження Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України.

3.2. 21 липня 2016 року позивач подав до Західного центру радіотехнічного спостереження про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік в розмірі місячного грошового забезпечення, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07 листопада 2007 року.

3.3. Листом начальника Західного центру радіотехнічного спостереження Жураківського М.С. від 02 вересня 2016 року № 525/8 надано відповідь на рапорт позивача та відмовлено у виплаті допомоги для вирішення соціально-побутових питань з посиланням на те, що постанова КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" застосовується до військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій, в частині встановлення окладів за військовими званнями та розміру надбавки за вислугу років. Інші складові грошового забезпечення встановлюються як для відповідних працівників ДКА України. Керівникам державних органів надається право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Ні кошторисом на утримання ЗЦРС у 2016 році, ні штатним розписом ЗЦРС на 2016 рік коштів на виплату цієї матеріальної допомоги не передбачено.

3.4. Вважаючи таку відмову відповідача у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції вказав, що позивач проходить військову службу у державній бюджетній установі, а не в Міністерстві оборони України, має особливий статус - військовослужбовець, відряджений до державних органів для проходження військової служби, і тому йому виплачуються тільки оклади за військовими званнями і надбавка за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, а інші складові грошового забезпечення - як для відповідних працівників Національного центру. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, визначена Постановою №1294 та до виплати працівникам Національного центру, в тому числі і військовослужбовцям, не передбачена. Оскільки відповідач - Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження є державною бюджетною установою, керівними документами, кошторисом, та штатним розписом якої матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не передбачена, та асигнування з Державного бюджету України на таку виплату відсутні, то відповідач правомірно відмовив у виплаті цієї допомоги.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Касаційна скарга аргументована неправильним тлумаченням судами норм матеріального права, оскільки на його думку, як військовослужбовець він має право на повний обсяг соціального захисту, зокрема на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань незалежно від того, чи передбачено такі видатки кошторисом.

7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

8. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

9. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач Наказом Міністра оборони України був відряджений до Державного космічного агентства України, та проходить військову службу в ЗЦРС Національного центру управління та випробувань космічних засобів ДКА України. Таким чином, позивач проходить військову службу у державній бюджетній установі, а не у Міністерстві оборони України та має особливий статус - військовослужбовець, відряджений до державних органів для проходження військової служби.

11. Особливий порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій визначений Кабінетом Міністрів України Постановою від 07.02.2001 № 104 "Про порядок і норми грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" (далі - Постанова № 104).

12. Пунктом 1 Постанови № 104 передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.

13. При цьому, грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

14. Відповідно до абзацу п`ятого п. 1 Постанови №104, виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

15. Таким чином, відрядженим військовослужбовцям виплачується у порядку і розмірах визначених законодавством для військовослужбовців, тільки оклади за військовими званнями і надбавка за вислугу років, тобто частина грошового забезпечення військовослужбовця, яка нараховується згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова 1294), а інші складові грошового забезпечення - як для працівників Державного космічного агентства України. Тобто, оклади за посадою (посадові оклади) та інші додаткові види виплат нараховуються згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (далі - Постанова 1298).

16. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що є предметом спору у даній справі, є додатковим видом одноразового грошового забезпечення військовослужбовців і визначена Постановою 1294. Зокрема, згідно з п. 5 Постанови № 1294 керівникам державних органів надається право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

17. При цьому, як встановлено судами, штатним розписом ЗЦРС на 2016 рік, затвердженим головою Державного космічного агентства України 17.05.2016 року виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям не передбачена.

18. Враховуючи, що відповідач є державною бюджетною установою, керівними документами, кошторисом та штатним розписом якої матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не передбачена, а асигнування з Державного бюджету України на таку виплату відсутні, тому відповідачем правомірно відмовлено позивачу у виплаті вказаної допомоги.

19. Висновки аналогічного змісту вже були викладені Верховним Судом у постанові від 11 липня 2019 року у справі №807/1920/16 (адміністративне провадження №К/9901/29489/18).

20. З огляду на встановлені обставини та зазначене правове регулювання, Верховний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції у справі про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

21. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

22. Натомість, за змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - залишенню без змін.

25. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

26. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

27. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі №876/3196/17 за позовом ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі філії Західного центру радіотехнічного спостереження про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії- залишити без змін.

28. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко