Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 804/323/16

провадження № К/9901/3797/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/323/16

за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання відсутності повноважень, визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;

за касаційною скаргою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Турова О. М.) від 11 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Бишевської Н. А, Добродняк І. Ю., Семененка Я. В.) від 03 листопада 2016 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2016 року Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просило:

- визнати відсутність повноважень Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська для нарахування Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Жовтневого району сум відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) по пенсіонеру ОСОБА_6, за період з 2011 року по липень 2015 року, в загальному розмірі 102868,04 грн.;

- визнати протиправними (незаконними) та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону № 1788-XII від 17 листопада 2015 року № 6936/02/13, № 6937/02/13, № 6938/02/13, № 6939/02/13, № 6940/02/13, № 6941/02/13, № 6942/02/13, № 6943/02/13, № 6944/02/13, № 6945/02/13, в частині визначення суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до відшкодування з боку Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району по пенсіонеру ОСОБА_6, за період з 2011 року по липень 2015 року, в загальному розмірі 102868,04 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав про протиправність дій відповідачів щодо розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди, оскільки згідно до чинних інструкцій заборгованість розраховується за поточний рік, а не за період в 5 років.

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 15 грудня 2016 року Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 30 січня 2017 року та 31 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська) та Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська), в яких останні просили відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 12 січня 2018 року касаційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 29 липня 2003 року ОСОБА_6 призначено пенсію по інвалідності.

12. З 01 серпня 2011 пенсійна справа ОСОБА_6 взята на облік Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська як отримувача пенсії по інвалідності.

13. З 14 вересня 2011 року ОСОБА_6 переведено на пенсію за віком по Списку № 2 відповідно до Закону № 1788-XII, з зарахуванням пільгового стажу роботи у ВАТ «Дніпроважмаш» (00168076) 2 роки 10 місяців 15 днів, КНВП «Дніпропетровський комбайновий завод» (05793181) 4 роки 4 місяці 29 днів, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району (05451354) 13 років 9 місяців 8 днів.

14. Управлінням Пенсійного фонду здійснювалась перевірка інформації щодо стану відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду, понесених у зв'язку з виплатою пільгових пенсій, під час якої встановлено, що через технічну помилку в інформаційній базі даних Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська відомості щодо пенсіонера ОСОБА_6 містили інформацію про те, що підприємство, яке має відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії цій особі, ліквідоване, проте, при перевірці цього питання було з'ясовано, що така інформація не відповідає дійсності та внесена помилково.

15. З огляду на виявлену помилку Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська сформовані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 № 1788-XII від 17 листопада 2015 року № 6936/02/13, № 6937/02/13, № 6938/02/13, № 6939/02/13, № 6940/02/13, № 6941/02/13, № 6942/02/13, № 6943/02/13, № 6944/02/13, № 6945/02/13, в частині визначення суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до відшкодування з боку Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району по пенсіонеру ОСОБА_6, номер особового рахунку НОМЕР_1 за період з 2011 року по липень 2015 року, в загальному розмірі 102868,04 грн. (далі - Розрахунки).

16. Вказані розрахунки 17 листопада 2015 року направлені Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, як до органу Пенсійного фонду, в якому зареєстроване та перебуває на обліку Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району (за місцезнаходженням підприємства).

17. Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська отримавши Розрахунки, 19 листопада 2015 року надіслало їх на виконання позивачу.

18. Позивач вважаючи, відсутніми у Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська повноважень для нарахування Підприємству сум відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій стосовно пенсії ОСОБА_6, а також вважаючи протиправними Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у позивача існує законодавчо встановлений обов'язок відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону № 1788-XII.

20. Суди попередніх інстанцій зазначили про те, що порушення строку направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є підставою для визнання такого розрахунку протиправним, а також наведена обставина не звільняє позивача від обов'язку сплатити фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

21. Водночас, апеляційний суд зазначив, що Розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливає на його права та обов'язки. Чинним законодавством не передбачено можливості оскарження підприємством надісланих йому Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оскільки ці документи не є остаточними, а містять лише інформацію про суми, які були виплачені колишнім працівникам позивача у відповідні періоди та розміри понесених Пенсійним фондом України витрат.

При цьому, у разі виникнення спору щодо розміру нарахованих органом Пенсійного фонду сум, суд, вирішуючи питання щодо правомірності їх стягнення, перевіряє обґрунтованість нарахованих сум відповідно до цих документів, які є лише носієм доказової інформації. Отже, вказані Розрахунки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), а тому відсутнє право, що підлягає судовому захисту у порядку КАС України.

22. Вимоги позивача про визнання відсутності повноважень в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська для нарахування Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Жовтневого району сум відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, суди попередніх інстанцій визнали безпідставними, оскільки Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська були дотримані вимоги п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) щодо скерування на адресу пенсійного органу за місцем обліку позивача відповідних розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_6

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2011- 2014 роки та січень-липень 2015 року були складені та направлені позивачеві лише 19 листопада 2015 року, що є порушенням п. 6.4. - 6.8. Інструкції.

24. Скаржник зазначає, що чинним законодавством не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди, така можливість передбачена лише на поточний рік.

25. На думку скаржника, орган Пенсійного фонду не уповноважений здійснювати складання розрахунків та направляти їх підприємству поза строками, що встановлені законодавством, так як наслідок відсутній обов'язок підприємства здійснювати відшкодування за такими протиправними (такими, що складені з порушенням норм закону) розрахунками.

26. Також скаржник заперечуючи висновок суду апеляційної інстанції про те, що Розрахунки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливає на його права та обов'язки, зазначає, що саме розрахунки органів пенсійного фонду породжують юридичні наслідки для підприємства у вигляді виникнення обов'язку з відшкодування визначених у таких розрахунках сум фактичних витрат.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

28. Згідно з п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

29. За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФ України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

30. Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.

31. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. (пункт 6.4 Інструкції).

32. Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

33. Відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації.

34. Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно наявних в матеріалах справи Розрахунків, заборгованість відповідача за 2011- 2014 роки та січень-липень 2015 року що виплати пенсії ОСОБА_6 складає 102868,04 грн. Водночас ані під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, ані у касаційній скарзі позивач не ставить під сумнів наявність у нього обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону № 1788-XII.

35. Водночас, незгода позивача з надісланими на його адресу Розрахунками ґрунтується виключно на тому, що вони включають заборгованість за минулі роки. Позивач вважає, що у нього відсутній обов'язок здійснювати відшкодування за такими розрахунками.

36. Однак, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що посилання позивача на порушення відповідачем п. 6.4. - 6.8. Інструкції при формуванні Розрахунків, і як наслідок відсутність у нього обов'язку здійснювати відшкодування за такими розрахунками, є недоречним, оскільки невчасне направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не звільняє підприємство від обов'язку відшкодувати зазначену заборгованість.

37. Чинне законодавство України не встановлює такого наслідку порушення строку направлення розрахунку, як визнання його недійсним чи протиправним. Несвоєчасність направлення органами Пенсійного фонду України розрахунку, не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, та не звільняє позивача від обов'язку їх відшкодування.

38. Також правильним є висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність вимоги позивача щодо визнання відсутності повноважень в Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська для нарахування Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Жовтневого району сум відшкодувань фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, оскільки спірні Розрахунки були надіслані позивачеві Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, на обліку в якому він перебуває.

39. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

40. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

43. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі № 804/323/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб