ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №813/1229/16

адміністративне провадження №К/9901/10823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року (суддя Кузан Р.І.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року (судді: Ільчишин Н.В. (головуючий), Пліш М.А., Шинкар Т.І.)

у справі № 813/1229/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА МАРІС»

до Львівської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування карток відмови і рішень про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА МАРІС» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Митниця, митний орган), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2015 року № 209000011/2015/900091/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2015/00679; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25 грудня 2015 року № 209000011/2015/9000931/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2015/00704; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03 лютого 2016 року №209000011/2016/900004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2016/00035; визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2016 року №209000011/2016/900006/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2016/00085;

- зобов`язати Митницю прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів за наслідками прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів: від 10 грудня 2015 року №209000011/2015/900091/2, від 25 грудня 2015 року № 209000011/2015/9000931/2, від 03 лютого 2016 року №209000011/2016/900004/2, від 03 березня 2016 року №209000011/2016/900006/2 та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця на порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 21 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року, адміністративний позов Товариства задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не наведено та не надано будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товарів за ціною договору.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначив, що правомірно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки подані позивачем документи для митного оформлення товарів містили розбіжності.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою Митниці.

Товариство не скористалося своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

29 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 25 вересня 2015 року між позивачем (покупець) та «Smink Food B.V.» (продавець) укладено контракт № 25-09-2015 на поставку мороженого м`яса птиці. Відповідно до інвойсу від 07 грудня 2015 року № 151236 ціна товару склала 0,42 євро/кг, умови поставки - FCA Wustermark/Germany; загальна вартість придбаного товару - 8400,00 євро.

10 грудня 2015 року з метою митного оформлення товару Товариство подало до митного органу митну декларацію з наступними документами: контракт від 25 вересня 2015 року № 25-09-2015, рахунок (інвойс) від 07 грудня 2015 року №151236, договір перевезення від 05 жовтня 2015 року № 5-10, міжнародна автомобільна накладна від 07 грудня 2015 року, рахунок-фактура від 08 грудня 2015 року № ТЛ-198 про надання транспортних-експедиційних послуг, ветеринарні свідоцтва ЄРД-00 № 654196 від 09 грудня 2015 року, міжнародний ветеринарний сертифікат від 07 грудня 2015 року № L452/15, сертифікат про походження товару від 07 грудня 2015 року № D15818699, сертифікат якості від 07 грудня 2015 року.

Під час розгляду документів, поданих для митного оформлення товару, відповідачем встановлено розбіжності, зокрема в пункті 5.2 контракту передбачено передоплату, а у рахунку-фактурі від 07 грудня 2015 року вказано, що оплата після доставки; у міжнародній автомобільній накладній та рахунку-фактурі є посилання на ордер, а номери його відрізняються.

10 грудня 2015 року Митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2015/00679 та рішення про коригування митної вартості товарів № 209000011/2015/900091/2, в якому митну вартість визначила за резервним методом на рівні 0,6398 євро/кг.

29 лютого 2016 року у порядку статті 55 МК України позивач звернувся до Митниці із заявою про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, до якої, окрім документів, що надавалися під час митного оформлення товару, долучив також копію платіжного доручення від 04 грудня 2015 року № 16, копію митної декларації країни відправлення від 07 грудня 2015 року, висновок ТПП від 09 грудня 2015 року № 19-09/2024.

Розглянувши заяву Товариства, Митниця залишила без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2015 року № 209000011/2015/900091/2, зазначивши, що висновок ТПП не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки при проведенні порівняння розрахункової вартості товару використано ціни з ринку Польщі, при цьому країною походження оцінюваного товару виступає Німеччина. Крім того, час проведення розрахунку мінімальної вартості доставки транспортного засобу з вантажем до 20т застосовано фіксовану ставку 400 євро. Щодо транспортних перевізних документів, то не було надано у повному обсязі документи, що містять відомості щодо вартості перевезення (заявка на перевезення, акти виконаних робіт, податкові накладні, документ, що підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг). Також платіжне доручення від 04 грудня 2015 року в полі «Призначення платежу» містить інформацію лише про номер, дату та предмет контракту, що не дає можливості ідентифікувати даний платіж з партією товару, що поставляється за інвойсом № 151236.

07 вересня 2015 року між позивачем (покупець) та «The Hungary Meat KFT» (продавець) укладено контракт № 07-09-2015 на поставку свинної продукції. Відповідно до інвойсу від 22 грудня 2015 року № u2015/007792 ціна товару склала 0,30 євро/кг, умови поставки - EXW KISKUNFELEGYHAZA; загальна вартість придбаного товару - 6150,00 євро.

24 грудня 2015 року з метою митного оформлення товару Товариство подало до митного органу митну декларацію з наступними документами: контракт від 07 вересня 2015 року № 07-09-2015, рахунок-фактура від 22 грудня 2015 року №u2015/007792, міжнародна автомобільна накладна від 22 грудня 2015 року №1145249, рахунок-фактура про надання транспортних послуг від 24 грудня 2015 року № ТЛ-209, ветеринарні свідоцтва ЄРД-00 № 654368 від 24 грудня 2015 року, міжнародний ветеринарний сертифікат від 22 грудня 2015 року № 2838/2015, сертифікат про походження товару № 646394 від 22 грудня 2015 року, сертифікат якості від 22 грудня 2015 року.

Під час розгляду документів, поданих для митного оформлення товару, відповідачем встановлено розбіжності, зокрема в пункті 5.2 контракту передбачено передоплату або післяоплату, а у рахунку-фактурі зазначено передоплату; умови поставки в контракті - EXW Lviv, а у рахунку-фактурі - EXW KISKUNFELEGYHAZA; у контракті та рахунку-фактурі зазначені різні відправники, а також різні адреси отримувача, різні банківські реквізити; номер тягача у міжнародній автомобільній накладній та рахунку-фактурі відрізняються.

25 грудня 2015 року Митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2015/00704 та рішення про коригування митної вартості товарів № 209000011/2015/900093/2, в якому митну вартість визначила за резервним методом на рівні 0,4111 євро/кг.

25 березня 2015 року у порядку статті 55 МК України позивач звернувся до Митниці із заявою про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості, до якої долучив копію платіжного доручення від 18 грудня 2015 року № 20, заявку на перевезення від 21 грудня 2015 року, банківський платіжний документ, що підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг від 24 грудня 2015 року №593, копія митної декларації країни відправлення від 23 грудня 2015 року, прайс-лист від 15 грудня 2015 року, висновок ТПП від 24 грудня 2015 року № 19-09/2113.

Розглянувши заяву Товариства, Митниця залишила без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 25 грудня 2015 року № 209000011/2016/9000093/2, зазначивши, що копія платіжного доручення від 18 грудня 2015 року № 20 у полі «Призначення платежу» містить інформацію лише про номер, дату та предмет контракту, що не дає можливості ідентифікувати даний платіж з партією товару; у ветеринарному свідоцтві від 24 грудня 2015 року ЄРД-00 № 654368 вказано пакування картонні коробки; вартість «печінки свинячої, картон» згідно з прайс-листом становить 0,370 євро/кг; заявка на перевезення від 21 грудня 2015 року не містить відомостей щодо назви, упаковки товару, що перевозиться, кількості місць, відстань перевезення; копія висновку ТПП не містить Додатків, які слугували джерелом інформації, та використано джерела для товару, країна походження якого Польща.

13 листопада 2015 року між позивачем (покупець) та PPHU «Albatros» J I M.Czyz Sp.J (продавець) укладено контракт № 13-11-2015 на поставку мороженого м`яса. Відповідно до інвойсу від 26 січня 2016 року № 16-FVS/0056 ціна товару склала 0,32 євро/кг, умови поставки - CPT Lviv; загальна вартість придбаного товару - 6720,00 євро.

03 лютого 2016 року з метою митного оформлення товару Товариство подало до митного органу митну декларацію з наступними документами: контракт від 13 листопада 2015 року № 13-11-2015, рахунок (інвойс) від 26 січня 2016 року № 16-FVS/0056, міжнародну автомобільну накладну від 26 січня 2016 року, ветеринарні свідоцтва ЄРД-00 № 653315 від 29 січня 2016 року, міжнародний ветеринарний сертифікат від 26 січня 2016 року № 1112577713, сертифікат про походження товару №PL/MF/AB 0042058 від 28 січня 2016 року, сертифікат якості від 26 січня 2016 року.

Під час розгляду документів, поданих для митного оформлення товару, відповідачем встановлено розбіжності, зокрема в пункті 5.2 контракту передбачено передоплату або післяоплату, а у рахунку-фактурі зазначено передоплату; платіжні документи про оплату не надано; у контракті та рахунку-фактурі зазначені різні відправники, а також різні адреси отримувача; номер тягача у міжнародній автомобільній накладній та рахунку-фактурі відрізняються.

03 лютого 2016 року Митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2016/00035 та рішення про коригування митної вартості товарів № 209000011/2016/900004/2, в якому митну вартість визначила за резервним методом на рівні 0,4121 євро/кг.

25 березня 2016 року у порядку статті 55 МК України позивач звернувся до Митниці із заявою про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості, до якої долучив копії платіжних доручень від 20 листопада 2015 року № 15, від 21 січня 2016 року № 36, копію митної декларації країни відправлення від 26 січня 2016 року, прайс-лист від 22 січня 2016 року, висновок ТПП від 25 березня 2016 року № 19-09/544.

Розглянувши заяву Товариства, Митниця залишила без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 03 лютого 2016 року № 209000011/2016/9000004/2, зазначивши, що копії платіжних доручень від 21 січня 2016 року № 15 та № 36 у полі «Призначення платежу» містять інформацію лише про номер, дату та предмет контракту, що не дає можливості ідентифікувати даний платіж з партією товару; сума переказу за двома платіжними дорученнями складає 12 180,00 євро, в той час як вартість товару, вказана в інвойсі 6720,00 євро; згідно з прайс-листом від 22 січня 2016 року вартість «печінка свиняча заморожена» становить 0,30 євро/кг, проте у рахунку-фактурі ціна визначена 0,32 євро/кг; копія висновку Львівської ТПП містить дослідження ринку Польщі, а не Нідерландів; у контракті та міжнародній автомобільній накладній відправники товару відрізняються.

19 листопада 2015 року між позивачем (покупець) та «AJC International Inc» (продавець) укладено контракт № 19-11-2015 на поставку морожених курячих четвертин. Відповідно до Інвойсу від 28 грудня 2015 року № 838358 ціна товару склала 0,57 доларів/кг, умови поставки - CIF Odessa; загальна вартість придбаного товару - 46 554,75 доларів США. Відповідно до Інвойсу від 07 грудня 2015 року №1612965 ціна товару склала 0,57 доларів/кг, умови поставки - CIF Odessa; загальна вартість придбаного товару - 31 036,50 доларів США.

03 березня 2016 року з метою митного оформлення товару Товариство подало до митного органу митну декларацію з наступними документами: контракт від 19 листопада 2015 року № 19-11-2015, додаткова угода № 1 до контракту від 15 грудня 2015 року № 19-11-2015, інвойс від 28 грудня 2015 року № 838358, інвойс від 07 грудня 2015 року № 1612965, контейнерний коносамент MAEU955173001 від 06 січня 2016 року, контейнерний коносамент ZIMUORF0618465 від 03 лютого 2016 року, контейнерний коносамент ZIMUORF618465 від 05 січня 2016 року, міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 19 січня 2016 року № 10151, міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 19 січня 2016 року № 10151/1, міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 12 лютого 2016 року № 10441, міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 12 лютого 2016 року № 10441/1, міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 18 лютого 2016 року № 10488, платіжне доручення від 26 січня 2016 року № 137, платіжне доручення від 04 грудня 2015 року № 85, платіжне доручення від 15 грудня 2016 року № 91, платіжне доручення від 29 грудня 2015 року № 94, страховий поліс від 07 грудня 2015 року № С18018/866100, страховий поліс від 28 грудня 2015 року № С18018/866055, ветеринарні свідоцтва від 02 березня 2016 року, сертифікати якості, сертифікати про походження товару.

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, відповідачем встановлено розбіжності, зокрема згідно з пунктом 2.2 контракту умови поставки CIF Odessa, однак відсутні відомості щодо страхування товару, жодних документів, які містять відомості про вартість страхування не надано; у комерційних інвойсах не зазначено жодних банківських реквізитів, що суперечить принципам бухгалтерського обліку; також відповідно до комерційних інвойсів передбачено попередню оплату, але документи не надані.

03 березня 2016 року Митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2016/00085 та рішення про коригування митної вартості товарів № 209000011/2016/900006/2, в якому митну вартість визначила за резервним методом на рівні 0,900євро/кг.

25 березня 2016 року у порядку статті 55 МК України позивач звернувся до Митниці із заявою про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості, до якої долучив копії платіжних доручень від 04 грудня 2015 року № 85, від 15 грудня 2015 року № 91, від 29 грудня 2015 року № 94, від 26 січня 2016 року № 137, копії митних декларацій країни відправлення від 10 грудня 2015 року, від 04 січня 2016 року, прайс-лист від 03 грудня 2015 року, висновок ТПП від 20 січня 2016 року №19-09/72.

Розглянувши заяву Товариства, Митниця залишила без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2016 року № 209000011/2016/9000006/2, зазначивши, що копії платіжних доручень у полі «Призначення платежу» містять інформацію лише про номер, дату та предмет контракту, що не дає можливості ідентифікувати даний платіж з партією товару; платіжні доручення не відображають виконання встановлених умов оплати про 20% передоплату та 80% за п`ять днів до прибуття в Одесу. Згідно з відомостями, зазначеними у комерційному інвойсі від 07 грудня 2015 року № 161965 передоплату здійснено за проформою-інвойсом від 19 листопада 2015 року № 1612965, проте вищевказаний документ не надано. Щодо партії товару за коносаментом від 05 січня 2016 року № ZINUORF618465, то надано лише проформу-інвойс від 28 грудня 2015 року № 838358. Крім того копія висновку Львівської ТПП містить дослідження ринку Польщі, а не США.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам Митниці, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем при здійсненні митного оформлення товарів, а також на вимогу митного органу на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МК України.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2015 року №209000011/2015/900091/2.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстави наявності розбіжності в умовах оплати. Так, пунктом 5.2 контракту передбачено можливість передоплати, однак це не означає, що сторони не можуть змінити умови оплати, про що зазначено в інвойсі, який подано позивачем під час митного оформлення.

Із матеріалів справи вбачається, що декларантом на підтвердження витрат на транспортування товару подано наступні документи: договір перевезення від 05 жовтня 2015 року № 05-10, заявку на перевезення вантажу від 02 грудня 2015 року, рахунок-фактуру від 08 грудня 2015 року № ТЛ-198, платіжне доручення від 09 грудня 2015 року № 513. Вказані документи містять відомості щодо загальної вартості наданих послуг перевезення з розділенням витрат на транспортування до митного кордону України та територією України. Відтак твердження митного органу про ненадання в повному обсязі документів, що містять відомості про вартість перевезення, є безпідставними.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 25 грудня 2015 року №209000011/2015/900093/2.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка товару здійснена на умовах EXW KISKUFELEGYHAZA у зв`язку з неможливістю здійснення поставки на умовах, визначених у контракті. На підтвердження здійснення перевезення силами позивача, Товариство подало наступні документи: договір перевезення, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг, заявку на перевезення, копію платіжного доручення на оплату послуг перевезення. Вказані документи дають можливість встановити вартість перевезення товару та, як наслідок, перевірити заявлену позивачем митну вартість.

Розбіжність банківських реквізитів у контракті та рахунку-фактурі не впливає на визначену позивачем митну вартість, оскільки оплата за поставлений товар на конкретний рахунок підтверджується відповідним платіжним дорученням.

У поданих декларантом платіжних дорученнях, що підтверджують здійснення оплати за поставлений товар, у полі «призначення платежу» зазначено номер контракту та найменування товару, що з урахуванням відомостей, зазначених в інших документах, наданих для митного оформлення, давало можливість ідентифікувати платіж з партією товару.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 03 лютого 2016 року №209000011/2016/900004/2.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначення різних адрес отримувача товару в документах пов`язане зі зміною адреси позивача та жодним чином не впливає на правильність визначення митної вартості товару.

Відповідно до поданих декларантом документів поставка товару здійснювалася на умовах СРТ Львів, тобто обов`язок доставити товар покладався на продавця, відтак ціна товару була визначена продавцем та вже включала в себе відповідні витрати. Будь-яких додаткових витрат на страхування чи перевезення товару з боку позивача понесено не було.

У поданих декларантом платіжних дорученнях, що підтверджують здійснення оплати за поставлений товар, у полі «призначення платежу» зазначено номер контракту та найменування товару, що з урахуванням відомостей, зазначених в інших документах, наданих для митного оформлення, давало можливість ідентифікувати платіж з партією товару.

Посилання митного органу на те, що згідно з прайс-листом від 22 січня 2016 року вартість поставленого товару складала 0,30 євро/кг, а позивачем сплачено вартість товару відповідно до інвойсу - 0,32 євро/кг, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки здійснення оплати за придбаний товар у розмірі 0,32 євро/кг підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом. Сам прайс-лист є лише пропозицією щодо вартості товару, а конкретна його ціна визначається сторонами та обумовлюється відповідним інвойсом.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів від 03 березня 2016 року №209000011/2016/900006/2.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що твердження відповідача про відсутність страхових документів, а також відомостей щодо вартості страхування не відповідають дійсності, оскільки згідно з відомостями картки відмови позивач подавав під час митного оформлення товару страхові поліси.

Відсутність у комерційних інвойсах банківських реквізитів не впливає на складову митної вартості чи ціну товару, а тому ця обставина не свідчить про неможливість визначення митної вартості за першим методом. Крім того, в наданих позивачем платіжних дорученнях на підтвердження проведеної оплати вказані банківські рахунки сторін, з яких та на які здійснювалась оплата за придбаний товар. У цих платіжних дорученнях у полі «Призначення платежу» зазначено контракт та найменування товару. Одночасно в платіжних дорученнях зазначено суму оплачених коштів, що в сукупності з іншими наданими документами дозволяло ідентифікувати платіж з партією товару.

Не заслуговують на увагу доводи митного органу про те, що за коносаментом від 05 січня 2016 року № ZINUORF618465 надано лише проформу-інвойс від 28 грудня 2015 року № 838358. Так, відповідно до інвойсу від 28 грудня 2015 року № 838358 суди попередніх інстанцій встановили, що вказаний документ за формою і змістом відповідає вимогам до комерційного інвойсу. Про це свідчить, зокрема, найменування документа «комерційний інвойс», контракт на підставі якого його видано, його дата та номер, а також сам зміст документа.

Суд зазначає, що Митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач під час митного оформлення подав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору. Натомість відповідач всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень.

Касаційна скарга зводиться по суті до переоцінки належним чином проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова